Рішення від 05.02.2025 по справі 910/2526/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2025Справа № 910/2526/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Світагро" - 1

Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Українські Лін-Системи" - 2

про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Предіум-Інвест" (код ЄДРПОУ 34729397)

про банкрутство

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/2526/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Предіум-Інвест".

30.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності в порядку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2024 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності у судовому засіданні на 18.09.24; Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Світагро", ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Українські Лін-Системи" у строк 10 днів з дня отримання ухвали подати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності з доказами направлення пояснень заявнику у порядку, передбаченому ст.165, 178 ГПК України; Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у строк 10 днів з дня отримання пояснень подати суду відповідь на такі пояснення; попереджено учасників судового процесу, що при ухиленні від виконання вимог суду до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, передбаченого ст. 135 Господарського процесуального кодексу України; усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду у строк до 01.10.2024 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності у судовому засіданні на 23.10.24.

02.10.2024, 21.10.2024 від ОСОБА_1 надійшов відзив, пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Світагро", ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Українські Лін-Системи" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності в межах справи № 910/2526/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; розгляд справи призначено на 27.11.24; запропоновано відповідачам надати суду: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання; визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такий буде поданий) - протягом 5 днів з дня його отримання; визначено строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня його отримання.

06.11.2024 від заявника надійшла заява про залишення заяви частково без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 розгляд заяви відкладено на 05.02.25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2025 залишено без розгляду заяву про покладення солідарної відповідальності в частині вимоги щодо притягнення ОСОБА_1 до солідарної відповідальності у справі № 910/2526/24.

В судовому засіданні суд заслухав пояснення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У прохальній частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Світагро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Українські Лін-Системи" про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності у порядку та з підстав передбачених частиною 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника, судом встановлено наступне.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з абзацом другим частини шостої статті 34 КУзПБ, якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 зазначила, що солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).

Саме у такому розумінні Велика Палата Верховного Суду витлумачила положення про інший вид відповідальності у справі про банкрутство третіх осіб за зобов`язаннями боржника - про субсидіарну відповідальність, а саме частину другу статті 61 КУзПБ в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 78- 81), застосувавши підхід, відповідно до якого доведенням боржника до банкрутства боржнику завдаються збитки, які і спричиняють його неплатоспроможність, і завдані не кредиторам боржника, а самому боржнику.

Хоча інститути солідарної відповідальності керівника/органів управління боржника та субсидіарної відповідальності мають різну правову природу, проте мають і подібні риси, які полягають в тому, що в обох випадках негативні наслідки правопорушень настають у зв`язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 ЦК України), які завдані боржнику такими особами (див. mutatis mutandis висновки у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у наведеній вище постанові зазначила, що законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98) та багато інших).

Водночас судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду (пункт 10.37 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21).

Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми. Подібний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21.

Відтак, враховуючи наведені вище правові висновки, оскільки кредитор у даній справі не заявляв вимогу про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності (колишнього керівника) збитків, то обраний ним спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та створює потребу у повторному зверненні до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

Отже, у даному випадку самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви є неефективний спосіб захисту, який обраний Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

З огляду на викладене, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у задоволенні заяви про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у задоволенні заяви про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності.

2. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 21.02.2025

Суддя А.М.Івченко