Окрема думка

від 20.02.2025 по справі 941/593/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Окрема думка

судді судової колегії у цивільних справах

Кропивницького апеляційного суду Чельник О.І.

20 лютого 2025 року м. Кропивницький

справа № 941/593/23

провадження № 22-ц/4809/161/25

Постановою Кропивницького апеляційного суду від05 лютого 2025 рокуу складі колегіїсуддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Мурашка С.І.,за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В., за результатами апеляційного розгляду справи №941/593/23 заапеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат КовальоваТетяна Юріївна,на рішенняПетрівського районногосуду Кіровоградськоїобласті від09вересня 2024року,у складісуддіШаєнкоЮ.В.,у справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Петрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),про виключеннявідомостей проособу якбатька зактового записупро народженнядитини,апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієадвокат КовальоваТетяна Юріївна,задоволено частково.Рішення Петрівськогорайонного судуКіровоградської областівід 09вересня 2024рокузмінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не можу погодитися у повному обсязі з таким судовим рішенням більшості судової колегії і тому відповідно до ч.3 ст.35 ЦПК України висловлюю свою окрему думку.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 09 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи узадоволенні позовусуд першоїінстанції виходивз того,що у даній справі була призначена судово-генетична експертиза, яка була повернута без виконання, а тому можливість встановити факт біологічного батьківства позивача щодо дитини відсутня, оскільки доведеність кровної спорідненості батька із дитиною є предметом доказування по справі. Крім того, судом не встановлено ухилення відповідача від проведення експертизи.

Вважаю, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про виключення відомостей про особу як батька з актового запису про народження дитини.

Не можу погодитися з рішенням більшості судової колегії, яка дійшла висновку про правильність відмови у задоволенні позову, проте про необхідність такої відмови з інших підстав. Ухвалюючи рішення колегія суддів виходила з неналежного способу захисту. обраного позивачем.

Згідно з ч.ч.1, 2, 5ст.136 СК Україниособа, яка записана батьком дитини відповідно до статей122,124,126і127цьогоКодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першоїстатті 123 цього Кодексу.

Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз.

Згідно з ч.ч.1-3ст.102ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі по тексту Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Йевремович проти Сербії» зазначив, що відповідно до статті 8 Конвенції під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, § 09, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Законодавством передбачено певні обов`язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, інших осіб.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованапостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII).

Отже, вирішуючи справу про оспорювання батьківства, суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін справи.

Відповідно достатті 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як роз`яснено у підпункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положеньстатті 212 ЦПК України, згідно із якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно достатті 146 ЦПК Україниможе визнати факт, для з`ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).

ЄСПЛ зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року № 3451/05, § 34, «Кalacheva V. Russian Federation»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №149/2562/18 (провадження № 61-12881св19) вказано, що відповідно достатті 136 СК Україниособа, яка записана батьком дитини відповідно до статей122,124,126і127цьогоКодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зістаттею 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13 вересня 2023 року у справі за клопотанням позивача призначалася судово-генетична експертиза з метою встановлення кровного споріднення між позивачем та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Експертом призначалась дата відбору зразків для проведення експертизи. ОСОБА_1 з`явився в призначений час та у нього було взято біологічні зразки, він пройшов ідентифікацію та фотофіксацію, однак експертиза не була проведена, оскільки відповідач разом з дитиною, будучи належним чином повідомленою, не з`явилася до експертної установи, про причину неявки не повідомила, хоча повідомлялась належним чином рекомендованим листом за номером 0103333439593, який отриманий нею особисто 13.04.2024, спроби дотелефонуватись до Соколенко за номером телефону НОМЕР_1 були безрезультатними, відомі месенджери до номеру відсутні (а.с.125-126).

Зазначене унеможливило проведення цієї експертизи і це свідчить про ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.

Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Разом зтим,всупереч вказанихправових норм,відповідач,знаючи пронаслідки їїнеявки задляпроведення експертизи,до експертноїустанови здитиною нез`явилася,проігнорувавши викликпро необхідністьприбуття длявідібрання біологічнихзразків,в результатічого відповіднібіологічні зразкивідібрано небуло,що унеможливилопроведення призначеноїсудом експертизи, іншим способом встановити біологічне походження дитини від батька неможливо, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права доводити ті обставини, на які він посилався як на підставу заявлених позовних вимог, та був позбавлений надавати засоби доказування на свій розсуд.

Крім того, при розглядіданої справисудом апеляційноїінстанції невзято доуваги такожі туобставину,щовідповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з`явитися разом із дитиною до експертної установи. При цьому, позивач зі свого боку вчинив усі необхідні і залежні від нього процесуальні дії з метою доведення тих обставин, на які він посилається у позові.

У постановіВерховного Судувід 03серпня 2022року усправі №344/1962/19зазначено,що аналізпрактики ЄСПЛсвідчить проте,що враховуванняінтересів дитиниможе імає здійснюватисявинятково утому випадку,коли встановленіознаки сімейногожиття.За умовивідсутності такихкритеріїв особа,яка оспорюєбатьківство,має правона відповіднийзахист своїхправ.

За таких обставин, враховуючи аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у справі №761/27802/19, зокрема про те

, що відповідач, як мати дитини, ухиляється від участі в експертизі та наданні експертам відповідних біологічних зразків, що як наслідок свідчить про небажання останньої отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оспорювання батьківства, а тому, відповідно до положеньст.109 ЦПК України, вважаю, що у цій справі слід було визнати доведеним факт відсутності кровного споріднення між позивачем ОСОБА_1 та дитиною ОСОБА_3 та задовольнити позовні вимоги про виключеннявідомостей проособу якбатька зактового записупро народженнядитиниу повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на викладене вище вважаю, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до вимог п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду О.І. Чельник