Рішення

від 21.02.2025 по справі 344/16005/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16005/24

Провадження № 2/344/794/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

21 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю:секретаря судового засідання Грималюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", розірвання договору купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому та стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

20.08.2024за вхідноюдатою реєстраціїкореспонденції представникпозивача ОСОБА_1 -адвокат КруцьВ.М.звернувся досуду позовноюзаявою доПП "МГРУП ХОТКЕВИЧА",в якійпросить розірватидоговір купівлі-продажумайна,яке будестворене вмайбутньому №2-19/08/2020 від 19.08.2019; у якій також просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 10758,49 центів США, що у еквіваленті до національної валюти становить 442174 грн. та пеню у розмірі 8795 грн. за прострочення виконання зобов`язання за вказаним договором та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.08.2020 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому №2-19/08/2020, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця об`єкт нерухомого майна, який буде знаходитися в житловому будинку з вбудованими закладами громадського призначення в АДРЕСА_1 , квартира у під`їзді №3 на 4 поверсі, площею 37 м. кв., що буде створений майбутньому, за визначену у договорі суму оплати. Вартість вказаного об`єкту майна на момент укладення договору становила 10758,49 доларів США за курсом купівлі доларів в ПАТ "ПриватБанк" на день оплати. Позивач на виконання умов вказаного договору в повному обсязі оплатила 10758,49 доларів США, однак станом на дату подання позовної заяви житловий комплекс у якому мав знаходитися об`єкт, визначений у договорі, не зданий в експлуатацію, будівництво не ведеться, немає жодних відомостей щодо орієнтованого початку/завершення будівництва, хоча планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію комплексу, зазначене у договорі - друге півріччя 2023, що є порушенням умов укладеного договору з сторони відповідача та є підставою для його розірвання.

Розмір реальних збитків, які понесла позивач становлять 10758,49 доларів США, що станом на день подання позовної заяви становить 442174 грн. Щодо нарахування пені зазначає, що враховуючи дату планового завершення будівництва, визначену в договорі, розмір пені починає нараховуватися від 01.01.2024, та станом на 29.08.2024 становить 8795 грн. : 442174 грн. (сума боргу) * 3,000% (розрахункова ставка) / 100 % * 242 (кількість днів) / 365. Орієнтований розрахунок витрат становить 40000 грн. - витрати на правову допомогу, 4509,69 грн. - витрати на оплату судового збору ( а.с. 1-3).

Разом із позовом було подано заяву про забезпечення, шляхом накладення арешту на рухоме майно, грошові кошти приватного підприємства "М ГРУП ХОТКЕВИЧА" ( а.с. 14).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.08.2024 справу передано судді Кіндратишин Л.Р. ( а.с. 18).

Ухвалою суду від 02.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ( а.с. 24-26).

Ухвалою судді від 06.09.2024 такий позов залишено без руху ( а.с. 28-29). 11.09.2024 усунуто недоліки ( а.с. 31-33).

Ухвалою суду від 12.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі ( а.с. 34-35).

Ухвалою суду від 23.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті ( а.с. 49-50).

Представник позивача - адвокат Круць В.М. подав заяву про розгляд справи без участі. Заперечення щодо заочного розгляду справи відсутні.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт "Судова влада". Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 20.01.2025 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Згідно договору №2-19/08/2020 купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому від 19.08.2020, укладеного між приватним підприємством "М ГРУП ХОТКЕВИЧА" (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), Продавець зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт нерухомого майна, що буде створений в майбутньому, описаний у п. 1.2 даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт та оплатити його вартість відповідно до умов договору ( п. 1.1.). У п. 1.2. вказаного договору зазначено, що за даним договором у власність Покупця передається наступне нерухоме майно, в подальшому Об`єкт, що знаходитиметься в житловому будинку з вбудованими закладами громадського призначення в м. Івано-Франківськ (будівельна адреса : вул. Гната Хоткевича, 00), квартира в під`їзді №3, на 4 поверсі, площа 37 м. кв. ( а.с. 4-5).

Згідно п. 1.5. планове закінчення будівництва та введення в експлуатацію комплексу в якому знаходиться вказаний у п. 1.2 Об`єкт - друге півріччя 2023.

Відповідно до п. 2.1. вартість Об`єкту на момент укладення договору становить суму у розмірі еквіваленту 10 758 доларів 49 центів США за курсом купівлі в ПАТ "ПриватБанк" на день оплати, платежі проводяться Покупцем у національній валюті у терміни передбачені у п. 2.2.

У п. 2.2. визначено, що Покупець сплачує повну вартість об`єкту у національній валюті України у вигляді внесків до 19.08.2020, у розмірі гривневого еквіваленту 10758 доларів 49 центів США, що на день укладення договору становить 291 555,08 грн.

Відповідно до довідки про стан розрахунку згідно договору купівлі-продажу майна, що буде створене у майбутньому, №2-19/08/2020 від 19.08.2020, виданої директором ПП "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", ОСОБА_1 19.08.2020 повною мірою оплатила грошовий внесок згідно договору купівлі-продажу майна, що буде створено у майбутньому №2-19/08/2020 від 19.08.2020 ( 291555, 08 грн.) ( а.с. 7).

У відповіді №14/32-11/1835 від 20.12.2024, начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вказано, що згідно з даними Реєстру будівельної діяльності порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня інформація щодо здачі в експлуатацію об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №6503/03/18-24 від 20.12.2024, Державної інспекції архітектури та містобудування України, шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку "адреса об`єкта - АДРЕСА_1 " та "об`єкт - з вбудованими закладами громадського призначення" інформації та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату відповіді не виявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (статті 526 ЦК України).

Згідно із статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язань, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою, другою та третьою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підстави для зміни і розірвання договору врегульовано ст. 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 № 910/2861/18 висловлено позицію, що однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Підставами позовних вимог ОСОБА_1 зазначено те, що відповідачем не виконано умов Договору, оскільки станом на друге півріччя 2023 року, як і станом на час звернення до суду, не організовано будівництво Об`єкту, не введено його в експлуатацію.

У відповіді №14/32-11/1835 від 20.12.2024, начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вказано, що згідно з даними Реєстру будівельної діяльності порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня інформація щодо здачі в експлуатацію об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №6503/03/18-24 від 20.12.2024, Державної інспекції архітектури та містобудування України, шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку "адреса об`єкта - АДРЕСА_1 " та "об`єкт - з вбудованими закладами громадського призначення" інформації та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату відповіді не виявлено.

Доказів, які б спростовували вищевикладені твердження позивача, відповідачем суду не надано, і судом таких обставин не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт істотного порушення Відповідачем умов Договору (повне невиконання його умов), у зв`язку з чим існують передбачені ст.651 ЦК України підстави для розірвання Договору №2-19/09/2020 купівлі-продажу майна, що буде створено в майбутньому від 19.08.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання зазначеного вище договору через порушення такого відповідачем, то в користь позивача з відповідача слід стягнути передані на виконання договору кошти в сумі - 10758, 49 дол.США, що у еквіваленті до національної валюти за курсом ПриватБанку (зазначено у договорі) на день укладення договору становило 291555,08 грн.

За ч.2, ч.3 ст.533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження (№ 14-81цс24) зробила висновок про те, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла.

Враховуючи, що в п.22 ст.1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, відтак суд дійшов висновку про те, що цей Закон регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до положень ч.5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Вказане також відповідає позиції Верховного Суду у справі №607/1579/19 від 04.02.2021.

Суд вважає, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору позивач вправі вимагати стягнення із відповідача пені за кожний день прострочення у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Суд приймає до уваги розрахований позивачем розмір пені за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 8795 грн. гривень, виходячи з розрахунку: 442174 грн. х 3% /100% х 242 днів /365 днів за період з 01.01.2024 по 29.08.2024, згідно офіційного курсу НБУ станом на день подачі позову ( 30.08.2024).

Відтак, судом встановлено, що позивачу завдано шкоди у розмірі сплачених нею коштів за цим договором в сумі 10758,49 дол.США; і визначений розмір пені 213,99 дол. США не перевищує суму основних збитків, тому підлягає стягненню.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказала, що очікує понести 40 000 гривень витрат на правову допомогу в рамках договору про надання правової допомоги №21/08/24 від 21.08.2024, які і заявила до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги позивач надала такі докази: Договір про надання правової допомоги №21/08/24 від 21.08.2024 ( а.с. 10); додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №21/08/24 від 21.08.2024 від 21.08.2024 ( а.с. 11); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність №974 ( а.с. 16); копію ордера серія АТ № 1077801 від 21.08.2024 ( а.с. 17); акт виконаних робіт від 21.08.2024, згідно якого загальна вартість послуг з надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №21/08/24 від 21.08.2024 - фіксована сума у розмірі 40 000 грн. ( а.с. 13); квитанцію до прибуткового касового ордера №21/08/24 від 2024 на суму 40 000 грн., які прийнято від ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №21/08/24 від 21.08.2024 ( а.с. 12).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у даній цивільні справі у розмірі 40000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті виконаних робіт вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Разом з тим, на підставі ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено повністю з відповідача у користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за подання позовної заяви- 4509,69 грн.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355, 280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Розірвати договір купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому №2-19/08/2020 від 19.08.2019, який укладений між ОСОБА_1 та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "М ГРУП ХОТКЕВИЧА".

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "М ГРУП ХОТКЕВИЧА" в користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 10758 ( десять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) доларів США 49 центів за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що відповідає дню виконання судового рішення, 213 (двісті тринадцять ) доларів США 99 центів пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майна, що буде створене в майбутньому №2-19/08/2020 від 19.08.2019, який укладався між ОСОБА_1 та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "М ГРУП ХОТКЕВИЧА".

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "М ГРУП ХОТКЕВИЧА" в користь ОСОБА_1 4509 (чотири тисячі п`ятсот дев`ять ) гривень 69 копійок та 5000 ( п`ять тисяч ) гривень витрат за надання правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи :

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_2 ;

Представник позивача : адвокат Круць Володимир Миронович, адреса : вул. Мельника, 10, корп. 7, оф. 2, м. Івано-Франківськ;

Відповідач : ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "М ГРУП ХОТКЕВИЧА", ЄДРПОУ: 42468037, адреса : вул. Вовчинецька, 207, м. Івано-Франківськ.

Повне рішення 21.02.2025.

Суддя Івано-Франківського міського суду Л.Р. Кіндратишин