Рішення

від 21.02.2025 по справі 127/2719/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/2719/25

Провадження № 2/127/416/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький міськийсуд Вінницькоїобласті ускладі суддіВоробйова В.В.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомлення(виклику)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Вінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи,за участютретіх осіббез самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Вінницької обласноїради,Вінницької обласноївійськової адміністрації,про зобов`язання нарахуватита виплатити різницю заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася доВінницького міськогосуду Вінницькоїобласті зпозовом до Вінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи,за участютретьої особибез самостійнихвимог щодопредмета спору Вінницькоїобласної ради,про зобов`язання нарахуватита виплатити різницю заробітної плати.

Позовна заявамотивована тим,що уВінницькому обласномуцентрі медико-соціальноїекспертизи ОСОБА_1 працює лікарем-кардіологом кардіологічної медико-соціальної експертної комісії.

З 01.01.2022року набралачинності постановаКМУ від12.01.2022року №2«Деякі питанняоплати працімедичних працівниківзакладів охорониздоров`я»,згідно зякою розмірнарахованої заробітноїплати медичнимпрацівникам закладів охорониздоров`я державноїабо комунальноїформи власності за повністювиконану місячну(годинну)норму праціустановлюється умежах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 грн. лікарям (крім лікарів - інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я.

Позивач зазначає, що Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи відноситься до державної форми власності, проте вказана постанова не застосована у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи і, як результат, підвищення заробітної плати відповідно до вищезазначеної постанови з 01.01.2022 року не відбулось.

У зв`язкуз вищенаведеним ОСОБА_1 звернулася досуду тапросила зобов`язати Вінницькийобласний центрмедико-соціальноїекспертизи нарахувати та виплатити різницю заробітної плати за період з 01.01.2022 року по 19.07.2022 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Ухвалою Вінницькогоміського судуВінницької областівід 28.01.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Ухвалою судвід 31.01.2025року клопотанняпредставника третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору -Вінницької обласноїради задоволено,залучено доучасті усправі вякості третьоїособи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вінницьку обласну військову адміністрацію з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання суду письмових пояснень.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Третя особа Вінницька обласна рада своїм правом на подачу письмових пояснень не скористалася.

Третя особа Вінницька обласна військова адміністрація на виконання ухвали суду подала до суду письмові пояснення, згідно з якими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 року №2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» внесено зміни у додаток 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій та встановлено нові розміри заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік, зокрема на рівні не менше 20000 грн. лікарям. Вказана постанова набрала чинності 13.01.2022 року та застосовується з 01.01.2022 року. Одночасно звернуто увагу на те, що заклади охорони здоров`я у своїй діяльності також мають враховувати норму Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» відповідно до якої заклад охорони здоров`я, як юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або як її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення, має діяти на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних працівників і фахівців з реабілітації. Відповідач в повному обсязі фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, субвенції на підтримку з державного бюджету місцевим бюджетам. Так, за період з 01.01.2022 року по 19.07.2022 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи не мав чинної ліцензії на здійснення господарської діяльності з медичної практики. Тому враховуючи роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2022 року №10-13/2496/2-22 підстави для застосування до відповідача положень Постанови №2 відсутні, в результаті чого позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необгрунтованими. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,що відповіднодо дипломусерії НОМЕР_1 ,виданого 25.06.1987 року, ОСОБА_2 закінчила у 1987році Вінницький медичний інститутімені М.І.Пирогова іотримав повнувищу освіту за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_2 в 1984 році змінила своє прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 9).

Згідно здовідкою Вінницькогообласного центрумедико-соціальноїекспертизи № 49від 19.12.2024року, ОСОБА_1 дійсно працюєу Вінницькому обласномуцентрі медико-соціальноїекспертизи та займаєпосаду лікаря-кардіолога,та заперіод з 01.01.2022року по 14.03.2023 року їїзагальний дохідстановив 150703,42 грн. (а.с. 6).

Первинна профспілковаорганізація Вінницькогообласного центрумедико-соціальноїекспертизи відповіднодо ч.9,10ст.21Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності» внеслаподання керівникуВінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи проусунення порушеньзаконодавства про працю та колективного договору у Вінницькому обласному центрі медико-соціальної експертизи, а саме підвищити з 01.01.2022 року працівникам заробітну плату відповідно до постанови КМУ від 12.01.2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» (а.с. 10-12).

Вінницький обласнийцентр медико-соціальноїекспертизи назвернення первинноїпрофспілкової організаціїВінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи від31.01.2022року №13,повідомило,що Вінницький обласнийцентр медико-соціальноїекспертизи неє комунальнимнекомерційним підприємством та невходить домедичних закладів,які працюютьзгідно здоговором зНаціональною службоюздоров`я Україниза програмоюмедичних гарантій.Центр вповному обсязіфінансується зарахунок коштівобласного бюджету,субвенції напідтримку здержавного бюджетумісцевим бюджетам.Станом на16.02.2022року засічень місяць2022року виплаченазаробітна платазгідно затвердженої тарифікаціїта відповіднодо фінансування. На виконанняпостанови КМУвід 12.01.2022року №2 «Деякі питанняоплати працімедичних працівниківзакладі охорони здоров`я» адміністрація звернуласядо Вінницькоїобласної радита галузевогодепартаменту щодо необхідності додаткового фінансування з метою виконання даної постанови (а.с. 13).

Між сторонами по справі виник спір з приводу належності позивачу права на оплату праці не нижче розміру, гарантованого постановою Кабінету Міністрів України № 2 від 12 січня 2022 року «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ч. 1 ст.3КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Структуру заробітної плати відповідно до статті 2 Закону складають основна заробітна плата, додаткове заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом,Законом України«Про оплатупраці» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 4 статті 97КЗпП України роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Аналогічну норму містить ст. 13 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Крім того, відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» медичні і фармацевтичні працівники мають право на оплату праці у державних та комунальних закладах охорони здоров`я у розмірі, не нижчому, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я» встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік: на рівні не менше 20000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я; на рівні не менше 13500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Пунктом 5 вказаної постанови КМУ передбачено, що у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я», яка є нормативно-правовим актом, встановлює державну гарантію мінімальної оплати праці медичним працівникам закладів охорони здоров`я державної або комунальної форми власності до числа яких відносить лікарів (крім лікарів-інтернів) та професіоналів з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, а також молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Недотримання роботодавцем цієї гарантії є протиправним порушенням прав таких працівників.

Як зазначалось пунктом 1 постанови КабінетуМіністрів Українивід 12січня 2022року №2«Деякі питанняоплати працімедичних працівниківзакладів охорониздоров`я» встановлено,що розмірнарахованої заробітноїплати медичнимпрацівникам закладівохорони здоров`ядержавної абокомунальної формивласності заповністю виконанумісячну (годинну)норму праціустановлюється умежах фондуоплати праціна 2022 рік.

Відповідно доп.1.2Статуту Вінницькогообласного центрумедико-соціальноїекспертизи,затвердженого рішенням14сесії Вінницькоїобласної ради8скликання №279 від 26.11.2021року, Вінницької обласноїради,Вінницький обласнийцентр медико-соціальноїекспертизи Вінницькоїобласної радистворено 01.01.1993року відповіднодо розпорядженняпредставника ПрезидентаУкраїни уВінницькій області від 06.11.1992року.Центр єзакладом охорониздоров`я,який здійснюєсвою діяльністьна територіїВінницької області,надає медико-соціальніпослуги доросломунаселенню Вінницькоїобласті,визначає ступіньобмеження життєдіяльностіосіб,причину,час настання,групу інвалідності,сприяє проведеннюефективних заходівщодо профілактикиінвалідності,реабілітації осібз інвалідністю,пристосування їхдо суспільногожиття.(п.1.3Статуту).Пунктом 1.4Статуту визначено,що центрє об`єктомправа спільноївласності територіальнихгромад сіл,селищ,міст області,управління якимздійснює Вінницькаобласна рада.Форми ісистеми оплатипраці,норми праці,схеми посадовихокладів,умови запровадженнята розміринадбавок,доплат,премій,винагород таінших заохочувальних,компенсаційних ігарантійних виплатвстановлюються уколективному договоріз дотриманнямнорм ігарантій,передбачених законодавством(п.8.4Статуту) (а.с. 14-19).

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» передбачено заборону дискримінації, а саме дій, що спрямовані на обмеження або надання привілеїв щодо окремої особи за певними ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини.

Зменшення гарантованого державою розміру заробітної плати допускається лише у випадках, встановлених ст. 21 Закону України «Про оплату праці».

Щодо посилання третьої особи на відсутність ліцензій у відповідача як підставу відмови у задоволені позову, то слід відзначити наступне. Лист Міністерства охорони здоров`я України від 28.01.2022 року №10-13/2496/2-22, на який посилається третя особа, то він не є нормативно-правовим актом, має лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не встановлює нових правових норм, про що в ньому і зазначено. Разом з тим, постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 являється нормативно-правовим актом, тобто має вищу юридичну силу та підлягає до застосування. Крім того, остання не містить жодних вимог щодо наявності ліцензії у закладу.

На період дії воєнного стану строки надання адміністративних послуг, в тому числі з переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики були зупинені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (вказана постанова діяла протягом 2022 року). В звязку з чим в березні 2023 року відповідачу було видано ліцензію на провадження господарської діяльності.

Оскільки відповідач не вказав на наявність обставин, передбачених ч. 2 ст.21 Закону України«Про оплатупраці» та не надав відповідних доказів, то виплата позивачу заробітної плати у меншому розмірі, ніж це гарантовано законодавством, вказує на порушення його права.

На підставі п. 2 ч. 1 ст.430ЦПК України рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст.141ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 40, 43, 94, 97, 98, 233, 235 КЗпП України, ст.ст. 2, 13, 23, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Вінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи,за участютретіх осіббез самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Вінницької обласноїради,Вінницької обласноївійськової адміністрації,про зобов`язання нарахуватита виплатити різницю заробітної плати - задовольнити.

Зобов`язати Вінницькийобласний центрмедико-соціальноїекспертизи нарахуватита виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )різницю заробітноїплати заперіод з1січня 2022року по 19липня 2022року зурахуванням фактично відпрацьованого часу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров`я».

Стягнути зВінницького обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи на користьдержави судовийзбір урозмірі 1211,20 грн. (одна тисяча одинадцять гривень 20 коп.).

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах одного місяця.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована заадресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вінницький обласнийцентр медикосоціальноїекспертизи, код ЄДРПОУ 20097160, місцезнаходження: м. Вінниця, Театральна, 14.

Суддя: