Ухвала

від 19.02.2025 по справі 712/6438/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/46/25 Справа № 712/6438/24 Категорія: ст.303 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні залі судум.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 наухвалу слідчогосудді Соснівськогорайонного судум.Черкаси від22липня 2024року, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Соснівського районногосуду м.Черкасизі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у невчиненні процесуальних дій у рамках кримінального провадження №42018250000000104від 31травня 2018рокуза ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування скарги ОСОБА_7 зазначав про те, що за його заявою про скоєння проти нього кримінального правопорушення на виконання ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі № 711/3495/22 прокуратурою Черкаської області внесені відомості до ЄРДР за № 42018250000000104.

Просив суд зобов`язати слідчого вручити заявнику ОСОБА_7 пам`ятку про права та обов`язки потерпілого згідно ч.2 ст.55 КПК України, роз`яснити заявнику права та обов`язки потерпілого згідно ст.ст.55-57 КПК України, допитати заявника в якості потерпілого, здійснити інші слідчі дії, скаргу розглядати в присутності заявника.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року скаргу ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неврученні заявнику пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та роз`яснення прав згідно ч.2 ст. 55, 56, 57 КПК України повернуто скаржнику.

Щодо вимог скарги ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у непроведенні допиту потерпілого та здійсненні інших слідчих дій, то слідчим суддею було прийнято рішення про відмову у відкритті провадження.

Не погодившись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_7 04 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу суду, 14 січня 2025 року в якій, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ставить питання про скасування ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року та направлення матеріалів скарги на новий судовий розгляд.

Не погоджуючись з висновками слідчого судді щодо повернення поданої ним скарги в частині бездіяльності слідчого, яка полягала у неврученні заявнику пам`ятки про права та обов`язки потерпілого, вважає, що 10-денний строк на подання скарги, визначений ст.304 КПК України, ним не пропущений та підлягає обчисленню з 29 листопада 2024 року, саме з тієї дати, коли ним було отримано ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року.

Також, не погоджуючись з висновком слідчого судді щодо відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у непроведенні допиту потерпілого, а також не здійсненні інших слідчих дій, скаржник зазначає про те, що згідно вимог ст. 303 КПК України можуть бути оскаржені і інші процесуальні дії слідчого, якщо вони впливають на реалізацію прав та обов`язків особи, в даному випадку, його, як потерпілого.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_7 , дослідивши матеріали провадження та доводи апелянта, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частина 1 статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали дотримався у повному обсязі.

Скаргу ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у неврученні заявнику пам`ятки про права та обов`язки потерпілого та роз`яснення прав згідно ч.2 ст. 55, 56, 57 КПК України слідчим суддею повернуто на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, відповідно до якої скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 оскаржував бездіяльність слідчого щодо невручення пам`ятки про права та обов`язки потерпілого згідно ч.2 ст.55 КПК України у кримінальному провадженні №42018250000000104 від 31 травня 2018 року, направивши до суду скаргу лише 08 травня 2024 року, тобто із суттєвим пропуском строку на оскарження бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування. З клопотанням про поновлення пропущеного строку ОСОБА_7 не звертався, як і не наводив жодних підстав, які б надавали слідчому судді можливість зробити висновок про наявність або відсутність поважних причин для його поновлення.

Перевіривши ухвалу слідчого судді в частині відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_7 в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не проведенні допиту потерпілого, та здійсненні інших слідчих дій, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Так, відповідно до вимог частини четвертої статті 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Приписами частини першої статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім`ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Зазначений перелік є вичерпним і широкому тлумаченню не підлягає.

Оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у непроведенні допиту потерпілого, а також не здійсненні інших слідчих дій, до вказаного переліку не входить.

У п. 1.3 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.

Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.

Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк, не більший за 3 дні з моменту подання, і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.

При цьому, варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не тільки невчиненням процесуальної дії в межах установлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі, до компетенції якого належить прийняття рішення про застосування заходів кримінального процесуального примусу, проведення слідчих та інших процесуальних дій, що обмежують конституційні права людини, розгляд скарг на дії (бездіяльність) та рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого і прокурора.

Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінально-процесуальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Межі втручання слідчого судді у діяльність прокурора та слідчого обмежуються ч. 1 ст. 303 КПК України. Слідчий суддя позбавлений можливості втручання у діяльність прокурора, слідчого та дізнавача, крім випадків, визначених КПК України.

Отже, вимоги скаржника про зобов`язання слідчим суддею провести допит потерпілого, та здійснити інші слідчі дії, тобто фактично зобов`язати слідчого виконати вказані у скарзі вимоги, не підлягають розгляду слідчим суддею, оскільки вирішення таких питань відноситься до дискреційних повноважень слідчого, прокурора під час розгляду клопотання, поданого у порядку статті 220 КПК України.

КПК України не передбачає повноважень слідчого судді зобов`язати слідчого прийняти конкретне рішення за результатами розгляду клопотання заявника, оскільки вимогами ч. 5 ст. 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя зазначає, що саме до повноважень слідчого, дізнавача та прокурора у кримінальному провадженні належить розгляд клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, з огляду на положення статті 220 КПК України.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, що не підлягає оскарженню.

Бездіяльність слідчого, яка фактично полягає у не проведенні допиту потерпілого, та здійсненні інших слідчих дій, не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржуються під час досудового розслідування відповідно до ч. 1 ст.303 КПК України, зобов`язання слідчого виконати зазначені у скарзі ОСОБА_7 вимоги не відноситься до судового контролю слідчого судді у кримінальному провадженні під час здійснення досудового розслідування, а тому не є предметом розгляду слідчого судді, з огляду на викладені приписи закону.

У зв`язку із наведеним, слідчий суддя був позбавлений можливості розглянути подану в цій частині скаргу по суті.

З наведених мотивів апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що скарга ОСОБА_7 в цій частині не підлягає розгляду в порядку ст. 303 КПК України.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_7 слід відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.214, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 липня 2024 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4