Рішення

від 10.02.2025 по справі 712/3913/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 лютого 2025 р. Справа № 712/3913/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Шаркової А.В.,

за участю:

представника позивача - Толмачевої А.О.,

представника відповідача - Коваленко Л.І.,

представника третьої особи - Панасенко Г.Ю.

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, третя особа - Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України у Харківській області, третя особа: Управління Державної міграційної служби України у Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної України у Харківській області від 18.03.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни стосовно громадянина РФ ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної України у Харківській області від 18.03.2021 року про заборону в`їзду стосовно громадянина РФ ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби у Харківській області відізвати доручення від 18.03.2021 року, направлене для подальшого виконання на адресу Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо заборони в`їзду в Україну; стягнення суми сплаченого судового збору.

31.05.2023 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.04.2023 року справа надійшла в провадження Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 01.06.2023 року по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.

В подальшому позивачем уточнювались позовні вимоги та в остаточній редакції позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Харківській області від 18.03.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни стосовно громадянина РФ ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 18.03.2021 року про заборону в`їзду стосовно громадянина РФ ОСОБА_1 на дату його прийняття.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.10.2023 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05.10.2023 по справі № 712/3913/23 залишено без змін.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2024 справу №712/3913/23 розподілено судді Супрун Ю.О..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він оскаржує рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 18.03.2021 про примусове повернення та заборону в`їзду на територію України строком до 18.03.2024. Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки не порушував законодавство та не отримував попереднього повідомлення про заборону в`їзду, перебуває на території України на законних підставах, маючи посвідку про тимчасове проживання. Позивач зазначає, що рішення про примусове повернення може супроводжуватися забороною в`їзду на три роки. Підстави заборони в`їзду визначаються статтею 26 Закону України «Про правовий статус іноземців». Відсутність підстав для примусового повернення означає неправомірність заборони в`їзду. Також зазначає, що рішення не було доведено до відома позивача, що позбавило його права оскарження і спричинило відмову у дозволі на імміграцію. Вказане рішення призвело до примусового повернення та вилучення посвідки на проживання. Відтак порушення процедури унеможливили продовження строку перебування та оформлення посвідки. Таким чином, рішення від 18.03.2021, про примусове повернення, яке супроводжувалося забороною в`їзду, прийняте відповідачем у порушення законодавства, а саме ст. 26 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.п. 5. 6. 10 розділу І, п.п. 2, 3, 4 розділу Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150, без врахування обставин, які існують, та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 прийнято адміністративну справу №712/3913/23 до розгляду. Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Позивач 23.04.2024 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду подав клопотання про витребування доказів. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що його запит був отриманий Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України 04.03.2024 року, проте запитувані докази позивач досі так і не отримав.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 25.04.2024 від представника відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно зі змістом якого заперечував проти позовних вимог. Також представник відповідача зазначив, що позивач оскаржує рішення від 18.03.2021 про примусове повернення та заборону в`їзду. Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області отримало звернення про накладення адміністративного стягнення та невиконане зобов`язання позивача, що стало підставою для заборони в`їзду. Рішення про заборону було відкликано 02.05.2023 після сплати штрафу позивачем. Також відповідач зазначає, що рішення про примусове повернення позивача не приймало. Відтак відсутні об`єктивні порушення прав чи законних інтересів позивача, тому його вимоги не підлягають задоволенню. Відповідач діяв у межах повноважень та згідно з законодавством України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) у термін - десять днів з моменту отримання даної ухвали (з дотриманням вимог частини дев`ятої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України) надати до суду:

- оригінал поштового конверту про надіслання ГУ ДМС у Харківській області на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України доручення від 18.03.2021 щодо заборони в`їзду відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), закордонний паспорт громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданий ФМС 54009 від 28.03.2011 з терміном дії до 28.03.2021 закордонний паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий посольством Росії в Україні від 29.03.2021 з терміном дії до 29.03.2026;

- належним чином засвідчений витяг або скріншот з бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну з обов`язковим зазначенням дати внесення інформації відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), закордонний паспорт громадянина НОМЕР_3 , виданий ФМС 54009 від 28.03.2011 з терміном дії до 28.03.2021 закордонний паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий посольством Росії в Україні від 29.03.2021 з терміном дії до 29.03.2026.

З боку позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 26.04.2024 надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначив, що позивач оскаржує рішення про заборону в`їзду на територію України та про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 18.03.2021, вважаючи їх протиправними і такими, що не відповідають положенням КАС України, а також вимагає скасування цих рішень та відкликання доручення щодо заборони в`їзду. Позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Головний центр обробки спеціальної інформації 13.05.2024 на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 712/3913/23 зазначив, що не може надати поштовий конверт про надсилання Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області листа щодо заборони в`їзду зазначеним громадянином на адресу Головного центру оскільки цей лист був надісланий за допомогою Системи електронної взаємодії органів виконавчої влади в електронному вигляді. На підставі доручення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 18.03.2021 № 6301.8.5.3-4215/63.2-21, інформацію щодо заборони в`їзду в Україну, стосовно громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено до відповідної бази даних Державної прикордонної служби України 19 березня 2021 року на строк, зазначений у дорученні. 04.05.2023 на підставі повідомлення від Головного управління Державної міграційної служби України B Харківській області від 04.05.2023 № 6301.8.5.3-8067/63.3-23 про відкликання вищезазначеного доручення, інформацію про громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вилучено з відповідної бази даних Державної прикордонної служби України.

Позивач 10.06.2024 подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду доповнення до відповіді на відзив в якому зазначив, що він звернувся до Головного центру обробки спеціальної інформації та отримав відповідь, що документи були надіслані електронно. Відповідно до Інструкції та Порядку, такі документи повинні надсилатися поштою, тому виконання доручення було незаконним. Відтак позивач не може достовірно встановити дату прийняття рішення про заборону в`їзду і вважає, що рішення було прийняте незаконно. Також зазначив, що це рішення матиме значення для інших судових справ щодо відмови у дозволі на імміграцію. Просив задовольнити позовні вимоги.

Від представника відповідача 04.12.2024 до суду надійшло клопотання щодо розгляду справи з викликом сторін, оскільки дана справа є важливою для органу міграційної служби, стосується перш за все виконання особою покладених на неї Конституцією України та Законами України обов`язків, втому числі й при вирішенні питання щодо отримання дозволу на імміграцію в Україну, можливості здійснювати в`їзд на територію України, дотримання правил дорожнього руху тощо.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 клопотання представника відповідача щодо розгляду справи з викликом сторін у справі №712/3913/23 задоволено та призначено підготовче засідання.

Позивач 19.12.2024 подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду доповнення до відповіді на відзив в якому зазначив, що рішення про заборону в`їзду в Україну позивачу від 18.03.2021 було прийнято через невиконання адміністративного стягнення за постановою від 07.01.2021. Однак, заборона в`їзду базується на невиконаних зобов`язаннях під час попереднього перебування в Україні. Позивач перебував в Україні з 18.10.2019 по 26.06.2020, коли таких зобов`язань не було. Позивач в`їхав в Україну 06.01.2021 і не залишав територію. Штраф сплатив 12.03.2021. Відтак на момент прийняття рішення про заборону в`їзду (18.03.2021) він не мав невиконаних зобов`язань. ДМС не врахувала ці обставини та не встановила періоди попереднього перебування, що є порушенням принципу пропорційності. УДМС у Черкаській області не зафіксувала заборону в`їзду у відповідних базах даних на 31.03.2021.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 замінено відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 37764460) на Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 37764460). Замінено третю особу - Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 117, код ЄДРПОУ 37852733) на його правонаступника Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби (25015, м. Кропивницький, вул. Ігоря Замоцького, 25-а, код ЄДРПОУ 45200774).

Представник третьої особи - Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби 09.01.2025 подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду пояснення в яких зазначив, що рішення про заборону в`їзду на територію України позивачу прийнято 18.03.2021 ГУДМС у Харківській області на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Смілянським відділом УДМС у Черкаській області 05.01.2023 прийнято рішення № 71264300017709 про відмову у наданні дозволу на імміграцію позивачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію». Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 до УДМС у Черкаській області в особі Смілянського відділу УДМС у Черкаській області відмовлено повністю. Відтак представник третьої особи просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити посилаючись на повідомлену правову позицію.

В судовому засіданні представник відповідача - Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з тим, що у рамках спірних відносин права позивача відповідачем не порушено.

В судовому засіданні представник третьої особи - Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби підтримала викладену правову позицію в поясненнях та просила відмовити у задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 07.01.2021 під час здійснення нагляду за охороною громадського порядку та безпекою дорожнього руху співробітниками управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Харківській області ДПП) за адресою місто Харків, шосе Полтавське, 208А відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3638586, за порушення частини п`ятої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,00 (п`ятдесят одна) грн..

В зверненні про заборону в`їзду на територію України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 №5216/1/6301-21 від 15.03.2021 УПП в Харківській області ДПП зазначено, що згідно статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пункту 4.г. Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказом МВС України від 17 грудня 2013 №1235 просимо прийняти рішення щодо заборони в`їзду на територію України до виконання або скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вказаного обґрунтованого звернення, ГУ ДМС України в Харківській області 18.03.2021 було прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 строком на 3 роки.

27.10.2021 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 звернувся до Смілянського відділу УДМС у Черкаській області з заявою про надання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки його дружина є громадянкою України з якою він перебуває у шлюбі понад 2 роки.

22.12.2022 Смілянським відділом УДМС у Черкаській області направлено запити до УДМС у Черкаській області та до ГУДМС в Харківській області для перевірки інформації щодо наявності/відсутності інформації про заборону в`їзду в Україну ОСОБА_1 .

23.12.2022 УДМС у Черкаській області у відповідь на вищезазначений запит направило лист яким повідомило, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на території УДМС у Черкаській області не притягувався, рішення про заборону в`їзду на територію України та примусове повернення (видворення) з території України відносно нього не приймалися, водночас повідомили, що згідно архівних даних підсистеми «Незаконний мігрант» СТАС УМП наявна інформація про заборону в`їзду на територію України вищевказаному громадянину. Рішення про заборону в`їзду на територію України ОСОБА_1 прийнято 18.03.2021 ГУДМС у Харківській області на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

05.01.2023 ГУДМС у Харківській області надало відповідь на запит Смілянського відділу УДМС у Черкаській області, оформлене листом №6301.8.5.2/352-23 від 05.01.2023 та повідомило, що 18.03.2021 відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 прийнято рішення про заборону в`їзду на територію України строком до 18.03.2024.

05.01.2023 Смілянським відділом УДМС у Черкаській області прийнято рішення № 71264300017709 на підставі пункту 5 частини 1 статті 10 Закону України «Про імміграцію», а саме особам, яким підставі закону заборонено в`їзд на територію України.

12.04.2023 року на адресу ГУ ДМС України в Харківській області від Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області надійшов лист повідомлення від 12.04.2023 №3657/41/14/02-2023 про те, що позивачем виконано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 07.01.2021 серії ЕАН № 3638586 та сплачено у подвійному розмірі згідно вимог статті 308 КУпАП.

ГУ ДМС України в Харківській області 02.05.2023 прийнято рішення про відкликання рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вказаного рішення було підготовлено доручення, яке було скеровано "Начальникові головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо відкликання рішення про заборону в`їзду в Україну від 18.03.2021 № 6301.8.5.3-4215/63.2-21.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 26 Конституції України передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну визначено в Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI (далі Закон № 3773-VI, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до статті 1 Закону № 3773-VI іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом.

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку.

Іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання або якщо строк їх тимчасового проживання на території України продовжено в установленому порядку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Частинами восьмою та дванадцятою статті 4 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи у представництвах іноземних суб`єктів господарювання в Україні, зареєстрованих у встановленому порядку, та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для роботи кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону № 3773-VI.

Так, відповідно до частини 3 статті 13 Закону № 3773-VI рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.

Щодо скасування рішення Управління Державної міграційної України у Харківській області від 18.03.2021 про заборону в`їзду стосовно позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 07.01.2021 під час здійснення нагляду за охороною громадського порядку та безпекою дорожнього руху співробітниками управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі УПП в Харківській області ДПП) за адресою місто Харків, шосе Полтавське, 208А відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3638586, за порушення частини п`ятої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн., що підтверджується обґрунтованим зверненням про заборону в`їзду на територію України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 №5216/1/6301-21 від 15.03.2021, копія якого наявна в матеріалах справи.

В зверненні про заборону в`їзду на територію України громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 №5216/1/6301-21 від 15.03.2021 УПП в Харківській області ДПП зазначено, що згідно статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та пункту 4.г. Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказом МВС України від 17 грудня 2013 №1235 просимо прийняти рішення щодо заборони в`їзду на територію України до виконання або скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вказаного обґрунтованого звернення, ГУ ДМС України в Харківській області 18.03.2021 було прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 строком на 3 роки.

12.04.2023 Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області повідомило ГУ ДМС України в Харківській області про те, що позивачем виконано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 07.01.2021 серії ЕАН № 3638586 та сплачено у подвійному розмірі згідно вимог статті 308 КУпАП, що підтверджується листом від12.04.2023 №3657/41/14/02-2023, копія якого наявна в матеріалах справи.

ГУ ДМС України в Харківській області 02.05.2023 прийнято рішення про відкликання рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вказаного рішення було підготовлено доручення, яке було скеровано "Начальникові головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо відкликання рішення про заборону в`їзду в Україну від 18.03.2021 року № 6301.8.5.3-4215/63.2-21.

Щодо скасування рішення Управління Державної міграційної України у Харківській області від 18.03.2021 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни стосовно позивача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за інформацією, наданою управлінням міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії ГУДМС у Харківській області на запит відділу юридичного забезпечення, відносно гр. РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головним управлінням ДМС у Харківській області 18.03.2021 прийнято лише рішення стосовно його заборони в?їзду в України.

Вказане рішення було відкликане 02.05.2023, рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відносно гр. РФ ОСОБА_1 Головним управлінням ДМС у Харківській області не приймалось, що підтверджується листом ГУДМС у Харківській області № 6301.9-14716/63.1-23 від 22.08.2023, копія якого наявна в матеріалах справи.

Також представник відповідача у відзиві від 25.04.2024 зазначив, що рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни відносно гр. РФ ОСОБА_1 Головним управлінням ДМС у Харківській області не приймалось.

Суд зазначає, що право на звернення до суду та способи судового захисту визначені у статті 5 КАС України, частиною першою якої визначено, що захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення, вчинення чи невчинення тих чи інших дій та перевірити їх відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, як це закріплено у статті 2 та статті 5 КАС України.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України. Подібні положення містяться й у статтях 2, 5 нині діючого КАС України.

Відтак обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 26.07.2022 у справі №826/6664/17.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 24, код ЄДРПОУ: 37764460), третя особа - Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби (25015, м. Кропивницький, вул. Ігоря Замоцького, 25-а, код ЄДРПОУ 45200774) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 20.02.2025.

СуддяСупрун Ю.О.