Постанова

від 20.02.2025 по справі 300/3936/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 300/3936/24 пров. № А/857/25035/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 300/3936/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій (рішення першої інстанції ухвалене суддею Чуприною О.В. в м. Івано-Франківську в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ, Управління, орган пенсійного забезпечення, пенсійний орган) про визнання протиправною відмову щодо зарахування періоду роботи в подвійному розмірі та зобов`язання зарахувати період роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 в подвійному розмірі, а також провести перерахунок та виплату пенсії, з 08.04.2024.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 зарахування до стажу період його роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 у подвійному розмірі.

Зобов`язано відповідача провести з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії позивачу, зарахувавши до стажу період його роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ).

Зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2024 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу період його роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 в Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що судом було неправильно застосовано норми статті 60 Закону України № 1788-ХІІ, оскільки з набранням чинності Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далів Закон № 1058-ІV), тобто після 1 січня 2004 року, відповідне положення застосовується лише для визначення права на призначення пенсії за вислугу років, а не визначення страхового стажу на пільгових умовах. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи після 1 січня 2004 року зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 17.01.2021 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Як слідує із наявних в матеріалах справи атестату № 3018, довідки від 03.03.2021 за № 28 про проходження строкової військової служби, трудової книжки серії НОМЕР_1 , протоколу про перерахунок пенсії позивача по особовому рахунку № НОМЕР_2 від 25.02.2024 загальний страховий стаж позивача складає: 33 роки 05 місяців 10 днів (стаж враховано по 31.03.2022), зокрема:

- з 01.09.1976 по 15.07.1978 період навчання в міському професійно-технічному училищі №5 м. Калуша, Івано-Франківської області;

- з 18.04.1979 по 12.05.1981 період проходження строкової військової служби;

- з 01.07.1981 по 04.05.1984 робота столяром 4 розряду;

- з 01.11.1985 по 05.09.1989 робота завідувачем господарства;

- з 25.09.1989 по 20.04.1991 робота верстатником 3 розряду в заготовчому цеху;

- з 25.04.1991 по 13.05.1994 - робота на посаді столяра в Обласній психіатричній лікарні № 2 (стаж в медичному закладі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зараховано в подвійному розмірі (06 років 1 місяць 8 днів));

- з 20.02.1997 по 19.08.1997 та з 25.12.1997 по 02.04.1998 призначено виплати допомоги по безробіттю;

- з 15.04.1998 по 15.07.2000 робота в сільськогосподарському виробничому кооперативі «Україна» (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми-ОК-5);

- з 01.06.2009 по 31.08.2009 робота в філії «Антонов-агро» ДП «Антонов» (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми-ОК-5);

- з 21.05.2010 по 16.08.2011 здійснення догляду за пенсіонером;

- 17.08.2011 по 31.08.2011 робота на посаді столяра 4-го розряду в Обласній психіатричній лікарні № 2 (стаж в медичному закладі зараховано в одинарному розмірі);

- з 01.09.2011 по 31.01.2021 робота на посаді сторожа, інструктора з праці, підсобного робітника та молодшою медичною сестрою (санітар палатний) психіатричного відділення ПЗМХ № 1 в Обласній психіатричній лікарні № 2 (стаж в медичному закладі зараховано в одинарному розмірі);

- з 01.02.2021 по 31.03.2022 робота молодшим медичним братом (санітаром палатним) психіатричного відділення № 3 в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» (стаж в медичному закладі зараховано в одинарному розмірі).

Представник позивача адвокат 08.04.2024 подав до ГУ ПФУ адвокатський запит з метою отримання інформації про періоди страхового стажу ОСОБА_1 та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії позивача.

Відповідач листом від 12.04.2024 № 0900-0202-8/22591 надав документи із пенсійної справи позивача, із яких встановлено що під час проведених перерахунків з 17.03.2021, з 22.02.2022, з 24.05.2023 та з 28.02.2024 органом пенсійного забезпечення не зараховано стаж роботи ОСОБА_1 з шкідливими і важкими умовами праці після 01.01.2004 у подвійному розмірі.

ОСОБА_1 08.04.2024 звернувся до ГУ ПФУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та зарахувати до стажу період його роботи з 17.08.2011 по 31.03.2021 у КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону № 1788-ХІІ. До коментованої заяви останнім долучено довідку від 25.03.2024 № 5126.

Згідно змісту довідки від 25.03.2024 за № 5126, ОСОБА_1 працював в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психологічної допомоги Івано-Франківської обласної ради» з 17.08.2011 (наказ № 56-к від 17.08.2011) по 31.03.2022 (наказ № 13-к від 31.03.2022). У даній довідці вказано посилання на приписи Закону України від 10 квітня 2003 року № 1110-IV «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за змістом якого час роботи в психіатричних установах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. На підставі рішення Івано-Франківської міської ради від 20.09.2019 № 1236-30/2019 Обласна психіатрична лікарня № 2 з 17 жовтня 2019 року реорганізована в Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради».

За результатами розгляду заяви позивача від 08.04.2024 ГУ ПФУ листом від 08.05.2024 № 4913-3507/С-02/8-0900/24 повідомило ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для обчислення періоду роботи останнього у закладі надання психіатричної допомоги з 17.08.2011 по 31.03.2022. Також відповідач посилається на те, що статтею 60 Закону № 1788-ХІІ передбачено зарахування стажу в подвійному розмірі особам, які працювали в психіатричних закладах охорони здоров`я до 01.01.2004 (дата введення в дію Закону № 1058-IV), а після 01.01.2004 зарахування стажу в подвійному розмірі із вказаної підстави законом не передбачено. у подвійному розмірі.

Додатково цим листом орган пенсійного забезпечення, підтвердив, що страховий стаж позивача становить 33 роки 05 місяців 10 днів (враховано по 31.03.2022). Звернув увагу, що надана позивачем довідка від 25.03.2024 № 5126 відсутня в матеріалах електронної пенсійної справи, а тому така повертається ОСОБА_1 .

Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування періоду роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 в подвійному розмірі, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон № 1788 був прийнятий та мав на меті гарантувати всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення, соціальну захищеність пенсіонерів шляхом надання трудових і соціальних пенсій, встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярним переглядів їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету та за рахунок суспільних фондів.

Згодом у зв`язку з реформуванням системи пенсійного забезпечення було прийнято Закон № 1058-ІV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-ІV цей закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За правилами частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, за правилами пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058-ІV.

Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону 1788-ХІІ в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах в тому числі і щодо пільг по обчисленню стажу станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. А тому в цій частині не бере до уваги заперечення апелянта.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 22.12.2021 року в справі № 688/2916/17, від 20.04.2022 в справі № 214/3705/17, від 08.06.2022 в справі № 510/1593/16-а, від 27.04.2023 в справі № 160/14078/22.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

А тому суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Статтею 1 Закону України від 22 лютого 2000 року № 1489-IIІ «Про психіатричну допомогу» (далі Закон № 1489-ІІІ) визначено, що психіатрична допомога це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.

Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах.

Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач у період з 17.08.2011 по 31.03.2022 працював у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», який у розумінні Закону № 1489-ІІІ є закладом з надання психіатричної допомоги. Факт роботи позивача в психіатричному закладі у спірні періоди відповідачем не заперечується.

А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у зарахуванні періоду роботи з 17.08.2011 по 31.03.2022 у психіатричному закладі охорони здоров`я у подвійному розмірі та про наявність порушення прав позивача, що, у свою чергу, свідчить про протиправність рішення про відмову в зарахуванні такого стажу та у проведенні перерахунку пенсії.

Щодо зобов`язання зарахувати до стажу період роботи у закладі надання психіатричної допомоги та здійснити перерахунок пенсії, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас суб`єкт владних повноважень за даних, конкретних фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновки суду першої інстанції про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачці, оскільки відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, період роботи в закладі з надання психіатричної допомоги підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 300/3936/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар