Ухвала від 21.05.2025 по справі 947/37532/24

Справа № 947/37532/24

Провадження № 1-кс/947/6656/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт на майно, вилучене на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт ухвалою Київського суду м. Одеси від 19.02.2025 року по справі № 947/37532/24, провадження № 1-кс/947/861/25 та негайно повернути вилучене майно власнику ОСОБА_5 , або його представнику.

В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що не повернення вилученого під час проведення обшуку майна суттєво порушує конституційні права ОСОБА_5 , оскільки не може користуватися мобільним телефоном, планшетом та не може розпоряджатися власними грошовими коштами. Вважає, що баланс обмеження конституційних прав ОСОБА_5 у рамках цього кримінального провадження не дотримується.

Представник звертає увагу, що з моменту вилучення майно, тобто з 20.12.2024 пройшло майже пів року. Підставою для накладення арешту слугувало обґрунтування у клопотанні про арешт майна від 10.01.2025, а саме надана постанова від 20.12.2024 про визнання речовим доказом, і мотивація, що нібито вилучене може бути використане як доказ у справі. Вважає, що посилання сторони обвинувачення на ст. 98 КПК України обмежилось загальними фразами без визначення конкретних підстав та обґрунтувань чому саме ці предмети є або можуть бути речовими доказами. Також зазначає, що сторона обвинувачення посилалась на необхідність проведення вже призначених експертиз та отримання висновків експертів. Зазначає, що станом на даний час, всі експертизи, огляди, дослідження, тощо вже проведені, оскільки пройшло достатньо часу для цього.

Заявник стверджує, що на теперішній час, в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження факту відношення вилученого майна до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Враховуючи, що ОСОБА_5 підозру не повідомлено, вважає, що очевидної підстави надалі утримувати предмети не має, і повни підлягають поверненню.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримала посилаючись на доводи та обставини викладені у клопотанні. Долучила довідки з пенсійного фонду України, а також наказ про вступ на посаду ОСОБА_5 , та зазначила, що звертає увагу, що згідно наказу ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «ГРЕЇН-ЕКСПОРТ» з 07 жовтня 2022 року.

У судове засідання з`явився прокурор ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що досудове розслідування триває, скасування арешту є передчасним, причетність чи не причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення буде встановлено після огляду телефону та планшету. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу положень частини 2статті 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231635100000386 від 13.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, 20.12.2024 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, у ході якого виявлено та вилучено:

- планшет Spad Mini (5 покоління), серійний номер DMPYD2SHLMV8, без паролю, належний ОСОБА_5 , у якому міститься обмін повідомленнями щодо доставки сільськогосподарської продукції та відправки її на експорт;

- мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, належний ОСОБА_5 , до якого володільцем не надано пароль логічного захисту, у я зв`язку з чим його вміст, ідентифікаційні особливості (серійний номер, IMEI, точна модель пристрою) у ході обшуку не встановлені;

- готівкові кошти у сумі 2240 євро, 19200 доларів США, 266000 гривень, які відповідно пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_7 отримані ними у вигляді заробітної плати та доходу від продажу нерухомого майна;

- чорнові записи щодо реєстру здійснених перевезень із зазначенням ідентифікуючих даних водіїв, транспортних засобів, ваги перевезеної продукції, із помітками, здійсненими від руки «Удалить (Украина)» та «Удалить (Трофимова)», що у ході обшуку були вилучені у скріпленому з ТТН вигляді, всього на 2 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Трофімова 2019», за 2024 рік, всього на 19 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Україна 2010», за 2024 рік, всього на 12 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Фірма Ерідон», за 2024 рік, всього на 4 арк.

20.12.2024 детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

В подальшому, ухвалою слідчого судді від 19.02.2025 року було накладено арешт із забороною користування та розпорядження на вищевказані речі та документи.

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що вищевказане майно, що було вилучено, визнано речовими доказами в означеному кримінальному провадженні, тобто відповідали критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, на таке майно було накладено арешт, про скасування якого на даний час просить власник майна.

Вищевикладене вказує на те, що арешт на майно було накладено обґрунтовано.

Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вилучений мобільний телефон, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майназ огляду на заявлену підставу в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованомупроцесуальному обмеженню.

На переконання слідчого судді, про відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту майна дійсно, як зазначає адвокат, може свідчити обставина спливу строку, оскільки, як вбачається з досліджених в ході розгляду клопотання матеріалів, з часу накладення слідчим суддею арешту на майно (мобільні телефони, планшет, грошові кошти), вилученого під час обшуку у ОСОБА_5 , який був обумовлений потребою у огляді та досліджень (19.02.2025 року), і до часу звернення адвоката з клопотанням про його скасування (12.05.2025 року), минуло майже три місяці, в той час коли відповідно до положень п. 1.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів, а у разі значного завантаження експерта установлюється більший розумний строк за письмовою домовленістю з органом, який призначив експертизу. При цьому,організація призначення експертизи в розумні строки, в тому числі в частині вибору експертної установи, яка матиме змогу одразу призначити та провести необхідну експертизу в межах визначених Інструкцією строків є клопотом сторони обвинувачення.

Прокурор, заперечуючи проти скасування арешту, не надав слідчому судді будь-які докази того, що з вилученим майном проводяться слідчі дії. Більш того прокурор не надав навіть самої постанови про призначення як то огляду так і призначення будь-яких експертиз.

При вирішенні питання про скасування арешту з коштів, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_5 на підставі наказу № 13-К від 07.10.2022 року виконує обов`язки директора ТОВ «ГРЕЇН-ЕКСПОРТ», його посадовий оклад складає 17000 грн. А відповідно до витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, дохід ОСОБА_5 за 2024 рік склав 1191012 грн.

Разом з цим, прокурором не було надано слідчому судді беззаперечні відомості відносно того, що вилучені грошові кошти набуті внаслідок вчинення злочину або не є заробітною платою.

Слідчий суддя констатує, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження № 12023163510000386триває з 13.05.2023 року, та до цього часу будь-яких кримінально-протиправних претензій з боку сторони обвинувачення власнику майна ОСОБА_8 не висунуто. На думку слідчого судді у сторони обвинувачення було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій, про які зазначає прокурор.

Вищевказані обставина викликають об`єктивні сумніви у подальшій необхідності такого обмеження права власності, як решт майна та ефективності здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Тому, дослідивши встановлені обставини, оцінивши доводи сторін в контексті їх вагомості в межах розгляду даного клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 19.02.2025 року на його майно скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського суду м. Одеси від 19.02.2025 року ( по справі № 947/37532/24, провадження № 1-кс/947/861/25), в рамках кримінального провадження № 12023163510000386 від 13.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, а саме на:

- планшет Spad Mini (5 покоління), серійний номер DMPYD2SHLMV8, без паролю, належний ОСОБА_5 , у якому міститься обмін повідомленнями щодо доставки сільськогосподарської продукції та відправки її на експорт;

- мобільний телефон Iphone 15 Pro Max, належний ОСОБА_5 , до якого володільцем не надано пароль логічного захисту, у я зв`язку з чим його вміст, ідентифікаційні особливості (серійний номер, IMEI, точна модель пристрою) у ході обшуку не встановлені

- готівкові кошти у сумі 2240 євро, 19200 доларів США, 266000 гривень, які відповідно пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_7 отримані ними у вигляді заробітної плати та доходу від продажу нерухомого майна;

- чорнові записи щодо реєстру здійснених перевезень із зазначенням ідентифікуючих даних водіїв, транспортних засобів, ваги перевезеної продукції, із помітками, здійсненими від руки «Удалить (Украина)» та «Удалить (Трофимова)», що у ході обшуку були вилучені у скріпленому з ТТН вигляді, всього на 2 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Трофімова 2019», за 2024 рік, всього на 19 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Україна 2010», за 2024 рік, всього на 12 арк.;

- примірники ТТН щодо перевезення сільськогосподарської продукції, вантажовідправником якої є ТОВ «Фірма Ерідон», за 2024 рік, всього на 4 арк.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повернути особі, у якої воно було вилучено.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1