Ухвала

від 20.02.2025 по справі 337/916/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

20.02.2025

ЄУН 337/916/24

Провадження №2/337/35/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Жукова» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «М.Жукова» (далі - ОСББ «М.Жукова») звернулось до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2020 по 31.01.2024 в сумі 7638,40 грн.

Ухвалою від 23.02.2024 вказану позовну заяву ОСББ «М.Жукова» прийнято до судового розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Цією ж ухвалою від 23.02.2024 сторонам встановлені строки для подання заяв по суті спору, відповідачам роз`яснено право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні протягомп`яти днівз дня отримання копії цієї ухвали. Також роз`яснено, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведуть, що пропустили строк із поважних причин.

26.03.2024до судунадійшла заява,підписана відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,та 25.04.2024заява відвідповідача ОСОБА_2 іззапереченнями протирозгляду справив порядкуспрощеного позовногопровадження тапро необхідністьрозгляду даноїсправи заправилами загальногопозовного провадження.Заяви обґрунтованіскладністю обставинсправи,необхідністю вирішенняпитання провиклик свідківта поданнядодаткових доказіву підготовчомусудовому засіданні.Такожу заявівід 25.04.2024зазначено,що згідно з Рішенням Конституційного Суду №10-р(II)/2023 від 22.11.2023, пункти 1, 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними). Даний спір не є малозначним з огляду на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів.

Представник позивача адвокат Габуєв Г.Ю. заперечив проти задоволення таких заяв, вважає її необґрунтованими.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про час та місце його проведення повідомлені належним чином.

20.02.2025 до судуподано заяву,яка підписанавідповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відкладання судового засідання, оскільки наразі ОСОБА_6 за складних сімейних обставин не має можливості залишити малолітню дитину під наглядом на час призначений судового засідання, ОСОБА_3 за станом здоров`я вже багато років не в змозі покидати домівку, представник ОСОБА_5 хворіє. Також зазначено, що 20.02.2025 о 08.11 год. оголошена ракетна небезпека у місті Запоріжжі, що виключає можливість розгляду справи під час повітряної тривоги.

Однак суд вважав можливим провести судове засідання у відсутність відповідачів.

Зокрема, суд виходить з того, що відповідно до ст. 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.Участь у судових засіданнях є правомучасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №915/593/17.

Дана справа перебуває в провадженні суду з лютого 2024 року. Суд неодноразово відкладав судові засідання, у тому числі за клопотанням відповідачів. Повітряна тривога, яка розпочалась 20.02.2025 о 08.11 год та про яку зазначають відповідачі у свій заяві, тривала у м. Запоріжжі до 08.45 год 20.02.2025. Водночас, дане судове засідання призначено 20.01.2025 на 09.15 год. Крім того, в матеріалах справи міститься заява відповідача ОСОБА_3 про можливість розгляду справи без її присутності.

Також суд зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та розгляду заяв та клопотань відповідачів, які містяться в матеріалах справи.

Вирішуючи заяву відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось, ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву ОСББ «М.Жукова» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на управління (утримання) багатоквартирним будинком у загальному розмірі 7638,40 грн. прийнято до судового розгляду та відкрито у справі спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема у порядку: позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.1, ч.2 ст.274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.4 ст.274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно доглави 12цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Згідно з ч.1 ст.277 ЦПК Українипередбачено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення;2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Враховуючи вимогич.6ст.19,ч.1-ч.3ст.274ЦПК України,суд визнав вказану справу малозначною та такою, що не відноситься до категорій справ, передбачених ч.4 ст.274 ЦПК України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, тому суд під час відкриття провадження ухвалив проводити розгляд справи в спрощеному порядку з викликом в судове засідання сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 23.02.2024 разом з копією позовної заяви з додатками, які були адресовані відповідачам, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 отримали 27.02.2024, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи. Поштове відправлення з копію ухвали про відкриття провадження від 23.02.2024, яке було направлено відповідачу ОСОБА_3 , було повернуто до суду не врученими.

Відзив на позовну заяву відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшов до суду 11.03.2024.

Таким чином заяви ОСОБА_2 із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подані зпропуском встановленогостроку на подання такої заяви. При цьому поважних причин пропуску такого строку у заяві не наведено та будь-яких доказів в обґрунтування заяви не надано.

Також із заяв відповідачів про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження не вбачається підстав, які з огляду на характер спірних правовідносин між сторонами, предмет доказування та конкретні обставини у справі, перешкоджають розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, тобто заява є необґрунтованою.

Конституційний Суд України Рішенням від 22.11.2023 № 10-р(II)/2023 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункти 1 та 5 ч. 6 ст.19 ЦПК України. Разом з тим, вказаним рішенням не визнано неконституційними інші пункти ч.6 ст.19 ЦПК України, які є застосовними при кваліфікації справи як малозначної.

Таким чином, суд приходить висновку, що заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, слід залишити без задоволення.

При цьому суд зауважує, що спрощене позовне провадження, як і загальне позовне провадження, спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, у якому розглядаються безспірні вимоги, а відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченимиЦПК України.

Керуючись ст.19, 274, 277, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяви відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд за правилами загального позовного провадження цивільної справи за позовом Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«М.Жукова»до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості завнесками науправління (утримання)багатоквартирним будинком залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухваленим за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 21 лютого 2025 року.

Суддя М.В.Сидорова