Постанова

від 11.02.2025 по справі 520/2213/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2025 р.Справа № 520/2213/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. (ухвалене суддею Мар`єнко Л.М.) по справі № 520/2213/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп"

до Харківської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України

про скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю«Катма Груп» (в подальшому ТОВ «Катма Груп») звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату митних платежів № 807000/2023/0009 від 22.08.2023 р.; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату митних платежів №807000/2023/0010 від 22.08.2023 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившисьіз рішеннямсуду першоїінстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішенняХарківського окружного адміністративного суду від05.11.2024 р. та прийняти рішення,якимпозов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимогМитного кодексу України (в подальшому МК України), Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скаргине підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що01.12.2021 р. ТОВ «Катма Груп» укладено контракт № SNEL/KG-LPG22 з Компанією «SNEL ENERGY LTD» (Республіка Кіпр) щодо постачання вуглеводородного ПБТ/СПБТ/Бутан технічний/Пропан технічний/фракція пропанова (надалі за текстом«Товар»), виробництва Загорської УКПНГ ПАО «Оренбургнефть» (відвантаження з ГНС Бузулук), ООО «РН-БГПП» (відвантаження з Зайкинського ГПП), ООО «РН-БГПП» (відвантаження з Покровської УКПНГ), Куйбишевського НПЗ, АО «ННК», АО «РНПК», СлавнефтьЯНОС, Сизранської НПЗ, ООО «Туймазинского ГПП», ООО «Шкаповського ГПП», АО «Роспан Интернейшнл», згідно із паспорту якості завода-виробника.

Товар поставляється на умовах базису СРТ Соловей/СРТ Суземка/СРТ Красний хутор (згідно Правил Інкотермс-2010), далі СРТ "Російський-Український кордон" (п. 1 Контракту).

Відповідно до Контракту SNEL/KG-LPG22 від 01.12.2021 р., товар відвантажений Постачальником, згідно із залізнично-дорожніх накладних № 32154602 від 15.02.2022 р. та № 32145390 від 16.02.2022 р.

На відвантажений товар ТОВ «Катма Груп» оформлено попередні митні декларації типу «ІМ 40 ЕЕ" №UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 р., № UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 р. та сплачено грошову заставу на рахунок, відкритий на ім`я Державної митної служби України у розмірі 1234900,12 грн. та 965728,45 грн.

Відповідно до повідомлень про перетин кордону залізничні вагони № 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092 за попередніми митними деклараціями типу "ІМ 40 ЕЕ" № UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 р. та №UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 р. перетнули державний кордон України 23.02.2022 р.

До Харківської митниці вказаний товар не доїхав внаслідок розпочатої Російською Федерації військової агресії проти України.

Згідно із листа філії транспортної логістики Акціонерного товариства "Української залізниці" від 15.09.2022 р. № ЦТЛ-19/772 на запит позивача повідомлено, що вагони № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092 прибули 22.02.2022 р. о 18:45 год на станцію Куп`янськ-Сортувальний (430002) регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця", вагони №76601715, № 77373991, № 76610906 - 23.02.2022 р. о 12:45 год.

Станом на день оголошення військового стану по всій території України, вищевказані вагони перебували на станції Куп`янськ-Сортувальний.

На час розгляду справи, вказані вагони згідно із АСК ВП УЗ обліковується на станції Куп`янськ-Сортувальний (43002) регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до листа Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) від 01.11.2023 р. № 2048/6.1-38-23/6, ТОВ «Катма Груп» повідомлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 р. у справі № 761/6594/22 в управлінні АРМА передано речові докази у кримінальному провадженні № 72022000410000003, заарештовано та передано речові докази в управління АРМА, зокрема арештовані вагони, зазначені у листі. До завершення заходів організації управляння майном АРМА, Активи передаються на відповідальне зберігання Акціонерному товариству "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) з правом їх комерційного використання (управління). Всі активи, які передані АРМА в управління є речовими доказами у кримінальному провадженні, щодо яких визначено спеціальний порядок їх зберігання, відповідно достатті 100 Кримінального процесуального кодексу Українита статей 1, 9, 19, 20 Закону з метою забезпечення їх економічної вартості.Також зазначено, що в управління АРМА передано лише залізничні вагони без вантажу, товарно-матеріальні цінності, зокрема газ вуглеводний скраплений паливний, в управління АРМА не передавались.

Листом АТ "Укрзалізниця" від 15.11.2023 р. № ЦЦМ-12/473 повідомлено, що вагони № 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 11.04.2022 у справі №761/6594/22 (провадження №1-кс/761/4003/2022) передані на відповідальне зберігання Товариству з правом комерційного використання (управління) зазначеними вагонами та правом користування. При цьому, згідно з даними інформаційних систем філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ «Укрзалізниця», які носять виключно інформаційний характер, дані вагони знаходяться на станції Куп`янськ-Сортувальний регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця». Вказана станція розташована в межах Куп`янської міської територіальної громади Харківської області, яка наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309, віднесена з 24.02.2022 р. до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Станом на теперішній час Товариство не отримало дозвіл від Харківської обласноївійськової адміністрації дозвіл на доступ до інфраструктури зазначеної станції. Відповідно, перевірити фактичну наявність та стан вагонів№ 76601715, № 77373991, № 76610906, № 57758815, № 57757817, № 76603281, № 77414092, а також стан вантажу в них неможливо. Враховуючи вищевикладене, питання щодо вказаних вагонів та вантажу в них може бути вирішене виключно після надання Товариству доступу до залізничної інфраструктури даного регіону.

Харківською митницею направлено запит до Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" № 7.14/17.1/14/3373 від 24.10.2022 р. щодо надання інформації про місця знаходження товарів, що переміщувалися під митним контролем митною території України.

Листом від 08.11.2022 р. № 42-1-37/841АТ «Українська залізниця» повідомила, що вагони по вищезазначеним МД знаходяться на станції Куп`янськ-СортувальнийАТ "Українська залізниця" на території, що була тимчасово окупована.

Відповідач листом від 22.09.2023 р. № 7.14-2/15-01/13/4765 ТОВ «Катма Груп» направив позивачу вимогу про сплату митних платежів від 22.08.2023 р. № 80700/2023/0009 та № 80700/2023/0010, які отримано позивачем 01.09.2023 р.

Також, Харківською митницею позивачу листом від 06.10.2023 №7.14-2/15-01/13/5585 повідомлено, що на підставі ч. 4 ст. 317-1 МК України, 15.09.2023 р. фінансову гарантію у вигляді грошової застави по МД типу "ІМ 40 ЕЕ" № UA903000/2022/904515 у загальному розмірі 965728,45 грн. та фінансову гарантію у вигляді грошової застави по МД типу «ІМ 40 ЕЕ» № UA903000/2022/9047219 у загальному розмірі 1234900,12 грн. перераховано до державного бюджету України.

Не погоджуючись із вимогою відповідача про сплату митних платежів № 807000/2023/0010 від 22.08.2023 р., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана вимога відповідача обґрунтована, у зв`язку з чим не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Митного кодексу України визначено, що Державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Відповідно до ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із ч. 1ст. 91 МК України, переміщення товарів у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 91 МК України, митний режим транзиту застосовується до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України).

Згідно із п. 3ст. 93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеногостаттею 95 цього Кодексу, а в разі поміщення товарів на підставі документа, зазначеного у частині шостійстатті 94 цього Кодексу, - до закінчення строку, визначеного відповідно до законодавства, яке встановлює основні засади організації та здійснення режиму спільного транзиту товарів.

Відповідно до ч. 1ст. 95 МК України, встановлюються такі строки транзитних перевезень до митного органу призначення в Україні залежно від виду транспорту, якщо інше не передбачено цією статтею для залізничного транспорту - 28 діб.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 102 МК України,митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. При ввезенні товарів на митну територію України з метою подальшого їх поміщення у відповідний митний режим митний режим транзиту завершується фактичним доставленням товарів до визначеного митним органом або узгодженого з ним місця доставки. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеногостаттею 95 цього Кодексу, митному органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначенийстаттею 94 цього Кодексу. Митний орган призначення після представлення товарів, поміщених у митний режим транзиту, та митної декларації або іншого документа, визначеногостаттею 94 цього Кодексу, перевіряє дотримання вимог, встановлених законодавством України з питань митної справи до переміщення товарів у митному режимі транзиту, та виконує митні формальності, необхідні для завершення митного режиму транзиту. Митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі припинення митного режиму транзиту згідно з частиною восьмою цієї статті вивезення товарів за межі митної території України не вимагається, а гарантії, надані відповідно до пункту 3 частини четвертоїстатті 92 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).

Статтею 193 МК Українивстановлено, що за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. У разі втрати або видачі без дозволу митного органу товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, перевізник зобов`язаний сплатити митні платежі, встановлені законом на імпорт зазначених товарів. Порушення перевізником встановлених цим Кодексом строків доставки товарів, якщо виконано всі інші вимоги, не створює для нього зобов`язання щодо сплати митних платежів. Перевізник звільняється від зобов`язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 255 МК України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями257і335цьогоКодексу. Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно із ч. 1 ст. 306 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), способами забезпечення сплати митних платежів є: фінансові гарантії; гарантування на умовахМитної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року; гарантування на умовахКонвенції про тимчасове ввезення(Стамбул, 1990 рік) із застосуванням книжки (карнету) А.Т.А.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 5, 6, 7 ст. 307 МК України,(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Фінансова гарантія діє на всій митній території України. У разі невиконання особою зобов`язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, митний орган із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з`ясовує обставини невиконання зобов`язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені митним органом копії документів, що підтверджують невиконання зобов`язання. Процедура направлення вимоги та перелік обов`язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьоюстатті 314 цього Кодексу. Фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро, крім випадків надання фінансових гарантій згідно з главами8і20цьогоКодексу. Вивільнення (повернення) фінансової гарантії здійснюється не пізніше двох годин після отримання відповідним митним органом підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією.

Грошовою заставою є кошти, внесені/переказані на рахунки, відкриті в установленому порядку на ім`я митних органів, для забезпечення сплати митних платежів (ч. 1ст. 309 МК України).

Згідно із ч. 10ст. 309 МК України, у разі невиконання обов`язку, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених/переказаних як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьоїстатті 317-1 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною одинадцятоюстатті 55 цього Кодексу.

Статтею 310 МК України, встановлено, що у випадках, зазначених у цьому Кодексі, фінансові гарантії надаються митним органам під час або до декларування товарів до митного режиму транзиту, попереднього декларування товарів, до їх прибуття на митну територію України та під час декларування товарів до митних режимів, що передбачають сплату митних платежів або передбачають перебування товарів під митним контролем до моменту закінчення дії відповідного митного режиму. Фінансові гарантії надаються на суму митних платежів, нарахованих на товари, які декларуються за однією митною декларацією або заявляються до митного режиму транзиту за одним транспортним документом.

Відповідно до ст. 311 МК України, митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів. Після завершення митного оформлення товарів чи процедури транзитного перевезення товарів та за відсутності порушення особою зобов`язань із сплати митних платежів фінансова гарантія не пізніше двох годин після того, як митний орган отримає підтвердження фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, вивільняється (повертається) цим митним органом. Підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією, є: 1) щодо транзитного перевезення товарів - повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань; 2) завершення процедур митного контролю та оформлення товарів до митного режиму, у який задекларовано товари; 3) завершення дії митного режиму, що передбачав перебування товарів під митним контролем весь час дії такого режиму; 4) виконання зобов`язання із сплати митних платежів у разі коригування митної вартості відповідно дорозділу III цього Кодексу. Дія фінансової гарантії припиняється: 1) на вимогу гаранта, за умови відсутності прикріплень фінансової гарантії до митної декларації або документа контролю за переміщенням товарів, шляхом надсилання авторизованого електронного повідомлення; 2) у разі відсутності факту ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) фінансова гарантія, протягом 30 днів з дати оформлення цієї декларації митним органом; 3) у разі відкликання або визнання недійсною в порядку, передбаченому цим Кодексом, митної декларації, до якої прикріплена індивідуальна (одноразова) гарантія.

Статтею 312 МК Українивстановлено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок митного органу впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьоюстатті 314 цього Кодексу. Отримані від гаранта кошти в рахунок погашення зобов`язань перераховуються митним органом до державного бюджету впродовж одного робочого дня.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 317-1 МК України, особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьоїстатті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов`язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету. У разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого грошовою заставою, сума грошових коштів, внесених як грошова застава, перераховується до державного бюджету в рахунок сплати суми митних платежів наступного робочого дня після завершення строку сплати митних платежів відповідно до частини третьої цієї статті. У разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів, забезпеченого гарантією, митні органи вживають заходів відповідно достатті 317-2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 317-2 МК України, у разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьоюстатті 317-1 цього Кодексу, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.

Наказом Міністерства Фінансів України від 25.04.2023 р. № 213 «Про деякі питання забезпечення сплати митних платежів» затверджено Порядок забезпечення сплати митних платежів (в подальшому Порядок № 213).

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу VI Порядку № 213, у разі встановлення факту виникнення обов`язку зі сплати митних платежів митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, у строк, що не перевищує трьох робочих днів: вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов`язок зі сплати митних платежів; визначає дату виникнення обов`язку зі сплати митних платежів відповідно достатті 289глави 43 розділу IX Кодексу; здійснює розрахунок суми митних платежів. Протягом трьох робочих днів після розрахунку митних платежів митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, складає та надсилає вимогу про сплату митних платежів кожній особі, на яку покладається обов`язок зі сплати митних платежів, відповідно дочастин першоїтатретьоїстатті 293 глави 43 розділу IX Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 р. затверджено Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, відповідно до абзацу 6 правил заповнення графи «В» митної декларації глави 1 розділу II, якого встановлено, що у графі зазначаються: код виду платежу відповідно до класифікатора видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами; загальна сума платежу за цим кодом, що включає в себе суми відповідного платежу за ЄАД і кожним додатковим аркушем МД, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, або на яку надано забезпечення сплати митних платежів; для осіб - резидентів, узятих на облік відповідно достатті 455 Митного кодексу України, - код згідно з ЄДРПОУ платника - юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи резидента або нерезидента, який має власний код згідно з ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону); для осіб, на яких не поширюються положеннястатті 455 Митного кодексу Українищодо взяття на облік, - реквізити платіжного документа (номер, дата сплати); у разі надання забезпечення сплати митних платежів гарантом або забезпечення сплати митних платежів на умовах спрощення "звільнення від гарантії" зазначаються код за ЄДРПОУ гаранта, який видав гарантію, або підприємства, яке отримало авторизацію на застосування спрощення "звільнення від гарантії", та реєстраційний номер, присвоєний відповідному забезпеченню сплати митних платежів (можуть зазначатись у графі посадовою особою митного органу при електронному декларуванні - в електронній МД, а у МД на паперовому носії - від руки з подальшим унесенням цих відомостей до електронної копії МД).

Судовим розглядом встановлено, що під час заповнення граф митних декларацій № UA903000/2022/904516 та №UA903000/2022/904719 в графі «В» «ПОДРОБИЦІ РОЗРАХУНКІВ» вказано, ТОВ «Катма Груп» як особу, яка здійснювала забезпечення сплати митних платежів, а отже особою, що відповідала за фінансове регулювання.

Згідно із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від01.09.2023 р. ТОВ «КАТМА ГРУП» отримала у поштовому відділенні спірні вимоги. Таким чином строк сплати митних платежів закінчився 15.09.2023 р., проте, у визначений строк підприємством обов`язок із сплати митних платежів не був виконаний.

Відповідно ч. 4ст. 317-1 МК УкраїниХарківська митниця 15.09.2023 р. перерахувала до державного бюджету фінансову гарантію у вигляді грошової застави по митній декларації № UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 р. у сумі965728,45 грн. та № UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 р. у сумі 1234900,12 грн.

Харківська митниця листом від 06.10.2023 р. № 7.14-2/15-01/13/5585 повідомила ТОВ "КАТМА ГРУП", що 15.09.2023 фінансову гарантію у вигляді грошової застави по МД типу "ІМ 40 ЕЕ" №№UA903000/2022/904516 та UA903000/2022/904719 перераховано до державного бюджету України.

Позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не подано доказів вжиття заходів направлених на інформування Харківської митниці про місцезнаходження товарів, що переміщуються під митним контролем митною територією України.

Відповідно до ст. 316 МК Українигарантування на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуваннямкнижки МДП(Конвенції МДП) 1975 року як захід гарантування доставки товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення застосовується за умови, що товари під час перевезення перетинають митний кордон України, а їх перевезення на всьому маршруті або на його частині здійснюється автомобільним транспортом. Якщо сума митних платежів перевищує суму гарантії за Конвенцією МДП, застосовуються інші форми забезпечення сплати митних платежів, передбачені цим Кодексом.

Згідно із пункту І розділу XIII Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуваннямкнижки МДП(Конвенції МДП) 1975 року, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України 20.11.2017 р. № 953, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 р. за №1496-31364 (в подальшому Порядок № 953), який визначає умови виконання МДП, правила допущення суб`єктів господарювання України до системи МДП, порядок оформленнякнижки МДПна товари, що перевозяться між митницями з дотриманням вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуваннямкнижки МДП(Конвенції МДП) 1975 року, відповідальність держателякнижки МДПта гарантійного об`єднання за порушення МДП, держателькнижки МДПта гарантійне об`єднання звільняються від сплати передбачених законодавством митних платежів за недоставку українським чи іноземним держателемкнижки МДПтоварів під час виконання операції МДП, якщо митницею ДФС визнаються достатніми докази того, що: товари, зазначені у вантажному маніфестікнижки МДП, зіпсовано чи втрачено та їх не можна надалі використовувати внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили; втрата товару була наслідком природних змін його якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування та зберігання, притаманних йому технічних властивостей та якостей; товари і товаротранспортні документи не було доставлено до митниці призначення через їх виїмку чи арешт правоохоронними органами за умови, що така виїмка чи арешт правоохоронними органами відбулась на шляху його прямування або в митниці призначення і їй не передувало порушення перевізником правил перевезення на умовах Конвенції МДП.

Відповідно до пункту 2 розділу VIІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. № 657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 р. за № 1669/21981 (далі - Порядок № 657), положення якого відповідно до пункту І розділу VIII цього Порядку застосовуються у випадках, колиМитним кодексом Україниабо іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили, встановлено, що: обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно із пункту 5 розділу VIII Порядку № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

Згідно із пунктом 6 розділу VIII Порядку № 657, у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються: документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу. Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п`яти робочих днів з дати її подання. За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом. Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані. Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису "Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинено (завершено)" має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим. У разі прийняття рішення про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму митний орган зобов`язаний невідкладно письмово повідомити заявника про причини і підстави такої відмови.

Згідно із ч. 1ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні",засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видача сертифікатів про такі обставини належить до повноважень Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Катма Груп» отримало сертифікат Торгово-промислової палати України від 19.12.2023 р. № 3100-23-4778, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, закриття пунктів пропуску через державний кордон та пункти контролю; припинення залізничного сполучення між Україною та Російською Федерацією; заборона ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російською Федерацією; знаходження митниці призначення Куп`янськ-Сортувальний Харківської області на території Куп`янська міська територіальна громада, яка перебувала в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та на якій ведуться (велися) бойові дії щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: виконувати вимогиМитного кодексу Українита доставити до митниці призначення товар «газ вуглеводний скраплений паливний", згідно митних декларацій типу «ІМ40ЕЕ» № UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 р. та № UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 р., які було оформлено з внесенням грошової застави на рахунок, відкритий в установленому порядку на ім`я Державної митної служби України у термін до 22.03.2022 р.

Вказаний сертифікат Торгово-промислової палати України від 19.12.2023 р. № 3100-23-4778 отриманий позивачем після прийняття оскаржуваних вимог Харківської митниці від 22.08.2023 р. про сплату митних платежів та, відповідно, сертифікат до митного органу не пред`являвся.

Проте, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не подано доказів звернення до митного органу з письмовою заявою про наявність обставин непереборної сили та припинення режиму транзиту товару за митними деклараціями № UA903000/2022/904516 від 19.02.2022 р. та № UA903000/2022/904719 від 22.02.2022 р.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду в постанові від 26.09.2024 р. у справі № 480/5076/23.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувані вимоги відповідача обґрунтовані, у зв`язку з чим не підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, арішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержаннямнорм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242,243,308,311,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. по справі № 520/2213/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 20.02.2025 року