Ухвала

від 21.02.2025 по справі 200/4340/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2025 року справа №200/4340/24

м. Дніпро

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Гайдар А.В., розглянув апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 200/4340/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 03.06.2024 №053130012550 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов`язання зарахувати до пільгового стажу періодів роботи: з 17.10.1992 по 10.03.1994; з 11.03.1994 по 15.01.2003; з 16.01.2003 по 02.08.2016; з 03.08.2016 по 10.04.2022 року; зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати набуття права на такий вид пенсії відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", -

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 200/4340/24.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що 17.10.2024 року апелянтом подано первинну скаргу на рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 р. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 р. апеляційну скаргу повернуто заявникові. Вторинну апеляційну скаргу подано до Першого апеляційного адміністративного суду 17.02.2025 р.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Суд вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, є безпідставними доводи, що строк пропущений з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, через те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено 19 грудня 2024 року, тобто через 2 місяці після отримання апелянтом оскаржуваного рішення.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається апелянт, суд дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.

За таких обставин, апелянту до суду необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для такого поновлення.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

У Х В А Л И В:

Визнати причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року неповажними.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 200/4340/24 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом семи днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням підстав для такого поновлення.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Гайдар А.В.