Ухвала від 21.02.2025 по справі 385/239/25

Справа № 385/239/25

Провадження № 1-кс/385/51/25

У ХВ АЛ А

слідчого судді

21.02.2025 року м. Гайворон

слідчий суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , погоджене з заступником керівника Голованівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121120000031 від 19.02.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області, громадянки України, яка не є депутатом, з середньою освітою, яка не має на утриманні неповнолітніх та недієздатних осіб, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

В С Т А Н О В И В:

слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить обрати ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що остання підозрюється в тому, що 17 лютого 2025 року близько 15.00 год в житловому будинку АДРЕСА_3 , між нею та ОСОБА_8 , на ґрунті неприязних відносин зумовлених особистими образами, виникла сварка. У цей час в ОСОБА_4 виник умисел на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 . Невідкладно приступивши до реалізації свого злочинного умислу, 17 лютого 2025 року близько 15.10 год. ОСОБА_4 , скориставшись тим, що ОСОБА_8 перебував в іншій кімнаті будинку та за її діями не спостерігав, взяла до рук молоток (кирку), обравши його знаряддям вчинення злочину. ОСОБА_4 діючи невідкладно, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, утримуючи в руках молоток підійшла до потерпілого ОСОБА_8 , де стоячи один навпроти одного зі значною силою нанесла не менше п`яти послідовних ударів металевою частиною молотка (кирки) в область скроневої ділянки голови зліва потерпілого ОСОБА_8 , від яких останній впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 , знаходячись в положенні стоячи біля потерпілого, металевою частиною молотка (кирки) нанесла ще не менше чотирьох послідовних ударів в область голови потерпілого. ОСОБА_4 , впевнившись, що досягла злочинної мети у вигляді настання смерті ОСОБА_8 , вийшла з будинку та залишила місце вчинення злочину.

Відповідно до експертної довідки №5 від 21.02.2025 на тілі трупа ОСОБА_8 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лівої тім`яно-скроневої ділянки, відкритого осколкового перемолу кісток склепіння черепу з пошкодженням речовини головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент спричинення. Смерть ОСОБА_8 настала від забою головного мозку в наслідок відкритого осколкового перемолу кісток склепіння черепу.

21.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, який згідно ст.12КК України є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років.

У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, а також наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України - підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення залишила місце вчинення злочину, намагалась ввести органи досудового розслідування в оману, сховала речові докази та знаряддя вчинення злочину, що мають суттєве значення у розгляді справи. При цьому, підозрюваній в разі визнання її винуватою, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на даний час не встановлені органом досудового розслідування, оскільки на даний час ще проводяться слідчі дії спрямовані на здобуття доказів, які мають значення для даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які підтверджують її вину у вчиненні інкримінованого злочину, так як підозрювана особисто знайома з свідками та володіє відомостями, де вони проживають; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_9 в судовому засіданні клопотання підтримав та навів обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання.

Заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід задовольнити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що 19.02.2025 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115КК України (кримінальне провадження № 12025121120000031).

21.02.2025 о 03:10 год затримано особу підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України ОСОБА_4 ..

21.02.2025 ОСОБА_4 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст.194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення свідчать, зокрема: результати проведеного огляду місця події за адресою: Кіровоградська область Голованівський район с. Бандурове, вул. Великого Кобзаря, буд. 383, під час якого зафіксовано місце події злочину від 20.02.2025, результатами проведеного огляду місця події за адресою: Одеська область, Подільський район, с. Кам`яне, вул. Паркова, буд. 206від 21.02.2025, експертна довідка №5 від 21.02.2025, показаннями свідків, що були досліджені в судовому засіданні.

Слід вказати, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу в даному випадку його продовження, у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, « Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року.)

Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення залишила місце вчинення злочину, намагалась ввести органи досудового розслідування в оману, сховала речові докази та знаряддя вчинення злочину, що мають суттєве значення у розгляді справи. При цьому, підозрюваній в разі визнання її винуватою, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п`ятнадцяти років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які на даний час не встановлені органом досудового розслідування, оскільки на даний час ще проводяться слідчі дії спрямовані на здобуття доказів, які мають значення для даного кримінального провадження, встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які підтверджують її вину у вчиненні інкримінованого злочину, так як підозрювана особисто знайома з свідками та володіє відомостями, де вони проживають; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду слід вказати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років,тобто існує ймовірність притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати обвинуваченого переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Однак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 20 червня 2019 року у справі № 166/313/17, від 13 серпня 2020 року у справі № 674/1202/19, від 27 лютого 2019 року у справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Отже, у даній ситуації тяжкість покарання хоча і не є самостійною підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте зазначений у санкції статті строк у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не продовживши строк тримання під вартою.

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ураховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину проти життя особи, суд дійшов висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваної переважають інтереси забезпечення поваги до її особистої свободи.

Окрім зазначеного, суд також ураховує й те, що в умовах, які наразі існують в Україні, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, в ОСОБА_4 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваної та її місцезнаходження.

Отже, ураховуючи тяжкість можливого покарання, у сукупності із іншими обставинами, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності такого ризику можливого переховування від органів досудового розслідування, суду.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), її вік, стан здоров`я, особу обвинуваченого, яка раніше не судима. Ураховуючи справжні інтереси суспільства у відношенні суспільної небезпеки та конкретні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що в сукупності є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваної більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду клопотання.

Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, з урахуванням обставин справи та зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, клопотання про застосування вказаного запобіжного заходу слід задовольнити.

Згідно приписів частини 4 статті 183КПК слідчий суддя або суд мають право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. Відповідно слідчий суддя вважає правильним не застосовувати альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 21 квітня 2025 року, без визначення застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 03:10 год 21 лютого 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, її захиснику та направити начальнику Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор".

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя /підпис/ ОСОБА_10

Згідно з оригіналом

Суддя Гайворонського

районного суду ОСОБА_1

Дата документу 21.02.2025