Ухвала

від 21.02.2025 по справі 583/773/25

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/773/25

2-з/583/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року

СуддяОхтирського міськрайонногосуду Сумськоїобласті СавєльєваА.І.,розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савочки Андрія Миколайовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про забезпечення позову,

у с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Савочка А.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 , з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги обставинами, викладеними у позовній заяві.

Разом з позовною заявою представником позивача Савочкою А.М. подано до суду заяву про забезпечення позову.

У порядку забезпечення позову представник позивача Савочка А.М. просить вжити заходи забезпечення позову та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 31127 від 18.03.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 1500134 від 18.03.2016 в сумі 29900,00 грн. (ВП № 65321178) до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі. В порядку ч. 1 ст. 157 ЦПК України допустити негайне виконання ухвали суду про забезпечення позову з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Обґрунтовуючи подану заяву посилається на те, що 18.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., на підставі ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого ПКМУ від 29.06.1999 № 1172, вчинено виконавчий напис № 31127 від 18.03.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА Фінанс Груп» заборгованості за кредитним договором № 1500134 від 18.03.2016 в сумі 29900,00 грн. 05.05.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорком В.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису: ВП № 65321178, ідентифікатор доступу: 5Г50В3Д4В84Г та винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення основної винагороди приватного виконавця, про стягнення витрат виконавчого провадження. 20.12.2024 діяльність приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. припинена, на підставі наказу Міністерства юстиції України № 3075/7. 13.02.2025 виконавче провадження № 65321178 прийняте до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. та ним відповідно винесені: постанова про арешт коштів боржника від 13.02.2025, постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 17.02.2025, спрямовані запити про отримання відомостей про доходи боржника та платіжні інструкції про фактичне стягнення коштів з банківських рахунків боржника. Вважає виконавчий напис незаконним та те, що існує очевидна небезпека того факту, що стягував вчинив необхідні активні дії про пред`явленню виконавчого документу до примусового виконання та може домогтися стягнення реальних коштів по виконавчому напису. Розмір заборгованості як безспірний, матеріали виконавчого напису не містять жодних відомостей про період виникнення заборгованості, її розмір, про дату виникнення права вимоги у стягувача про погашення заборгованості, про факт направлення письмової вимоги про погашення заборгованості, самого кредитного договору вказаного у виконавчому написі. Наданий для вчинення виконавчого напису документ не є нотаріально посвідченим правочином, ніколи у нотаріуса не посвідчувався та не укладався, а отже не входить до переліку документів на підставі яких може бути вчинено виконавчий напис, а отже не є документом визначеним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених ПКМУ від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судом не викликалися в судове засідання учасники справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи представника позивача про необхідність забезпечення позову, не вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог по суті, дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. При цьому, вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Заявлений представником позивача вид забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису є доцільним в рамках цієї справи та співмірним із заявленими вимогами, оскільки у даній справі оспорюється визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених представником позивача заходів забезпечення позову, існує загроза, що стягнення за виконавчим документом може відбутися до перевірки судом законності вчинення виконавчого напису. У такому випадку вжиття заявленого представником позивача заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, який є предметом спору, до завершення розгляду справи.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та заява в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савочки Андрія Миколайовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про забезпечення позову, задовольнити.

Для забезпечення позову застосувати заходи забезпечення:

-зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 31127 від 18.03.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 1500134 від 18.03.2016 в сумі 29900,00 грн. (ВП № 65321178) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 583/773/25.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.І.Савєльєва