Постанова

від 13.02.2025 по справі 698/328/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року

Справа № 698/328/24Провадження № 22-ц/821/184/25категорія: 301000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря Винник І. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Черкаської обласної військової адміністрації,

треті особи: Філія «Звенигородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Осадчого Олега Васильовича на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, треті особи: Філія «Звенигородське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, ОСОБА_2 , про визнання права власності, у складі головуючого судді Лазаренка В. В.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Осадчого О. В., звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 постійно працювала у Звенигородському лісовому господарстві та разом з ОСОБА_2 на законних підставах набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Зазначає, що будучи зацікавленою в отриманні у власність земельної ділянки, на якій розташована зазначена квартира, вона здійснювала для цього всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством.

23.10.2007 ДП «Звенигородське лісове господарство» звернулося до Катеринопільської селищної ради з проханням, в зв`язку з приватизацією квартири АДРЕСА_1 , зняти земельну ділянку площею 0,06 га, на якій знаходиться будинок.

29.10.2007 спеціалістом землевпорядником селищної ради Олійником П. І. складено акт виносу в натуру меж земельної ділянки для обслуговування будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Катеринопільськоїселищної радивід 25.12.2012№ 22-3/Vвирішено надатидозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробкупроекту землеустроюпо змініцільового призначенняземельної ділянки,із передачеюв спільнучасткову власність,загальною площею0,082га ізземель державноївласності сільськогосподарськогопризначення,ліси таінші лісовкритіплощі вземлі житловоїта громадськоїзабудови дляобслуговування житловогобудинку тагосподарських споруд в АДРЕСА_2 .

ФОП ОСОБА_3 було розроблено схему розподілу земельної ділянки, кадастровий номер 7122255100:03:002:0149 та плани меж чотирьох земельних ділянок.

Також ДП «Ліси України» та Державне агентство лісових ресурсів України на заяви ОСОБА_1 повідомили, що не заперечують щодо вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,0830 га.

15.11.2023 директор Філії «Звенигородське лісове господарство» Бас І. І. звертався до Черкаської обласної військової адміністрації із заявою про надання згоди на поділ земельної ділянки державної власності загальною площею 1368,015 га, кадастровий номер 7122255100:03:002:0149, раніше наданої в постійне користування лісового господарства і пов`язаних з ними послуг з подальшим формуванням нових земельних ділянок, а саме: № 1 0,0451 га, № 2 0,0112 га, № 3 0,0267 га, № 4 1367,9320 га.

Зазначає, що з аналогічною заявою зверталася і ОСОБА_1 .

Вказані заяви були розглянуті Департаментом агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації, який в своїх листах від 20.12.2023 та 02.02.2024 обмежився формальною відпискою з посиланням на норми чинного законодавства, хоча заявниками було надано повний пакет необхідних документів, визначених ст. 123 ЗК України.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 0,0830 га частини земельної ділянки, на якій розташоване майно ОСОБА_1 : квартира АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що цільове призначення спірної земельної ділянки, право власності на яку просить визнати позивачка, визначено як «ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг», що виключає у даному випадку, з урахуванням вимог ст. 84 ЗК України, перехід права власності на земельну ділянку до набувача в силу положень ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Судом зазначено, що і про те, що ОСОБА_1 діяла відповідно до положень Земельного кодексу України та, зокрема, відповідно до погодженого проекту відведення земельної ділянки виділила спірну земельну ділянку з загальної земельної ділянки площею 1368,015 га та подала до відповідного органу заяву щодо передачу її у власність в матеріалах справи відсутні.

Суд дійшов висновку, що передача земельної ділянки із земель державної власності у приватну власність або відмова у її передачі здійснюється виключно визначеними у Земельному кодексі України органами державної влади. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо передачі земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Попри установлений законом порядок, позивачка таким порядком не скористалася, а натомість звернулася із позовом про визнання права власності на спірну земельну ділянку в порядку ст. 377 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Осадчий О. В. просить скасувати рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 0,0830 га частини земельної ділянки, на якій розташоване майно ОСОБА_1 : квартира АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України, позивач ОСОБА_1 , маючи намір отримати у власність земельну ділянку, на якій розташована її квартира, спочатку отримала згоду постійного землекористувача, що підтверджується листом від 04.07.2023 № 5570 Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та листом Державного агентства лісових ресурсів України від 31.07.2023.

В подальшому ОСОБА_1 та безпосередньо директор філії «Звенигородське лісове господарство» зверталися до відповідача у справі із заявами про надання згоди на поділ земельної ділянки на якій розташована квартира позивача.

До вказаних заяв було надано вичерпний перелік документів, визначених ч. 6 ст. 118 ЗК України, а саме графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та погодження землекористувача.

Однак, відповідач відмовив у задоволенні вказаних заяв, без будь-яких обґрунтувань з посиланням на вимоги ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Зазначає, що фактично єдиною підставою відмови стала відсутність нотаріально посвідченого підпису на згоді землекористувача. Разом з тим вказана згода містить електронний підпис.

Вказує, що в судовому засіданні ніхто з учасників не заперечував щодо задоволення позовних вимог, а у справі № 707/157/22, де майже аналогічні обставини були предметом розгляду, позов задоволено.

Вважає, що позивач обрала для себе найбільш ефективний спосіб захисту та звернулась до суду із позовом про визнання права власності.

У відзиві на апеляційну скаргу Черкаська обласна державна адміністрація просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.

Вважає, що апеляційна скарга є такою, що не містить правових підстав для скасування рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07.11.2024 та заперечуює проти задоволення апеляційної скарги.

Зазначає, що Черкаська обласна державна адміністрація діяла виключно в межах своїх повноважень та у суворій відповідності до норм чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 17.01.2008, ОСОБА_1 належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 19, 77).

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.02.2008 № 17584932 вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 на праві приватної власності є ОСОБА_1 з 1/2 частки та ОСОБА_2 з 1/2 частки (т. 1 а.с. 20, 78).

Відповідно до копії акту від 29.10.2007, спеціалістом-землевпорядником селищної ради Олійником П. І. проведено винос в натурі меж земельної ділянки по АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 33, 91).

Згідно з копією акту відновлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі від 28.03.2012, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодили із спеціалістом-землевпорядником селищної ради ОСОБА_4 розміри меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 34, 92).

Рішенням Катеринопільської селищної ради від 25.12.2012 № 22-3/VІ, надано дозвіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на розробку проекту відведення по зміні цільового призначення земельної ділянки, з передачею в спільну часткову власність, загальною площею 0,082 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, ліси та інші лісовкриті площі в землі житлової та громадської забудови для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (серія ССІ № 451393) по АДРЕСА_4 , а також надано їм місячний термін для розробки проекту відведення по зміні цільового призначення зазначеної земельної ділянки з передачею в спільну часткову власність (т. 1 а.с. 35, 93).

На замовлення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» сертифікованим інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 виготовлено схему розподілу земельної ділянки кадастровий номер 7122255100:03:002:0149 та плани меж чотирьох земельних ділянок (т. 1 а.с. 36, 94).

Згідно з відповіддю державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 04.07.2023 № 5570 на заяву ОСОБА_1 від 23.05.2023 щодо надання дозволу на вилучення земельної ділянки площею 0,083 га, державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» не заперечує щодо вилучення та передачу зі складу земель лісогосподарського призначення земельної ділянки площею 0,0830 га (квартал 17, виділ 1, Катеринопільське лісництво) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд при умові дотримання вимог законодавства України (т. 1 а.с. 37, 95).

З відповіді державного агентства лісових ресурсів України від 31.07.2023 № 02-33/4340-23 на лист ОСОБА_1 від 23.05.2023 року щодо надання дозволу на вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,083 га, Держлісагенство не заперечує щодо вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,0830 га (Катеринопільське лісництво квартал 17, виділ 1) для вказаних потреб, при умові дотримання вимог законодавства (т.1 а.с. 38, 96).

Згідно з копією заяви від 15.11.2023, ОСОБА_1 звернулася до голови Військово-цивільної адміністрації м. Черкаси Табурця І. І. з проханням допомогти у вирішенні питання поділу земельної ділянки з кадастровим № 7122255100:03:002:0000 загальною площею 1368,015 га, на 4 земельних ділянки, у зв`язку з тим, що на даній земельній ділянці знаходиться житловий будинок та незабудована територія під господарськими спорудами, якими вона користується з 2007 року, а саме: ділянка № 1 0,0451 га житловий будинок (двір); ділянка № 2 0,0112 га (погріб); ділянка № 3 0,0267 га незабудована територія (сарай), а всього 0,083 га (т.1 а.с. 41, 100).

З відповіді Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації від 28.12.2023 вбачається, що земельна ділянка, передбачена до поділу, входить до складу єдиного масиву площею 1368,015 га та перебуває в постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», її поділ можливий за наявності згоди землекористувача, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться із складу таких категорій погоджується з КМУ (т.1 а.с. 45-46, 104-105).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.05.2024 встановлено, що власником земельної ділянки кадастровий номер 7122255100:03:002:0149, площею 1368,015 га, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Катеринопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, є Держава, орган державної влади, Черкаська обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ: 00022668, країна реєстрації: Україна (т. 1 а. с. 134-135).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на 0,0830 га частини земельної ділянки на якій розташоване її майно: квартира АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Частиною 2 ст. 19 ЗК України землі України визначено, що за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (частина перша). Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 та ч. 2 ст. 20 ЗК України).

Відповідно до ст. 5 ЛК України до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно зі ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до статей 16, 17 ЛК України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.

Статтею 57 ЗК України передбачено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 31 ЛК України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Водночас сільські, селищні, міські ради у сфері лісових відносин на відповідній території передають у власність, надають у постійне користування земельні лісові ділянки, що перебувають у комунальній власності, в межах сіл, селищ, міст і припиняють права користування ними (п. 1 ч.1 ст. 33 ЛК України).

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент набуття позивачем права власності на будинковолодіння), до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з ч. 10 ст. 120 ЗК України (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), розміщений на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки, площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 цього Кодексу (крім випадків, якщо формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим або не відповідає нормам законодавства).

Відповідно ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (ч. 5 ст. 122 ЗК України в редакції, чинній на час звернення в суд).

Статтею 149 ЗК України передбачений порядок вилучення земельних ділянок із постійного користування. Вилучення земельних ділянок здійснюється за письмовою згодою землекористувачів, а в разі незгоди землекористувачів - у судовому порядку, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Справжність підпису на документі, що підтверджує згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки, засвідчується нотаріально (ч. 2 ст. 149 ЗК України).

Згідно зі ст. ст. 141, 142 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою у тому числі є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 20 ЗК України).

Аналогічні положення містяться у ст. 57 ЛК України, відповідно до якої зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Позивач ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 17.01.2008.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.05.2024 власником земельної ділянки кадастровий номер 7122255100:03:002:0149, площею 1368,015 га, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка розташована на території Катеринопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, є Держава, орган державної влади, Черкаська обласна державна адміністрація.

Тобто, як на момент набуття права власності на нерухоме майно, так і на час звернення до суду, частина земельної ділянки 0,0830 га належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні Держаного агентства лісових ресурсів України, а саме філії державного спеціалізованого господарського лісового господарства «Ліси України» «Звенигородське лісове господарство Катеринопільське лісництво» для ведення лісового господарства.

При цьому, органом державної влади не вирішено питання про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7122255100:03:002:0149, в результаті якого має утворитись земельна ділянка площею 0,0830 га, та не прийнято рішення про зміну її цільового призначення.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що надана суду заява про вилучення земельних ділянок стосується ділянки з кадастровим номером 7122255100:03:002:0000 (т.1 а.с. 143), тоді як у даній справі ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на частину ділянки з кадастровим номером 7122255100:03:002:0149.

Крім того, на заяву ОСОБА_1 від 15.11.2023, Черкаською обласної державною адміністрацією надано відповідь 20.12.2023 № 02/09-02-22/Л-1468/01/08-01/30171 та від 02.02.2024, де зазначено, що земельна ділянка, що передбачена до поділу, входить до єдиного масиву площею 1368,015 га та перебуває в постійному користуванні державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», її поділ можливий за наявності згоди землекористувача, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства. Також зазначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності лісогосподарського призначення, внаслідок якої земельні ділянки виводяться зі складу таких категорій погоджується із КМУ.

Разом з тим, позивач звертається до суду з позовом не про оскарження відмови вчинити дії/бездіяльність, а про визнання права власності на конкретну земельну ділянку, яка є земельною ділянкою державної власності в порядку ст. 377 ЦК України, що регулює перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно з п. «г», «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Тобто, рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо передачі земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Як вже було зазначено, саме орган виконавчої влади, відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, передає у приватну власність земельні ділянки із земель державної власності.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 17 грудня 2004 року у справі «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark» (заява № 49017/99) зазначено, що, здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовним органом, тому не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу. Що вірно було зазначено судом першої інстанції.

Довід апеляційної скарги про те , що у справі № 707/157/22, де майже аналогічні обставини були предметом розгляду, позов задоволено не заслуговує на увагу, оскільки у справі № 707/157/22 за позивачем визнано право на оформлення у власність частини земельної ділянки, на якій розташоване майно позивача без нотаріально посвідченої згоди землекористувача державне підприємство «Черкаське лісове господарство» на вилучення із користування, а не безпосередньо право власності на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судом вірно дано оцінки виниклим спірним правовідносинам та вірно витлумачено норми права, що підлягають застосуванню у даному випадку.

Як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Осадчого Олега Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков