Постанова

від 04.02.2025 по справі 598/126/25

ЗБАРАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/126/25

провадження № 3/598/88/2025

ПОСТАНОВА

іменем України

"04" лютого 2025 р. Суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Гудима І.В. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м.Збараж) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя Запорізької області, мешканця та зареєстрованого, як внутрішньо переміщена особа, за адресою АДРЕСА_1 , з вищою освітою, неодруженого, працюючого агрономом ПП «Західний Буг» с.Павлів Радехівського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч.4 ст.121 КпАП України,

встановив:

До провадження Збаразького районного суду надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КпАП України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198049 від 16.12.2024 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він «16.12.2024 року о 19 год. 55 хв. в м.Збараж вул.Грушевського керував транспортним засобом Рено д.н.з. НОМЕР_2 , в якого в темну пору доби було порушено режим роботи зовнішнього світлового приладу, а саме не працював задній лівий габарит. Правопорушення вчинено повторно на протязі року, чим порушив п.31.4 ПДР керування водієм ТЗ, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації».

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №198038 від 16.12.2024 року ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він «16.12.2024 року о 19 год. 55 хв. в м.Збараж вул.Грушевського керував транспортним засобом Рено д.н.з. НОМЕР_2 2016 року випуску, який зареєстрований на ПП «Західний Буг» та не пройшов обов`язків технічний контроль. Дане правопорушення вчинено повторно на протязі року, чим порушив ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» обов`язковий технічний контроль транспортних засобів».

В судовомузасіданні ОСОБА_1 свою винуу вчиненніадміністративних правопорушень,передбачених ч.4ст.121КпАП України,не визнавта пояснив,що намомент початкуруху данимтранспортним засобомгабарити булисправні тасвітили.Крім тогозазначив,що транспортнийзасіб марки«Рено» єлегковим автомобілемі не підлягає обов`язковому технічному контролю.

Дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та матеріали, що додані до них вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення виходячи із наступного.

Частиною 4 статті 121 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Частиною першою статті 121 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно вимог ч.3 ст.121 КпАП України адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до п.31.4.3 «а» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема щодо зовнішніх світлових приладів, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Згідно зі ч.1 ст.35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Відповідно доч.2ст.35Закону України«Про дорожнійрух» обов`язковомутехнічному контролюне підлягають:легкові автомобіліусіх типів,марок імоделей,причепи (напівпричепи)до них(крімтаксі таавтомобілів,що використовуютьсядля перевезенняпасажирів абовантажів зметою отриманняприбутку),мотоцикли,мопеди,мотоколяски таінші прирівнянідо нихтранспортні засоби-незалежно відстроку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч.4 ст.121 КпАП України, крім зазначених вище протоколів, надано: копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3313628 від 21 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КпАП України (а.с.2); копію посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.3), копію реєстраційного документа легкового транспортного засобу марки «RENAULT KOLEOS» (а.с.4).

Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень суду не надано, а саме: доказів несправності заднього лівого габарита на час зупинки автомобіля; доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , підлягає обов`язковому технічному контролю, у тому числі доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено; доказів, що вказаний транспортний засіб використовується як таксі або автомобіль, який використовують для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, що унеможливлює встановлення наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.121 КпАП України.

При цьому транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 відноситься до легкового типу транспортних засобів, що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.05.2019р. марки «Renault Koleos», д.н.з. НОМЕР_2 , 2016 року випуску, власником якого є приватне підприємство «Західний Буг» (а.с.4).

Таким чином, в ході судового засідання не здобуто доказів об`єктивного характеру, які б спростовували покази ОСОБА_1 , особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та підтверджували б скоєння останнім вищевказаних адміністративних правопорушень.

У відповідності до вимог ст.9 КпАП України адміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Стаття 245 КпАП України регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.

Виходячи із наведеної практики ЄСПЛ, а також враховуючи вимоги ст.ст.7, 254, 279 КУпАП суд повинен розглядати справу не інакше, як на підставі та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Також в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно довимог п.1ч.1ст.247КпАП Українипровадження посправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, вважаю, що в притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КпАП України, слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ч.4 ст.121, п.1 ст.247, 284, 294 КпАП України, суддя,

постановив:

В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КпАП України відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ Ігор ГУДИМА