Рішення

від 10.02.2025 по справі 705/4543/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4543/24

2-а/705/16/25 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Піньковського Р.В.

секретаря судового засідання Романової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 Смілянець В.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 липня 2024 року щодо позивача було складено постанову серії ЕНА №2638828 сержантом поліції Семчуком Денисом Олеговичем про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.8.5.1 ПДР України, що містить склад адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 340 грн.

Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню з огляду на недотримання вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, оскільки в процесі складання постанови серії ЕНА №2638828 на вул.Київській,1, до сержанта поліції Семчука Д.О. підійшов ОСОБА_2 , який надав документи про представництво інтересів Зубанича М.І. як захисник, але допущений до розгляду справи представником поліції не був.

Просить суд, скасувати постанову серії ЕНА №2638828 від 19 липня 2024 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 28.08.2024 року було відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та відповідачу визначено строк на подання відзиву на позов.

Під час розгляду справи, в зв`язку з незгодою позивача на заміну відповідача ухвалою суду від 02.10.2024 в порядку ст.48 ЦПК України до участі в справі було залучено другого відповідача Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області подав до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого адміністративний позов ОСОБА_1 не визнають, просять у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування зазначили, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.07.2024 серії ЕНА №2638828 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, 19.07.2024 о 17 год.11хв в м.Умань вул. Київська, не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1. вузька суцільна лінія, чим порушив п.8.5.1 ПДР порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки.

Вважають доказом підтвердження вчинення правопорушення позивачем є дані відеозапису, які надані представником співвідповідача да вказаного відзиву.

Крім того, не згодні з твердженням позивача про те, що його представник Смілянець В.В. не був допущений до розгляду справи, оскільки у позовній заяві не вказано, які дії позивач вчиняв щодо залучення адвоката, ним не заявлялось клопотання щодо необхідності залучення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності адвоката, чи прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу, чи намагався отримати правову допомогу засобами телефонного зв`язку, а під час ознайомлення позивача з постановою підійшла особа, яка вказала на те, що він є захисником позивача. Але поліцейським справа вже була розглянута на місці зупинки автомобіля у скороченому провадженні, відповідно до вимог ст.245 КУпАП.

До початку розгляду справи по суті позивач Зубанич М.І. звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в якій просив скасувати постанову серії ЕНА № 2638828 від 19 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та надіслати справу на новий розгляд до ГУНП в Черкаській області.

Представник відповідача ГУНП в Черкаській області направив на адресу суду відзив на заяву про зміну предмета позову, відповідно до якого не погоджуються і просять залишити даний відзив без розгляду, оскільки вважають, що він поданий з пропущенням строку його пред`явлення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача Кисіль М.В. надав до суду заяву, про розгляд справи без участі позивача та представника, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаськійобластів судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 286 КУпАП позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено,що згіднопостанови пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього рухузафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №2638828від 19.07.2024,складеної поліцейськимУманського РУПГУНП вЧеркаській області,сержантом поліціїСемчуком ДенисомОлеговичем,19.07.2024о 17годині 11хвилин повул.Київськійм.Уманьводій транспортногозасобу ScodaFabiaномерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1 вузька суцільна лінія, чим порушив п.8.5.1 ПДР.

Даною постановоюна позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

До постанови додаються відео із службового автомобільного реєстратора та боді камери №115.

Оскаржувана постанова містить підпис позивача про те, що під час розгляду справи йому було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності згідно ст. 268 КУпАП, а також підпис про отримання копії даної постанови.

Згідно положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена законодавством України.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Так, частинами 2 та 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.23Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках,визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23).

Відповідно до ч.5 ст.14Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Законом України «Про дорожній рух», а саме статтею 4 визначена компетенція Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. До компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; визначення порядку функціонування системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України №833 від 10.11.2017 затверджений як Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі так і Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

У відповідності до положень п.1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

За таких обставин, на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень, покладається обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення, а саме постанови серії ЕНА №2638828 від 19.07.2024, підставою прийняття якого було отримання та оцінка працівником поліції доказів щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.8.5.1 ПДР під час керування автомобілем Scoda Fabia номерний знак НОМЕР_1 , а саме порушення вимоги горизонтальної дорожньої розмітки, та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Розділ 8ПДР передбачає правила регулювання дорожнього руху.

Відповідно до 8.5.1. ПДР України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно зпунктом 1 розділу 34цих Правил.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, оскільки не згодний з прийнятим рішенням та заперечує вчинення ним правопорушення, а відповідач не спростував ці твердження позивача, а лише формально зазначив, що поліцейський при винесенні вказаної постанови діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та долучив до матеріалів справи диск з відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, що не підтверджує аргументів, що містяться у відзиві.

Як встановлено судом при перегляді доданого відповідачем диску з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, працівником поліції зафіксовано обставини перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу Scoda Fabia номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на дорозі по вул.Київській у м.Умані та не рухається. Разом із цим, з наданого відеозапису не вбачається факту керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, а також не зафіксовано будь-яких відомостей щодо руху даного автомобіля та перетин ним дорожньої розмітки 1.1 вузька суцільна лінія саме під керуванням ОСОБА_1 .

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність доказів наявності факту порушення позивачем п.8.5.1 ПДР, а отже й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За змістом оскаржуваної постанови, крім зазначеного відеозапису немає посилань на будь-які інші докази щодо вчинення позивачем правопорушення.

Дана обставина дає суду підстави зробити висновок про те, що процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з`ясовувалися, права особи правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП, дотримані не були.

Суд зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73700340).

Разом із тим, будь-яких інших належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, матеріали справи не містять, та відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Лише постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2638828 від 19.07.2024 не може вважатись доказом вчинення адміністративного правопорушення, таке рішення повинно бути обґрунтованим доказами.

Таким чином, встановлені по справі обставини та досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що суб`єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а розгляд справи на місці носив формальний характер, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими.

Суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2638828 від 19.07.2024, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовна вимоги позивача до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не підлягає до задоволення, оскільки Уманське РУП ГУНП в Черкаській області не є територіальним органом поліції та не має статусу юридичної особи, а отже не може бути належним відповідачем, що є самостійною підставою для відмови в позові до такого відповідача.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.7,9,122,251,268,280,283КУпАП,ст.ст.2,5,72-77,139,241-246,250,268,286КАС України,суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2638828 від 19.07.2024, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 340 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Уманського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 14.02.2025.

Суддя: Р. В. Піньковський