Ухвала

від 17.02.2025 по справі 160/34826/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 лютого 2025 рокуСправа № 160/34826/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув у письмовому провадженні у місті Дніпро клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 160/34826/24 за позовом ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" (просп. Тараса Шевченка, 17,м. Кам`янське,Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.,51931) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-а,м.Дніпро,49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИВ:

ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону"звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0520821713 від 14.08.2024р., винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 р.

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0520800713 від 14.08.2024р., винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 р.

-визнати протиправним та скасувати наказ №2187-п від 06.06.2024р., виданий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ РЕГІОНУ " (код ЄДРПОУ- 25521409).

Ухвалою від 15 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

04 лютого 2025 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 10 лютого 2025 року суд надав ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" (просп. Тараса Шевченка, 17,м. Кам`янське,Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.,51931) можливість подати пояснення стосовно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та докази, які підтверджують подання позовної заяви в строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, або докази поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

11.02.2025 року надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що Товариство направило скаргу №37 від 05 вересня 2024 року на ім`я Державної податкової служби України, трек- номер відправлення №5193100021260.

Згідно із даних Укрпошти на нашу адресу надійшло відправлення з грек-номером 0600976278540 від Державної податкової служби України, яке новині були вручити 30.10.2024, але у зв`язку зі збільшенням інтервалів аварійних та екстренних відключень електроенергії та частих сирен, працівники офісу працювали віддалено та кореспонденція не була отримана. І вже 12.11.2024 відправлення було повернуто відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання (14 днів).

Позивач зазначив, що не володів інформацію про результати розгляду скарги, хоча згідно із другого абзацу п.42.4 ст.42 Податкового кодексу України передбачено листування контролюючих органів з платниками податків, яке може здійснюватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" шляхом надіслання документів в електронний кабінет. Жодного документу, які стосуються проведення перевірки в електроний кабінет позивача не надходило.

16 грудня 2024 року на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" Державною податковою службою України було нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за спірними рішеннями, без відповідного повідомлення позивача.

17 грудня 2024 року Товариство в терміновому порядку звернулось до адвоката Цвик Андрія Михайловича, про наведену ситуацію.

18 грудня 2024 року адвокатом Цвик А. М. було направив адвокатський запит №18/12-1 до ДПС України.

20 грудня 2024 року, зі сторони ДПС України було надано відповідь №38337/6/99-00-06-02-02-06, в якому було повідомлено, що скаргу ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» розглянуто та рішенням №31901/6/99-00- 06-03-02-06 від 24.10.2024 року податкові-повідомлення рішення залишено в силі.

Таким чином, лише 20 грудня 2024 року, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" дізналось про рішення №31901/6/99-00-06-03-02-06 від 24.10.2024 року про результати розгляду скарги.

На думку представника позивача, позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Розглянув клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та пояснення представника позивача, надані на виконання вимог ухвали від 10 лютого 2025 року, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з таких міркувань.

Пунктом 8 ч.1ст.240 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд встановив, що відповідач на надав суду докази, що позивач володіє інформацією про результати розгляду скарги №37 від 05 вересня 2024 року, тобто позивач не отримав жодних документів про результати розгляду скарги.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тож відлік строку для звернення до суду у випадку, зокрема, незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 за результатами оцінки конституційності норми частини четвертої статті 99 КАС України у чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1). Цей висновок Конституційного Суду України колегія суддів вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 цього Кодексу, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Проаналізувавши вищенаведене, можна зробити висновок, що клопотання представника відповідача про залишення позову ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до цим позовом до суду, не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

Тобто правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 19.02.2025 року.

Суддя С.В. Ніколайчук