Рішення

від 20.02.2025 по справі 465/9615/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/9615/24

2/465/165/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

20.02.2025 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ),

предмет позову: розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У грудні2024рокунаадресу Франківського районного суду м. Львова надійшла указана позовна заява, відповідно до якої, з урахуванням заяви про усунення недоліків, позивач просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.05.2011 Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №184.

Позовна заява мотивована тим, що у подружжя спільне життя не склалось через відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, наявність різних поглядів на життя, припинення ведення спільного господарства та фактичним припиненням шлюбних відносин, унаслідок чого подружжя понад два роки не підтримує жодних відносин та контактів. Відчуття любові та поваги втрачено, шлюб залишається виключно формальним, а примирення є неможливим. Спільних дітей у подружжя немає. Спори щодо майна відсутні. Тому збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, у зв`язку із чим просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 28-28).

Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористалась, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надала.

Судові засідання у справі призначалися неодноразово.

У судове засідання, призначене на 20.02.2025, сторони не з`явились.

Від представника позивача на адресу суду, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі, підтримку позовних вимог та відсутності заперечень проти заочного розгляду справи (а.с. 40-41)

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими на його зареєстроване місце проживання. Однак, такі повернулися на адресу суду без вручення, із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Між тим, неможливість вручення судової повістки у зв`язку відсутністю адресата за вказаною адресою, відповідно до постанови Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18, вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Тож, відповідач допустила повторну неявку, при цьому заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів для розгляду справи по суті, а також те, що позивач щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 14.11.2024 повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Львів та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка міста Львів, перебувають у шлюбі, зареєстрованому 21.05.2011 Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 184 (а.с. 5).

Від шлюбу уподружжя спільнихдітей немає.

Позивач стверджує, що шлюбні відносини між подружжям припинилися, сімейні відносини сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться.

Відповідач своїх заперечень не надала, викладеного позивачем не спростувала.

Частиною 1ст. 51 Конституції Українизакріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.Стаття 24 Сімейного кодексу України(даліСК України) визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

Статтею 56 СК Українипередбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Згідно ч. 2ст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.

Згідно ч. 1ст. 112 СК Українисуд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. За приписами частини другої цієї ж статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно зіст. 24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Встановлено, що у подружжя спільні діти відсутні, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, збереження шлюбу є неможливим, подружжя фактично припинило відносини.

Враховуючи те, що позов поданий у грудні 2024 року, проте з того часу подружжя не примирилося, не налагодило свої сімейні відносини, будь-яких заяв, клопотань процесуального характеру не надходило, а також з огляду на позицію позивача, який категорично наполягає на розірванні шлюбу, суд з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову дійшов висновку про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК Україниоднією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позовуна відповідача.

Тому суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1211 грн. 20 коп.(а.с. 6).

На підставі наведеного та керуючись ст.4,10-13,19,76-80,141, 206, 211, 223, 247, 258-259, 263-265,268,293 ЦПК України, ст. 56, 104, 105,110-113СКУкраїни, суддя -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 21.05.2011 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем міста Львова та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, уродженкою міста Львова (актовий запис № 184).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі1 211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 20.02.2025 року.

Суддя: Баран О.І.