Ухвала
від 21.02.2025 по справі 558зп-24/160
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2025 року

м. Київ

справа №558зп-24/160

адміністративне провадження №К/990/6902/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №558зп-24/160 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Державної податкової служби України, треті особи: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про забезпечення позову до його подання,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до подачі позову звернулося до суду із заявою, у якій просило до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 22.10.2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків згідно з додатком до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»: зупинити дію наказу Державної податкової служби України від 22.10.2024 № 753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків; заборонити Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо зміни місця обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) і переведення його на облік в Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; заборонити Північному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235); заборонити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо зняття з податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235); витребувати у Державної податкової служби України належним чином засвідчену копію Реєстру великих платників податків на 2025 рік який затверджено Наказом №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік».

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2024 у справі №558зп-24/160, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» про забезпечення позову та доказів до пред`явлення позову задовольнив частково. До набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової служби України від 22.10.2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків згідно додатку до наказу «Реєстр великих платників податків на 2025 рік»:

- зупинив дію наказу Державної податкової служби України від 22.10.2024 №753 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2025 рік» в частині закріплення Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків;

- заборонив Державній податковій службі України вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо зміни місця обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» код ЄДРПОУ 31816235) і переведення його на облік в Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків;

- заборонив Північному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо взяття на облік Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ»;

- заборонив Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків вчиняти будь-які дії щодо зняття з податкового обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ».

У задоволені іншої частини заяви - відмовив.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Держава податкова служба України через підсистему «Електронний суд» 19.02.2025 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №558зп-24/160, ухвалити в цій справі нову постанову, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Законом України від 29.06.2023 №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни, зокрема, до КАС України, які набрали чинності 18.10.2023.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Статтею 294 КАС України визначено перелік ухвал на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Так, пунктом 20 частини першої статті 294 цього Кодексу встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.

За змістом частини четвертої та п`ятої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Разом з тим, всупереч вищенаведеним вимогам процесуального закону, скаржником до касаційної скарги не додано докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, а такаож документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги в цій справі, натомість заявлено клопотання про відстрочення такої сплати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» .

Статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Утім, із заявленого контролюючим клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», що свідчить про відсутність правових підстав для його задоволення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України унормовано обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Натомість, скаржником не надано суду жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми й змісту касаційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору у цій справі.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі відсутні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» .

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00грн.

Поряд з цим, Суд звертає увагу скаржника, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 вказаного Закону України 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2422,40грн (3028,00грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)


(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом
(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Вказане свідчить про недотримання скаржником положень частини четвертої статті 330 КАС України та є недоліком касаційної скарги.

За змістом частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, касаційну скаргу Державної податкової служби України необхідно залишити без руху встановивши строк, впродовж якого скаржник має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, а також доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи з урахуванням положеньстатті 44 КАС України.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 332, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №558зп-24/160.

Касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі №558зп-24/160 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» до Державної податкової служби України, треті особи: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про забезпечення позову до його подання залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для виконання вимог, що стали підставою залишення касаційної скарги без руху.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Васильєва

Р.Ф. Ханова

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.02.2025
Оприлюднено24.02.2025
Номер документу125343047
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —558зп-24/160

Постанова від 03.04.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 03.04.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 11.03.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 21.02.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Постанова від 11.02.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 23.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 09.01.2025

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 30.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 30.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

Ухвала від 27.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Луніна Олена Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні