Ухвала

від 14.02.2025 по справі 947/38944/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38944/24

Провадження № 1-кс/947/2290/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024162480000551 від 27.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162480000551від 27.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст.190КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.04.2024 до ЧЧ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява голови правління ОСББ «Корольова116» (код ЄРДПОУ-40598302) ОСОБА_5 , про те що невстановлені особи шахрайським шляхом заволодіти об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала га праві приватної власності ОСОБА_6 .

В ході досудового розслідування та з допиту свідка ОСОБА_5 , встановлено,що з2019року вінє головоюправління ОСББ«Королева 116»,яке розташованеза адресою:м.Одеса,вул.Ак.Корольова,116.Також уцьому будинкувін проживаєз 2001року.Членом ОСББє ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який євласником однокімнатноїквартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 він востаннєбачив улітню пору2020року. ОСОБА_6 за цієюадресою проживавсамостійно.До 2020року ОСОБА_6 проживав надачі,яка,як вінпояснював,розташована вс.Алтестово Одеськоїобласті із`являвсяв ційквартирі разна дватижні.Після 2020року ОСОБА_6 перестав взагаліз`являтисяна адресу: АДРЕСА_1 ,проте знайоміповідомили,що бачили ОСОБА_6 у м.Одесі тавін проживаєв якихосьгаражах навул.Авдєєва-Чорноморськогоу м.Одесі.З 2020року дотеперішнього часуу ОСОБА_6 утворилася заборгованістьіз комунальнихпослуг урозмірі понад11тисяч гривень.До 2019року ОСОБА_6 платив комунальніпослуги післятого,як вінз нимкілька разівлаявся. ОСОБА_6 пояснював,що вінне живеза цієюадресою таплатити незбирається,проте післяпереконань оплачувавкомунальні послуги. ОСОБА_6 був пенсіонером.У ОСОБА_6 був мобільнийтелефон зномером НОМЕР_1 ,яким ранішевін дзвонив,проте потімцей телефонперестав працювати,в якомуроці цесталося непам`ятає.02.04.2023року йомухтось ізсусідів сказав,що незнайомілюди розкриликвартиру АДРЕСА_2 тавивозять речі,меблі.Він підійшові побачивжінку,яка всімрозпоряджалася ізапитав,що відбувається,на щовона представилася ОСОБА_7 і пояснила,що вонапрацює вагентстві нерухомості,назва накшталт «Південнийзахід» іпояснила,що вонає представникомдочки ОСОБА_6 ,яка проживаєв СШАта заїї розпорядженнямвивозять речіта меблі.Він сказав ОСОБА_8 ,що напишезаяву вполіцію,що незаконнорозкрили вхіднідвері вцю квартируі проникли. ОСОБА_9 дала йомусвої номерителефонів НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . ОСОБА_9 з номера НОМЕР_2 на йогономер телефонуз месенджера«Вотсап» скинулафотографію свідоцтвопро правовласності наквартиру АДРЕСА_3 наім`я ОСОБА_6 . ОСОБА_9 сказала, що надасть документ, який дає їй право представляти інтереси власника, на той час він не знав, що ОСОБА_6 помер. 21.12.2023 йому зателефонував чоловік та представився ОСОБА_10 та сказав, що він новий власник квартири АДРЕСА_2 та пояснив, що збирається робити ремонт у цій квартирі і йому необхідно відключити воду у трубах. ОСОБА_10 дзвонив йому з номера телефону - НОМЕР_4 . Він сказав, щоб ОСОБА_11 надав документи, що встановлюють право на дану квартиру, і пояснив, що по даній квартирі є заборгованість і до продажу даної квартири власник ОСОБА_6 мав сплатити заборгованість, після чого отримати у нього як голову довідку та після цього продати свою квартиру. ОСОБА_10 зі свого номера телефону НОМЕР_4 на його номер телефону НОМЕР_5 у месенджері «Вайбер» скинув фотографію договору купівлі-продажу даної квартири від 20.12.2023, а також фотографію чоловіка у віці, як він пояснив це був ОСОБА_6 власник квартири, який підписував цей договір у нотаріальній конторі. Оглянувши цю фотографію чоловіка, яку скинув у месенджер ОСОБА_10 він зрозумів, що це не власник квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , оскільки був схожий нього зовні. 27.01.2024 року він із заявою звернувся до ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області з проханням перевірки правильності операції купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та від співробітників поліції дізнався, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 як невідомий у гаражах на вул. Авдєєва-Чорноморського в м. Одесі, після чого був упізнаний якимсь його знайомим. Йому показали фотографію трупа і він упізнав у ньому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При посвідченні 20.12.2023 приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який зареєстрований в реєстрі за №102 був наданий паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області.

24.09.2024 з ГУ ДМС в Одеській області тимчасовим доступом до речей та документів вилучена копія заяви про видачу паспорту серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак, фотографія в паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області, який був наданий 20.12.2023 приватному нотаріусу ОМНО ОСОБА_12 для посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 та фотографія в копія заяви про видачу паспорту серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відрізняються.

Таким чином, при посвідченні 20.12.2023 приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_12 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , який зареєстрований в реєстрі за №102 був наданий паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 17.02.1998 Київським РВ УМВС України в Одеській області з ознаками підробки.

Крім того, згідно даних бази ІТС ІПНП «Цунами» встановлено, що 15.11.2021 за адресою: АДРЕСА_4 виявлено труп невстановленого чоловіка, якого громадянин ОСОБА_13 впізнав як ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також згідно відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 17.05.2024 ОСОБА_6 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію за віком по 30.06.2023. З 01.07.2023 виплату припинено у зв`язку з тривалим неотриманням пенсії через поштове відділення зв`язку.

На підставі викладеного можна зробити висновок про те, що ОСОБА_6 не міг бути присутнім 20.12.2023 під час укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .

Згідно рапорту оперуповноваженого УСР в Одеській області ДСР НПУ до скоєння даного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 , якій також причетний до шахрайського заволодіння об`єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 , якій належав на праві приватної власності ОСОБА_15 та ОСОБА_16

04.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28.01.2025 за місцем мешкання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 , було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено документи,а саме паперовий конверт білого кольору с рукописним текстом «Для Димы», в якому знаходяться копії наступних документів, а саме: - копія посвідки на постійне проживання за № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_17 на 1 арк.; - копія посвідки на постійне проживання за № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_18 на 1 арк.; копія картки платника податків за № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_15 та копія картки платника податків за № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_16

06.02.2025 на підставі постанови слідчого вищевказне майно визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинуваченнязазначає,що вилученів процесіобшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 копії документів мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню та мають бути долучені до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів.

З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явився, проте від слідчого до суду надійшла заява пр розгляд вказаного клопотання за.

Власник майна, будучи належним чином повідомленим про час та дату розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно фактичних обставин такого кримінального провадження, наразі у сторони обвинувачення наявні підстави вважати, що вилучені за місцем мешкання ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5 копії документівймовірно містятьна собіінформацію щодокримінально-протиправноїдіяльності за обставинами даного кримінального провадження.

Беручи до уваги, що згідно доводів сторони обвинувачення, необхідність в накладенні арешту на вилучене майно пояснюється подальшою потребою детальному дослідженні вилучених документів, слідчий суддя вважає, що таке майно може містити відомості на підтвердження факту вчинення розслідуваного у кримінальному провадженні кримінального правопорушення, а відтак такі документи за цим критерієм відносяться до категорії речових доказів.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, а також у випадку забезпечення проведення відповідних експертних досліджень, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшогослідчого СВОРУП №1ГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором Київськоїокружної прокуратурим.Одеси ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 04.02.2025 в ходіобшуку замісцем мешканняОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_5 , а саме на: паперовий конверт білого кольору с рукописним текстом «Для Димы», в якому знаходяться копії наступних документів, а саме: копія посвідки на постійне проживання за № НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_17 на 1 арк.; копія посвідки на постійне проживання за № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_18 на 1 арк.; копія картки платника податків за № НОМЕР_9 на ім`я ОСОБА_15 та копія картки платника податків за № НОМЕР_10 на ім`я ОСОБА_16 .

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1