Рішення

від 19.02.2025 по справі 243/8261/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 243/8261/24

Провадження № 2/243/377/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Соловйової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Малахової К.Р.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 доакціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк»,за участютретіх осіб:Слов`янського відділудержавної виконавчоїслужби уКраматорському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків), приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса,

учасники справи: представник позивача Скриннік Р.А.,

представник відповідача Панченко А.С.,

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 10 грудня 2024 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДІНЕРО», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича, приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначає, що 04.09.2024 року з банківського рахунку позивачки ОСОБА_1 було знято грошові кошти у сумі 17933,91 грн. Відповідно до квитанція про сплату АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № M4TM-2128-7TCT-5XB2 від 04.09.2024 стягнення відбулося у рамках виконавчого провадження № 55110968. Таким чином позивачка дізналася про виконавчий напис нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу № 5648, виконаний відносно неї. Так, відповідно до матеріалів виконавчого провадження № 55110968, 08.11.2017 року постановою головного державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосенко Сергія Анатолійовича було відкрите виконавче провадження №55110968 за виконавчим написом № 5648 виданим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у сумі 17933,91 грн. 25.09.2023 року у рамках виконавчого провадження було винесено постанову про арешт коштів позивача. У рамках даного виконавчого провадження 04.09.2024 року з позивача Слов`янським ВДВС у Краматорському районі Донецької області було стягнуто грошові кошти у розмірі 17 933.91 грн, що підтверджується квитанцією № M4TM-2128-7TCT-5XB2 від 04.09.2024. 23.09.2024 року Головним державним виконавцем Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федосенко Сергієм Анатолійовичем було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження №55110968.

Зазначив, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 87,8 8 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 від 29.06.1999 р., зокрема, спірний виконавчий напис вчинено за відсутності безспірності вимоги, кредитний договір нотаріально не посвідчувався.

Також представник зазначив, що оскільки між позивачем та відповідачем не було укладено нотаріально посвідченого кредитного договору, у позивача були відсутні підстави для звернення за вчиненням виконавчого напису нотаріусу, а у нотаріуса вчиняти такий напис. Таким чином, і набуті відповідачем грошові кошти, у розмірі 17933,91 грн. фактично є безпідставно набутими

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 88 Закону України «Про нотаріат», представник позивачки просив визнати виконавчий напис № 5648 від 03.07.2017 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно набутті грошові кошти у розмірі за виконавчим написом № 5648 виданим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у сумі 17933,91 грн.

2. Відповідачем АТ КБ «Приватбанк» надано відзив на позовну заяву, за змістом якого позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. Представник відповідача на підтвердження своєї позиції зазначає, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № б/н від 22.10.2010, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в порядку та на умовах, визначених цим Договором. В порушення зазначених вище норм ОСОБА_1 не виконала умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 30.04.2017 становила всього: 17933.91 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1959.86 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 14643.86 грн. заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500.00 грн. заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 830.19 грн. 03.07.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис №5648 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 22.10.2010 та Розрахунку заборгованості за договором станом на 30.04.2017, грошових коштів у сумі 17933.91 грн.. Зазначений виконавчий напис був вчинений у відповідності до положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою КМУ від 29.06.1999 за № 1172. Згідно з зазначеним Переліком для одержання виконавчого напису стягувачем подається оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Окрім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку.

3. Представником позивача надіслано відповідь на відзиви за змістом якої, вважає, що викладені в них доводи підлягають відхиленню з наступних підстав, так, у своєму Відзиві, відповідач, зокрема, вказав, що Між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № б/н від 22.10.2010, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в порядку та на умовах, визначених цим Договором. В порушення зазначених вище норм ОСОБА_1 не виконала умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 30.04.2017 становила всього: 17933.91 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1959.86 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 14643.86 грн. заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500.00 грн. заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 830.19 грн. Грошові зобов`язання за кредитним договором № б/н від 22.10.2010 ОСОБА_1 належним чином не виконувала, порушила строки виконання зобов`язань по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом, а тому, банк як кредитодавець не був обмежений у праві здійснити позасудове стягнення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису для задоволення своїх грошових вимог. Проте, на підтвердження вищевказаних фактів, відповідачем не було подано до суду жодного доказу, ані кредитного договору № б/н від 22.10.2010, укладеного між відповідачем та позивачем, ані відповідного розрахунку заборгованості позивача станом на 30.04.2017, ані будь-яких інших доказів. Також зазначив, що оскільки відповідачем не було надано суду необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, а також відповідних документів, визначених у п.1 переліку приватному нотаріусу, тому що, відповідний виконавчий напис нотаріусу, поданий відповідачем разом з відзивом не дає можливості встановити, що самі документи, визначені у п.1 переліку були подані приватному нотаріусу. Окрім цього у матеріалах справи відсутнє повідомлення про надіслання відповідачем письмової вимоги про усунення порушень позивачу, з відповідною відміткою про його отримання позивачем. У зв`язку з чим є усі підстави для задоволення позовних вимог, оскільки у порушення Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, приватний нотаріус, при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню з позивача на користь банку, безспірності характеру правовідносин між сторонами та наявності усіх необхідних документів, що підтверджують цей факт.

4. В судовому засіданні представник позивачки заявлені вимоги підтримав, просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив. Додатково представник зазначив, що оскільки укладений між банком та позивачкою кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

5. В судовому засіданні представник відповідача Панченко А.С. висловила доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, з цих підстав у задоволенні позовних вимог просила відмовити. Окрім того, просила долучити до справи: копію анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, розрахунок заборгованості № б/н від 22.10.20210, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 30.04.2017, довідку про умови кредитування з використання кредитки по договору SAMDN54000051981938, ОСОБА_1 та письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № б/н вiд 22.10.2010 року.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

6. Разом з позовною заявою представником позивачки подано клопотання про витребування у відповідача АТ КБ «Приватбанк» належним чином засвідченої копії виконавчого напису № 5648 виданого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 03.07.2017 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у сумі 17933,91 грн.

7. Представником позивачки надано клопотання з посиланням на ст. 53 ЦПК України про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

8. Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року позовна заява залишена без руху, позивачці наданий строк для усунення недоліків.

9. Ухвалою суду від 07.11.2024 року по справі відкрито спрощене позовне провадження, призначене судове засідання. Зобов`язано акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» надати суду належним чином засвідчену копію виконавчого напису № 5648 від 03.07.2017, вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 17933,91 грн.

10. Ухвалою суду від 10.12.2024 клопотання представника позивачки задоволено, залучено по справі за позовною заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за участю третьої особи: Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича.

11. Треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи по суті у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12. 03.07.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис № 5648 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 22 жовтня 2010 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 30.04.2017, грошових коштів в сумі 17933 грн. 91 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1959.86 грн. заборгованості за відсотками у розмірі 14643.86 грн. заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500.00 грн. заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 830.19 грн. Стягнення здійснюється за період з 22 жовтня 2010 року по 30 квітня 2017 року.

13. 08.11.2017 головним державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосенко С.А. було відкрито виконавче провадження № 55110968 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5648 від 03.07.2017, виданого приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у сумі 17933,91 грн.

14. 03.10.2019 головним державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосенко С.А. у виконавчому провадженні № 55110968 винесено постанову про арешт коштів боржника, за змістом якої було накладено арешт на транспортні засоби: 1) DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , що належать боржнику: ОСОБА_1 .

15. 04.09.2024 у рамках виконавче провадження № 55110968 з ОСОБА_1 Слов`янським ВДВС у Краматорському районі Донецької області з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; № 5648; виданий; 03.07.2017; документ видав; приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу було стягнуто грошові кошти у розмірі 17 933.91 грн., що підтверджується квитанцією № № M4TM-2128-7TCT-5XB2 від 04.09.2024.

16. 23.09.2024 головним державним виконавцем Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Федосенко С.А. у виконавчому провадженні № 55110968 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, борг сплачено у повному розмірі.

V. Оцінка суду.

17. У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

18. При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

19. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

20. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

22. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

23. За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

24. Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

25. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №61-154 св18.

26. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 по справі № 320/7932/16-ц.

27. Отже, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.

28. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

29. Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

30. Разом з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову КабінетуМіністрів України№ 662від 26листопада 2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів України№662від 26листопада 2014року «Провнесення зміндо перелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

31. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

32. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказано, що:

«оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника». Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Даний висновком також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 18 січня 2023 року у справі №274/2478/18.

33. Крім того, із змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду вбачається, що взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінетуміністрів України№ 662від 26.11.2014«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, пунктом Переліку якого (в редакції від 29.11.2001) було передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

34. Верховний Суду у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може проводитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника непосвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

35. В судовому засіданні судом було встановлено, що 22 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Вказана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 22 жовтня 2017 року нотаріально не посвідчена.

Водночас, діючим законодавством, станом на час вчинення виконавчого напису 03 липня 2017 року, вчинення виконавчого напису на виконання правочинів, укладених у простій письмовій формі - не передбачено.

36. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки долученим сторонами доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису, вчиненого 03 липня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. виконавчий напис №5648 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 22.10.2010 та Розрахунку заборгованості за договором станом на 30.04.2017, грошових коштів у сумі 17933.91 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1959.86 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 14643.86 грн. заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500.00 грн. заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 830.19 грн. таким, що не підлягає виконанню.

37. Верховним Судом неодноразово аналізувались положення підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій та вказував про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Наведена норма Порядку вчинення нотаріальних дій спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника.

38. У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

39. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15 зазначила, що наведена норма Порядку вчинення нотаріальних дій спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника необхідно вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом.

Аналогічні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №357/12818/17, від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17, від 19 березня 2021 року у справі №750/3781/20.

40. В судовому засіданні представником відповідача суду надано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором № б/н від 22.10.2010 року, за змістом якої банк вимагає від ОСОБА_1 виконання всіх боргових зобов`язань за кредитним договором, та сплатити суму боргу за кредитним договором, яка становить всього: 17933,91 грн., з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 1959,86 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 14643,86 грн. заборгованість по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн. заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 830,19 грн. Водночас матеріали справи не містять доказів направлення на адресу позивача та отримання/неотримання нею цієї вимоги рекомендованим поштовим відправленням, що позбавило ОСОБА_1 права подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або оспорити вимоги банку, що свідчить про порушення приватним нотаріусом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Зазначені порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису та порядку повідомлення боржника щодо вимоги про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

41. Розглядаючи вимоги позивачки про стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса, суд зазначає наступне.

42. За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

43. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

44. Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Таким випадком може бути, зокрема, визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).

45. Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до ст. 1212 ЦК України, у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.09.2021 в рамках справи № 201/6498/20, провадження № 61-88св21.

46. Аналізуючи наведені норми, а також те, що суд прийшов до переконання про необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, сума в розмірі 17933,91 грн., яка згідно квитанції № M4TM-2128-7TCT-5XB2 від 04.09.2024 була стягнута з позивачки ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП №58755934 з виконання виконавчого документу; виконавчий напис; № 5648; виданий; 03.07.2017; документ видав; приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу, вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правової підстави, на якій було набуто грошові кошти, на теперішній час не існує.

При цьому, суд також враховує, що вказана безпідставно набута сума не підпадає під перелік випадків, коли безпідставне набуте не підлягає поверненню у відповідності до вимог ст.1215 ЦК України.

47. Підсумовуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

48. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

49. Позивачкою документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1937,92 грн., який з урахуванням задоволених позовних вимог, має бути відшкодований позивачці за рахунок відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 207, 1048, 1054, 1055 ЦК України, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», за участю третіх осіб: Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса, задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис № 5648, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем 03.07.2017 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в загальному розмірі 17933,91 грн. таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , безпідставно набуті грошові кошти за виконавчий напис № 5648, вчинений 03.07.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем в сумі 17933 ( сімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 91 коп.

4. Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1937 (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повний текст рішення суду виготовлений 21.02.2025.

Суддя О.О. Соловйова