Ухвала

від 21.02.2025 по справі 350/122/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/122/21

Номер провадження 2/350/14/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Нетгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири -

встановив:

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Нетгруп» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ТзОВ «Нетгруп» в солідарному порядку 62208,00 грн. (шістдесят дві тисячі двісті вісім гривень) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 20000 (двадцять тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені по справі судові витрати.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача, адвокат Федьків В.Б.21.02.2025 через систему «Електронний суд» направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в розгляді справи у Снятинському районному суді Івано-Франківської області.

Представник ОСОБА_2 адвокат Жиляка М.Д. та представник ТзОВ "Нетгруп" адвокат Сторожука А.П. подали суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною не якою позивача в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , ТзОВ "Нетгруп" із позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, ще 26.01.2021.

Заочним рішенням Рожнятівського районного суду від 17.12.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ "Нетгруп" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, позов задоволено частково.

21.01.2022 ухвалою Рожнятівського районного суду заочне рішення від 17.12.2021 було скасовано, справу призначено до підготовчого розгляду. Справа перебувала в провадженні суду.

09.11.2022 ухвалою Рожнятівського районного суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Нетгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири залишено без розгляду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.03.2023 скасовано ухвалу Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09.11.2022 про залишення позову без розгляду, справу направлено до суду для продовження розгляду.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 20.04.2023 прийнято матеріали цивільної справи № 350/122/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Нетгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири, до свого провадження для продовження розгляду. Призначено підготовче судове засідання на 23.05.2023.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 28.10.2024 підготовче провадження у даній справі закрито.

Як встановлено судом, позивач в судові засідання, що були призначені на 03.01.2025, 20.01.2025 та 21.02.2025 не з`явився, представник позивача в день судового засідання подав заяву про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, оскільки сторона позивача була належним чином повідомлена судом про призначення судових засідань, у судове засідання повторно позивач та його представник не прибули, і хоч адвокат Федьків В.Б. подав заяву про відкладення розгляду справи та долучив ордер від 20.02.2025, однак не надав доказів про те, що він викликаний у судове засідання Снятинського районного суду 21.02.2025, а тому суд дійшов висновку про можливість застосування визначеного пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України правового наслідку повторної неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.

У випадку повторної неявки позивача, навіть маючи докази поважності причин неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанова Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140 св 21).

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20, від 10 січня 2024 року у справі № 280/3193/23 (провадження № К/990/29336/23).

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23).

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

Таким чином встановлено, що позивач та його представник, адвокат Федьків В.Б. був належно повідомлений про розгляд справи, однак в судове засідання повторно не з`явився.

Висновок суду про необхідність залишення позову без розгляду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, який в п. 23 рішення від 06 вересня 2007 року (заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України»), вказав, що національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

Принципи цивільного процесу, змагальність та диспозитивність надають кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

За таких обставин, з метою недопущення зловживання позивачем своїми процесуальними правами, враховуючи розумні строки розгляду справи, що є вимогою ст.121 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд вважає, що в задоволенні заяви адвоката Федьківа В.Б. про відкладення розгляду справи слід відмовити, а позов залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 128, 211, 223, 257 ЦПК України, суд

постановив :

В задоволенні заяви представника позивача адвоката Федьківа В.Б. про відкладення розгляду справи, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ «Нетгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Рожнятівської селищної ради про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири, залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду, яка подається протягом п`ятнадцяти днів дня її проголошення.

Суддя: