Рішення

від 10.02.2025 по справі 351/2503/23

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/2503/23

Номер провадження №2/351/37/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Боднарук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снятина в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Стасюка Юрія Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Стасюк Юрій Павлович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_4 . За життя 03 листопада 2010 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким заповіла все своє майно на користь позивачки, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_5 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом та оформив спадкові права на майно після смерті матері ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , який за життя на випадок своєї смерті залишив заповіт від 03.08.2017, в якому все своє майно заповів позивачці та третім особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3

02.03.2023 позивачка, яка фактично проживає в АДРЕСА_1 , звернулась до нотаріуса у місті Виноградів та оформила заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який на день смерті був зареєстрований у АДРЕСА_2 . Проте, поштою нотаріусу в Коломийський район Івано-Франківської області цю заяву так і не відправила, оскільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» та на підставі п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. За вказаних умов позивачка вирішила, що зможе подати заяву про прийняття спадщини особисто.

Нотаріус роз`яснила ОСОБА_1 , що до загального 6-місячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще 4 місяці. Тобто в умовах воєнного стану в Україні діє правило 10 місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї, остання вважала, що має час на подачу заяви про прийняття спадщини до 15.10.2023.

Через розлади стану здоров`я у зв`язку з вагітністю, їй було рекомендовано дотримуватися постільного режиму та не здійснювати тривалих подорожей, а також було призначено медикаментозне лікування. ОСОБА_1 , будучи впевненою в тому, що в умовах воєнного стану встановлено 10 місяців на прийняття спадщини чи відмови від неї, відклала свою поїздку. У серпні 2023 року позивачка звернулася до нотаріуса у Коломийському районі Івано-Франківської області з метою подати заяву про прийняття спадщини після смерті батька, проте отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

У зв`язку з викладеним позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк у 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, про день, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача Гвіздецької селищноїради Коломийськогорайону Івано-Франківськоїобласті в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечували.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 20.07.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Снятинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис № 3. Батьком дитини записаний ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_8 .

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 06 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 06 вересня 2012 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 140. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 , прізвище дружини ОСОБА_10 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 16 грудня 2022 року Виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Хом`яківка Коломийського району Івано-Франківської області.

Згідно із заповітом від 03.08.2017, посвідченого секретарем Кулачківської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

З довідки № 672 від 10.08.2023, виданої виконавчим комітетом Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований в АДРЕСА_2 , з 06.12.1988 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . В даному житловому будинку зареєстрований один.

Відповідно до копії заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом від 02 березня 2023 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 475 та посвідчена приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка С.М., ОСОБА_1 склала заяву про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Маркелової І.М. від 07.11.2023 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 в шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця не подала заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З довідки № 2239/2023 від 12.09.2023, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Виноградівська районна лікарня» вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканка АДРЕСА_1 , перебуває на обліку у акушера-гінеколога консультативно-діагностичного відділення перинатального відділення КНП «Виноградівська РЛ» з приводу вагітності. Остання перебувала на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта консультативно-діагностичного відділення перинатального відділення КНП «Виноградівська РЛ» з діагнозом: Ранній токсикоз вагітних. Дискінезія жовчного міхура. Гострий бронхіт. Призначено медикаментозне лікування.

Згідно з копією довіреності від 25.10.2023 ОСОБА_1 , 1990 р.н., уповноважила ОСОБА_11 , 1968 р.н., представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату України щодо ведення справи з оформлення її спадкових прав на майно, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , отримання правовстановлюючого документа (свідоцтва про право на спадщину), інших документів, отримання успадкованого майна та реєстрації права власності на майно у відповідних органах.

Отже,з дослідженихв судовомузасіданні фактичнихобставин справисудом встановлено,що спірміж сторонамивиник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за заповітом після померлого батька, у зв`язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини. Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1ст.1236ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно доч.1,2ст.1269ЦК Україниспадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що після смерті батька позивачки відкрилась спадщина на земельні ділянки, які ОСОБА_5 заповів своїм дітям. 02.03.2023 позивачка звернулась до нотаріуса у місті Виноградів Закарпатської області та оформила заяву про прийняття спадщини після смерті батька, однак поштою нотаріусу до Коломийського району Івано-Франківської області за місцем відкриття спадщини цю заяву так і не відправила. Проте, позивачка вважає, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, посилаючись на п. 3 Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». А тому вважає, що строк для прийняття спадщини у неї закінчився 15 жовтня 2023 року. Однак і в цей строк вона не звернулась із заявою до нотаріуса, оскільки знаходилась на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта консультативно-діагностичного відділення перинатального відділення КНП «Виноградівська РЛ».

Проте, суд вважає таку позицію позивачки помилковою з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду № 676/47/21 від 25 січня 2023 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла наступного висновку.

Основним актом цивільного законодавства України єЦивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно доКонституції Українита цьогоКодексу(далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін доЦивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін доЦивільного кодексу України(частина другастатті 4 ЦК України).

Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цьогоКодексуабо іншому закону, застосовуються відповідні положення цьогоКодексуабо іншого закону (частина четвертастатті 4 ЦК України).

У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношенняКонституціїта законів(як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії міжЦКяк кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанніЦКосновним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див.Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т.1: Загальні положення. Особи/за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).

Стосовновиміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то встатті 4 ЦК Українизакріплюється пріоритет нормЦК(як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії нормЦКіз нормами інших законів, із констатацією пріоритету нормЦКнад нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).

Щодовиміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то встатті 4 ЦК Українивстановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. КрімКонституції України,ЦК Українита інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключноКонституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положеннямЦК Українита інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положеннямЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положенняЦКабо іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установленихКонституцією Українита законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина першастатті 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:

- правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюютьсяЦивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;

- строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина другастатті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України);

- законодавець як устатті 1270 ЦК України, так і в інших нормахЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;

- пункт 3постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Отже, у зазначеній вище постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що під час вирішення питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не підлягає застосуванню пункт 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, оскільки строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним, а питання щодо початку перебігу та наслідків спливу регулюютьсялише Цивільним кодексом України, яким не передбачено зупинення перебігу строку на прийняття спадщини.

З огляду на те, що пункт 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022 не підлягає застосуванню, суд вважає, що позивачем не було надано суду жодних доказів існування у неї об`єктивних, непереборних, істотних труднощів або перешкод для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька саме у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, а саме у період з 15.12.2022 до 15.06.2023.

Написання позивачкою заяви про прийняття спадщини за заповітом від 02 березня 2023 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Стойка С.М., не свідчить про належне прийняття нею спадщини, адже вказана заява мала бути подана або особисто, або направлена поштою нотаріусу за місцем відкриття спадщини, а тому не може вважатись належним поданням заяви про прийняття спадщини.

Інші докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, зокрема довідку № 2239/2023 від 12.09.2023 про перебування на обліку у акушера-гінеколога консультативно-діагностичного відділення перинатального відділення КНП «Виноградівська РЛ» з приводу вагітності, а також копію довіреності від 25.10.2023, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_11 представляти її інтереси у відповідних уповноважених органах нотаріату України щодо ведення справи з оформлення її спадкових прав, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені письмові докази стосуються іншого періоду, який перевищує встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини та не належить до предмету доказування, тобто стосуються періоду після 15.06.2023.

За такихобставин,суд доходитьвисновку,що позовзаявлено необґрунтовано,обставини,викладені представникомпозивача упозовній заявів обґрунтуванняїї позовнихвимог,не знайшлисвого підтвердженняу судовомузасіданні,у зв`язкуз чимвважає занеобхідне узадоволенні позовнихвимог ОСОБА_1 про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову адвоката Стасюка Юрія Павловича в інтересах ОСОБА_1 до Гвіздецької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідач: Гвіздецька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: 78260, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Гвіздець, вул. Українська, буд. 3, код ЄДРПОУ 20539347;

- третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;

- третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Повне рішення складено 20 лютого 2025 року.

Суддя Іван ПОСОХОВ