Рішення

від 20.02.2025 по справі 927/1119/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1119/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг, вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02090, код 32304939

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз, вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код 38408485

про стягнення 71271,50 грн.

без виклику сторін

встановив:

05.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз про стягнення 40802,06 грн інфляційних втрат та 30469,44 грн 3 % річних внаслідок неналежного виконання умов укладеного сторонами договору поставки № 040718/п від 04.07.2018 у частині своєчасної оплати за поставлений товар.

У позовній заяві позивачем зазначено, що докази, пов?язані з понесенням судових витрат на отримання правничої професійної допомоги у справі, будуть подані відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі №927/1119/24 від 04.02.2025 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг 3 % річних у сумі 30469,44 грн, інфляційні втрати у сумі 40802,06 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

07.02.2025 До Господарського суду Чернігівської області через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 20000 грн.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що судом може бути розглянута заява про ухвалення додаткового рішення у порядку письмово провадження без виклику учасників справи.

У складі судових витрат позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано договір на надання правничої (правової) допомоги №4-24/Г від 19.11.2024, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №4468 від 29.08.2012, акт приймання-передачі правничих послуг від 06.02.2025 на суму 20000,00 грн.

Відповідно до умов п.4 .1 договору сума винагороди, яку клієнт зобов?язується сплатити за надання правової допомоги (гонорар), порядок та строки її внесення зазначаються в окремій додатковій угоді до договору, яка є невід?ємною частиною договору.

Актом прийому-передачі послуг за договором на надання правничої допомоги від 06.02.2025, підписаний сторонами та скріплений печатками, підтверджується, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги адвоката на суму 20000,00 грн.

Жодних претензій щодо якості, повноти, строків та обсягу наданих адвокатом послуг довіритель до адвоката не має.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони у справі викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 дійшов висновку про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням наявних у матеріалах справи фактичних даних суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтований.

З урахуванням викладеного вище витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 20000,00 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі на підставі положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добродія Фудз (вул. Шевченко, 2Б, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15552, код 38408485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Санвіт-Холдінг (вул. Ялтинська, 5-Б, м. Київ, 02090, код 32304939) 20000,00 грн витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення підписаний 20.02.2025.

Суддя М.О. Демидова