Ухвала

від 22.02.2025 по справі 163/427/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/427/25

Провадження № 1-кс/163/99/25

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2025 року місто Любомль

Слідчий суддя Любомльського районного суду Волинської області ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області погоджене з прокурором Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 (м.Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 в кримінальному провадженні №12025030560000091 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина Республіки Польща, поляка, середньої освіти, неодруженого, водія приватного підприємства, засудженого вирок Старосамбірського районного суду Львівської області,

в с т а н о в и в :

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №12025030560000091 за ознаками ч.2 ст.332 КК України встановлено, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) будучи раніше засудженим вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.05.2024 за ч.1 ст. 332 КК України на шлях виправлення та перевиховування не став та маючи умисел на незаконне переправлення особи через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан» військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років виїзд за межі України заборонено, 20.02.2025 вчинив незаконне переправлення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через державний кордон України. Так, ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) 19 лютого 2025 року близько 19 год. будучи водієм сідлового тягача марки «Volvo» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , зустрів ОСОБА_11 на АЗС «Avetra», що в с. Вишнів Ковельського району Волинської області, та після знайомства отримав інформацію про те, що ОСОБА_11 є військовозобов`язаний громадянин України віком від 18 до 60 років і має намір потрапити на територію Республіки Польща. Після чого, ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ), діючи умисно, повторно, посягаючи на суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності й недоторканності її кордонів, з метою незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України до Республіки Польща, запропонував перевезти ОСОБА_11 через державний кордон, використовуючи можливість його приховування в кабіні транспортного засобу. Після чого, взяв його в кабіну зазначеного вище автомобіля та вирушив з ним в сторону державного кордону України в с. Старовойтове Ковельського району Волинської області. В подальшому, з метою приховування від прикордонного контролю та подальшого незаконного переправлення через Державний кордон, ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ), приховав ОСОБА_11 між особистими речами у спальному відсіку кабіни водія транспортного засобу «Volvo» реєстраційний номер НОМЕР_1 , наказав мовчати при перевірці документів та огляді транспортного засобу працівниками державної прикордонної служби. При цьому, при в`їзді в зону прикордонного контролю не повідомив військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України, які здійснювали пропуск через державний кордон, про перебування в кабіні ОСОБА_11 . В подальшому, 20.02.2025 близько 01 год. 40 хв. під час поглибленого огляду працівниками Головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України транспортного засобу «Volvo» реєстраційний номер НОМЕР_1 між особистими речами у спальному відсіку кабіни було виявлено та затримано ОСОБА_11 .

Слідчий вважає наявними передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризики, а саме, що підозрюваний ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстаин кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, через що з врахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу таким, що не забезпечить запобігання цим ризиками.

В судовому засіданні слідча та прокурор клопотання підтримали з наведених у ньому підстав та просили його задовольнити.

Крім цього, прокурор просив визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_6 просила у задоволенні клопотання відмовити, визначити її підзахисному заставу, з врахуванням майнового стану останнього.

Підозрюваний ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) підтримав позицію свого захисника.

Під час розгляду клопотання встановлено таке.

Кримінальне провадження по зазначеному в клопотанні факту незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню вказівками та наданням засобів, вчиненого повторно зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12025030560000091 за ознаками ч.2 ст.332 КК України 20 лютого 2025 року.

В порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) затриманий о 06:30 годині 20 лютого 2025 року.

Порушень процесуального закону при затриманні ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ) не встановлено.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, оголошене ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ) 20 лютого 2025 року.

Обґрунтованість підозри підтверджена повідомленням про виявлення кримінального правопорушення, рапортом старшого інспектора-чергового чергової частини ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, протоколом огляду місця події, проткоолом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомленням про підозру ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ), протоколом допиту підозрюваного, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протколомдопиту свідка ОСОБА_13 , іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами в сукупності..

Оголошена підозра як для стороннього об`єктивного спостерігача не є явно необґрунтованою та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною та обґрунтованою, що в будь-якому випадку наперед не свідчить про винуватість особи.

Наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні підтверджено з таких підстав.

Можливість ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ) переховуватись від органів досудового розслідування та суду доводиться тим, що підозрюваний розуміє наслідки своїх дій та покарання у вигляді позбавлення волі, яке останньому загрожує, оскільки інкримінований злочин за ч.2 ст.332 КК України, передбачає основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до семи років. Крім цього, останній являється громадянином Республіки Польща, де і проживає, а тому може в будь-який час безперешкодно покинути територію України та виїхати за кордон, зокрема так як до місця свого проживання чи іншої країни, оскільки в Україні немає міцних соціальних зав`язків, місця проживання, роботи.

Можливість ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ) незаконно впливати на свідків вбачається з того, що основним свідком в цьому кримінальному провадженні є особа яку підозрюваний мав намір незаконно перевезти через державний кордон і він виконував вказівки та дотримувався порад саме ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ).

Також є реальні підстави вважати що ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) вперто та цілеспрямовано не бажає стати на шлях виправлення та перевиховання, перебуваючи на волі, зможе продовжувати аналогічну злочинну діяльність, оскільки підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, а саме вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.05.2024 року.

Твердження слідчим в клопотанні, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення є необґрунтованим і достатніми доказами не підтверджується.

Крім цього, через невеликі строки з часу події правопорушення та для встановлення можливої причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення всі необхідні і достатні слідчі дії ще не проведені, а досудове слідство лише розпочате і триває.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, однак вважає, що наразі вони не можуть слугувати підставою для застосування ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ) більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин та з огляду на повідомлену підозру і тяжкість покарання, яке може понести ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ), вважаю наявними підстави застосувати щодо підозрюваного запропонований слідчим запобіжний захід, оскільки на цій стадії досудового розслідування інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

Водночас, згідно із ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ) підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_10 ( ОСОБА_9 ), обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, для якого покарання призначене вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 13.05.2024 року у виді 204 000 гривень не стало перешкодою у вчиненні аналогічного злочину, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб нездатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за можливе визначити у даному випадку заставу у розмірі, що перевищує встановлену п.2 ч.5 ст.182 КПК України межу застави, оскільки цей випадок, на думку слідчого судді, є виключним випадком з огляду на те, що суспільна небезпека злочину, який інкримінується стороною обвинувачення ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ) полягає в негативних наслідках політичного, економічного та соціального характеру, які настають у результаті неконтрольованої міграції. При цьому нездатність забезпечити недоторканність державного кордону підриває міжнародний авторитет України.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

При визначенні розміру застави у якості альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п.3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, вчинення злочину повторно, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для підозрюваного. Визначений розмір застави є співмірним, а також відповідним з огляду на імовірно отриману вигоду та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваним від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

З урахуванням позиції підозрюваного, який свою причетність до вчинення злочину визнав, думки захисника та прокурора, які заначили, що складності при проведенні досудового розслідування не передбачається, слідчий суддя вважає, що достатнім буде застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Керуючись ст.ст.183, 195, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів до 21 березня 2025 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 06:30 години 20 лютого 2025 року.

На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_9 ( ОСОБА_12 ) заставу в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 545 040 (п`ятсот сорок п`ять тисяч сорок) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області №UA278201720355279002000002504 в ДКСУ міста Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 26276277), та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_9 (Зелінського Сільвестра Пьотра) такі обов`язки:

- з`являтись на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з`явитись через поважні причини завчасно повідомити про це;

- не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду із населеного пункту в якому він буде тимчасово проживати на час досудового розслідування, що має бути невідкладно узгоджено сторонами;

- утримуватися від спілкування з свідками в цьому кримінальному провадженні.

В разі внесення застави строк дії цих обов`язків визначити до 21 березня 2025 року включно.

У випадку внесення застави та після проведення відповідної перевірки уповноважена службова особа установи попереднього ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити слідчого, прокурора, слідчого суддю Любомльського районного суду Волинської області.

В такому випадку з моменту звільнення підозрюваного з-під варти він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, і зобов`язаний виконувати покладені на нього цією ухвалою в порядку ч.5 ст.194 КПК України обов`язки.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному і прокурору негайно після проведення судового засідання.

Копію ухвали передати для виконання відділенню поліції №1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_9 ( ОСОБА_14 ) з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1