Рішення

від 20.02.2025 по справі 140/14010/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/14010/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» (далі ТОВ «Інтернет Технологія», товариство, позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 та зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області поновити ТОВ «Інтернет Технологія» платником єдиного податку третьої групи з 01 жовтня 2024 року та включити до Реєстру платників єдиного податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як убачається із рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку стало: здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідності вимогам організаційно правових-форм господарювання відповідно до абзацу третього пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України (далі ПК України). Також, в цьому ж рішенні зазначено, що видом діяльності, який не дає право застосовувати спрощену систему оподаткування є такий вид господарської діяльності: Інша діяльність у сфері електрозв`язку (КВЕД 61.90), що, на думку відповідача, не дає товариству право застосовувати прощену систему оподаткування. Однак уважає, що такий висновок є наслідком неправильного застосування приписів підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Представник позивача переконаний, що чинним законодавством не передбачено право податкових органів проводити камеральну перевірку з питання правомірності перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування. Тобто, проведена камеральна перевірка з наслідками якої складено акт від 25 вересня 2024 року №26821/03-20-04-08-38474338 проведена з перевищенням повноважень, що є порушенням приписів статті 19 Конституції України, тому результати такої перевірки не можуть бути враховані при прийняття рішення.

Крім того, здійснювані товариством види господарської діяльності не виключають можливість перебування на спрощеній системі оподаткування. Дане питання було предметом розгляду Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/5785/20 в якій рішенням суду від 11 червня 2020 року визнано протиправною відмову ГУ ДПС у Волинській області щодо застосування нашим товариством спрощеної системи оподаткування з 01 квітня 2020 року та зобов`язано відповідача зареєструвати наше товариство платником єдиного податку третьої групи з відсотковою ставкою єдиного податку - 5 відсотків доходу - з 01 квітня 2020 року.

Зазначає, що наявність декларації товариством діяльності за кодом КВЕД 61.90 не може бути критерієм визначення заборонених для застосування на Єдиному податку видів господарської діяльності, оскільки цим кодом КВЕД визначені види діяльності які не відносяться до видів діяльності передбачених абзацом 8 підпункту 291.5.1 пунктом 291.5 статті 291 ПК України.

З наведених підстав представник позивача переконаний, що рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі (арк. спр. 1 8).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «Інтернет Технологія» про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 на період до набрання законної чинності рішення по судовій справі (арк. спр. 63-65).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 68).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Інтернет Технологія» про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 на період до набрання законної чинності рішення по судовій справі (арк. спр. 83-85).

У відзиві на позовну заяву від 25 грудня 2024 року представник відповідача позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що 25 вересня 2024 року ГУ ДПС у Волинській області проведено перевірку діяльності ТОВ «Інтернет Технологія» щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

Вказаним актом встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку.

Уважає, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно проведено перевірку та на підставі встановлених в її ході порушень, які унеможливлюють перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а платники податків фізичні особи-підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг за КВЕД класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Представник відповідача переконана, що ГУ ДПС у Волинській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, оскаржуване текстом рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 є законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити (арк. спр. 88-90).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за ТОВ «Інтернет Технологія» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 99-100).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань серії ТОВ «Інтернет Технологія» з 06 грудня 2012 року здійснює свою діяльність як платник єдиного податку.

Також з наведеного витягу убачається, що у позивача наявні наступні класифікатори видів економічної діяльності (далі КВЕД): 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку; 60.20. Діяльність у сфері телевізійного мовлення; 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 59.12 Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 59.12 Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; 62.03 Діяльність із керування комп`ютерним устаткуванням; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (арк. спр. 11).

ГУ ДПС у Волинській області проведено перевірку діяльності ТОВ «Інтернет Технологія» щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 25 вересня 2024 року №26821/03-20-24-08-38474338 (далі акт перевірки).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, за видом діяльності 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку (арк. спр. 17-18).

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у Волинській області 25 жовтня 2024 року прийнято рішення №2724/АП/03-20-04-08-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, у якому вказано підставу «здійснення видів діяльності, які не дають право застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абзацу третього п.299.10 ст.299 Кодексу» (арк. спр. 10).

ТОВ «Інтернет Технологія» не погоджуючись із прийнятими рішенням контролюючого органу д 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пунктом 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Згідно із пунктами 76.1-76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні статті 19 Конституції України.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт перевірки, з`ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.

Суд уважає, що інформація, яка зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного ним заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.

Щодо виявлених порушень, покладених в основу оскаржуваного рішення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України чітко визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із послідовних кварталів.

Тобто закон покладає обов`язок контролю не тільки на контролюючий орган, але і на платника єдиного податку після встановлення/виникнення зазначених обставин самостійно перейти на сплату інших податків.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV ПК України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до суб`єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться, зокрема, фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена.

Згідно з пунктом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

3 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі - Закон №1089-IX), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Відповідно до визначень, наведених у частині першій статті 2 Закону №1089-IX:

- мережа Інтернет (Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа, що призначена для передачі даних та складається з фізично та логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами (пункт 54);

- послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується (пункт 80);

- електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг (пункт 25);

- електронна комунікація (телекомунікація, електрозв`язок) - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду у вигляді електромагнітних сигналів за допомогою технічних засобів електронних комунікацій (пункт 28);

- електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг (пункт 27);

- постачальник електронних комунікаційних послуг - суб`єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (пункт 87);

- постачальник електронних комунікаційних мереж - суб`єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов`язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж (пункт 85);

- оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов`язаними засобами; у разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж; у разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг (пункт 70).

Згідно з частиною другою статті 19 Закону №1089-IX право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.

Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку від 20 квітня 2022 року №30 «Питання ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2022 року за №502/37838 (зі змінами), затверджено Порядок ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та його форму, а також Орієнтовний перелік видів електронних комунікаційних послуг.

Суд встановив, що згідно з повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій від 22 лютого 2023 року, позивач є постачальником електронних комунікаційних послуг за кодом IA.S1 «Послуга доступу до мережі Інтернет» - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується. У тому числі послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет з використанням мережі: фіксованого зв`язку на підставі договору з постачальником мереж (арк. спр. 20-31).

В Орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, надано такі визначення:

- послуги доступу до мережі Інтернет (код послуги IA.S1) - послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з`єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

- послуга технічного обслуговування і експлуатації електронних комунікаційних мереж (код послуги OS.S1) - послуга з підтримки у працездатному стані обладнання електронних комунікаційних мереж в процесі його експлуатації, при якому воно здатне виконувати задані функції, зберігаючи задані значення параметрів у межах, які встановлені в нормативно-технічній документації; експлуатації електронних комунікаційних мереж.

Так, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (зараз Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій) у своєму листі від 29 грудня 2021 року №01-7119/111 на запити народного депутата України ОСОБА_1 та Асоціації правовласників та постачальників контенту, прямо зазначається що діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, зазначена у пункті 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України передбачає діяльність з надання послуг третім особам з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, а не обслуговування власної телекомунікаційної мережі.

Таким чином, навіть у разі наявності у позивача власної телекомунікаційної мережі та її технічного обслуговування, така діяльність ні у якому разі не може бути наданням послуг із технічної експлуатації телекомунікаційної мережі і, відтак, не може бути підставою для застосування обмеження, передбаченого у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Листом Державної служби статистики України від 05 вересня 2024 року №18.4-07/85-24 направленого Державною службою статистики України до Асоціації правовласників та постачальників контенту зазначається, що у випадку, якщо послуги зв`язку надаються із використанням телекомунікаційних мереж, які належать іншому суб`єкту господарювання, їх класифікують у класі 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» (арк. спр. 46).

Твердження аналогічного змісту міститься і у листі від 05 вересня 2024 року №18.4-07/87-24 направленого Державною службою статистики України до Асоціації правовласників та постачальників контенту, Апарату Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

У наведеному листі, зокрема у орієнтовній таблиці відповідності кодів електронних комунікаційних послуг кодам КВЕД-2010, зазначається що типу послуги як «Послуги доступу до мережі Інтернет», постачальнику «постачальник елеронних комунікаційних послуг» код «ІА. S1» за назвою послуги «послуга доступу до мережі інтернет» відносять такі види економічної діяльності за КВЕД-2010 як 61.10; 61.20; 61.30 (вибір коду залежить від типу задіяної інфраструктури) та 61.90 (якщо суб`єкт використовує мережі інших постачальників) (арк. спр. 46-54).

Тобто, практика застосування заборони застосування заборони перебування на єдиному податку всіх видів діяльності, що входять до КВЕД 61.90 з тих підстав, що до цього класу входять певні види діяльності, конкретно визначені у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України, а й протирічить як природі так і призначенню КВЕД-2010, як такого.

Відтак судом встановлено, що контролюючий орган в оскаржуваному рішенні у якості критерію для виявлення обмежень за абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України використав не здійснення конкретних видів діяльності, прямо вказаних у ПК України, а здійснення всього класу 61.90 КВЕД, до якого, крім багатьох інших видів діяльності входять перелічені у абзаці 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України види діяльності.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій у додатку до рішення від 03 квітня 2024 року № 170 «Про надання офіційного узагальненого роз`яснення щодо деяких питань визначення видів електронних комунікаційних послуг» роз`яснила про те, що види діяльності у сфері електронних комунікацій, передбачені в Орієнтовному переліку, можуть не збігатися з КВЕД, та такий збіг чи його відсутність не створюють жодних правових наслідків для суб`єкта господарювання (арк. спр. 32-38).

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання відповідача на лист ДПС України від 01 липня 2024 року № 1288/4/99-00-24-01-03-04, з погодженням Міністерства фінансів України листами від 15 травня 2024 року №11210-09-62/15425 та від 05 липня 2024 року № 11220-04-62/2055 (арк. спр. 95-97), оскільки така позиція контролюючого органу є надміру довільною та не ґрунтується на нормах статті 291 ПК України і не є обов`язковою для суду при вирішенні вказаної адміністративної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд уважає, що обмеження перебування на єдиному податку згідно до абзацу 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України стосується виключно суб`єктів, які безпосередньо здійснюють саме види діяльності, прямо зазначені у ПК України, а саме: поштовий зв`язок, телефонний зв`язок, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж.

Таким чином, відповідачем не доведено, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до заборонених видів діяльності, передбачених абзацом 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України.

Щодо позову в частині зобов`язання ГУ ДПС у Волинській області поновити статус платника єдиного податку ТОВ «Інтернет Технологія», то суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Судом враховано при обранні ефективного способу відновлення порушених відповідачем прав позивача такі норми та практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з пунктом 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пунктом 299.13 статті 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, суд звертає увагу на те, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) у справі «Чуйкіна проти України» (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява N28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Врахувавши зміст спірних правовідносин та з огляду на викладені вище висновки щодо протиправності рішення ГУ ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «Інтернет Технологія», суд дійшов висновку, що зобов`язання ГУ ДПС у Волинській поновити статусу платника єдиного податку - ТОВ «Інтернет Технологія» з внесенням відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації 01 жовтня 2024 року, буде ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача, оскільки забезпечить достатні гарантії того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправне рішення) необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок), який сплачений відповідно до платіжної інструкції 08 листопада 2024 року №334 (арк. спр. 9) та зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 103).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» (43026, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 26, ідентифікаційний код юридичної особи 38474338) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 44106679) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25 жовтня 2024 року №2724/АП/03-20-04-08-06.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області поновити статус платника єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» з внесенням відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації 01 жовтня 2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Технологія» судовий збір в розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович