Рішення

від 17.02.2025 по справі 199/7271/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/7271/24

Провадження № 2/201/1295/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 лютого 2025 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду заправилами спрощеного провадженняцивільну справуза позовноюзаявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 08 жовтня 2024 року за підсудністю з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 12774,96 грн., 1402,39 грн. пеня, 637,43 грн. інфляційні витрати, 299,25 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням уточненої позовної заяви від 15 жовтня 2024 року) позивач посилається на те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу м. Дніпро, проспект Гагаріна 95-А.

ОСББ «Гагарінський 2010» забезпечує утримання будинку та прибудинкової території розташованого за адресою АДРЕСА_1 , та несе адміністративно-управлінські витрати, експлуатаційні витрати: що складаються з експлуатації та обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, теплопостачання місць загального користування, заробітної плати обслуговуючого персоналу, господарських потреб, податку на землю, послуг банку, послуг зв`язку, комунальної по квартирної послуги з водопостачання та водовідведення, також послуги з водопостачання та водовідведення для місць загального користування тощо.

Власником квартири,що розташованаза адресою АДРЕСА_2 до 11листопада 2023року був ОСОБА_1 ,який бувчленом ОСББ«Гагарінський 2010».Відповідач своїобов`язкив повномуобсязі невиконував,несвоєчасно іне уповному обсязівносив платуза наданіжитлово-комунальніпослуги внаслідокчого станомна 01грудня 2023року унього утвориласязаборгованість передОСББ «Гагарінський 2010» у сумі 12774,96 грн., відповідно до розрахунку заборгованості.

На вимогу позивача відповідач у добровільному порядку вищезазначену заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим ОСББ «Гагарінський 2010» вимушено звернутися до суду.

Оскільки відповідач, як боржник, має нести відповідальність за невиконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, постачальник має право вимагати від замовника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума інфляційних втрат на 10 вересня 2024 року становить 637,43 грн., 3% річних становлять 299,25 грн. Відповідач свої зобов`язання перед позивачем у частині сплати за надані житлово-комунальні послуги та обов`язкові платежі не виконує у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього станом на 10 вересня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 12774,96 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви матеріалами та наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Відповідно до пункту 6 протоколу рішення загальних зборів за несвоєчасну сплату внесків на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі облікової ставки НБУ яка на 10 вересня 2024 року становить 1 402,39 грн.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористалася

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Авраменко А.М. (а.с.25).

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2024 року справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. (а.с.26)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 жовтня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.30).

Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху, визначено недоліки та встановлено строк на їх усунення. (а.с.31-32).

15 жовтня 2024 року представником позивача подано заяву, якою було усунуто визначені ухвалою недоліки. (а.с.35).

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.40).

До суду 20 листопада 2024 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.41).

Ухвалою судді від 20 листопада 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. (а.с.42-43).

Представник позивача надав заяву від 17 лютого 2025 року, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував, про що надав відповідну заяву.

Відповідач в судове засідання не з`явилась про день та час повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки по справі направлялися відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте поверталися до суду без вручення адресату, з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини восьмоїстатті 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

У відповідності до статей174,178 ЦПК Українивідповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

Відповідно до статуту затвердженого Загальними зборами від 12 грудня 2016 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу АДРЕСА_1 . (а.с.14-21)

До матеріалі справи надано Протокол №01-10/2021 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» від 01 жовтня 2021 року, відповідно до якого, співвласниками вирішувались питання порядку денного шляхом голосування, до протоколу долучено додатки (бюлетені) з вказаними співвласниками, які приймали участь в голосуванні, дослідивши вказані документи, судом не встановлено серед учасників голосування відповідача ОСОБА_1 . (а.с.6-13).

До матеріалів справи долучено розрахунок ціни позову та розрахунок заборгованості станом на 01 серпня 2024 року, відповідно до вказаних розрахунків заборгованість ОСОБА_1 складає 12774,96 грн., 1402,39 грн. пеня, 637,43 грн. інфляційні витрати, 299,25 грн. 3% річних, а також понесені судові витрати. (а.с.4-5).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з Статуту сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені цим Статутом; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені цим Статутом обов`язки перед об`єднанням.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною 1статті 385 ЦК Українипередбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуюридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідностатті 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6,7,8ст. 22, ч. 4 ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Устатті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 грудня 2019 року по справі № 910/6471/18 та від 11 травня 2018 року по справі № 922/3087/17.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власностіє правоособи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги те, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за наданні житлово комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої, як зазначив позивач до 11 листопада 2023 року був ОСОБА_1 , проте доказів, що останній був власником квартири АДРЕСА_3 позивачем суду надано не було, а отже неможливо встановити чи був відповідач власником вищевказаної квартири, і як наслідок чи мав обов`язок сплачувати щомісячні внески на користь відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю позовних вимог.

Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282283, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінський 2010» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2025 року.

Суддя С.О. Демидова