Ухвала

від 20.02.2025 по справі 580/1627/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 лютого 2025 року справа № 580/1627/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку заяву позивача про відвід судді Бабич А.М. в адміністративній справі №580/1627/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (01042, м.Київ, Новопечерський провул, буд.3, корпус 2; код ЄДРПОУ 37508533) про стягнення коштів, постановив ухвалу.

13.11.2025 вх. №7534/25 позивач у позовній заяві просить: стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 210218,48 грн середній заробіток за час затримки у виконанні рішення суду щодо поновлення на роботі за період з 11.11.2023 до 12.02.2025.

18.02.2025 Черкаський окружний адміністративний суд (суддя Бабач А.М.) залишив позовну заяву без руху, обґрунтовуючи пропуском місячного строку на звернення до адміністративного суду щодо періоду з 11.11.2023 до 13.01.2025, зобов`язавши надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, викласти доводи щодо поважності причин і надати докази.

19.02.2025 вх.№8576/25 до Черкаський окружний адміністративний суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бабич А.М. Позивач зазначає, що його дружина ОСОБА_2 працювала разом з помічницею судді Макаренко А.В. в Черкаському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги в м.Черкаси, а у 2024 році між дружиною ОСОБА_1 і помічницею судді Бабич А.М. виникли непорозуміння щодо отримання виконавчого листа у справі №580/10684/23, що вирішила суддя Бабич А.М. Клименко Микола Григорович стверджує, що довелось звертатись зі скаргою до голови суду, але докази на підтвердження доводів не надає (заява не містить додатків), проте покликається на п.66 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів (Суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками).

Відповідно до ухвали Черкаського окружного адміністративного суду (суддя Бабич А.М.) від 20.02.2025 заявлений відвід визнаний необґрунтованим: факт прийняття судових рішень суддею Бабич А.М. в інших справах, в яких стороною виступав позивач, сам по собі не створює підстав для відводу судді, позаяк не стосуються саме об`єктивних побоювань позивача; доводи позивача, що непорозуміння між його дружиною та помічницею судді впливають на прийняті рішення суду та судовий процес, позбавляють його права на ефективний судовий захист, не підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами, зважаючи, що розгляд судових справ №580/4671/22, №580/10684/23 за його позовами, в яких головуючою призначена суддя Бабич А.М., завершився ухваленням позитивних для нього судових рішень, про що позивач зазначив у заяві; доводи позивача про те, що його дружина ОСОБА_2 та помічниця судді Макаренко А.В. працювали разом та мають непорозуміння, у результаті чого він не міг отримати виконавчий лист у справі №580/10684/23, в якій також головуючою призначена суддя Бабич А.М., тому у нього є сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Бабич А.М. при вирішенні цієї справи, не підтверджені сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів. Вказані у Заяві обставини та факти з приводу неналежного виконання суддею своїх повноважень, визначених КАС України, не підтверджені доказами, не доводять обґрунтованості побоювання позивача щодо упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи, тому передано заяву для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.

На підставі розпорядження керівника апарату Черкаського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 №41 здійснений автоматизований розподіл заяви, що передана для розгляду судді Трофімовій Л.В.

Згідно з ч.11 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Оцінивши доводи заявника, зважаючи на відсуьність додатків до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу судді Бабич А.М. з проханням передати справу на розгляд іншому складу суду з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.173 КАС України підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Суд встановив, що суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення коштів, 18.02.2025 ухвалила судове рішення - позовну заяву ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення коштів залишити без руху (ЄДРСР 125242467), де не йдеться про сплату судового збору (у додатках до позовної заяви під номером 6 - копія документа про пільги). Згідно з ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі №607/23244/21 відступила від висновку Верховного Суду щодо можливості оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху в частині розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду сформулювала інший висновок про застосування пункту 10 частини першої статті 294 КАС України, який за змістом є тотожним пункту 13 частини першої статті 353 ЦПК України, щодо можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви (заяви) без руху в частині визначення розміру судових витрат окремо від рішення суду. ВПВС наголошує, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити під час звернення до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення.

Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. Відповідно, незгода сторони з вчиненням суддею процесуальних дій та винесеним судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а може бути викладеною в апеляційній скарзі на судове рішення.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов`язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765). Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (п.28 у постанові ВС від 10 жовтня 2024 року у справі № 580/4217/24 ЄДРСР 122226765). Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21.

Матеріали заяви не містять належних (тривалість у часі; взаємостосунки особистого чи позаробочого характеру), достовірних (відмінних від припущень і необгрунтованих побоювань), достатніх (звернення/скарги та результат розгляду), допустимих доказів, що факт роботи дружини ОСОБА_2 та помічниці судді ОСОБА_3 - Макаренко А.В. в одного роботодавця відомий судді на час ухвалення судових рішень.

Обов`язок працівника суду інформувати керівництво про всі спроби з боку адвокатів, сторін або інших працівників зав`язати неформальні стосунки з метою вплинути на результат справи. Оскільки судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вирішують судові справи на основі закону, в умовах, що виключають сторонній вплив на них, то розподіл обов`язків між працівниками апарату суду повинен забезпечувати вивільнення суддів від дій, що безпосередньо не пов`язані із здійсненням правосуддя. Суддям пропонується вимагати певної поведінки і від інших працівників суду та осіб, які перебувають під його впливом, тобто до помічників суддів в першу чергу (https://nsj.gov.ua/files/1354488465JAManual.pdf).

Функція помічника є подвійною: з одного боку, він ніби є продовженням судді, виконує його розпорядження та делеговані функції; з іншого боку він виступає як спаринг-партнер судді, обговорюючи з суддею, критикуючи правові позиції та різні варіанти рішення у справі. Функції помічника стають більш значними у випадку значного навантаження на суддю (https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/hto-takiy-pomichnik-suddi--yogo-prava-ruka-sparingpartner-chi-taemniy-lyalkovik-.html).

Верховний Суд у справі №826/15347/17 зазначив: для доведення потенційного конфлікту інтересів не достатньо лише факту попередніх трудових чи ділових відносин. Конфлікт інтересів насамперед припускає, що такі відносини повинні бути довірливими, близькими та триваючими, що відповідачем у цьому випадку не доведено. Потенційний конфлікт інтересів, як і реальний конфлікт інтересів має три елементи. Перший елемент це наявність у державного службовця повноваження, що можуть бути використані для задоволення приватного інтересу. Другий елемент - це наявність у державного службовця приватного інтересу в тій сфері, в якій він виконує зазначені вище повноваження. І третій елемент це ризик впливу приватного інтересу державного службовця на об`єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених обов`язків та повноважень в майбутньому. При цьому всі три елементи повинні бути доведені, а не ґрунтуватися на припущеннях. Приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, зокрема зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Колегія суддів Верховного Суду вказує на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності у позивача ознак приватного інтересу майнового чи немайнового інтересу особи. Судами попередніх інстанцій зроблені висновки про потенційний конфлікт інтересів без правового та доказового обґрунтування.

У Посібнику на допомогу судді: особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях зазначено: працівники апарату можуть бути державними службовцями, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу», або перебувати на патронатній службі (наприклад, помічник судді). Згідно статті 92 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 посада помічників судді належить до посад патронатної служби. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді. Якщо суддя, помічником якого є близька особа іншого судді того ж суду, розглядає справи у колегії з суддею, близькою особою якої є помічник, виникає ризик сумнівів щодо безсторонності такого судді під час здійснення правосуддя (https://rsu.gov.ua/uploads/article/posibnikosoblivosti-konfliktu-in-de7be4c810.pdf).

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності для всіх осіб, які потраплятимуть у аналогічні відносини у майбутньому (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

До заяви про відвід судді Бабич А.М. не надані жодні докази задля перевірки доводів та аргументів ОСОБА_1 , що викликають сумнів щодо неупередженості чи необ`єктивності судді та/або рішення апеляційної чи касаційної інстанцій про скасування прийнятих суддею процесуальних рішень за позовними заявами Клименка Миколи Григоровича чи Кушнір А.С. у контексті незгоди з прийнятим суддею Бабич А.М. рішеннями в інших справах та/або ризику впливу приватного інтересу працівника патронатної служби - помічниці, зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними особами, на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення суддею Бабич А.М., тому суд вважає її необґрунтованою. Інших підстав, що б викликали сумнів щодо безсторонності, неупередженості або необ`єктивності судді під час здійснення провадження у справі №580/1627/25, позивачем не зазначено, судом не встановлено таких обставин під час розгляду заяви.

Відповідно до Коментаря щодо Бангалорських принципів поведінки суддів / https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/file/komentari-bangalorski-9818bfbb11.pdf загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Варто однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді необхідно повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п.29); незалежність служить гарантією неупередженості (п.36).

Суд дійшов висновку, що викладені у заяві побоювання з приводу неналежного виконання суддею повноважень, визначених КАС України, не підтверджені доказами, не доводять припущень та сумнівів позивача щодо безсторонності, упередженості та необ`єктивності судді під час підготовки до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про стягнення коштів, тому заява про відвід судді Черкаського окружного адміністративного суду А.М.Бабич не належить задоволенню.

Керуючись ст. 2, 9, 14, 31, 36, 37, 39, 40, 41, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.02.2025 вх.№8576/25 про відвід судді Бабич А.М. у справі №580/1627/25 відмовити.

Матеріали адміністративної справи №580/1627/25 повернути судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не належить оскарженню.

Копію ухвали направити позивачу у справі.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА