Рішення

від 31.01.2025 по справі 596/361/22

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2025 р. Справа № 596/361/22

Провадження № 2/596/3/2025

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.

за участю: представника позивача - адвоката Печінки П.В.

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гнатів О.Б.

представника відповідача

Копичинецької міської ради Чортківського району

Тернопільської області Кливак С.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом релігійної громади «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» села Яблунів Гусятинського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви, в інтересах якої діє представник адвокат Печінка Павло Володимирович до виконавчого комітету Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачаадвокат ПечінкаП.В.в інтересахпозивача релігійної громади«Парафія УспенняПресвятої Богородицісела ЯблунівГусятинського району, Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» (далі- релігійна громада) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 09 березня 2011 року №12 «Про оформлення права власності на магазин, розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ».

В обґрунтуванняпозову представникпозивача посилаєтьсяна те,що рішенням виконавчого комітету Яблунівської сільської ради №6 від 30 червня 1998 року було вирішено оформити право власності на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в АДРЕСА_1 за першим власником - Копичинським споживчим товариством.

06 липня 1998 року позивач на підставі договору купівлі продажу, пидбала у Копичинецького споживчого товариства приміщення магазину «Книги», площею 29.1 кв.м., яке розташоване за вищевказаною адресою .

07 липня 1998 року позивач отримав у Чортківському міжрайонному БТІ реєстраційне посвідчення на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Також представник позивача вказав, що у 2019 році релігійна громада зверталася до правонаступника Яблунівської сільської ради - виконавчого комітету Копичинецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою з метою оформлення права користування земельною ділянкою під вищезазначеним об`єктом нерухомого майна.

Згідновідповіді Копичинецькоїміської радивід 04липня 2019року навищевказане звернення,релігійній громаді позивачупо справі,повідомлено,що уміську радуподала ОСОБА_1 заяву іздокументами,які свідчатьпро те,що магазинпо АДРЕСА_1 належитьїї напідставі свідоцтвапро правовласності серії НОМЕР_1 від 13.06.2011 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради за №12 від 09 березня 2011 року.

Вважає, що рішення виконкому не може бути законним документом, який би свідчив про перехід права власності від попереднього власника майна саме до ОСОБА_1 , оскільки таких правочинів позивач, як попередній власник спірного майна, не вчиняв.

Також вважає, що Яблунівська сільська рада не була власником приміщення магазину «Книги», а тому виконком Яблунівської сільської ради не мав права своїм рішенням оформляти право власності за ОСОБА_1 без будь-яких документів, які б свідчили про законність придбання майна у попереднього власника.

Посилаючись на ст.ст.21, 386, 391, 393 ЦК України вважає, що у зв`язку з прийняттям виконкомом Яблунівської сільської ради оскаржуваного неправомірного рішення, порушено права позивача як законного власника нерухомого майна.

Представникомвідповідачки ОСОБА_1 ,адвокатом ГнатівО.Б. до суду подано відзивна позов,згідно якоговона вважаєпозов необґрунтованим,який непідтверджується відповіднимидоказами та просить:

- застосувати строк позовної давності щодо оспорювання рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради №12 від 09 березня 2011 року;

- відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування відзиву представник відповідачки посилається на те, що відповідачка ОСОБА_1 є власником магазину промислових та продовольчих товарів, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 29,0 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Яблунівської сільської ради 13 червня 2011 року на підставі рішення виконкому цієї ж ради за №12 від 09 березня 2011 року та витягом про державну реєстрацію прав, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 23 червня 2011 року за № 0399154.

Вказала, що право власності визнано за відповідачкою ОСОБА_1 після проведеної реконструкції приміщення, про що свідчать долучені до справи копії документів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №199608230 від 10.02.2020 року єдиним власником магазину промислових та продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .. Відомостей щодо інших власників об`єкту нерухомого майна, що в АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно немає.

13 липня 2022 року Тернопільським окружним адміністративним судом ухвалено рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копичинецької міської ради, яким визнано протиправним і скасовано рішення сесії Копичинецької міської ради від 05.05.2020 року №1402 про відмову у наданні ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 0,0301 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 та зобов`язано Копичинецьку міську раду Гусятинського району Тернопільської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 300 кв.м., яка розташована за вищевказаною адресою для комерційної діяльності.

Стосовно належності на праві власності позивачу по справі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що по АДРЕСА_2 представник відповідачки ОСОБА_1 , вказала, що наданий стороною позивача договір купівлі-продажу вищевказаного магазину від 06 липня 1998 року складений в простій письмовій формі, що суперечить нормам законодавства, одночасно являється нікчемним, оскільки нотаріально не посвідчений.

Також представник відповідачки ОСОБА_1 вказала, що у реєстраційному посвідченні на об`єкт нерухомого майна, яке видане Чортківським МБТІ 07 липня 1998 року на підставі договору купівлі-продажу від 06.07.1998 року, зазначено, що магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташований по АДРЕСА_1 . При цьому, в самому договорі купівлі-продажу від 06.07.1998 року місцезнаходженням магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зазначено « АДРЕСА_2 » без конкретного номера будинку.

Тобто, працівником Чортківського МРБТІ було грубо порушено вищевказані Правила (чинні на момент даних правовідносин), які полягали у незаконному присвоєні адреси об`єкта, на підставі якого зроблено відповідний запис в реєстрову книгу та записав у повуличний алфавітний журнал.

Представник відповідачки ОСОБА_1 крім того, вказала, що позивачем, в порушення згаданих вище Правил, не долучено до позову свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна, оскільки оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об`єкти нерухомого майна.

Також зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення їх прав, оскільки згідно доданих до позовної заяви документів релігійна громада «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» села Яблунів Гусятинського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви зареєстрована як юридична особа в 2010 році, при цьому, відомостей про те, що вони є правонаступником релігійної громади Української греко-католицької церкви немає.

Представник відповідачки Кочмар С.З. звернула увагу і на те, що стороною позивача порушено строк позовної давності для захисту свого права з приводу оскарження рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району від 09 березня 2011 року №12 і вимоги про поновлення строку для захисту свого права представником позивача не заявлялось. Жодних поважних причин пропуску позовної давності представник позивача суду не навів.

21 березня 2023 року представником відповідачки ОСОБА_1 адвокатом Гнатів О.Б. до суду подані письмові пояснення, згідно яких вони вважає, що позивач не визначився з характером правовідносин, а відповідно не визначився із способом захисту своїх прав у вказаному спорі. Тобто звернувся з неефективним способом захисту.

Посилаючись на роз`яснення Великої Палати Верховного Суду, вказала, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна.

Представник позивача адвокат Печінка П.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Також вказав, що жодних доказів про перехід права власності від попередніх власників спірного нерухомого майна Копичиецького споживчого товариства, в подальшому релігійної громади до ОСОБА_1 немає, тому вважає що оскаржуване рішення виконкому Яблунівської сільської ради є незаконним. Додав, що договір купівлі-продажу, укладений між Копичинецьким споживчим товариством та греко-католицькою громадою 06 липня 1998 року нотаріально не посвідчувався, оскільки того не вимагалося, але вказаний договір був зареєстрований в Чортківському МБТІ.

Позивачволодів,користувався приміщенняммагазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 »з часуйого придбання, проте, документів на підтвердження цього, він не може надати суду. Колишній магазин «Книги» розміщений на території земельної ділянки церкви. Документів на підтвердження права власності чи права користування земельною ділянкою, на якій розмішений магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » немає. Податків за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » позивач не сплачував. Скарг на дії ОСОБА_1 щодо користування спірним нерухомим майном, проведення його реконструкції позивач ні до правоохоронних органів, ні до органу місцевого самоврядування не подавав. Позивач не оскаржував рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 30 червня 1998 року № 6 «Про оформлення права власності на магазин «Продтовари» в АДРЕСА_1 за Копичинецьким споживчим товариством» та рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 30 червня 1998 року №6 «Про оформлення права власності на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 за Копичинецьким споживчим товариством», оскільки строк позовної давності закінчився. Також позивач не оскаржував рішення виконкому Яблунівської сільської ради №2 від 03.04.1997 «Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на проведення капітального ремонту бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 ». Позивачу не відомо, що ОСОБА_1 користувалася магазином з 1997 року.

Про порушення своїх прав позивач дізнався в червні 2019 році, отримавши відповідь від Копичинецької міської ради на їх заяву, згідно якої релігійній громаді відмовлено в наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки, на території якої знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також представник позивача вказав, він не може сказати, на підставі якого правовстановлюючого чи будь-якого іншого документа, Ревус С.- заступник голови церковного комітету греко-католицької громади с.Яблунів мав право укладати договір купівлі-продажу магазин «Книги» від 06 липня 1998 року від імені вказаної громади.

Зазначив,що релігійнагромада «ПарафіяУспення ПресвятоїБогородиці селаЯблунів Чортківськогорайону, Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» і греко-католицькагромада с.Яблунів,яка уклаладоговір купівлі-продажу06липня 1998року ізКопичинецьким споживчимтовариством,є тієюсамою релігійноюгромадою іналежить доБучацької єпархіїУкраїнської Греко-Католицької Церкви,яка зареєструваласвій початокдіяльності 30червня 1991року напідставі рішення№180від 24липня 1991року .

Не може надати оригіналу статуту релігійної громади від 30.06.1991, оскільки він в архіві. При цьому вказав, що у 2010 році статут релігійної громади був викладений у новій редакції. Також не може сказати, з якого установчого документа вбачається, що позивач є правонаступником греко-католицької громади с. Яблунів. Додав, що було проведено перереєстрацію статуту релігійної громади у 2010 році. Не може пояснити походження відтиску штампу накладеного на сторінці 5 із зворотної сторони копії статуту релігійної громади Української греко-католицької церкви від 1991 року.

Він не володіє інформацією, які є на даний час єпархії греко-католицької церкви.

У позивача не було потреби для проведення реєстрації спірного нерухомого майна у державному реєстрі, оскільки були оформлені документи в Чортківському МБТІ. Доказів на підтвердження того, що реєстрація на спірне майно в Чортківському МРБТІ скасована немає.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоч належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Гнатів О.Б. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та в письмових поясненнях від 21 березня 2023 року та вказала, що позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що подана з пропуском строку позовної давності, в задоволенні якої слід відмовити.

Такожвказала,що магазинпромислових тапродуктових товарів,що в АДРЕСА_1 ,який належить ОСОБА_1 ,працює з1997 року. У 1998 році відповідачці ОСОБА_1 сільська рада дала дозвіл на місце розташування магазину, оскільки за вказаною адресою як такого приміщення не було. Починаючи з 2011р. на підставі договорів ОСОБА_1 постійно сплачувала кошти до місцевого бюджету Яблунівської сільської ради за користування земельною ділянкою, на якій розташований її магазин. ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду, оскільки Копичинецька міська рада, яка є правонаступником Яблунівської сільської ради, відмовила ОСОБА_1 у наданні в користування земельної ділянки, на якій розташований її магазин.

Представник відповідачки Кочмар С.З. звернула увагу і на те, що договір купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна від 06 липня 1998 року від імені греко-католицької громади с.Яблунів підписаний заступником голови церковного комітету громади. При цьому, згідно наданої представником позивача копії Статуту релігійної громади Української греко-католицької церкви право на підписання договору має священник, або уповноважена особа. Проте, доказів на підтвердження, того, що заступник голови церковного комітету громади Ревус С. був уповноважений на підписання договору стороною позивача не надано. Відповідачка не подавала позову до суду про визнання договору купівлі-продажу від 06 липня 1998 року у зв`язку з тим, шо немає такої юридичної особи (релігійної громади), яка зазначена у вказаному договору.

Представник відповідача Копичинецької міської ради Балабух А.В. у судовому засіданні 14.06.2024, 06.08.2024 визнав позовні вимоги та вказав, що власником спірного приміщення магазину була церква, проте, доказів на підтвердження даного факту суду не може надати.

В селі Яблунів є три релігійні конфесії. Вказав, що напевно першим власником спірного майна було Копичинецьке споживче товариство. Він не знає які документи стали підставою прийняття оскаржуваного рішення виконкому Яблунівської сільської ради.

Представник відповідача Копичинецької міської ради Кливак С.З. у судовому засіданні 24.09.2024, 31.01.2025 з приводу поданого позову поклалася на розсуд суду та вказала, що Копичинецька міська рада є правонаступником Яблунівської сільської ради. На час укладення договору купівлі-продажу спірного об`єкта нерухомого майна від 06 липня 1998 року згідно норм ЦК УРСР такий договір не підлягав нотаріальному посвідченню, а підлягали нотаріальному посвідченню лише договори купівлі продажу житлових будинків. Вказаний договір є дійсним і його ніхто не скасовував. На її думку виконком Яблунівськької сільської ради прийняв оскаржуване рішення №12 від 09.03.2011 «Про оформлення права власності на магазин, розташований на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 », оскільки їм не було відомо про належність на праві власності спірного майна греко-католицькій церкві. Згідно відомостей, наявних в Копичинецькій міській раді документами, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом Яблунівської сільської ради "Про виконання делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку" були: копія заяви ОСОБА_1 та копія акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Також вказала, що важко встановити хто ж будував спірний будинок. Ні стороною позивача, ні відповідачкою ОСОБА_1 суду не надано документів на підтвердження даного факту.

Вважає, що назва оскаржуваного рішення не вказує на його фіктивність, оскільки одним з делегованих повноважень ради були повноваження в галузі житлово-комунального господарства.

Також зазначила, що будівля по АДРЕСА_1 не перебувала на обліку як безхазяйне нерухоме майно.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Рішенням виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 30.06.1998 №6 «Про оформлення права власності на магазин «Книги» в с.Яблунів по вул.Грушевського, 44, Гусятинського району за Копичинським споживчим товариством» вирішено оформити право власності на магазин «Книги» в с. Яблунів, по вул. Грушевського, 44 Гусятинського району за Копичинським споживчим товариством ( Т.1 а.с.9).

Згідно постанови правління Копичинського споживчого товариства «Про продаж бувшого магазину «Книги» с.Яблунів» від 02.02.1998 №4 правління Копичинського СТ дозволило продати будинок бувшого магазину «Книги» с.Яблунів» для будівництва богомільної каплиці на честь 2000-річчя Різдва Христового парафіянам греко-католицької громади с.Яблунів (Т.1 а.с. 10).

Згідно постанови правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств «Про продаж приміщення магазину «Книги» с.Яблунів Копичинського СТ» від 10.02.1998 №16 правління облспоживспілки дозволило правлінню Копичинського споживчого товариства продати греко-католицькій громаді приміщення магазину «Книги» с.Яблунів (Т.1 а.с. 11).

Судкритично оцінюєдані рішенняпро дозвілправління Тернопільськоїобласної спілкиспоживчих товариств продати приміщення магазину «Книги» с.Яблунів греко-католицькій громаді, оскільки право власності за ним було визнано лише в червні 1998 року.

Разом з тим, судом встановлена також наявність рішення виконкому Яблунівської сільської радиГусятинського району Тернопільської області теж від 30.06.1998 за тим же номером №6 «Про оформлення права власності на магазин «Продтовари» в с.Яблунів за Копичинським споживчим товариством», але за іншою адресою -в с.Яблунів по вул.Грушевського, 48, яке надано стороною позивача разом з інвентаризаційною справою на об`єкт нерухомого

майна, що в АДРЕСА_1 ( Т.2 а.с.144).

Таким чином, встановлено, що позивач на підтвердження свого права власності посилається на наявні два рішення сільської ради, які датовані одним і тим же числом, за одним і тим же номером (30.06.98 р. №6), однак на різні обєкти магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно договору купівлі - продажу від 06 липня 1998 року, укладеного між Копичинецьким споживчим товариством в особі голови Ізвекова В.А. та греко-католицькою громадою с. Яблунів в особі заступника голови Церковного комітету Ревуса С.І., вищевказана громада купила приміщення бувшого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", площею 29,1 кв.м., що по АДРЕСА_2 , яке являло собою дерев`яну споруду. На даний час ця будівля є реконструйована та відбудована і ці роботи зробила відповідачка.

У даному договорі, а саме у графі «Покупець: Греко-католицька громада, заступник голови церковного комітету Рекус С.І…» крім підпису покупця, міститься відбиток печатки із назвою релігійної організації Української греко-католицької церкви «Успення Пресвятої Богородиці» с. Яблунів Гусятинського району, Тернопільської області (Т.1 а.с.12). Тобто, назва громади не та що вказана на початку договору купівлі-продажу, крім того, такої посади представника громади, яка зазначена в договорі відсутня у статуті, який був досліджений в суді, і довіреності теж на представництво не було надано.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, 07.07.1998 Чортківським МБТІ посвідчено, що магазин «Книги» в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за греко-гатолицькою громадою с.Яблунів на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу укладеним між Копичинецьким споживчим товариством і Греко-католицькою громадою с.Яблунів 06.07.1998 та записано в реєстрову книгу за №1 за реєстровим № 32 (Т.1 а.с.13,14).

Крім того, з наданого стороною позивача реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, видно, що 02.07.1998 Чортківським МБТІ посвідчено, що магазин « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 зареєстровано за Копичинським споживчим товариством на праві колективної власності на підставі рішення виконкому Яблунівської сільської ради від 30 червня 1998 року № 6 та записано в реєстрову книгу за №1 за реєстровим № 33 (Т.2 а.с.145).

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Яблунівської сільської ради 13 червня 2011 року на підставі рішення виконкому цієї ж ради за №12 від 09 березня 2011 року та витягом про державну реєстрацію прав, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 23 червня 2011 року за № 0399154, відповідачка ОСОБА_1 є власником магазину промислових та продовольчих товарів, що розташований по АДРЕСА_1 , загальною площею 29,0 кв.м.. (Т.1а.с.16,69, 20,68, 16 зворот., 70 ).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №199608230 від 10.02.2020 року єдиним власником магазину промислових та продовольчих товарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є

ОСОБА_1 .. Відомостей щодо інших власників об`єкту нерухомого майна, що в АДРЕСА_1 , в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно немає.

13 липня 2022 року Тернопільським окружним адміністративним судом

ухвалено рішення за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копичинецької

міської ради, яким визнано протиправним і скасовано рішення сесії Копичинецької міської ради від 05.05.2020 року №1402 про відмову у наданні

ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельної ділянки площею 0,0301 га,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 та зобов`язаноКопичинецьку міськураду Гусятинськогорайону Тернопільськоїобласті прийнятирішення пронадання ОСОБА_1 у користуванняна умовахоренди земельнуділянку площею300кв.м.,яка розташованаза вищевказаноюадресою длякомерційної діяльності ( Т.1 а с.100-109). Рішення суду набрало законної сили.

При цьому,також встановлено,що рішеннямвиконкому Яблунівськоїсільської ради«Про погодженнямісця розташуваннямагазину промисловихі продтоварівпідприємця ОСОБА_1 »погоджено місцерозташування магазинупромислових іпродлвольчих товарів ОСОБА_1 біля школина місцістарого магазину« ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Дозволено громадянці ОСОБА_1 виготовити проектну технічну документацію на спорудження магазину та проект відведення ділянки ( Т.1 а.с. 88).

Рішенням виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області №2 від 03 січня 1997 року «Про надання дозволу підприємцю ОСОБА_1 на проведення капітального ремонту бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в АДРЕСА_1 » дозволено ОСОБА_1 провести капітальний ремонт орендованого приміщення бувшого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », площею 25 м.кв. без зміни розмірів будівлі та зовнішніх архітектурних форм, для подальшого використання під комерційний магазин з продажі промислових і продовольчих товарів (Т.1 а с. 89).

Копією договору на право тимчасового користування землею від 15.02.2003 року підтверджено факт користування відповідачкою ОСОБА_1 земельною ділянкою, площею 0,03 га на 5 років (Т.1, а.с.90).

Крім того, вастановлено, і не заперчується сторонами, будь-яких дій, які б оспорювали дії ОСОБА_1 з приводу користування приміщенням магапзину, його ренмонтом та реконстукцією, та земельною ділянкою позивач не вживав.

Згідно копії Висновку експертизи з питань охорони праці про відповідність проектної документації нормативно-правовим та нормативно-технічним документам В № 016.04.61.74.30.0-Е Тернопільського експертно-технічного центру держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2004 року №016Е робочий проект капітального ремонту магазину по торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами по АДРЕСА_1 підприємця ОСОБА_1 відповідає нормативно-правовим та нормативно-технічним документам з питань охорони праці. Крім того, у вказаному висновку зазначено, що підставою для проектування були: рішення Яблунівської сільської ради №2 від 30.01.1997; акт обстеження магазину промпродтоварів від 17.03.1998; ТУ вид. ВАТ «Тернопільобленерго» №31-30/4 від 15.03.2002 (Т.1 а.с.77-80).

Листом-повідомленням Тернопільської обласної служби «Укрдерінвестекспертиза" від 30 грудня 2003 року №632, адресованого приватному підприємцю ОСОБА_1 вказана служба повідомила останній, що розглянутий ними робочий проект «Капітальний ремонт приміщень магазину по АДРЕСА_1 не потрбує висновку комплексної державної експертизи (Т.1 а.с.81).

Згідно копії експертного висновку №31самостійної державної пожежної частини №10 від 07 листопада 2003 року у робочому проекті на капітальний ремонт магазину із заміною технологічного обладнання в с.Яблунів, Гусятинського району, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено (Т.1 а.с.82).

Згідно копії висновку про робочий проект капітального ремонту приміщень магазину в АДРЕСА_1 , приватного підприємця ОСОБА_1 від 06 жовтня 2003 року головним державним санітарним лікарем Гусятинського району погоджено вказаний робочий проект (Т.1 а.с.83,84).

Як вбачається з копії акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта магазину промислових та продовольчих товарів підприємця ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 від 04.10.2004, який затверджений розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації 12 жовтня 2004 року №705, вищевказаний магазин прийнято в експлуатацію (Т.1 а.с.85-87, Т2 а.с.74 зворот.75).

05 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до виконкому Яблунівської сільської ради із письмовою заявою про надання дозволу на оформлення права власності на магазин по АДРЕСА_1 ( Т.2 а.с.74).

Рішенням Яблунівської сільської ради Гусятинського району, Тернопільської області №12 від 09 березня 2011 року «Про виконання делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку» вирішено оформити свідоцтво про право власності на магазин промислових та продовольчих товарів, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та направити рішенняч в Гусятинське БТЇ для оформлення права власності (Т.1 а.с.20,68).

Як вбачаєтьсяз копіїпротоколу засіданнявиконкому Яблунівськоїсільської радивід 09березня 2011року №3одним ізпитань порядкуденного засіданнявиконкому радибуло питання«Про виконанняделегованих повноваженьв галузіжитлово-комунальногогосподарства,побутового,торговельного обслуговування,громадського харчування,транспорту ізв`язку»,і рішення завказаним питанняму протоколізазначено за№12(Т.1а.с.18,19.

Згідно копіїсвідоцтва проправо власностіна нерухомемайно,виданого виконавчимкомітетом Яблунівськоїсільської ради13червня 2011року ОСОБА_1 є власникоммагазину промисловихта продовольчихтоварів,загальною площею29,0кв.м.,що знаходитьсяв АДРЕСА_1 ,на підставірішення виконкомуЯблунівської сільськоїради від 09березня 2011року №12 (Т.1 а.с.16,69).

Витягом про державну реєстрацію прав №30399154, виданого Гусятинським районним комунальним бюро технічної інвентаризації 23 червня 2011 року підтверджується, шо за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вищевказаний магазин (Т.1 а.с.16 зворот., 70).

Як вбачається з оцінювального акта Гусятинського БТІ наявного у Технічному паспорті на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , який складено 13 червня 2011 року, власником якого є ОСОБА_1 , будинок по АДРЕСА_1 побудований у 1997 році (Т.1 а.с.67,71-76).

Копіями угод за №1 від 02.02.2011, №1/2 від 24.01.2012 про відшкодування збитків місцевого бюджету від недоотримання доходів за фактичне землекористування, які є додатками до рішень Яблунівської сільської ради №33 від 13.01.2011 та відповідно №121 від 16.01.2012 підтверджено факт користування ОСОБА_1 як суб`єктом підприємницької діяльності - приватним підприємцем у 2011 та 2012 роках земельною ділянкою, площею 300 кв.м., на якій розташований магазин та сплати по 32,06 грн. за кожний місяць фактичного землекористування до моменту отримання документів, які посвідчують право власності чи постійного користування та їх державної реєстрації, чи до моменту сплати земельного податку чи орендної сплати (Т.1 а.с.61,62).

Копіями угод за №3 від 24.01.2013, №1 від 25.01.2016, №2 від 02.02.2017, №1 від 27.02.2018 року про відшкодування втрат від недоотримання коштів Яблунівською сільською радою за фактичне землекористування в межах населеного пункту також підтверджено факт користування ОСОБА_1 як ФОП у 2013, 2016 - 2018 роках земельною ділянкою, площею 300 кв.м., що за адресою: АДРЕСА_1 , без правовстановлюючих документів (Т.1 а.с.63-66).

Із копії довідки, виданої дільничним офіцером поліції Гусятинського відділення поліції Підволочиського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Фартушинським А. 20.08.2019, вбачається, що за результатом розгляду заяви ОСОБА_2 , жительки с. Яблунів від 13.08.2019 з приводу того, що на її думку Яблунівською сільською радою прийнято незаконне рішення від 09 березня 2011 року за №12 стосовно оформлення права власності на землю, яка поблизу місцевої церкви за ОСОБА_1 , останній повідомлено про відсутність ознак кримінального провадження (Т.1 а.с.17).

Як вбачаєтьсяз копіїписьмових пояснень ОСОБА_1 від 16.08.2019 відібранихв останньоїДОП ГусятинськогоВП ПідволочиськогоВП ГУНПв Тернопільськійобласті Дмитришиним С.М., ОСОБА_1 вказала, що вона є власником магазину промислових та продовольчих товарів, що по АДРЕСА_1 ., реконструкцію якого вона провела з дозволу Яблунівської сільської ради. Цим магазином вона користувалася з 1998 року. Також вказала, що наскільки її відомо вказаний магазин раніше був у власності Копичинецької райспоживспілки. При отриманні дозволу на його реконструкцію будь яких документів та інформації з Копичинецької райспоживспілки не було (Т.1 а.с.21).

Із відповідіКопичинецької міськоїради Гусятинськогорайону Тернопільськоїобласті від04липня 2019року №727на заявугромади «Парафії УспенняПресвятої Богородиці»УГКЦ с.Яблунів від 10 червня 2019 року, вбачається, що при вирішенні вищевказаної заяви про надання позивачу в користування земельної ділянки, на якій розмішений спірний магазин, останнім повідомлено про те, що 07 червня 2019 року громадянкою ОСОБА_1 до міської ради подано заяву із копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно - магазин промислових та продовольчих товарів, що в АДРЕСА_1 , виданого на підставі рішення №12 виконкому Яблунівської сільської ради від 09 березня 2011 року, яке зареєстровано також за ОСОБА_1 (Т.1 а.с.15).

17 червня 2020 року позивач релігійна громада «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» УГКЦ с. Яблунів звернулася до голови Копичинецької міської ради з проханням дати дозвіл на виготовлення проекту на землю площею 0,2330 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (ане 44)з метоюпередачі впостійне користування,для обслуговуваннябудівель «Парафії Успення Пресвятої Богородиці», а саме збудованої церкви та приміщення недіючого магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », придбаного ними на підставі договору купівлі-продажу від 06 липня 1998 року (Т.1 а.с.59).

Як видноіз заяви позивача-релігійної громади «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» УГКЦ с. Яблунів до голови Копичинецької міської ради, яка недатована, вказана громада просила надати дозвіл на виготовлення проекту на землю, площею 0,2330 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,для обслуговування їх будівельз метоюпередачі впостійне користування(Т.1а.с.60).

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20.12.2021 в справі № 596/1707/20 позовні вимоги релігійної громади «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» с.Яблунів Гусятинського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви до виконавчого комітету Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання неправомірними рішень та їх скасування задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 09 березня 2011 року № 12 «Про виконання делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено ( Т.1 а.с.91-99, 111-116).

Постановою Тернопільськогоапеляційного судувід 29березня 2022року вищевказанерішення суду в частині задоволення позовних вимог релігійної громади «Парафія Успення Пресвятої Богородиці» с. Яблунів Гусятинського району Бучацької Єпархії Української Греко-Католицької Церкви до виконавчого комітету Копичинецької міської ради Гусятинського району Тернопільської області, Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 09 березня 2011 року № 12 «Про виконання делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку» скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог через неналежний склад відповідачів.

Як вбачається із копії відповіді комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Гусятинської селищної ради від 04.10.2024 № 555 на запит Копичинецької міської ради від 04.10.2024 №1108, будівля, яка розташована по АДРЕСА_1 до 2011 року на обліку як безхазяйне майно не перебувала. Право власності зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Яблунівської сільської ради від 13 червня 2011 року (Т.2 а.с. 73 зворот.).

Судом дослідженонадану стороноюпозивача копію Статуту парафії (релігійної громади) Української греко-католицької церкви Івано-Франківської єпархії, місце знаходження якої - с.Яблунів, Гусятинський район Тернопільська область (далі Статут), який 30 червня 1991 року був погоджений єпископом - Ординарієм Івано-Франківської області єпархії Української греко-католицької церкви.

Як вбачається із першого абзацу Статуту вказаний статут затверджений Ординаріатом Івано-Франківської УГК єпархії 30 червня 1991 року і підлягає реєстрації в установленому законом порядку.

Згідно абз.7 Статуту парафія у своїй релігійній і адміністративній діяльності підпорядковується соборчику, о. декану та Ординаріату Івано-Франківської У ГК єпархії.

Відповідно до абз.11 даного Статуту для керівництва фінансовими і адміністративними справами та культовим майном парафії з числа її членів вибирається виконавчий комітет на загальних зборах парафії.

Згідно абз.15 Статуту виконавчий комітет представлений священиком як головою і його заступниками та секретарем. В його обов`язки входить, зокрема: - представляти і захищати законні інтереси релігійної громади (парафії) в державних і громадських організаціях; - голова виконавчого комітету представляє парафію в ділових відношеннях, в суді, в необхідних випадках видає довіреність для виконання відповідних поручень у вище згаданих і інших випадках.

Згідно абз.17 Статуту все майно парафії підлягає обліку.

Як видно із абз.22 Статуту, він має бути зареєстрований в органі влади. Графа у Статуті «Даний статут зареєстровано» не заповнена. При цьому, лише відображено « рішенням № 130 від 24.07.1991».

На зворотній стороні п`ятої сторінки Статуту наявний нечитабельний відтиск печатки та штампу, на якому зазначено «У цьому документі пронумеровано, прошито та скріплено печаткою 5 арк.. Директор департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації (підпис) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 » (Т.1 а.с.171-173).

24 липня 1991 року в Тернопільській обласній державній адміністрації був зареєстровано статут релігійної організації Української греко-католицької церкви, діяльність якої поширюється на територію с.Ялунів Гусятинського району, керівний орган якої знаходиться в м.Тернопіль, вул.. Сагайдачного,14. Вказаний факт підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації №345 від 24 липня 1991 року (Т.1 а.с.170).

Зкопії розпорядженняголови Тернопільськоїобласної державноїадміністрації від19серпня 2010року №616«Про створеннярелігійних громадУГКЦ м.Чортковаі селаБичківці Чортківськогота селаЯблунів Гусятинськогорайону уновій редакції»вбачається,що статут релігійноїгромади -«Парафія УспенняПресвятої Богородицісела ЯблунівГусятинського району, Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів від 24 липня 1991 року №180, викладено в новій редакції (Т.1 а.с. 175). Вказаного статуту суду не було представлено.

Копією свідоцтва про реєстрацію статуту релігійної організації № 1723, виданого Тернопільською обласною державною адміністрацією 19 серпня 2010 року на підставі розпорядження голови Тернопільської ОДА, підтверджено реєстрацію статуту релігійної громади «Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села ЯблунівГусятинського району, Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» діяльність якої поширюється на територію с.Яблунів, Гусятинського району, Тернопільської області. Керівний орган релігійної громади розташований в АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.8,174).

Як вбачається із запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа, релігійна організація «Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села ЯблунівЧортківського району Бучацькоїєпархії УкраїнськоїГреко-КатолицькоїЦеркви»,ідентифікаційний код36979375,місцезнаходження якої:Тернопільська область,Чортківський район,с.Яблунів,вул.Грушевського,48,керівником якоїє ОСОБА_4 ,вперше булазареєстрована 19серпня 2010року.Даних проюридичних осіб,правонаступником якихє вищевказаназареєстрована юридичнаособа увказаному Єдиномудержавному реєстрінемає (Т.2а.с.77).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача адвоката Печінки П.В., представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Гнатів О.Б., представника відповідача виконавчого комітету Копичинецької міської ради Кливак С.З., ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.5ст.55 Конституції Україникожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В силу вимог ст.41 Конституції Україниправо приватноївласності набуваєтьсяв порядку,визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу вимог ст.319 ЦК України власник володіє,користується,розпоряджається своїммайном навласний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповіднодо ст.328ЦК Україниправо власностінабувається напідставах,що незаборонені законом,зокрема ізправочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

В силу вимог ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідноч.ч.1,4ст.334ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст..204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.2ст.386ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч.1ст.4Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон) державній реєстрації прав підлягають ,зокрема правовласності таправо довірчоївласності якспосіб забезпеченнявиконання зобов`язанняна нерухомемайно.

Відповідно доч.ч.1-3ст.5Закону у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбаченихстаттею 31цього Закону.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

.У відповідностідо частин2,5ст.12Закону записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно зістаттею 224ЦК Української РСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин між сторонами та який втратив чинність на підставі Цивільного Кодексу України №435-IV від 16.01.2003, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ст. 128 ЦК УРСР).

Відповідно до статті 42 Цивільного кодексу Української РСР угоди могли укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважалася також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Пунктом 1 частини 1 статті 44 Цивільного кодексу Української РСР визначено, що у письмовій формі повинні укладатись угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених устатті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до частини першої статті45, статті47 ЦК УРСРнедодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Статтею 227 ЦК УРСРпередбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Отже,Цивільний кодексУРСР 1963року містив вимоги лише щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку, а щодо інших об`єктів, зокрема нежитлових приміщень, вимоги щодо обов`язкового нотаріального посвідчення не були передбачені.

Відповідно до п 2.2 розділу 2 Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарстві 13 грудня 1995 року за № 56 (чинні на час укладення договору купівлі - продажу від 06.07.1998) реєстрація проводиться в такому порядку:

а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два

примірники правовстановлюючого документу (оригінал та копію);

б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації

вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить

відповідний запис в реєстрову книгу;

в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в повуличний

алфавітний журнал ;

г) прізвище, ім`я та по батькові власників об`єктів

нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в

алфавітний журнал або картотеку;

д) при реєстрації об`єктів нерухомого майна за юридичними

особами, їм видається реєстраційне посвідчення ;

е) на оригіналі правовстановлюючого документу робиться

реєстраційних напис.

Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для

реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке

є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа;

ж) на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка

про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату

реєстрації;

з) до інвентаризаційної справи додається копія

правовстановлюючого документа, довідка про належність об`єкта

нерухомого майна, в якій записується: прізвище або найменування

власника, назва і зміст правовстановлюючого документа, число і

місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідностатті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В силу вимогстатті 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

У відповідності з ч.2ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина шоста статті 81 ЦПК України встановлює, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Судомвстановлено,що предметом споруу данійсправі єправомірність прийняттясуб`єктом владних повноваженьрішення прооформлення свідоцтвапро правовласності намагазин промисловихта продовольчих товарів, який розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ..

Як вбачається з матеріалів справи договір купівлі-продажу від 06.07.1998 року, який укладений між Копичинецьким споживчим товариством та греко-католицькою громадою с.Яблунів, на підставі якого позивач вважає, що він є повноправним власником приміщення колишнього магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що в с. Яблунів Гусятинського (теперішнього Чортківського) району Тернопільської області, не містять повних даних про адресу місця розташування нерухомого майна, а саме відсутній номер будинку.

Згідно договору купівлі продажу від 06 липня 1998 року Копичинецьким споживчим товариством було відчужено греко-католицькій громаді с.Яблунів приміщення бувшого магазину «Книги», площею 29,1 кв.м., який зареєстровано в Чортківському МБТІ 07 липня 1998 року.

Однак, додана до позовної заяви копія реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам (Т.1 а.с.13), яке видане Чортківським МБТІ 07 липня 1998 року греко-католицькій громаді с.Яблунів та надана стороною позивача інвентаризаційна справа (без номеру) на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », по АДРЕСА_1 , зокрема, наявне у ній реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам на відміну від вищевказаного договору купівлі-продажу вже містить дані про номер будинку « АДРЕСА_1 ». Тобто, відповідальним працівником Чортківського МБТІ в порушення підпункту «б» п.2.2 розділу 2, без належного вивчення законності та повноти документів неправомірно зроблено запис у реєстрову книгу та повуличний алфавітний журнал та в подальшому у реєстраційне посвідчення, вказавши номер будинку «44», який не значився у договорі купівлі-продажу від 06.07.1998 .

Крім того, судом встановлено, що у дослідженій судом вищевказаній інвентаризаційній справі наявні два рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області під однаковим номером «№6» від 30.06.1998 «Про оформлення права власності на магазин «Книги» в с.Яблунів по вул.Грушевського, 44, Гусятинського району за Копичинським споживчим товариством», згідно якого вирішено оформити право власності на магазин «Книги» в АДРЕСА_1 за Копичинським споживчим товариством» та рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області «№6» від 30.06.1998 «Про оформлення права власності на магазин «Продтовари» в с.Яблунів по вул.Грушевського, 48, Гусятинського району за Копичинським споживчим товариством», згідно якого вирішено оформити право власності на магазин «Продтовари» в АДРЕСА_1 за Копичинським споживчим товариством».

Крімтого,в порушенняпідпункту «з»пункту 2.2розділу 2Правил державноїреєстрації об`єктівнерухомого майна,що знаходятьсяу власностіюридичних тафізичних осіб,які затвердженінаказом Державногокомітету Українипо житлово-комунальномугосподарству №56від 13.12.1995року,які діялина часукладення вищевказаногодоговору купівлі-продажудо інвентаризаційноїсправи недодано довідкипро належністьоб`єктанерухомого майна, в якійзаписується: прізвищеабо найменуваннявласника,назва ізміст правовстановлюючого документа, число імісяць реєстраціїз підписомособи,яка відповідаєза реєстрацію.

Вищезазначений договір купівлі-продажу від 06 липня 1998 року у судовому порядку не оскаржувався.

Також судом встановлено, що вищевказане рішення виконкомуЯблунівської сільськоїради Гусятинськогорайону Тернопільськоїобласті «№6»від 30.06.1998 «Про оформлення права власності на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с.Яблунів по вул.Грушевського, 44, Гусятинського району за Копичинським споживчим товариством» винесено пізніше за рішення правлінь Копичинського споживчого товариства від 02.02.1998 №4 та Тернопільської обласної спілки споживчих товариств «Про продаж приміщення магазину «Книги» с.Яблунів» від10.02.1998 №16, тобто Копичинецьке споживче товариство дало дозвіл на продаж спірної будівлі, коли ще не було власником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (Т.1 а.с.9-11).

Вищевказані рішення виконкому у судовому порядку також не оскаржувалися.

При цьому, як вбачається з доданих відповідачкою ОСОБА_1 до відзиву на позов документів, зокрема рішення виконкому Яблунівської сільської ради № 2 від 03.01.1997 року ОСОБА_1 , починаючи з січня 1997 року до прийняття спірного рішення виконкомом Яблунівської сільської ради від 09.03.2011 року № 12 про оформлення права власності на спірне майно, проводила капітальний ремонт спірного майна, відкрито користувалася ним та земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт нерухомого майна, і це підтверджується копіями експертних висновків різних служб, які передували прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом (реконструкцією) об`єкту спірного нерухомого майна, акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта магазину промислових та продовольчих товарів підприємця ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 від 04.10.2004, який затверджений розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації 12 жовтня 2004 року №705, копією договору на право тимчасового користування землею від 15.02.2003, копіями угод від 02.02.2011, 24.01.2012, 24.01.2013, 25.01.2016, 02.02.2017, 27.02.2018 про відшкодування збитків (втрат) від недоотримання коштів (доходів) Яблунівською сільською радою за фактичне землекористування.

13 червня 2011 року відповідачці ОСОБА_1 на підставі оскаржуваного рішення від 09.03.2011 року №12 виконкомом Яблунівської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке зареєстровано у Гусятинському районному комунальному БТІ 23 червня 2011 року за ОСОБА_1 ..

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів про те, яке конкретне майно (за якою конкретно адресою) придбано ними згідно договору купівлі-продажу від 06.07.21998.

Інші надані стороною позивача докази не можуть бути достатніми доказами та не дають підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.ст.8,10 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації від 23 квітня 1991 року в редакції чинній станом на 30 червня 1991 року релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих

громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії

або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного

задоволення релігійних потреб.

Релігійна організація визнається юридичною особою з моменту

реєстрації її статуту (положення).

Релігійна організація як юридична особа користується правами

і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого

статуту (положення).

Згідно ст.14вищевказаного Закону для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до виконавчого комітету обласної, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, а у Кримській АРСР - до Уряду Кримської АРСР.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Відповідно до ст.18 вищезазначеного Закону релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06 липня 1998 року, укладеного між Копичинецьким споживчим товариством в особі голови Ізвекова В.А. та греко-католицькою громадою с.Яблунів в особі заступника голови Церковного комітету Ревуса С.І., вищевказана громада купила приміщення бувшого магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", площею 29,1 кв.м., що по АДРЕСА_2 . Вказаний об`єкт нерухомого майна 07 липня 1998 року був зареєстрований у Чортківському МБТІ.

До судуподала позовнузаяву релігійнагромади «ПарафіяУспення ПресвятоїБогородиці селаЯблунів Гусятинськогорайону, Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» місцезнаходження якої Тернопільська область, Чортківський район, с.Яблунів, вул.Грушевського, 48, ідентифікаційний код юридичної особи - 36979375, яка згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована 19 серпня 2010 року .

Доказів про те, що позивач є правонаступником греко-католицької громади с.Яблунів, чи про те, що їхнє право порушено зі сторони відповідачів, не навели.

За таких підстав, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову про визнання неправомірним та скасування рішення виконкому Яблунівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області від 09 березня 2011 року №12 слід відмовити у зв`язку з недоведеністю порушення прав позивача зі сторони відповідачів виконкому Яблунівської сільської ради та ОСОБА_1 ..

Крім того, судом встановлено, що позивач також пропустив строк зернення до суду за захистом своїх, оскільки відповідачка ОСОБА_1 відкрито користувалась спірним приміщенням з 1997 року по даний час, а томупозивач неміг незнати провказаний факт.

Посилання представникапозивача нате,що позивачє тієюсамою релігійною організацією,що буластороною договорукупівлі-продажувід 06.07.1998і цепідтверджується наданими стороноюпозивача копіями:статуту релігійноїгромади Українськоїгреко-католицькоїЦеркви погодженоїЄпископом-ОрдинаріємІвано-Франківськоїєпархії Українськоїгреко-католицької Церкви30червня 1991року;свідоцтва прореєстрацію статутурелігійної організації№1723від 19серпня 2010року; розпорядження головиТернопільської облдержадміністрації від19серпня 2010року №616«Про статутирелігійних громадУГКЦ м.Чортковаі селаБичківці Чортківськогота селаЯблунів Гусятинськогорайонів уновій редакції»,суд вважає безпідставними,які спростовуютьсязапитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що юридична особа-релігійна організація «Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села Яблунів Гусятинськогорайону Бучацькоїєпархії УкраїнськоїГреко-КатолицькоїЦеркви»,ідентифікаційний код36979375,місцезнаходження якої:Тернопільська область,Чортківський район,с.Яблунів,вул.Грушевського,48,керівником якоїє ОСОБА_4 ,зареєстрована 19 серпня 2010 року. Даних про юридичних осіб, правонаступником яких є вищевказана зареєстрована юридична особа у вказаному Єдиному державному реєстрі у запиту вальній графі запиту немає.

Крім того, сам представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що релігійна організація «Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села ЯблунівГусятинського району Бучацької єпархії Української Греко-Католицької Церкви» належить саме до Бучацької єпархії з 1991 року.

При цьому, надану стороною позивача копію вищевказаного статут релігійної громади Української греко-католицької Церкви за 1991 рік, суд не приймає до уваги, оскільки у ній відсутні дані про найменування органу влади, який провів реєстрацію статуту, хоч зазначено у абзаці 22 прописом рішення «130 від 24.07.1991 р.». Крім того, на зворотній стороні аркуша 5 (останнього) вказаної копії Статуту наявний нечитабельний відтиск печатки та штампу, на якому зазначено «У цьому документі пронумеровано, прошито та скріплено печаткою 5 арк.. Директор департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації (підпис) Світлана Байталюк , ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Доводи представника позивача про те, що він не може надати для огляду в судовому засіданні оригінал вищевказаного статуту, оскільки у 2010 році статут був зареєстрований у новій редакції, а оригінал статуту від 1991 року в архіві суд вважає голослівними, оскільки доказів на підтвердження вказаних фактів суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Твердженняпредставника позивачапро те,що належністьпозивачу приміщенняколишнього магазину« ІНФОРМАЦІЯ_1 »,що по АДРЕСА_1 направі власностіпідтверджується копіями договору купівлі-продажу від06.07.1998,укладеного міжКопичинецьким споживчимтовариством тагреко-католицькоюгромадою с.Яблунів; рішення виконкому Яблунівської сільської ради №6 від 30.06.1998 року «Про оформлення права власності на магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в с.Яблунів, по вул. Грушевського, 44 за Копичинським споживчим товариством», суд не приймає до уваги, оскільки судом встановлено, що доказів на підтвердження того, що позивач є правонаступником греко-католицької громади с.Яблунів, яка було стороною договору купівлі-продажу від 06.07.1998 позивачем не надано та в судовому засіданні не здобуто. Також як вбачається із першого абзацу вищевказаного договору купівлі-продажу, у ньому відсутні дані, на підставі якого установчого документа діяла греко-католицька громада с.Яблунів при укладені даного договору. Крім того, суд звертає увагу, на те, що рішенням виконкому Яблунівської сільської ради під № 6 від 30.06.1998 року, прийнято одночасно рішення про оформлення права власності за Копичинським споживчим товариством не лише на магазин «Книги» в с. Яблунів, по вул. Грушевського, 44, а й на магазин «Продтовари» в с. Яблунів, по вул. Грушевського, 48.

Твердження представник позивача про те, що оскаржуване рішення має явні ознаки фіктивності, оскільки частини тексту рішення абсолютно не узгоджуються між собою, а саме, назва рішення списана із протоколу засідання виконкому: «Про виконання делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку», проте, у мотивувальній частині рішення зазначено, що «виконком, розглянувши заяву ОСОБА_1 про надання її дозволу на оформлення прав власності на магазин», суд вважає голослівними, оскільки доказів на підтвердження вказаних фактів суду не надано та в судовому засіданні не здобуто.

Прицьому,надані суду копіїдовідки,виданої дільничнимофіцером поліціїГусятинського відділенняполіції Підволочиськоговідділу поліціїГУНП вТернопільській області ФартушинськимА.від 20.08.2019та письмовихпояснень ОСОБА_1 від 16.08.2019,відібраних востанньої ДОПГусятинського ВППідволочиського ВПГУНП вТернопільській області Дмитришиним С.М., суд не приймає до уваги, оскільки вказаними документами не підтверджено факту прийняття рішення щодо притягнення до кримінальної відповідальності будь-якої з посадових осіб Яблунівської сільської ради.

Крім того, формулювання назви оскаржуваного рішення виконкому від 09.03.2011, яке не збігається із самим змістом рішенням за №12 даного рішення виконкому «Оформити свідоцтво про право власності на магазин….» не свідчить про те, що відбулося підроблення документів, оскільки згідно Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» питання житлово-комунального господарства відноситься до делегованих повноважень виконкому ради.

Твердження представника позивача про те, що позивач володів, користувався приміщенням магазину «Книги» з часу його придбання, суд не приймає до уваги, оскільки доказів на підтвердження вказаного факту суду не надано та спростовуються матеріалами справи, які підтверджують факт користування, а згодом володіння даним майном відповідачкою ОСОБА_1 .

Посилання представника позивача на те, що рішення виконкому Яблунівської сільської ради «Про погодження місця розташування магазину промислових і продтоварів підприємця ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки в ньому не зазначено дати і номера, суд не приймає до уваги, оскільки на підставі цього рішення видавалися всі інші послідуючі рішення на проведення ОСОБА_1 капітального ремонту бувшого магазину «Книги».

На підставі наведеного, ст.ст.15, 16, 316 ч.1, 317, 319, 321, 328, 331, 334, 355, 386 Цивільного кодексу України, ч.1ст.128,ст.ст.44,45,47,153,227ЦК УкраїнськоїРСР 1963року, ст.ст.4,5,12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарстві 13 грудня 1995 року № 56 (чинних на час укладення договору купівлі - продажу від 06.07.1998), керуючисьст.ст.4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову релігійної громади«Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села ЯблунівГусятинського районуБучацької ЄпархіїУкраїнської Греко-КатолицькоїЦеркви,в інтересахякої дієпредставник адвокат ПечінкаПавло Володимировичдо виконавчогокомітету Копичинецькоїміської радиЧортківського районуТернопільської області, ОСОБА_1 проскасування рішенняоргану місцевогосамоврядування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинськийрайонний судТернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач:релігійна громада«Парафія УспенняПресвятої Богородиці»села ЯблунівГусятинського районуБучацької ЄпархіїУкраїнської Греко-КатолицькоїЦеркви (адреса місцезнаходження: с. Яблунів, вул. Грушевського, 48, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 36979375).

Представник позивача: адвокат Печінка Павло Володимирович (адреса: селище Гусятин, вул. Наливайка, 16/25, Чортківського району, Тернопільської області).

Відповідач: Копичинецька міськарада Чортківськогорайону Тернопільськоїобласті (адреса місцезнаходження: м. Копичинці, вул. 22 Січня, 29, Чортківського району, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058380).

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , жителька с. Яблунів, Чортківського району, Тернопільської області).

Представник відповідача: адвокат Гнатів Оксана Богданівна (м. Тернопіль, вул. Стадникової, 2 офіс 72).

Повне рішення складено 21 лютого 2025 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна