Ухвала

від 19.02.2025 по справі 463/11335/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/11335/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/239/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «ЕТМО Прод» на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року про накладення арешту,

з участю: прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6

встановила:

даною ухвалою клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024142500000040, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України, задоволено.

Накладено арешт на товарно-транспортну накладну від 05.11.2024 на одному аркуші та соєві боби вагою 23260 кг, відправником (власником) яких відповідно до товаросупровідних документів є ТОВ «ЕТМО ПРОД» (ЄДРПОУ 45372971, пл. Солом`янська, буд. 2, каб. 909, etmoprod@gmail.com, директор - ОСОБА_10 ) вилучених 04.12.2024 року в ході обшуку транспортного засобу марки Volvo з д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом з д.н.з. НОМЕР_2 , що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «ЕТМО Прод» подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна ТОВ`ЕТМО Прод».

Щодо пропущеного строку апеляційного оскарження зазначає, що розгляд клопотання та постановлення вказаної ухвали відбулось без участі власника майна - ТОВ «ЕТМО ПРОД», а з її змістом представник власника майна ознайомився 23.01.2025 року після подання заяви до суду та отримання примірника повного тексту ухвали.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду, мотиви обґрунтування арешту, носять формальний характер і не ґрунтуються на доказах, а саме рішення не відповідає вимогам КПК України.

Звертає увагу на те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як вилучення в ТОВ «ЕТМО Прод» їх майна та накладення на нього арешту, адже застосування останнього спричиняє неприпустиме обмеження прав особи, - власника майна, на здійснення володіння своїм майном.

Зазначає, що майно вилучене в ТОВ «ЕТМО Прод», не може відповідати критеріям визначеним в ст.98 КПК України оскільки воно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його сліди і не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказує, що в кримінальному провадженні відсутні належні докази, які б свідчили про ухилення від сплати податків, яке вчинене за попередньою змовою групи осіб, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах до якої причетне ТОВ «ЕТНО Прод».

Акцентує увагу на тому, що клопотання про арешт майна є безпідставним, оскільки така юридична особа не має будь якого відношення до розслідуваного кримінального провадження зважаючи на відсутність у останнього будь-якого правового статусу в такому.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали клопотання та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належним чином дотримані.

З матеріалів клопотання, вбачається, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Львівській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №72024142500000040, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що група осіб, які діючи за попередньою змовою, контролюючи діяльність вищевказаних підприємств, а також інших суб`єктів господарювання, в період 2024 року, вчиняють дії направлені на проходження митного контролю в режимі «Експорт», щодо вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції (пшениця, кукурудза, ячмінь, соєві боби, шрот соняшниковий та насіння соняшникове), а також соняшникової олії, невідомого походження - придбаної за готівкові кошти, без фактичного відображення таких операцій по бухгалтерському та податковому обліках.

В ході здійснення інформаційно-аналітичної та аналітично-пошукової діяльності встановлено, що зазначені операції здійснюються зокрема з метою вивезення стратегічно важливої сільськогосподарської продукції за межі території України, вирощеної в тіньовому секторі економіки без належного відображення даних операцій у бухгалтерському та податковому обліках, без сплати податків і зборів, неповернення валютної виручки в Україну.

Проведеним аналізом відомостей з інформаційного ресурсу АСМО «Інспектор» встановлено, що службовими особами ТОВ «Етмо Прод» (ЄДРПОУ 45372971), до органів Державної митної служби України, подано товаросупровідні документи та митну декларацію типу 24UA209230104192U6 для здійснення митного контролю та оформлення товару в режимі «Експорт» соєвих бобів - 23260 кг.

З метою виявлення та фіксації відомостей, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, в рамках даного кримінального провадження 15.11.2024 проведено огляд місця події території митного поста «Львів-Північний» Львівської митниці (Львівська область, Львівський район, с. Муроване, вул. Тополина, 1), в результаті якого встановлено розташований в зоні митного контролю вантажний автомобіль марки Volvo з д.н.з. НОМЕР_1 , причіп з д.н.з. НОМЕР_2 , який відповідно до вищевказаної митної декларації здійснює перевезення товарів, відправником якого є ТОВ «Етмо Прод» (ЄДРПОУ 45372971).

Враховуючи викладене, з метою проведення слідчих (розшукових), дій і заходів та прийняття необхідних процесуальних рішень, транспортний засіб марки Volvo з д.н.з. НОМЕР_1 , причіп з д.н.з. НОМЕР_2 вилучено згідно протоколу огляду від 15.11.2024.

З метою підтвердження чи спростування отриманих відомостей про скоєння кримінального правопорушення, 04.12.2024 працівниками ТУ БЕБ у Львівській області на підставі ухвали слідчого судді від 19.11.2024, проведено обшук транспортного засобу марки Volvo з д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом з д.н.з. НОМЕР_2 .

Так 04.12.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку транспортного засобу марки Volvo з д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом з д.н.з. НОМЕР_2 було виявлено та вилучено: товарно-транспортну накладну від 05.11.2024 на одному аркуші та соєві боби вагою 23260 кг.

В подальшому, старшим детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_8 прийнято рішення про визнання вказаних матеріальних об`єктів речовими доказами, про що винесено відповідну постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого правові підстави для арешту майна, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст.170 КПК України.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшла обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 04.12.2024 під час санкціонованого обшуку.

Колегія суддів також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Посилання представника власника майна в поданій апеляційній скарзі на те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як вилучення в ТОВ «ЕТМО Прод» майна та накладення на нього арешту, слід визнати непереконливими, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна. Крім того, застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у даному кримінальному провадженні не має будь-якого правового статусу, колегія суддів визнає передчасними, оскільки арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, доводи, на які покликається в апеляційній скарзі адвокат висновків слідчого судді щодо доцільності накладення арешту на майно, не спростовують та не дають підстав для скасування ухвали слідчого судді.

Слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування з встановленням наявних у кримінальному провадженні доказів, які вказують на відповідність майна вимогам ст. 98 КПК України.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

При перевірці справи в апеляційному порядку допущених істотних порушень кримінального процесуального закону, на що покликається адвокат в апеляційній скарзі, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, не виявлено.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

поновити адвокату ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «ЕТМО Прод» строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТзОВ «ЕТМО Прод» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10 грудня 2024 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді