Рішення

від 06.02.2025 по справі 143/938/24

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/938/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2025 року м. Погребище

Погребищенський районнийсуд Вінницькоїобласті ускладі:

головуючого судді Сича С.М.,

за участю секретаря Левченко М.О.,

розглянувши вмісті ПогребищеВінницького районуВінницької областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 доСелянського (Фермерського)господарства «Конкурент»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки,-

встановив:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Голівський В.В., звернувся в суд з позовом до Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8283 га, кадастровий номер 0523487200:02:000:0044, яка розташована на території Погребищенської територіальної громади Вінницького району Вінницької області на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №902 від 08.07.2013 року.

10.10.2018року міжпозивачем ОСОБА_1 та відповідачемСФГ «Конкурент»укладено договіроренди земельноїділянки терміном на10років таорендною платоюв розмірі3352грн.00коп. Вказаний договір зареєстрований державним реєстратором Погребищенської міської ради Запальською І. Є. 27.11.2018 року, номер запису про інше речове право 29187790.

В п.9 та п.11 Договору оренди землі від 10.10.2018 року розмір орендної плати носить фіксований характер, орендар зобов`язаний вносити орендну плату не пізніше 31 грудня поточного року оренди.

Проте, відповідач всупереч умов Договору оренди свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою порушив, несплата орендної плати за користування чужою земельною ділянкою носить системний характер, а саме з моменту укладення договору, тобто з 2018 року.

Оскільки орендар не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, то представник позивача вважає, що є всі підстави для розірвання Договору.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.ст. 43,49,64,174,184-187 ЦПК України, просить розірвати Договір оренди землі б/н, укладений 10.10.2018 року між ОСОБА_1 та СФГ «Конкурент», предметом якого є земельна ділянка площею 2,8283 га, кадастровий номер 0523487200:02:000:0044, яка розташована на території Погребищенської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, за межами села Надросся (Чапаєвка), на підставі чого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Погребищенської міської ради Запальською І. Є. вчинено запис від 27.11.2018 року про інше речове право за №29187790.

Ухвалою судді від 01.11.2024 року вказана позовна заява залишена без руху (а.с. 21).

11.11.2024 року до канцелярії суду від представника позивача - адвоката Голівського Вадима Валерійовича на виконання вищезазначеної ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків із уточненою позовною заявою (а.с. 24, 25, 26-28).

Ухвалою судді від 04.12.2024 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 30,31).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Голівський В.В. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися відповідно до вимог ЦПК України, натомість останній через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за їх відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти прийняття заочного рішення по справі (а.с. 51,52).

Відповідач СФГ «Конкурент», будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судові засідання 13.01.2025 року та 05.02.2025 року свого представника не направило, про причини неявки представника відповідача суд не повідомлено, відзиву до суду не подано (а.с. 36, 43,44,46-50).

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, то відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із ч. 1 ст.280ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою суду від 06.02.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8283 га, кадастровий номер 0523487200:02:000:0044, яка розташована на території Погребищенської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за №902 від 08.07.2013 року (а.с. 8).

Право власності позивача на означену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2013 року за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 991216505234; номер запису про право власності:1558883 (а.с. 8 зворот).

Відповідно до змісту ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Позивачем ОСОБА_1 , як орендодавцем, та СФГ «Конкурент», в особі голови Гоменюка Василя Івановича, як орендарем, укладено Договір оренди землі від 10.10.2018 року (надалі - Договір), на підставі якого згідно із рішенням державного реєстратора Погребищенської міської ради Запальської І.Є. від 30.11.2018 року було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 29187790 про інше речове право (право оренди) згаданої земельної ділянки СФГ «Конкурент». Дата державної реєстрації 27.11.2018 року (а.с. 14).

Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8283 га з кадастровим номером 0523487200:02:000:0044, яка знаходиться на території Надроссянської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 83792 грн. 00 коп.

Пунктом 8 Договору визначено, що він укладений строком на 10 (десять) років з урахуванням ротації культур, тобто до 31.12.2028 року.

Пунктом 9 Договору визначено, що орендна плата справляється орендарем у грошовій формі в розмірі 3352 грн. 00 коп. в рік за земельну ділянку.

У п. 11 Договору визначено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня поточного року. Виплата орендної плати орендарем проводиться з наступного року після укладення договору. Сторони домовилися, що орендна плата сплачується орендодавцю за місцезнаходженням орендаря у бухгалтерії за наступною адресою: с.Спичинці, Погребищенський район, Вінницька область. Якщо орендодавець не звернувся для отримання орендної плати до орендаря за адресою, що вказана вище, у визначені даним договором строки та терміни, орендар звільняється від відповідальності за порушення строків виплати орендної плати.

В разі попередньої письмової домовленості між сторонами (письмова заява орендодавця і письмове погодження орендаря), орендар може здійснити виплату орендної плати в зручному для орендодавця місці, або сплатити її шляхом направлення на рахунок, вказаний орендодавцем у письмовій заяві, або в інший спосіб, не заборонений законом.

Виплата орендної плати в грошовій формі оформляється сторонами видатковим касовим ордером чи платіжною відомістю, якщо оплата здійснюється в готівковій формі або платіжним дорученням чи грошовим переказом на картрахунок орендодавця або поштовим переказом за місцем проживання орендодавця, якщо оплата здійснюється в безготівковій формі.

Згідно із п. 12 Договору за письмовою згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі в межах розміру орендної плати, вказаної у п. 9 договору.

В силу п. 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За змістом п. 29 Договору орендодавець зобов`язаний своєчасно звертатися за отриманням орендної плати за адресою, передбаченою п.11 даного договору або своєчасно здійснити інші дії, передбачені п.11 даного договору, необхідні для отримання орендної плати.

У п. 31 Договору визначено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, визначену договором.

Відповідно до п. 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

В п. 43 Договору урегульовано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (а.с.10-13).

Відповідно до ст.1Закону України«Про орендуземлі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Устатті 21Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннямистатті 24Закону України«Про орендуземлі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Частиною 1 статті 32Закону України«Про орендуземлі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ізст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумаченнястатті 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право правообов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;припинення зобов`язання на підставах, що містяться вглаві 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту «д» частини 1статті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах176-181постанови ВеликоїПалати ВерховногоСуду від20.11.2024року усправі № 918/391/23зроблено правовийвисновок,який зводитьсядо того,що Правилапро підставиприпинення правакористування земельноюділянкою,визначені пунктом«д» частинипершої статті141ЗК України(систематичнанесплата орендноїплати),та приписичастини другоїстатті 651ЦК України,якими передбачено,що договірможе бутизмінено аборозірвано зарішенням судуна вимогуоднієї ізсторін уразі істотногопорушення договорудругою стороноютав інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разіякщо маємісце сплатаорендної платиу меншомурозмірі,аніж визначеноумовами договоруоренди землі,тобто колиорендар допустивнедоплату орендноїплати йтаке порушенняумов договорує істотним,тоді застосуваннюпідлягає неспеціальна нормапункту «д»частини першоїстатті 141ЗК України,а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто, якщо суд дійде висновку, що орендарістотно порушив умови договору тавнаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Відповідно до ч. 1ст.631ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

В ч.2ст.653ЦК Україниунормовано,що уразі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За змістом ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Договором передбачено, що орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня поточного року (п. 11 Договору).

Представник позивачки адвокат Голівський В.В., звертаючись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 наполягав на тому, що відповідач не виплачував орендну плату у грошовій формі за період з 2018 по 2023 роки включно, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання умов договору в частині сплати орендної плати.

Суд вважає, що саме відповідач, як більш захищена сторона в договірних відносинах, повинен і мав можливість надати самостійно докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі перед позивачем.

Крім того, ч. 8 ст. 178 ЦПК України чітко визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням орендарем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати протягом 2018 - 2023 років, оскільки неналежне виконання умов договору зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

За таких обставин суд дійшов переконання про задоволення позову.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В ч.1 ст.1 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що судовий збір-збір,що справляєтьсяна всійтериторії Україниза поданнязаяв,скарг досуду,за видачусудами документів,а такожу разіухвалення окремихсудових рішень,передбачених цимЗаконом.Судовий збірвключається доскладу судовихвитрат.

За змістом п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028 гривні 00 копійок.

Таким чином,розмір судовогозбору заподання досуду фізичноюособою позовноїзаяви майновогохарактеру у2024році складає1відсоток цінипозову,але неменше 1211гривні 20копійок.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про розірвання договору оренди землі.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 відповідно до квитанції про сплату №3011-2481-0606-7583 від 30.10.2024 року сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. (а.с. 18).

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, то із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі б/н, укладений 10.10.2018 року між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) господарством «Конкурент», предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8283 га, кадастровий номер 0523487200:02:000:0044, яка розташована на території Погребищенської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, за межами села Надросся (Чапаєвка), на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Погребищенської міської ради Запальською І. Є. внесено запис від 27.11.2018 року про інше речове право (право оренди) Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» за №29187790.

Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства «Конкурент» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 коп.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Селянське (Фермерське) господарство «Конкурент», код ЄДРПОУ 23638550, місцезнаходження юридичної особи: вул. Генуезька, буд. 3Б, м. Одеса, Одеська область, 65000.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11.02.2025 року.

Суддя