Рішення

від 17.02.2025 по справі 387/1608/24

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/1608/24

Номер провадження по справі 2-о/387/7/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Косюг І.В.

за участю:

представника заявника Ковальчук А.С.

заінтересованої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу

В С Т А Н О В И В :

11 грудня 2024 року представник заявниці - адвокат Ковальчук А.С. звернулася до суду із заявою в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з січня 2019 року по 24 жовтня 2024 року.

Заява обґрунтована тим, що заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з січня 2019 року почали проживати однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в її будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, робити ремонт у будинку, придбавали меблі, побутову техніку, тощо. ОСОБА_3 працював трактористом у ТОВ «Згода», отримував заробітну плату близько 10000,00 грн. ОСОБА_2 працює у ПрАТ «Аврора» та отримує заробітну плату на рівні мінімальної. Весь дохід сім`ї був спільним бюджетом. Разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у належному заявниці будинку проживав і її син ОСОБА_4 , віком 12 років, з яким у ОСОБА_3 були добрі стосунки, як батька та сина, мали спільне дозвілля, друзів, які були обізнані про те, що вони проживають разом. З 29 серпня 2024 року ОСОБА_3 , маючи намір захищати Батьківщину, став військовослужбовцем і проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , виконуючи поблизу населеного пункту Катеринівка Покровського району Донецької області бойове завдання по захисту територіальної цілісності Батьківщини, здійснення відсічі та стримування агресії російської федерації проти України, зник безвісти. 28 жовтня 2024 року відділом поліції №2 Новоукраїнського районного управління поліції Головного управління поліції в Кіровоградській області, на підставі заяви ОСОБА_2 від 28.10.2024, внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань ( номер кримінального провадження 12024120000001203) по факту зникнення безвісти її співмешканця - військовослужбовця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , біля населеного пункту Катеринівка Покровського району Донецької області, за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України. 05 листопада 2024 року на адресу ОСОБА_2 надійшов лист від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому командуванням частини повідомлено про відсутність підстав для виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 . Для реалізації прав близьких родичів та членів їх сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця, що гарантуються Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» заявниці необхідно встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2024 року за вказаною заявою відкрито окреме провадження у справі №387/1608/24 та призначено судове засідання.

Заявниця ОСОБА_2 в судовому засіданні 21.01.2025 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Зазначила, що вона проживала, як чоловік і жінка з ОСОБА_3 з січня 2009 року, без реєстрації шлюбу в належному їй на праві власності житловому будинку. Вели спільне господарство, мали спільний побут, бюджет, мали взаємні права та обов`язки, як чоловік та дружина.

Також в судовому засіданні 21.01.2025 були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 січня 2025 року замінено заінтерисовану особу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ІНФОРМАЦІЯ_1 , судове засідання відкладено на 17 лютого 2025 року.

На визначену судом дату заявниця ОСОБА_2 не з`явилась. Представник заявниці - адвокат Ковальчук А.С. в судовому засіданні 17.02.2025 підтримала вимоги заяви, в підстав, наведених в заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні 17.02.2025 підтримала заяву ОСОБА_2 , зазначила, що вона дійсно проживала із її братом ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та дружина. При цьому вказала, що брат та ОСОБА_2 почала проживати як подружжя не з січня 2019 року, як вказано в заяві, а трішки пізніше, точної дати згадати не може. Висловилася, що спору про право немає.

Заінтерисована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 явки повноважного представника в судове засідання 17.02.2025 не забезпечила. Пояснень причин неявки суду не повідомила. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0690286354170. Заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи іншого змісту до суду не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності заінтересованих осіб, які належним чином повідомлені про дату та час судового розгляду, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з чим суд , враховуючи думку представника заявниці адвоката Ковальчук А.С. та заінтерисованої особи Шевцової С.А., ухвалив проводити розгляд справи за відсутністю заінтерисованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 5 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, не визнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. The United Kingdom ), п. п. 28 - 36. Series A №18). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Компаніївським РВ УМВС України у Кіровоградській області 12 грудня 2005 року (а.с. 11, 12).

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади №2023/008819288 ОСОБА_2 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Відповідно до копії свідоцтва про народження № 139 від 18.12.1987, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , та є громадянином України, що ствердужється копією паспорта громадянина України № НОМЕР_3 від 11.03.2019 (а.с. 15, 20).

З копії трудової книжки ОСОБА_3 встановлено, що останній в період з 17.03.2021 по 31.10.2022 працював на посаді тракториста у ТОВ «Згода» (а.с. 32).

Зі змісту довідки Піщанобрідської сільської ради №400 від 01.11.2024 встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав в цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її сином - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: с. Олексіївка Новоукраїнського району Кіровоградської області. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживали разом за вищевказаною адресою з 2019 року та вели спільне господарство (а.с. 27)

Відповідно до змісту акта обстеження та встановлення спільного проживання сім`ї ОСОБА_2 , складеного комісією у складі діловода ОСОБА_9 , спеціаліста сільської ради ОСОБА_10 , старости Олексіївського старостинського округу ОСОБА_11 , в присутності свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , 11.11.2024 проведено обстеження та встановлення спільного проживання сім`ї ОСОБА_2 . Зі слів свідків ОСОБА_2 з січня 2019 року по даний час проживала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та вели спільне господарство. До складу сім`ї ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , входять: син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; співмешканець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 28)

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2024 за №2460 солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_2 (а.с. 23)

24.10.2024 ОСОБА_2 отримала сповіщення сім`ї №150 від 24.10.2024 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 21.10.2024 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Катеринівка Покровського району Кіровоградської області (а.с. 25).

28.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_2 від 28.10.2024, внесено відомості про реєстрацію криміналльного провадження за № 1202412000001203, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Відповідно до короткого викладену обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 21.10.2024 безвісно зник військовослужбовець ЗСУ (ВЧ НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував в зоні проведення бойових дій, а саме в районі н.п. Катеринівка Покровського району Кіровоградської області (а.с. 26).

Як зазначено вище, в судовому засіданні 21.01.2025 були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є кумою заявниці ОСОБА_2 . Зазначила, що у 2019 році ОСОБА_2 переїхала до місця проживання ОСОБА_3 в с. Варваро-Олексіївку. Згодом переїхали проживати в с. Олексіївку в будинок, що належить ОСОБА_2 . За час спільного проживання придбавали майно, тримали домашню птицю, вели спільне господарство. Стосунки в родині були добрі та дружні. Також зауважила, що ОСОБА_3 дуже пишався тим, що купив своїй дружині трактора.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є подругою ОСОБА_2 . Зазначила, що в с. Олексіївка проживає з 2015 року , і з того часу перебуває у дружніх відносинах з заявницею. У 2019 році їй стало відомо, що ОСОБА_2 почала проживати разом з ОСОБА_3 в с. Варваро-Олексіївка. Особисто з ОСОБА_3 свідок познайомилась в грудні 2019 року, коли він разом із заявницею приїздили до неї в гості. У 2020 році переїхали проживати в с. Олексіївку, в будинок заявниці. Вказала, що це була повноцінна сім`я, дбали один про одного, хазяйнували, купили трактор, ремонт робили, тримали домашню птицю. Окремо зауважила, що у ОСОБА_3 та сина ОСОБА_2 - ОСОБА_12 були дуже добрі довірливі відносини, ОСОБА_13 постійно цікавився тракторами, машинами в чому ОСОБА_3 йому допомагав. Часто ходили на риболовлю, проводили разом відпочинок.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що проживає на одній вулиці із ОСОБА_14 . Зазначила, що у 2019 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали проживати разом як подружжя. Спочатку проживали в с. Варваро-Олексіївка в будинку ОСОБА_3 . Згодом переїхали до будинку ОСОБА_2 в с. Олексіївка. ОСОБА_3 працював трактористом на елеваторі. Проживали добре, перебували в хороших сімейних стосунках, вели спільне господарство, тримали домашню птицю. У ОСОБА_3 були дуже довірливі стосунки з сином ОСОБА_2 . Марком.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що проживає на одній вулиці із ОСОБА_14 . Зазначила, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 тривалий час. В певний період проживали в селі за місцепроживанням ОСОБА_3 , а в будинку, що належить ОСОБА_2 в с. Олексіївка проживала її мати. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом постійно провідували мати та підпримувати там порядок. Згодом переїхали проживати в с. Олексіївку в будинок, що належить ОСОБА_2 . За час спільного проживання вели спільне господарство, придбавали майно, робили ремонт в будинку, купили трактор для господасртва. ОСОБА_3 обробляв людям городи на придбаному тракторі, вечорами всі разом їздили косити траву для господарства. Стосунки в родині були добрі та дружні.

Поміж з цим, на підтвердження факту спільного сімейного бюджету, заявницею надано виписки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.11.2024 по рахунку 28.08.2024 № НОМЕР_4 (а.с. 34, 35).

Відповідно до реєстрації трактора, ОСОБА_2 являється власником трактора модель Шифент 244, серійний номер НОМЕР_5 , тип на номер двигуна НОМЕР_6 , термін гарантійної експлуатації з 29.12.2021 по 25.12.2023 (а.с. 33).

Згідно із ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Пунктом 5 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно зі ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Так, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зазначає, що встановлення такого факту дозволить їй належним чином комунікувати із органами військового управління, подавати заяви до уповноважених орагнів щодо розшуку ОСОБА_3 , а також ініціювати питання виплати грошових коштів.

У Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» термін «близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин» вживаються в такому значенні: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до частин 1-4 статті 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме). Реалізація права, передбаченого частиною першою цієї статті, відбувається шляхом подання заяви про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та отримання достовірної інформації про хід та результати проведення її розшуку в порядку, визначеному цим Законом та іншими законами України. Органи державної влади, уповноважені на здійснення обліку та/або розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зобов`язані надавати інформацію про хід та результати їх розшуку в порядку, встановленому цим Законом, близьким родичам та членам сім`ї таких осіб. Члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі ст. 74 Сімейного кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

При застосуванні ст. 74 Сімейного кодексу України варто виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

За приписами ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Аналогічні висновки, висловлені Верховним Судом в постанові від 18.07.2018 у справі №544/1274/16-ц та в постанові від 12.02.2020 у справі №207/3371/17.

Великою Палатою Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №554/8023/15-ц зазначено, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

У Віснику Верховного Суду України №8 (144) за 2012 рік викладені правові позиції Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, де зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом).

У Постанові Верховного Суду від 03.11.2022 у справі №361/4744/19 зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі №524/10054/16.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із вимогами ч.4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Colder v. theUnitedKingdom ), п. п. 28 - 36. Series A №18). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення «спору судом».

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведених вище вимог, заявницею на підтвердження факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 надано низку доказів, які у повному обсязі підтверджують обставини спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 у період з січня 2009 року по день набуття ОСОБА_3 правового статусу, зниклого безвісти, тобто до 24.10.2024.

Факт спільного проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_2 зі зниклим безвісти ОСОБА_3 , як подружжя без реєстрації шлюбу, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, надані докази та показання свідків та заінтересованої особи, підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період з січня 2019 року по 24.10.2024, виникнення між ними взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти, піклування чоловіка та жінки один про одного.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 , заявниця зазначає, що встановлення такого факту дозволить їй належним чином комунікувати із органами військового управління, подавати заяви до уповноважених орагнів щодо розшуку ОСОБА_3 , а також ініціювати питання виплати грошових коштів.

Враховуючи наведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про встановлення факту того, що заявниця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали в період з січня 2009 року до зникненя безвісти останнього, однією сім`єю як чоловік та дружина, оскільки іншим шляхом його встановити неможливо, а тому заявлені вимоги підлягають задоволеню.

Керуючись статтями 12, 19, 76-79, 81, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, статтями 1, 3, 4, 21, 27, 36 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу, в період з січня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

заявник - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ;

заінтересована особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , жителька АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ;

заінтерисована особа - ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2025

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО