Ухвала

від 20.02.2025 по справі 560/4786/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4786/23

УХВАЛА

20 лютого 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача "Проскурів Ойл" про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України з позовом до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.10.2024 позовну заяву залишено без розгляду. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 ухвалу від 17.10.2024 скасовано, справу скеровано до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

20.02.2025 головуючим суддею подано заяву про самовідвід у цій справі з мотивів наявності "інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді". У заяві зазначається про те, що в ухвалі суду від 17 жовтня 2024 суддею висловлено позицію щодо непідтвердження підстав звернення до суду в інтересах держави та недотримання встановленої процедури.

Вирішуючи заяву про самовідвід, суд виходить з такого.

Положеннями статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

Нормами КАС України передбачено, що після отримання суддею матеріалів адміністративного позову він зобов`язаний перевірити відповідність їх вимогам КАС України, у тому числі, наявність відповідних повноважень та обсягу правосуб`єктності у учасників справи.

Як вбачається зі змісту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 у цій справі, лише у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за наслідками перевірок, у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду виникає право на звернення до суду з позовом про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду. У справі, яка розглядається, відсутні відомості про виявлені компетентними органами вчинені об`єктом нагляду порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва "Нове будівництво комплексу по зберіганню нафтопродуктів, скрапленого вуглеводневого газу з влаштуванням АЗС по вул. Геологів, 3/5 А в м. Хмельницькому, Хмельницької області" як за наслідками державного архітектурно-будівельного контролю так і державного архітектурно-будівельного нагляду, а тому у ДІАМ України не виникло право на звернення до суду із позовом про скасування наказу Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради №26 від 21.02.2022 про затвердження містобудівних умов та обмежень. Колегія суддів звертає увагу, що одним з ключових питань у цій справі є питання щодо наявності у прокурора права звернутись до суду з цим позовом в інтересах держави і з`ясування цього питання передує з`ясуванню інших процесуальних питань, які вирішує суд при прийнятті позовної заяви. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що у цій справі суд першої інстанції першочергово має перевірити наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави прокурором у суді, визначених частиною третьою статті 23 Закону 1697-VII.

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва повинна бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41).

Судом були повно та всебічно досліджені підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, про які зазначив суд апеляційної інстанції, а також досліджено дотримання процедури ініціювання звернення до суду з цим позовом.

З огляду на вказане, в ухвалі від 17.10.2024 суд прийшов до висновку, що прокурор не додержав передбаченого законом порядку попереднього інформування уповноваженого органу про намір представляти інтереси держави в суді, відтак умови звернення до суду, визначені абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру, ним дотримані не були.

Суд виходив з того, що для можливості ініціювання органом прокуратури звернення до суду на підставі ст. 23 Закону України Про прокуратуру має значення не лише доведення належними доказами нездійснення органом нагляду своїх повноважень у відповідь на обґрунтовані запити та Повідомлення прокурора, але й те, що таке нездійснення повноважень прямо впливає або впливатиме на відповідні інтереси держави.

Також судом було встановлено відсутність належних доказів скерування органу нагляду Повідомлення прокурора про намір звернутись до суду, тоді як позивачем інформовано про те, що вказане Повідомлення від прокуратури ним не було отримане взагалі.

Відтак, суд прийшов до висновку, що у цьому випадку прокурором не доведено наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, також не дотримано процедуру ініціювання такого звернення.

Суд покликався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, у якій зазначається, що прокурор не повинен вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурор виконує субсидіарну роль і замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі №120/2940/23 зазначає, що перевірка права прокурора на звернення до адміністративного суду передує розгляду питання щодо правомірності дій (бездіяльності) відповідача, що оскаржуються (розгляду справи по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті.

Якщо суд після відкриття провадження у справі встановить, що прокурор не підтвердив підстави для представництва, позовну заяву слід вважати такою, що підписана особою, яка не мала права її підписувати, відтак виникають підстави для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 240 КАС України (залишення позову без розгляду), що і було зроблено у цьому випадку.

Водночас, конкретні мотиви скасування ухвали від 17.10.2024 не є зрозумілими.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Відповідно до ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, та оскільки суддею вирішувалось питання про залишення позову без розгляду через недоведення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді ( у виняткових випадках), позиція суду ґрунтувалась на вимогах КАС України та чинних правових висновках Верховного Суду, які стосувались підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, позиція з приводу вказаного питання не зазнала змін, продовження розгляду справи цим складом суду, яким фактично висловлена позиція у справі, може викликати у учасників сумніви щодо неупередженості або об`єктивності складу суду.

Зазначене слід розглядати як "інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді".

З метою забезпечення права на справедливий суд, виключення сумнівів у неупередженості складу суду, враховуючи вказані вище правові позиції Верховного Суду, суд вважає необхідним заяву про самовідвід судді задоволити.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

заяву судді Козачок Ірини Сергіївни про самовідвід - задоволити.

Головуючого суддю у цій справі Козачок Ірину Сергіївну - відвести.

Передати справу №560/4786/23 для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи у порядку, встановленому вимогами КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя І.С. Козачок