Рішення

від 21.02.2025 по справі 521/21280/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/21280/24

Номер провадження № 2-о/521/155/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2025 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників справи:

від ОСОБА_1 - не з`явився;

від ОСОБА_2 - не з`явилася;

від Личаківського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_2 ), заінтересована особа Личаківський Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79017, м. Львів, вул. Зелена, 77, ЄДРПОУ:33286481) про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У грудні 2024 року адвокат Діденко В.Є. звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний суд» із заявою в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересована особа: Личаківський Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту реєстрації шлюбу, в якій просить встановити факт реєстрації шлюбу 07 вересня 2017 року Відділом запису актів цивільного стану м. Сімферополя Департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1612 між заявниками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна, уродженець села Стальне Джанкойського району АР Крим, Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, уродженка села Барабанове, Білогірського району АР Крим, Україна. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловік « ОСОБА_3 » дружина « ОСОБА_3 ».

В обґрунтування заяви посилався на те, що 07 вересня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна. Шлюб зареєстровано відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим (нелегітимним органом), актовий запис № 1612. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу від 07 вересня 2017 року.

Встановлення факту реєстрації шлюбу необхідно заявникам для реєстрації укладеного шлюбу в державному реєстрі згідно законодавства України, поновлення (складання) актового запису про шлюб та отримання свідоцтва про шлюб українського зразка.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.01.2025 року по справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження.

Заявники в судове засідання не з`явились, однак від представника заявників надійшло клопотання про підтримання заяви про встановлення факту та про розгляд справи без їх участі.

Представник заінтересованої особи, Личаківського Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, також направив на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з наявними повідомленнями про дату розгляду справи, та з урахуванням клопотання представника заявника щодо розгляду справи за їх відсутності, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Дослідивши матеріали заяви, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересована особа Личаківсьий Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту, що має юридичне значення потребують задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2017 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна. Шлюб зареєстровано відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополь Департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим (нелегітимним органом), актовий запис № 1612. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловік « ОСОБА_3 » дружина « ОСОБА_3 ». Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу від 07 вересня 2017 року.

14 вересня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та Іззетова Ава Різаєвна, ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали паспорти громадянин України.

З метою реалізації своїх прав на легалізацію, згідно законодавством України, укладеного шлюбу, 07 грудня 2024 року заявники звернулись до заінтересованої особи із заявою про реєстрацію шлюбу укладеного на окупованій території, в якій, зокрема, зазначали: що «відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» «будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.» З урахуванням положень ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» просили зареєструвати шлюб, укладений 07 вересня 2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Стальне, Джанкойський район АР Крим, Україна, громадянство Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: село Барабанове Білогірський район АР Крим, Україна, громадянство Україна. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловік « ОСОБА_3 » дружина « ОСОБА_3 », поновити (скласти) актовий запис про шлюб та видати свідоцтво про шлюб українського зразка.

20 грудня 2024 року представником заявників була отримана відповідь від Личаківського відділу РАЦС м. Львова, якою було відмовлено в реєстрації шлюбу укладеного на окупованій території з тих підстав, що після внесення змін у 2022 році у ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ніяких змін до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів їх поновлення та анулювання не внесені, тому єдиною можливістю для заявників поновити свої права є встановлення в судовому порядку факту реєстрації шлюбу.

Крім того, факт реєстрації шлюбу підтверджується рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26.04.2023 року про встановлення фактів народження трьох дітей заявників по справі № 463/3178/23. Вказаним рішенням суду встановлено факт народження у заявників: ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Сімферополь, АР Крим, Україна дитини жіночої статі на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Сімферополь, АР Крим, Україна дитини жіночої статі на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Сімферополь, АР Крим, Україна дитини жіночої статі на ім`я ОСОБА_6 . На підставі рішення суду видані свідоцтва про народження дітей в яких батьками зазначено заявників.

Встановлення факту реєстрації шлюбу необхідно заявникам для реєстрації укладеного шлюбу в державному реєстрі згідно законодавства України, поновлення (складання) актового запису про шлюб та отримання свідоцтва про шлюб українського зразка.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, зазначений Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства. При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Стаття 4 ЦПК України гарантує кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.

Частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час звернення заявників до суду) визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».

Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Положеннями статей 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження

прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики.

При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92).

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо реєстрації шлюбу, з метою захисту прав і свобод громадян України на тимчасово окупованих територіях, ніяким чином не легітимізує таку владу.

Розгляд державними органами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади. У той же час держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави.

Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 315 ЦПК України.

При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про реєстрацію шлюбу, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт реєстрації шлюбу.

Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації шлюбу та для внесення відомостей відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду (див. висновок Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22).

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до положень ч.2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, шлюб. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, шлюб підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Особи, які подали заяву про державну реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Відповідно до ч. 8, 11 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. Свідоцтво про державну реєстрацію шлюбу видається кожному із подружжя.

Із заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що 07.09.2017 року між ними було укладено шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації шлюбу м. Сімферополь Департаменту обліку актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим.

Отже, згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шлюб укладено на тимчасово окупованій території України.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено, документи, що підтверджують факт реєстрації шлюбу особи на тимчасово окупованій території, не є недійсними.

При цьому висновок про можливість розгляду заяви про встановлення факту реєстрації шлюбу в окремому провадження викладено у постановах Верховного Суду, зокрема від 10 грудня 2018 року у справі № 2-о-48/10 (провадження № 61-1217св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 694/332/17 (провадження № 61-26442св18), від 08 вересня 2021 року у справі № 752/18540/20 (провадження № 61-4695св21), від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22 (провадження № 61-8726св22).

Проведення державної реєстрації шлюбу між заявниками не вбачається за можливе навіть в будь-якому органі РАЦС на території України, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт реєстрації шлюбу.

Отже, встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявникам для реєстрації шлюбу в Єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України. Наявні у заявника документи не дозволяють безпосередньо вчинити державну реєстрацію шлюбу органом РАЦС України.

За наведених вище обставин, враховуючи надані заявниками докази, суд приходить до висновку, що знайшли підтвердження факти, на які посилаються заявники, в зв`язку з чим вимоги про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 12,13,81, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, Малиновський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Личаківський Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79017, м. Львів, вул. Зелена, 77, ЄДРПОУ:33286481) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт реєстрації шлюбу 07 вересня 2017 року Відділом запису актів цивільного стану м. Сімферополя департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим, актовий запис № 1612 між заявниками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна, уродженець села Стальне Джанкойського району АР Крим, Україна та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство Україна, уродженка села Барабанове, Білогірського району АР Крим, Україна. Прізвища після реєстрації шлюбу: чоловік « ОСОБА_3 » дружина « ОСОБА_3 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду підписано та складено 21.02.2025 року.

Суддя: Н.О. Шевчук