Ухвала

від 12.02.2025 по справі 947/31158/23

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 947/31158/23

Провадження № 1-кс/947/2320/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023160000001214 від 15.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023160000001214 від 15.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що на території м. Одеси та Одеської області, діє група осіб, члени якої маючи на меті корисливі мотиви, діючи в умовах воєнного стану за допомогою електронно-обчислювальної техніки в мережі «Інтернет», ймовірно вчиняють шахрайські дії шляхом зловживання довірою громадян, зокрема зазначені особи винаймають офісні приміщення в м. Одесі, залучають до незаконної діяльності інших осіб, яких інструктують з приводу належного здійснення шахрайських дій шляхом обману.

Схема незаконної діяльності виглядає наступним чином: зазначені особи, в мобільних додатках знайомляться з іншими особами та починають спілкування. В процесі спілкування особи, які мають відношення до вчинення зазначеного злочину розповідають іншим про так звані «крипто біржі» та неіснуючі акції високоприбуткових компаній та пропонують інвестувати грошові кошти в ці проекти, обіцяючи надприбутки із зазначеної діяльності.

Після отримання в якості інвестицій грошових коштів від осіб, переривають спілкування та блокують сторінки в мобільних додатках осіб, які направили грошові кошти.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 надав свідчення про те, що останній на протязі тривалого часу (понад трьох місяців), під контролем групи спеціалістів компанії «CapitalProf» інвестував в цифрові активи Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH), Litecoin (LTC), з метою отримання прибутку від короткострокових, середньострокових або довгострокових коливань вказаних цифрових валют.

Загальна сума грошових коштів, які ОСОБА_4 перевів через платформу «Xcritical», за вимогою представників компанії «CapitalProf», склала понад 300000 гривень.

У подальшому, ОСОБА_4 намагався повернути вкладені грошові кошти та неодноразово звертався до представників компанії «CapitalProf», але останні відмовлялись це зробити посилаючись на неіснуючі перешкоди, при цьому рекомендували ОСОБА_4 продовжити інвестувати грошові кошти в більш значні суми, щоб отримати більший розмір виплат по рахунку.

Після того як ОСОБА_4 , відмовився від подальшого інвестування грошових коштів, представники вказаної компанії грошові кошти, які належать ОСОБА_4 не повернули та від подальшого спілкування відмовились.

Зв`язок з ОСОБА_4 представники компанії «CapitalProf» підтримували за наступними номерами телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

01.10.2024 слідчим проведено огляд «Інтернет» ресурсу офіційного веб-сайту https://nkrzi.gov.ua «Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку», встановлено що 8 номерів перебувають в користуванні ТОВ «СПІДНЕТ», код ЄДРПОУ 39823035, офіс якого розташований за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32. офіс № 218, директором вказаного товариства являться ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

27.12.2024 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: мобільний телефон моделі «iPhone 16ProMax», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_12 , з прозорим чохлом.

27.12.2024 на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовим доказом в ракмах даного криімнального провадження.

08.01.2025 слідчим проведенно допит в якості свідка директора ТОВ «СПІДНЕТ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній надав покази, що в 2021 році уклав договір з ТОВ «ДЗВІНОБОТ», юридична адреса: м. Київ, вул. Ямська, буд. 42, офіс 2/1, згідно якого він передав у оренду номери IP-телефонії, серед яких були НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , про те чи вчиняє ТОВ «ДЗВІНОБОТ» шахрайські дії ОСОБА_5 не відомо.

Крім того, під час проведення обшуку 27.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , під відеозапис ОСОБА_5 повідомив, що підтримував зв`язок з представниками ТОВ «ДЗВІНОБОТ» через мессенджер «Telegram», який встановлений на його мобільний телефон, але пред`явити листування з вказаною компанію відмовився та не подолав систему захисту (логічний пароль), тим самим не надав доступ слідчому для виявлення та фіксації даних листування, що мають відношення до обставин кримінального провадження, на місці проведення обшуку.

27.01.2025 ухвалою слідчого судді клопотання прокурора повторно повернутот для усунення недоліків.

Таку ухвалу стороною обвинувачення було отримано 04.02.2025, й на теперішній час, в зв`язку з виправленням раніше встановлених недоліків, сторона обвинувачення повторно підіймає питання накладення арешту майна.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучене майно зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, має доказове значення у кримінальному провадженні, необхідні для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом і доказом вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор до суду звернувся із заявою про розгляд клопотання за його відсутності, в якій зазначив, що клопотання підтримує у повному обсязі.

Представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя враховує доводи прокурора у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_5 може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв`язків власника такого технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінальних правопорушень, особами.

Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні. Результати проведення огляду та/або відповідних експертних досліджень такого технічного пристрою можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.

У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 27.12.2024, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

З огляду на що, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурораСуворовської окружноїпрокуратури м.Одеси ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене в ході проведення обшуку 27.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон моделі «iPhone 16ProMax», в корпусі чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_10 , IMEI 2: НОМЕР_11 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_12 , з прозорим чохлом.

Виконання ухвалипокласти на прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1