Постанова

від 18.02.2025 по справі 922/2830/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2830/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

від позивача адвокат Пономарьова Н.В., на підставі довіреності (в залі суду)

інші учасники справи в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" ( вх. № 2892 Х)

на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 (повний текст судового рішення складений та підписаний 14.11.2024, суддя Жигалкін І.П.)

у справі № 922/2830/24

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин", м. Харків

про стягнення 748 795,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2830/24 позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" заборгованість в сумі 748795,03 грн (де: - 18695,64 грн без укладання договору з 01.10.2021 по 30.11.2021; - 721863,93 грн заборгованість за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21 р. за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року; - 451,36 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21р. за період з 01.12.2021 по 30.09.2023; - 7784,10 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за Публічним договором від 01.07.2022 за період з липня 2022 р. по 30.09.2023), судові витрати в розмірі 8985,54 грн та поштові витрати в розмірі 55,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю матеріалами справи, що:

- ТОВ "МІАСИН" є власником нежитлових приміщень у будівлі з централізованою системою опалення, яка є невід`ємною частиною загальної тепломережі, а тому відповідач фактично отримував послуги з постачання теплової енергії та з 01.12.2022 приєднався до умов індивідуального договору;

- відповідач не довів факт звернення до позивача в установленому порядку із клопотанням про відключення від теплопостачання, а його заперечення базуються лише на усних зверненнях та не підтверджені належними та допустимими доказами;

- договір про надання послуги з постачання теплової енергії є договором приєднання, який набув чинності автоматично після акцептування (фактичного споживання послуги), незалежно від підписання заяви-приєднання;

- надані позивачем акти підключення та відключення опалення, рахунки-фактури та технічна документація підтверджують споживання відповідачем послуг, що зобов`язує останнього їх оплачувати відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міасин", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/2830/24 в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Судові витрати за апеляційний розгляд справи просить покласти на позивача та здійснити перерозподіл судових витрат за результатами розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:

- між сторонами спору відсутні договірні правовідносини, що унеможливлює виникнення зобов`язань щодо сплати вартості теплопостачання, абонентської плати, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем;

- КП "Харківські теплові мережі" не надало належних доказів того, що ТОВ "МІАСИН" фактично отримувало теплову енергію та користувалося послугами; відсутні належні та допустимі докази, зокрема, фінансові документи (акти звірки, рахунки, платіжні вимоги), які б підтверджували взаєморозрахунки між сторонами;

- судом першої інстанції не взято до уваги, що надані позивачем акти підключення/відключення теплової енергії є односторонніми, а тому фактично є недійсними, адже відповідач не підписував ці документи, що свідчить про відсутність волевиявлення останнього на отримання послуг з постачання теплової енергії; ТОВ "МІАСИН" клопотало про проведення почеркознавчої експертизи, щоб підтвердити, що на листі від КП «Харківські теплові мережі» від 30.04.2021 № 325 підпис виконаний не виконавчим директором відповідача, а невідомою особою, однак суд першої інстанції не дослідив це клопотання та не призначив експертизу у справі, чим порушив норми процесуального права;

- позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ "МІАСИН" було належним чином повідомлено про нарахування заборгованості; матеріали справи не містять доказів того, що апелянт отримував рахунки, акти звірки або інші документи, які б свідчили про існування заборгованості;

- розрахунки КП "Харківські теплові мережі" щодо заборгованості базуються на односторонньо складених документах, які не були погоджені відповідачем, а відсутність методики розрахунку та підтверджуючих документів свідчить про необґрунтованість заявлених сум до стягнення;

- позивачем було заявлено вимоги, які не пов`язані однією підставою виникнення, що свідчить про порушення правил об`єднання позовних вимог.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 для розгляду справи №922/2830/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., судді Слободін М.М., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі №922/2830/24 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2830/24; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" (вх. № 2892Х) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2830/24 до надходження матеріалів справи.

20.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2830/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у справі №922/2830/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" ( вх. № 2892 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/2830/24 залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про поновлення строку; встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

31.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому останній зазначає про те, що повний текст оскаржуваного судового рішення отриманий ним 15.11.2024, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.01.2025 у справі №922/2830/24 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Міасин" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2830/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" ( вх. № 2892 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/2830/24; призначено справу до розгляду на "18" лютого 2025 р. о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132; визнано необов`язковою явку представників учасників справи та доведено до відома, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті; доведено до відома учасників справи про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв чи клопотань (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з доказами їх надсилання іншим сторонам у справі до 16.01.2025.

02.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримує висновки суду першої інстанції, заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

14.02.2025 до Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Беручи до уваги, що явка апелянта в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю МІАСИН є власником нежитлових приміщень за адресою м.Харків, вул. Сумська, 24, 3-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15 загальною площею 269,1 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 загальною площею 132,8кв.м в літ. А-3, нежитлові приміщення 2-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14 загальною площею 233,4 кв.м в літ А-3 загальною площею 233,4 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, без обладнання приладом обліку теплопостачання, якого здійснює КП Харківські теплові мережі.

Система опалення приміщень відповідача, що вказані вище, є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.

Факт наявності у відповідача системи опалення його нежитлових приміщень, що знаходяться у житловому будинку за адресою місто Харків, вул. Сумська, 24, підтверджується копіями технічних паспортів, у яких визначено в розділі "інженерне обладнання" відмітки про наявність централізованого опалення (вид опалення - ТЕЦ), центральне гаряче водопостачання.

Доказів відключення нежитлових приміщень від центрального теплопостачання, припинення такого постачання матеріали справи не містять.

Позивач посилався на те, що споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами № 174/35695 від 06.11.2021; № 174/36687 від 09.11.2022; 174/596 від 06.04.2023 про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 до будівель.

Зазначені акти на підключення та відключення опалення мають докази підписання та скріплені печатками уповноважених представників КП Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Як зазначав позивач, споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень за адресою м. Харків, вул. Сумська, 24, здійснювалося ТОВ «МІАСИН» без укладання договору за період з 01.10.2021 по 30.11.2021.

КП «Харківські теплові мережі» посилається на те, що вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 18 695,64грн, яка утворилась за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі ч. 5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 року. Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 24 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 51 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно з п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 р.р № 174/36687 від 09.11.2022; 174/596 від 06.04.2023

Відповідно до п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 33 договору встановлено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п.34 Договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 721 863,93 грн, яка утворилась за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2023 року. Крім того, позивач посилається на наявність заборгованості з абонентської плати за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що складає 451,36 грн. за період з 01.12.2021 по 30.09.2023.

Також позивач зазначає про те, що з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Заборгованість відповідача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, на переконання позивача, складає 7 784,10 грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Відповідно п.5 цього Договору виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Пунктом 6 публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності передбачено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Відповідно до п.13 публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, водночас останні залишені без реагування.

З огляду на наведені обставини, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" заборгованість в сумі 748 795,03 грн, з яких: 18 695,64 грн заборгованість з користування тепловою енергією без укладання договору з 01.10.2021 по 30.11.2021; 721863,93 грн. - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21 за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023; 451,36 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21 за період з 01.12.2021 по 30.09.2023; 7784,10 грн - технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за Публічним договором від 01.07.2022 за період з липня 2022 р. по 30.09.2023, а також судові витрати.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Надаючи власну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія з наведеним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктами 3, 11 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Положеннями статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. У разі відсутності або несправності вузлів обліку, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, комерційний облік здійснюється в установленому законодавством порядку в місці вводу відповідних зовнішніх інженерних мереж у будівлю (її частину), а для послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії - в місці вводу відповідних внутрішньобудинкових систем у житлове або нежитлове приміщення споживача.

Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами - розподілювачами теплової енергії та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та не потребує розроблення проектної документації, видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла розподільного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, оператором зовнішніх інженерних мереж, виконавцем відповідної послуги. Власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об`єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов`язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п`ятою - сьомою цієї статті.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. У разі якщо у будівлі налічуються два та більше споживачів, інформація про обсяги спожитої комунальної послуги, зазначена в пункті 6 частини третьої цієї статті, надається також щодо будівлі в цілому.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами, зокрема, в такому порядку: загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів. Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Відповідно до п. 20 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1198 облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 23 Правил).

Обставинами вище встановлено, що ТОВ МІАСИН є власником нежитлових приміщень за адресою місто Харків, вул. Сумська, 24 3-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15 загальною площею 269,1 кв. м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12 загальною площею 132,8 кв. м в літ. А-3, нежитлові приміщення 2-го поверху № 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14 загальною площею 233,4 кв.м в літ А-3 загальною площею 233,4 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, без обладнанння приладом обліку, теплопостачання якого здійснює КП Харківські теплові мережі.

Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.

Апелянт посилався на неодноразове звернення до КП Харківські теплові мережі в телефонному режимі з вимогою відключити приміщення від тепломережі, оскільки у зв`язку з припиненням діяльності (з моменту збройної агресії РФ), компанії потрібні послуги теплопостачання, однак такі звернення проігноровані позивачем.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає наведені доводи безпідставними та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що останні не підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач, серед іншого, має право, у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги визначає Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169.

Разом з цим, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідачем не доведено звернення до позивача у встановленому законом способі та порядку щодо відключення його нежитлових приміщень від централізованого теплопостачання, та, як наслідок, бездіяльність з боку позивача щодо таких звернень.

Натомість, факт приналежності системи опалення належних відповідачеві нежитлових приміщень до системи опалення його нежитлових приміщень, що знаходяться у житловому будинку, підтверджується копіями технічних паспортів, у яких визначено в розділі "інженерне обладнання" відмітки про наявність централізованого опалення (вид опалення - ТЕЦ), центральне гаряче водопостачання.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про відключення нежитлових приміщень від центрального теплопостачання, відсутності доказів щодо припинення такого постачання у приміщення та, як наслідок, про неотримання послуг теплової енергії на потреби опалення надані КП Харківські теплові мережі.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач зобов`язаний сплатити за фактично спожиту електроенергію.

Згідно з частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому у випадку відсутності прийняття оферти таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", який кореспондується з підпунктом 9 пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за № 1198, (далі Правила) споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

У відповідності до вимог пункту 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Таким чином, саме на споживача, а не на надавача чи виробника послуг, покладений обов`язок із укладення договору на теплопостачання.

Суд приймає до уваги, що відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц,від 6листопада 2019 року у справі №642/2858/16 та підтверджена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та від 7 липня 2020 року у справі №712/8916/17.

Отже, відсутність укладеного між сторонами договору у період з 01.10.2021 по 30.11.2021 не спростовує обов`язок відповідача з оплати отриманих послуг теплопостачання до об`єкту нерухомого майна, який не містить окремого засобу комерційного обліку та входить до єдиної системи теплового опалення житлового будинку.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг затверджена наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово комунального господарства України 22 листопада 2018 № 315, зареєстрована в Мінюсті України 28.12.2018 за № 1502/32954, встановлює порядок розподілу обсягів спожитих комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу за використану теплову енергію без укладання договору за період з 01.10.2021 по 30.11.2021, визначену у розрахунку, який доданий до позовної заяви, та встановлено обґрунтованість і арифметичну правильність здійснених нарахувань, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 18 695,64 грн. Відповідачем контррозрахунок заявленої суми до стягнення не надавався.

Також на підставі ч. 5 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023), на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 розміщений індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Вказаний договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021.

Як зазначалося вище, нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 24 знаходиться в контурі житлового будинку, тому починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

У відповідності до положень пункту 51 Договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Разом з цим, згідно п. 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Обставинами вище встановлено, що факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), що підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022, 2022-2023 р.р № 174/36687 від 09.11.2022; 174/596 від 06.04.2023.

З огляду на викладене, подане відповідачем у суді першої інстанції клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення автентичності підпису на листі КП Харківські теплові мережі від 30.04.2021 № 325, беручи до уваги доводи позивача у позовній заяві, які ґрунтуються на фактичному постачанні теплової енергії до належних відповідачу нежитлових приміщень у житловому будинку, обґрунтовано залишене місцевим господарським судом без задоволення, чим спростовуються доводи апелянта про зворотнє.

Згідно п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п.30 наведеного договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)

У відповідності до п.п. 32-34 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Разом з цим, відповідачем не спростовано факту направлення позивачем рахунків-фактури та вимог про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію, що наявні в матеріалах справи.

Поряд із наведеним, суд апеляційної інстанції також зазначає про те, що ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не звільняє від зобов`язання з оплати фактично наданих послуг.

Судом апеляційної інстанції перевірено наявний в матеріалах справах розрахунок заявлених позовних вимог про стягнення вартості послуг з постачання теплової енергії на суму 721 863,93 за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2023 року та заборгованості за несплачену вартість абонентської плати за на суму 451,36 грн за період з 01.12.2021 по 30.09.2023, встановлено його арифметичну правильність та обґрунтованість, з урахуванням чого судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також з 01 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опублікований на офіційному сайті КП Харківські теплові мережі в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року (далі Публічний договір).

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач зобов`язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 219 від 15.08.2018 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 197 від 11.08.2021) (надалі - Наказ).

Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (п.4 Наказу).

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками) (п. 5 Наказу).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (п. 6 Наказу).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (п. 7 Наказу).

Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом (п. 8 Наказу).

Згідно п.5 Публічного договору виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Пунктом 6 Публічного передбачено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Перелік послуг з технічного обслуговування визначений умовами п.8 Публічного договору.

Пунктами 11, 12 Публічного договору встановлено, що вартість послуги з технічного обслуговування (у тому числі аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818грн за 1 кв.м (з ПДВ) опалювальної площі. У разі зміни у період дії Договору розмірів вартості послуги нові розміри вартості застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору. Вартість послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у разі його здійснення обраховується за окремим кошторисом по кожному багатоквартирному будинку та зазначається у рахунку пропорційно опалювальній площі квартири Споживача.

Відповідно до п.13 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії, які підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, які наявні в матеріалах справи, однак залишені останнім без реагування.

Перевіривши розрахунок позивача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків, суд апеляційної інстанції вважає його арифметично правильним та документально підтвердженим.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 7784,10 грн, яка утворилась за період з липня 2022 року по вересень 2023 року.

Доводи апелянта про те, що у даному випадку позивачем були порушені правила об`єднання позовних вимог, судова колегія вважає необгрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або наданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача, як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У цьому висновку суд апеляційної інстанції звертається до сталої правової позиції Верховного Суду, неодноразово викладеної в постановах від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

Судова колегія зазначає про те, що в даному випадку позивачем в одній позовній заяві об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою як підставою виникнення фактом постачання теплової енергії та послуг з технічного обслуговування систем теплопостачання, так і поданими доказами, які підтверджують факт постачання теплової енергії та надання відповідних послуг відповідачу (актами підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалювальних сезонів) та одних і тих самих осіб (позивача та відповідача).

Отже, об`єднання позивачем в одному позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги теплової енергії в бездоговірний та договірний період, а також пов`язаних послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, відповідає мені досягнення процесуальної економії, ефективного використання процесуальних засобів для відновлення порушеного права, а також запобігання можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Враховуючи вищенаведене у сукупності та зважаючи на те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії та послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у нежитлових приміщення, система опалення яких становить частину житлового будинку, а також зважаючи на відсутність доказів погашення такої заборгованості, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2830/24 є обґрунтованим, законним та підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції повністю відповідають встановленим обставинам справи та чинним нормам матеріального та процесуального права.

У розумінні положень статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" ( вх. № 2892 Х) на рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі № 922/2830/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.11.2024 у справі №922/2830/24 залити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.02.2025.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко