Ухвала

від 18.02.2025 по справі 947/37532/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/492/25

Справа № 947/37532/24 1-кс/947/862/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2025 року м. Одеса

Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Греїн-Експорт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386, внесеного до ЄРДР 13 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

установив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року було задоволено клопотання детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_11 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_12 , про арешт майна, вилученого у ході проведеного 05 грудня 2024 року обшуку за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/1.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Греїн-Експорт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що ухвалу суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню.

Мотиви апеляційного суду.

Дослідивши апеляційну скаргу та додатки до неї, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 7 ст. 173 КПК України підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Згідно із ч. 5 ст. 396 КПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає. Якщо апеляційну скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно ч. 5 ст. 64-2 КПК України повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.

Як вбачається зі змісту поданої апеляційної скарги, адвокатом ОСОБА_3 на підтвердження її повноважень щодо внесення апеляційної скарги в інтересах ТОВ «Греїн-Експорт», не надано жодного із документів, як це передбачено статтею 50 КПК України, які б підтверджували її повноваження, як представника.

Водночас, слід зазначити, що ст. 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії судді-доповідача, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, які подані особою без відповідного підтвердження повноважень на представництво інтересів апелянта.

На думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.

Отже, суддя-доповідач вважає, що за відсутності документів, які підтверджують повноваження адвоката ОСОБА_3 здійснювати представництво інтересів ТОВ «Греїн-Експорт», вона не є особою, яка має право на подання апеляційної скарги.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Тобто, зазначена норма вказує на те, що майно має належати особі, або перебувати у її володінні.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

З мотивувальної частини оскаржуваної ухвали убачається, що на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.11.2024 року, у приміщенні адміністративної будівлі площею 22948,6 м. кв., яке перебуває у власності ТОВ «Бізнес Інвест Плюс», та орендується ТОВ «Греїн-Експорт» (код ЄДРПОУ 33202904), за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 66/1, було проведено обшук. Так, у ході обшуку офісного приміщення № 305Б, а саме, приміщенні, на дверях якого відсутні будь-які позначення, площею 26,2 квадратних метрів, зокрема, виявлено сейф, з якого вилучено грошові кошти у сумі 44920 доларів США, 205110 гривень.

Адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі стверджує, що грошові кошти, які виявлені та вилучені у сейфу приміщення, яке використовується ТОВ «Греїн-Експорт», на які накладено арешт оскаржуваною ухвалою, є особистою власністю, у відповідних частинах, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 . Натомість, апелянтом до апеляційної скарги не надані документи на підтвердження вказаного твердження, за таких обставин, суддя-доповідач вважає, що на момент надходження апеляційної скарги, не встановлено чи є данні особи такими, що мають право на подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді.

При цьому, суддя-доповідач наголошує, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, представник у випадку усунення допущених порушень, має право повторно, в порядку Глави 31 КПК України, звернутися до суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 642, 309, 370-372, 399, КПК України, суддя-доповідач,-

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Греїн-Експорт», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386, внесеного до ЄРДР 13 травня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, повернути апелянту.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.

Роз`яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст.399КПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченомуКПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2