Ухвала

від 19.02.2025 по справі 643/6081/23

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 643/6081/23

Провадження № 2/643/93/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Афанасьєва В.О.,

за участі секретаря судових засідань Семергей І.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Отроди Т.Ю.,

представника відповідача Тищенко П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міністерства Внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції в м. Харкові, Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міністерства Внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції в м. Харкові, Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

14.02.2025 позивачем у справі подано клопотання про призначення по справі додаткової судової психологічної експертизи.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, 06.12.2023 судом задоволено клопотання позивача про проведення судово-психологічної експертизи та постановлено відповідну ухвалу. Крім того, експерту поставлені наступні питання:

1. Чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1 .? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

2. Чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов незаконного кримінального переслідування, що досліджуються у справі?

3. Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

18.03.2024 складено висновок експерта № 26095. Судово-психологічна експертиза проводилась за «Методикою психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», внесеної до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства Юстиції України 18.01.2019 року за реєстраційним кодом 14.1.75 (далі Методика).

Експерт у своєму висновку № 26095, відповідаючи на питання суду, дійсно встановив, що ситуація, яка розглядається за справою, була для нього психотравмувальною (відповідь на перше питання суду в ухвалі від 06.12.2023, сторінка 41 та 46 висновку експерта), внаслідок чого йому завдані страждання на моральному рівні (моральна шкода) (відповідь на друге питання суду в ухвалі від 06.12.2023р., сторінка 41 та 46 висновку експерта).

Тобто, експерт встановив факт та наявність психотравмувальної ситуації та моральної шкоди у нього, з чим позивач згоден, що об`єктивно не викликає сумніву та достовірності проведеного психологічного дослідження.

Висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, але він підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Разом із тим, висновок експерта має велике значення у справі позивача, так як суд не володіє знаннями в області психології та спеціальних знань на підставі психологічних досліджень, а, відтак, не може встановлювати розмір моральної шкоди, використовуючи саме ці знання. Крім того, такий доказ як висновок експерта має силу на рівні з іншими доказами та має бути таким, що не викликає сумніви, повноту та достовірність.

Відповідно п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»: «висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер».

Як видно з матеріалів кримінальної справи:

1. 19.05.2003р. слідчий Слідчого Відділу ЛВ на ст. Основа (далі СВ ЛВ на ст. Основа) Владіміров А.Ю. порушив кримінальну справу № 3103080 відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 2 ст..307 КК України (ДОДАТОК 4 до позову, Т. 1 а.с. 1), 19.05.2003р. слідчим СВ ЛВ на ст. Основа Владіміровим А.Ю. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 в якості «обвинуваченого» (ДОДАТОК 9 до позову, Т. 1 а.с. 31 ), 14.07.2003р. слідчим СВ ЛВ на ст. Основа Владіміровим А.Ю. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 в якості «обвинуваченого» (ДОДАТОК 25 до позову, Т.1, а.с. 100) .

Відповідальність за ч.2 ст. 307 Кримінального Кодексу України передбачає позбавлення волі на строк до 10 років. Відповідно ч. 5 ст. 12 ККУ класифікації кримінальних правопорушень ч.2 ст. 307 ККУ є ТЯЖКИМ злочином.

А відтак, незрозуміло, чому при наявності незаконного «притягнення до відповідальності» та «теж саме, поєднане з обвинуваченням у здійсненні тяжкого злочину», експерт не врахував пункт 50 та 51 таблиці А.1 Методики з відповідними коефіцієнтами, а застосував виключно п.52 «засудження невинного».

2. 19.07.2004р. Червонозаводським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним у збуті наркотичних засобів і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років з конфіскацією майна. (ДОДАТОК 52 до позову, т. 4 а.с. 276-278).

29.07.2005 АСХО своєю ухвалою змінив вирок, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 3 роки. Також, він був зобов`язаний у період випробувального терміну не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи. Запобіжний захід був змінений та ОСОБА_1 був звільнений з під варти (ДОДАТОК 71 до позову, т. 7 а.с. 156-157, 171-181).

25.04.2006 Ухвалою Верховного Суду України (далі - ВСУ) у задоволенні касаційної скарги відмовлено та залишено без змін вирок АСХО (ДОДАТОК 72 до позову, т. 7 а.с. 216-218).

02.08.2007 Московським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням встановленого терміну відбування покарання.

Таким чином, після незаконного засудження ОСОБА_1 відбув покарання за злочин, від обвинувачення в якому надалі прокурор відмовився, тобто, після незаконного засудження йому спричинено тяжкі наслідки, а відтак, стає незрозуміло, чому експерт за очевидною наявністю «тяжких наслідків», а саме: відбуття покарання, - застосував п. 52 таблиці А.1 Методики, але відкинув п. 53 з відповідними коефіцієнтами.

3. 16.05.2003 він був затриманий співробітниками міліції Лінійного Відділу на ст. Основа управління МВС на Південній Залізниці м. Харкова (далі ЛВ на ст. Основа) (ДОДАТОК 1 до позову, Т.1 а.с. 16). Проте, всупереч ст. 206 КПК (в ред. 1960р.) було складено не протокол затримання відповідно до КПК, а протокол про адміністративне затримання з зазначенням «встановлення особистості» та часом затримання «16.30», «повідомлення прокурору про його затримання» (ДОДАТОК 11 до позову, том № 1 а.с. 17).

Відтак, ОСОБА_1 був незаконно затриманий органами МВС, про що свідчать матеріали кримінальної справи та стає незрозуміло, чому при наявності незаконного затримання, експерт не бере до уваги п. 54 таблиці А.1 Методики, а застосував виключно п.52 «засудження невинного».

4. 19.05.2003 слідчий обрав ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді «підписки про невиїзд». 02.12.2003 суд змінив ОСОБА_1 запобіжний захід з підписки про невиїзд на «тримання під вартою». Тобто, 6 місяців 13днів (умовно 1 період).

5. 02.12.2003 Червонозаводським районним судом було винесено постанову про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу. Запобіжний захід змінено з «підписки про невиїзд» на «тримання під вартою» в Харківському слідчому ізоляторі № 27 (далі СІЗО № 27) (ДОДАТОК 38 Т..2 а.с. 113). 29.07.2005 АСХО своєю ухвало змінив вирок, звільнивши ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 3 роки. Запобіжний захід був змінений та ОСОБА_1 був звільнений з під варти. Таким чином, під вартою він перебував 1 рік, 7 місяців та 27 днів (умовно 2 період). Відповідно до матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 перебував під вартою з 02.12.2003 до 29.07.2005, відтак, стає незрозумілим, чому при наявності незаконного перебування під вартою експерт не застосовує п. 55 таблиці А.1 Методики за кожен місяць перебування під вартою, а застосував виключно п.52 «засудження невинного».

6. 02.08.2007 Московським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 був звільнений від відбування покарання у зв`язку із закінченням встановленого терміну відбування покарання строком 3 роки, з 19.07.04 до 02.08.07, але в період відбуття покарання суд, фактично, врахував частину часу коли він знаходився під вартою, почавши рахувати з дня оголошення вироку Червонозаводським районним судом м. Харкова. Відтак, після звільнення з під варти фактичний строк відбуття покарання до 02.08.2007 склав 2 роки та 4 дні (умовно 3 період).

7. Після рішення ЄСПЧ 04.07.2011 ВСУ своєю ухвалою скасував попередні судові рішення та направив справу на новий судовий розгляд, разом із тим, фактично відновивши запобіжний захід «підписку про невиїзд». Таким запобіжним заходом було відновлено зобов`язання ОСОБА_1 про те, що «із зазначеного місця проживання без дозволу … не відлучатися». Відновлення запобіжного заходу підтверджується постановою Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2015 про закриття кримінальної справи відносно мене, де, зокрема, зазначено про скасування запобіжного заходу у вигляді «підписки про невиїзд». Проте, зазначена постанова набрала законної сили лише 24.07.2020 після розгляду апеляційних скарг Полтавським апеляційним судом та проголошенням відповідної ухвали. Тобто, 9 років 20 днів. (умовно 4 період).

Таким чином, загальний строк обмеження волі можна вирахувати математично шляхом складання «умовних періодів» таких обмежень.

Відтак, загальний строк незаконного обмеження волі складає:

1-й умовний період (підписка про невиїзд) + 3-й умовний період (відбуття покарання) + 4-й умовний період (підписка про невиїзд) = 6 міс.13дні + 2 роки 4 дні + 9 років 20 днів = 11 років 7 місяців та 6 днів або 139 місяців та 6 днів.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 перебував під «обмеженням волі» (що включає в себе загальний час запобіжного заходу у вигляді «підписки про невиїзд» та строк відбуття покарання) 11 років 7 місяців 6 днів, відтак стає незрозумілим, чому при наявності незаконного обмеження волі експерт не застосовує п. 56 таблиці А.1 Методики за кожен місяць перебування під запобіжним заходом, а застосував виключно п.52 «засудження невинного».

Розрахунок орієнтовного розміру моральної шкоди, завданої незаконним проведенням оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства, та незаконним проведенням обшуку, також експертом не проводився в загалі в супереч закону.

14.08.2024 в судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_2 , яка проводила судово-психологічну експертизу та надала Висновок експерта № 26095.

Як видно із допиту та відповідей, які надала експерт, судово-психологічна експертиза проводилась за «Методикою психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», внесеної до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства Юстиції України 18.01.2019 року за реєстраційним кодом 14.1.75.

На питання «Чи використовували ви при проведенні експертизи спеціальні методи дослідження з використанням методик які не зареєстровані в МЮУ та які не затверджені МЮУ?» експерт надала відповідь «ні».

Також експерт даючи відповідь на питання повідомила, що вона вивчала всі матеріали як кримінальної так і цивільної справи та знала про те, що мене обвинувачували у скоєнні тяжкого злочину.

На такі питання:

- «Чи бачили ви документи які підтверджують факт обвинувачення мене у злочині?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Відомо вам за який злочин?», експерт надала відповідь «хранении и распространении наркотических веществ»;

- «Чи проводили ви розрахунок щодо цього, а саме за притягнення невинного до кримінальної відповідальності », експерт надала відповідь «ні, не було прораховано»

- «Частина 2 Ст. 307 ККУ є тяжким злочином за кваліфікацією відповідно до ККУ, відомо Вам що це тяжка стаття?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи бачили ви документи які підтверджують факт обвинувачення мене у тяжкому злочині?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок щодо цього, а саме «з обвинуваченням у здійсненні тяжкого злочину»? », експерт надала відповідь «Ні»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують обрання мені запобіжного заходу у вигляді «підписки про невиїзд»?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок щодо цього, а саме за «обмеження волі»?», експерт надала відповідь «Ні»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують обрання мені запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою»?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок щодо цього, а саме за «тримання під вартою»?», експерт надала відповідь «Ні»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують знаходження мене у СІЗО № 27, ДВК № 12, ТВК № 100?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок щодо цього, а саме за «затримання»?», експерт надала відповідь «Ні»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують засудження мене до 5 років позбавлення волі?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують заміну реального відбуття на умовний термін відбуття покарання (іспитовий термін)?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи бачили ви документи про відбуття мною встановленого покарання?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Починаючи з 2003 року, з часу встановлення психотравмуючої ситуації відносно мене по теперішній час, минуло понад 21 рік, ви також підтвердили в висновку «психотравмуючу» ситуацію. Як ви вважаєте такий значний час в 21 рік це є підтвердженням тяжких наслідків психотравмувальної ситуації?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чому?», експерт надала відповідь «Бо вони спричинили значні порушення вашого біологічного та соціального функціонування»;

- «Як ви вважаєте відбуття покарання невинуватою особою, засудженої за тяжкий злочин, це тяжкі наслідки засудження невинного?» , експерт надала відповідь «Так, з психологічної точки зору»;

- «Що входить до поняття тяжкі наслідки за засудження невинного?», експерт надала відповідь «Це тривалі зміни в його психоемоційному стані»;

- «Де це написано, чи це є ваша особиста думка?», експерт надала відповідь «В методиці»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують проведення відносно мене Оперативно Розшукових Дій?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок суми компенсації щодо цього?», експерт надала відповідь «Ні»;

- «Чи бачили ви документи, які підтверджують проведення в мене обшуку в квартирі?», експерт надала відповідь «Так»;

- «Чи проводили ви розрахунок суми компенсації щодо цього?», експерт надала відповідь «Ні»;

- «При наявності декількох факторів наприклад «притягнення невинного до кримінальної відповідальності» з коефіцієнтом 180 та «незаконне тримання під вартою» з коефіцієнтом 14.4 (за кожний місяць) Як повинно розраховуватись розмір шкоди відповідно формулі?», експерт надала відповідь «розрахунок відбувається на основі юридичних підстав згідно з ухвалою від 23.04.2015 Московського районного суду м. Харкова провадження у відношенні вас припинено у зв`язку з відмовою прокурора підтримувати державне звинувачення. На клопотання експерта на адресу ННЦ ім.. Бокаріуса надійшов лист від 30.01.2024 за підписом судді Московського районного суду м. Харкова Афанасьева В.О., в якому зазначено, що «закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючи підстав є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати»… На посилання на цей лист, на ухвали та постанови про закриття у відношенні Вас кримінального провадження і був взятий коефіцієнт 144 «засудження невинного». Тобто тільки на юридичні підстави».

- «В мене трошки інше було питання. Я вас запитував, наприклад, є «незаконний обшук» і «незаконне засудження» відповідно то тієї таблиці, до методики, це дві окремі розрахункові одиниці. В мене був перелік, наприклад, «обшук», «затримання», утримання під вартою» ви ці всі не розраховували і в мене є питання «а чому ж ви це не розрахували, якщо є у вас в наявності матеріали кримінальної справи»?», експерт надала відповідь: «береться юридична підстава та де чітко буде вказано, що відносно вас були порушені юридичні ваші права. Якщо документами визнано, що ви були незаконно засудженні, то коефіцієнт береться згідно з таблиці методики, в нашому випадку це 144»;

- «Я вам нагадаю один момент, що відповідно до того листа, який надіслав вам суд і відповідно до Законів України, в тому числі і постанов пленуму Верховного Суду вина не доводиться відповідачів, не доводиться факт, він не повинен доводитись щодо незаконного обшуку, він апріорі вже є незаконним під час закриття кримінальної справи. Не доводиться той факт, щодо незаконного утримання в місцях позбавлення волі, ці факти не доводяться, що ця вина була на відповідачів і вони повинні були прораховані в цій експертизі. А все ж таки, коли ви так відповіли, що «береться окремо тільки ця підстава», покажіть, будь ласка де ця фраза, яку ви тільки що сказали, знаходиться в самій методиці?», експерт надала відповідь «ну… проведення методики воно не можливе без наявності спричинювача моральної шкоди, а встановлення виходить за межі компетенції, тому і надається клопотання на адресу суду за для встановлення юридичної оцінки спричинювача юридичної шкоди.. Нам надали юридичну підставу »

На питання суду:

- «якщо особа перебувала під вартою по справі, по якій потім вона була виправдана. Він знаходився саме по цій справі під вартою, потім його виправдовують, але ви вважаєте, що перебування під вартою ви не можете оцінювати як незаконне?», експерт відповів: «Ми враховуємо тільки кінцевий результат…»

- А можете повідомити, згідно положень чого саме ви до такого висновку приходите?», експерт відповів: «Згідно методики».

При стягненні моральної шкоди за необґрунтоване кримінальне переслідування не треба доводити незаконність дій незаконність очевидна (ВП ВС, 22.04.2019, № 236/893/17). Як зазначила ВП ВС: «..При цьому необхідно зазначити, що закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючих підстав є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1, пунктом 2 частини першої статті 2, пунктом 5 статті 3 Закону № 266/94-ВР винесення органом досудового розслідування постанови про закриття кримінального провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК України (у зв`язку з невстановленням достатніх доказів винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати) надає право фізичній особі на відшкодування шкоди в розмірах і порядку, передбачених цим Законом…»

Закон не вимагає від людини довести вину відповідача у заподіянні шкоди, лише треба підтвердити факт і розмір шкоди (ВСУ, 03.12.2014, № 6-183цс14).

За виправдувального вироку, людина не має доводити незаконність конкретної слідчої чи процесуальної дії (ВС, 31.05.2023, № 636/3366/21). Як зазначив суд: «..При цьому за наявності виправдувального вироку, який набрав законної сили, позивач не зобов`язаний доводити незаконність конкретної слідчої чи процесуальної дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду…»

Закриття провадження з реабілітуючих підстав доказ незаконних дій органів досудового розслідування та завдання моральної шкоди, які не треба додатково визнавати незаконними (ВП ВС, 29.05.2019, № 522/1021/16-ц; 22.04.2019, № 236/893/17; 25.03.2020, № 641/8857/17; 31.10.2018, № 383/596/15; ВС, 03.05.2023, № 686/14821/21; 08.02.2023, № 757/19852/20-ц; 27.07.2022, № 554/1440/20).

З урахуванням вище зазначених позицій Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду та показів експерта ОСОБА_2 можна зробити наступний висновок:

Проводячи експертизу, експерт Онацька взяла до уваги лише пункт 52 таблиці А.1 Методики, а саме «засудження невинного» з коефіцієнтом 144, повідомивши під час свого допиту, що вона взяла даний пункт зі встановленого юридичного факту, який є кінцевим результатом, що, в свою чергу, прописано в самій Методиці.

Проте, таке твердження є, на думку позивача, заздалегідь неправдивим, так як в самій Методиці відсутнє поняття «кінцевого результату» та виокремлення однієї незаконної слідчої чи процесуальної дії між іншими. Ні під час закриття кримінальної справи відносно позивача, ні пізніше, не встановлювався юридичний факт «незаконного засудження». Тобто, саме по собі закриття кримінальної справи відносно нього вже є доказом незаконних процесуальних та слідчих дій та всієї незаконної кримінальної справи. Та залишається не зрозумілим, чому експерт за відсутності встановленого юридичного факту «незаконного засудження» в судовому порядку все ж таки обирає п.52 таблиці А.1 Методики та без наявності судового рішення про незаконність дій та робить розрахунок саме за «засудження невинного».

Виникає логічне питання, яким чином позивач отримає компенсацію моральних страждань, наприклад, за «обшук» або «утримання під вартою», що прямо передбачено Статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994р.?

Крім того, самою Методикою 14.1.75 пунктами 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56 також передбачена компенсація моральних страждань за наведені в Законі процесуальні та слідчі дії.

Разом із тим, в методиці не міститься обмежень застосування лише одного пункту компенсації моральних страждань, тобто експерт, на його думку умисно ввів суд в оману.

Також, експерт Онацька зазначила про необхідність встановлення юридичних фактів всіх незаконних дій відповідачів. З цим питанням навіть перед проведенням експертизи зверталась до Московського районного суду із клопотанням, на яке посилалась і під час допиту і звертала увагу суду на відповідь на це клопотання.

Проте, в Методиці, на сторінці 52 зазначено: «При розрахунку орієнтовного розміру відшкодування моральних страждань особі при виконанні судово-психологічних досліджень (експертиз) у випадках, передбачених ч.2 ст. 1167 ЦК, коли відшкодування моральної шкоди настає незалежно від вини органу державної влади…, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання,… коефіцієнт fv має дорівнювати 1.

В інших випадках, коли діям спричинювача шкоди надана правова оцінка у судовому порядку, використовується одне із значень коефіцієнту fv та надається один імовірний висновок щодо орієнтовного розміру компенсації завданих позивачу моральних страждань.».

Таким чином, надані покази експертом не відповідають Методиці, де чітко вказано на відшкодування моральної шкоди незалежно від вини відповідача та відсутність встановленої правової оцінки (юридичного факту) дій відповідачів за позовом у справах, поданих за ч. 2 ст. 1167ЦК України. Дані твердження зазначені та необхідні для встановлення коефіцієнтів у формулі прорахунку розміру компенсації моральної шкоди.

Таким чином, на думку позивача, експерт навмисно вводить суд в оману та, крім того, надає неправдиві покази, щоб уникнути відповідальності за неповноту проведеної судово-психологічної експертизи.

Під час допиту експерта позивачем було задано питання: «Як ви вважаєте, відбуття покарання невинуватою особою засудженої за тяжкий злочин, це тяжкі наслідки засудження невинного?», на яке експерт надала відповідь «Так, з психологічної точки зору».

В таблиці А.1 Методики є пункт 52 це «засудження невинного та пункт 52 це «теж саме (засудження невинного) за умов спричинення тяжких наслідків». Як видно з висновку експерта № 26095, експерт зробив розрахунок розміру моральної шкоди за пунктом 52 «засудження невинного», проте, під час допиту на пряме питання відповіла, що відбуття покарання невинуватою особою, засудженої за тяжкий злочин, це тяжкі наслідки.

Експерт фактично визнала, що повинна була провести розрахунок саме за пунктом 53 методики, а саме за «засудження невинного за умов спричинення тяжких наслідків». Тобто, покази експерта прямо суперечать висновку того ж самого експерта. Разом із тим, звертає увагу суду, що наслідки незаконного кримінального переслідування його тягнуться вже понад 21 рік, та суттєво продовжують впливати на нього та його особисте життя, що, в свою чергу, створює логічний висновок про правильність застосування саме пункту 53 Методики, а не пункту 52, також з урахуванням відповіді експерта. Крім того, сам експерт роз`яснив, що є тяжкими наслідками саме в нього. Відтак, стає незрозумілим, чому експерт у висновку експерта бере за прорахунок пункт 52, а під час допиту підтверджує наявність підстав для прорахунку за п. 53 та роз`яснює таке поняття як «тяжкі наслідки» саме в позивача, крім того, посилаючись не на свою особисту думку, а відповідно норм Методики.

Разом із тим, експерт не змогла чітко зазначити підстави вибору коефіцієнтів «і» та «с».

Так, відповідно до висновку експерта було обрано коефіцієнт «і», що дорівнює 1.5, відповідно до методики має таке значення: «і = 1,5 -.наявність змін у функціонуванні окремих структур особистості, що призвели до руйнівних, частково зворотних порушень в основних сферах соціального функціонування (життєва криза)..» Та коефіцієнт «с», що дорівнює 1, та відповідно до методики має таке значення: «с = 1,0 - ситуація призвела до виникнення тимчасових проблем у декількох основних сферах життєдіяльності підекспертного, - що тимчасово заважало реалізувати звичне (оптимальне) соціальне функціонування у повній мірі; значний психотравмувальний вплив..».

Позивачем перед експертом ставилось таке питання: «Що входить до поняття тяжкі наслідки за засудження невинного?», де експерт надала відповідь «Це тривалі зміни в його психоемоційному стані». Таким чином, з урахуванням відповіді експерта було б більш логічним застосування коефіцієнт «і», що дорівнював би 2, відповідно до методики має таке значення: "і = 2,0 - наявність стійких змін у структурі особистості, що призвели до руйнівних, незворотних порушень в основних сферах соціального функціонування, або психічний розлад» та коефіцієнт «с», що дорівнював би 1,5, відповідно до методики має таке значення: «с = 1,5 - ситуація призвела до тривалих порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертного, - що протягом тривалого часу унеможливило його повноцінне соціальне функціонування; суттєвий психотравмувальний вплив.» або коефіцієнт «с», що дорівнював би 2, відповідно до методики має таке значення: «с = 2,0 - ситуація призвела до довічного (незворотного) порушення основних сфер життєдіяльності підекспертного, - що позбавило його можливості усе наступне життя реалізувати своє соціальне функціонування на рівні, який він раніше мав; суттєвий психотравмувальний вплив».

Таким чином, застосування «логічних» коефіцієнтів у формулі розрахунку зазначеної в методиці

D=d * fv * i * c * (1-fs) = d * 1 *2 * 1,5 (або 2) * (1-0)

значно змінює остаточну суму розміру компенсації моральної шкоди та найголовніше більш реально описує тривалість та тяжкість наслідків психотравмувальної ситуації яка тягнеться вже понад 21 рік. Правильне обрання критерію опису коефіцієнту прямо впливає на правове трактування поняття задоволення компенсації моральної шкоди.

Під час допиту експерт, визнаючи тяжкість та довготривалість наслідків психотравмувальної ситуації, не вказала, з яких підстав нею обрані нижчі показники коефіцієнтів для прорахунку. З урахуванням відповідей експерта, аналізу Методики 14.1.75, висновку експерта вбачається неповнота проведеної експертизи.

У висновку експерта № 26095 зазначається, що «можливий (орієнтовний) розмір грошової компенсації за завдані душевні страждання (моральну шкоду) ОСОБА_1 , складає 216 МЗП (мінімальних заробітних плат).»

Даний розмір, з урахуванням вище зазначеного, суперечить практиці проведених судових експертиз.

Беручи до уваги ч. 3, ст. 13 ЗУ Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994: «Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.», можна зробити простий математичний розрахунок.

Так, відлік терміну (відповідно матеріалів кримінальної справи) починається з 19.05.2003 та остаточне рішення суду, яке могло вплинути на справу, було проголошено 27.04.2021 (ухвалою ВС ККС) та складає 17 років 11 місяців та 8 днів, або 215 місяців та 8 днів.

Беручи формулу розрахунку, зазначену в ч.3, ст. 13 ЗУ Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994 виходить: 1 МЗП перемножена на 215 місяців, (1МЗП x 215місяців).

Так, відповідно до закону можна вирахувати саме розмір гарантованої МІНІМАЛЬНОЇ грошової компенсації. Проте, як видно з висновку експерта, вказана достатня сума компенсації в 216 МЗП, що всього лише на 1 МЗП більше. Відтак, експерт вирахував не реальну суму компенсації за кожну конкретну психотравмувальну ситуацію та дію відповідно до ст. 1 ЗУ Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994, а зробив нескладні математичні розрахунки, оцінивши мої моральні страждання в 1 МЗП за майже 18 років кримінального переслідування, додавши до гарантованого мінімуму у 1МЗП х 215 місяців тільки одну МЗП, що, на мою думку, виглядає як цілковите знущання над позивачем.

Так:

- у рішенні Печерського райсуду м. Києва від 02.08.2019.р. у справі 757/25592/19-ц у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 432 МЗП: «..За результатами висновку проведення психологічного дослідження спеціаліст 16 травня 2019 року зробив висновок, що ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду. Можливий орієнтовний розмір грошової компенсації ОСОБА_3 за завдану йому моральну шкоду становить 432 мінімальних заробітних плат, що є чинними на момент розгляду справи судом…», що на той час становило 1.800.000гривень.

- у рішенні Голосіївського райсуду м. Києва від 30.06.2021р. у справі № 752/19257/19 у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 1440 МЗП: «як вбачається з висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) … орієнтовний еквівалент грошової компенсації, завданої ОСОБА_2 моральної шкоди складатиме 1440 мінімальних заробітних плат», що на той час становило 8640000 (вісім мільйонів шістсот сорок тисяч) гривень.

- у постанові апеляційного суду Львівської області від 08.02.2018р. у справі № 461/14688/14 у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 615, 105 МЗП: «…Згідно висновку експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса - ОСОБА_7 №12341 від 20.04.2017 року, ситуація, яка досліджується по справі для ОСОБА_2 є інтенсивно психотравмуюючою. ОСОБА_2 завдані стрес, страждання як психологічне підґрунтя моральної шкоди. Можливий орієнтовний розмір грошової компенсації за завдані страждання може складати 615,105 мінімальних заробітних плат.»

- у постанові Донецького апеляційного суду від 13.10.2021р. у справі № 243/5266/19 у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 344 МЗП: «..Як вбачається з матеріалів справи, у висновку експертом за результатами судової психологічної експертизи від 13.05.2021 року, було зроблено висновок, що ситуація, яка склалася, створила у житті ОСОБА_1 суттєві перешкоди у задоволенні провідних потреб, внесла негативні зміни в його життя, об`єктивно порушився звичайний і оптимальний для нього зміст життя. Можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання ОСОБА_1 складає 344,16 МЗП.»

- у постанові Печерського районного суд м. Києва 27.03.2018 р. у справі № 757/1613/17-ц у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 639 МЗП: «..За результатами проведення судової психологічної експертизи 21.12.2017 складено висновком експерта №16418/17-61... Орієнтовний еквівалент грошової компенсації завданої ОСОБА_1 моральної шкоди… 188МЗП * 1 * 1,7 * 2 * (1 - 0) = 639,2 мінімальних заробітних плат»

- у постанові Сумського апеляційного суду від 05.11.2020р. у справі № 591/6892/18 у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 1053 МЗП: «Відповідно до висновку експерта № 2150/2188 за результатами проведення комісійної судової психологічної експертизи від 10 січня 2020 року, ситуація, що пов`язана з незаконним притягненням ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у кримінальній справі… Орієнтовний розмір компенсації ОСОБА_1 моральної (немайнової) шкоди за завдані страждання, відповідно до даного психологічного дослідження сумарно складає 1053 МЗП..»

- у постанові Вінницького апеляційного суду від 31.01.2023р. у справі № 127/1407/22 у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 1080 МЗП: «З Висновку експерта за результатами проведення психологічного дослідження №8101/21-21 від 02.03.2022 слідує… кількісний еквівалент моральної шкоди (моральних страждань), спричиненої ОСОБА_1 , може становити 1 080 МЗП»

- у постанові Львівського апеляційного суду від 22.01.2019р. у справі № 464/6419/16-ц у висновку експерта зазначено, що орієнтовна сума компенсації складає 1065,6 МЗП: «За висновком експерта №1025 судово-психологічної експертизи від 29.09.2017 року (а.с.220-230 т.1), складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Балінською К.І., за результатами психологічного дослідження визначається, що ситуація, яка досліджується судом, тобто, здійснення досудового розслідування у кримінальній справі… орієнтовно-рекомендований розмір відшкодування нанесеної ОСОБА_2 моральної шкоди, виходячи з кількісного еквіваленту мінімальних заробітних плат, становить 1065,6 МЗП»

Наведені судові рішення надані суду не як судова практика, а як приклади саме висновків судово-психологічних експертиз, зазначених в текстах рішень у цих справах.

Таким чином, висновки експертів в інших, аналогічних справах є такими, що значно відрізняються від висновків експерта у справі, що розглядає суд, є значно більшими за менший час кримінального переслідування особи, що, в свою чергу, ставить під сумнів достовірність та повноту проведеної судово-психологічної експертизи та прямо вказує на неврахування ще 5 пунктів, про що під час допиту підтвердила експерт та за які відшкодовується моральна шкода відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994 та ст. 1176 ЦК України та постанові ВС КЦС від 27.04.2020р. у справі №567/1461/18, а саме: незаконне засудження; незаконне притягнення до кримінальної відповідальності; незаконне застосування запобіжного заходу; незаконне затримання; незаконне проведення оперативно-розшукових заходів.

Під час допиту експерта представник відповідача Офісу Генерального прокурора поставив питання експерту: «на скільки б змінилася сума шкоди спричиненої, якщо б ви врахували всі ті умови, які зазначає позивач? Тобто врахували, незаконний обшук, незаконне НСРД, чи значно могла б змінитися сума?», на яке експерт надала відповідь: «я не можу так відповісти».

Враховуючи всі незаконні процесуальні та слідчі дії, за які передбачена компенсація моральних страждань відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994, з урахуванням таблиці А.1 Методики можна приблизно вирахувати розмір компенсації моральної шкоди:

п. 51 теж саме (притягнення невинного до кримінальної відповідальності), поєднане з обвинуваченням у здійсненні тяжкого злочину з коефіцієнтом 360;

п. 53 теж саме (засудження невинного), за умов спричинення тяжких наслідків з коефіцієнтом 360;

п. 54 незаконне затримання з коефіцієнтом 72;

п. 55 незаконне взяття під варту або тримання під вартою (за кожний місяць) з коефіцієнтом 14.4;

п.56 інше незаконне обмеження волі (за кожний місяць) з коефіцієнтом 3,6;

При цьому залишивши коефіцієнти «і» та «с» із значеннями, які обрав експерт та по формулі, наведеній у висновку експерта та в методиці

D=d * fv * i * c * (1-fs),

п. 51 D= 360 * 1 * 1,5 * 1 * (1-0) = 540 МЗП

п. 53 D= 360 * 1 * 1,5 * 1 * (1-0) = 540 МЗП

п. 54 D= 72 * 1 * 1,5 * 1 * (1-0) = 108 МЗП

п. 55 D= (14,4 * 19 місяців під вартою) * 1 * 1,5 * 1 * (1-0) = 410,4 МЗП

п. 56 D= (3,6 * 139 місяці підписки про невиїзд) * 1 * 1,5 * 1 * (1-0) = 750,6 МЗП

разом 540 + 540 + 108 + 410,4 + 750,6 = 2349 МЗП

Крім того, такі незаконні дії як проведення обшуку та ОРД в зазначеній таблиці Методики не містяться, хоча передбачені Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994, та потребують окремого прорахунку експертом

Відтак, у висновку експерта № 26095 орієнтовний розмір моральної шкоди зазначено 216МЗП, проте з урахуванням обставин справи та всіх незаконних процесуальних та слідчих дій складає приблизно 2349 МЗП, що значно відрізняється із висновком експерта, але більш відповідає практиці проведених судово-психологічних експертиз в аналогічних справах, є більш реальним до моєї конкретної ситуації та більш логічним.

Таким чином, такі розрахунки з урахуванням допиту експерта, опираючись на Методику та Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994р., чітко вказують на неповноту проведеної судово-психологічної експертизи, результат якої не привів до мети призначеної судово-психологічної експертизи та не надав повної відповіді щодо розміру компенсації моральної шкоди з урахуванням всіх обставин справи.

06.12.2023 постановою Московського районного суду м. Харкова задоволено клопотання позивача про призначення судово-психологічної експертизи.

26.12.2023 експертом ОСОБА_2 було складено клопотання, в якому, зокрема, вона просила «надати відомості щодо юридичної оцінки дій спричинювача шкоди».

Таким чином, експерт вимагала від суду вийти за рамки позовних вимог, провести оцінку діям спричинювачам шкоди та фактично встановити юридичний факт, що сам по собі є іншою судовою процедурою та в категорії даної справи не є необхідним.

30.01.2024 Московським районним судом м. Харкова на адресу ННЦ був направлений лист за підписом судді Афанасьева В.О., з відповідним посиланням на постанову ВП ВС, в якому суд повідомив та роз`яснив експерту, що «…закриття кримінального провадження щодо фізичної особи з реабілітуючи підстав є підтвердженням незаконних дій органів досудового розслідування, які в судовому порядку додатково не потрібно такими визнавати..».

14.08.2024 була допитана експерт Онацька В.Д. яка наголосила, що для неї встановлений юридичний факт незаконності дій в даній справі є тільки засудження невинного та, крім того, послалась на постанову Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2015.

Експерт повністю проігнорувала лист судді Московського району суду з роз`ясненнями, постанову ВП ВС у справі 236/893/17 від 22.04.2019р. (на яку посилався суд), норми ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994р. та норми Методики (арк. 52), за якою проводилась експертиза.

Навіть під час допиту експерта, остання наполягала на «встановленні юридичного факту» для можливості проведення експертизи.

Проте, взявши, на думку експерта «встановлений юридичний факт» «засудження невинного», посилаючись на постанову Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2015 про закриття кримінальної справи, експерт проігнорувала, що в тій же постанові суду, як приклад, йдеться не тільки про закриття кримінальної справи, а ще і про запобіжний захід у вигляді «підписки про невиїзд», який суд залишив в силі до вступу постанови в законну силу. Відтак, експерт в одному і тому ж «встановленому юридичному факті» розмежувала поняття «засудження невинного» та «незаконне обмеження волі», хоча, якщо припустити, що «юридичний факт» встановлений за постановою Московського суду від 23.04.2015, то цей факт встановлений щодо всіх аспектів, вказаних та зазначених в згаданій постанові.

Таким чином, розуміючи нелогічність вибору незаконних дій, за які передбачена компенсація шкоди відповідно до пунктів Методики, та фактичне вимагання експертом встановлення «юридичних фактів» стає вочевидь зрозуміло про її некомпетентність в даному питанні та фактичне визнання експертом неповноти проведеної нею експертизи.

Відтак, вбачається за необхідним направити лист на ННЦ ім. Бокаріуса з роз`ясненням щодо цього питання, а саме:

- роз`яснення щодо постанови ВП ВС у справі 236/893/17 від 22.04.2019р. про відсутність необхідності додатково визнавати незаконність дій органів досудового розслідування у зв`язку із закриттям кримінального провадження, так як незаконність дій є очевидною. Всі процесуальні та слідчі дії в закритому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - є незаконними.

- роз`яснення щодо ухвали Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 636/3366/21, що при наявності виправдувального вироку, який набрав законної сили, позивач не зобов`язаний доводити незаконність конкретної слідчої чи процесуальної дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Всі процесуальні та слідчі дії в закритому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 - є незаконними.

- роз`яснення щодо постанов Верховного Суду від 29.05.2019, у справі № 522/1021/16-ц; від 22.04.2019, у справі № 236/893/17; від 25.03.2020, у справі № 641/8857/17; від 31.10.2018, у справі № 383/596/15; від 03.05.2023, у справі № 686/14821/21; від 08.02.2023, у справі № 757/19852/20-ц; від 27.07.2022, у справі № 554/1440/20, в яких зазначено, що закриття провадження з реабілітуючих підстав доказ незаконних дій органів досудового розслідування та завдання моральної шкоди, які не треба додатково визнавати незаконними.

Відтак всі процесуальні та слідчі дії, відносно ОСОБА_1 у кримінальній справі, є незаконними та не потребують окремого встановлення юридичного факту чи визнання таких дій незаконними в судовому порядку, а саме:

- незаконне затримання,

- притягнення невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинувачення у здійсненні тяжкого злочину,

- незаконне взяття під варту з 02.12.2003 до 29.07.2005 (1 рік 7 місяців 27 днів або 19 місяців 27 днів),

- незаконне обмеження волі у вигляді «підписки про невиїзд» з 19.05.2003р до 02.12.2003р. (запобіжний захід «підписка про невиїзд), з 04.07.2011р. до 24.07.2020р. (запобіжний захід «підписка про невиїзд) та з 19.07.2004р. до 02.08.2007р. відбуття покарання у вигляді іспитового терміну, що разом склало 11 років 7 місяців та 6 днів або 139 місяців та 6 днів.

- засудження невинного, за умов спричинення тяжких наслідків,

- незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки,

- незаконного накладення арешту на майно,

- незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства,

Також, окремо звертає увагу суду, що експерт, відповідаючи на питання позивача про стаж роботи та кількість проведених нею судово-психологічних експертиз зі встановлення розміру компенсації моральної шкоди аналогічно його справі відповіла, що вона таких експертиз провела всього ДВІ, що, на мою думку, вказує на малий досвід та можливе не знання всіх «тонкощів» проведення таких експертиз.

При розрахунку розміру грошової компенсації за моральну шкоду експерт у своєму висновку відповідно до таблиці А.1 Методики не врахувала обставини, зазначені в ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» № 266/94 ВР від 01 грудня 1994р., а саме: незаконне засудження, незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконне взяття і тримання під вартою, незаконне проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконне накладення арешту на майно, незаконне проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства, які мали місце, - та є очевидними, в у кримінальній справі та за які передбачена компенсація, що відображено в п. 50, 51, 53 ,54, 55, 56, 59, 60 таблиці А.1 Методики.

На підставі викладеного позивач в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та призначити додаткову судово-психологічну експертизу.

Представник відповідача Отрода Т.Ю. в судовому засіданні не заперечувала проти призначення додаткової судово-психологічної експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти призначення додаткової судово-психологічної експертизи.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що предметом спірних правовідносин зокрема є відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду.

У таких умовах саме психологічна експертиза постає необхідним обґрунтуванням забезпечення найкращих інтересів дитини та способом встановлення найліпших психологічних умов її проживання з одним із батьків.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом, а статтею 76 цього ж Кодексу визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, що встановлюються такими засобами, як і висновки експертів.

Суд, вважає, що для забезпечення сторонам рівних можливостей щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, клопотання позивача про призначення додаткової судово-психологічної експертизи слід задовольнити, зазначаючи, що висновок експерта у даній категорії справи є одним із доказів, якому надається відповідна оцінка поряд з іншими доказами, наданими сторонами.

Питання, які поставлені позивачем на вирішення експертів, має доказове значення у даній справі і потребує спеціальних знань.

При оцінці доводів позивача суд приймає до уваги і пояснення допитаної в судовому засіданні експерта ОСОБА_2 , яка фактично визнала, що повинна була застосовувати пункт 53 Методики, а саме за: «Засудження невинного за умов спричинення тяжких наслідків», що призвело до неповноти висновку експерта та в наслідок чого потребує призначення додаткової судово-психологічної експертизи.

Відомості, які позивач прагне з`ясувати в результаті проведення повторної судово-психологічної експертизи, відносяться до предмета доказування та мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Крім того призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров`я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Відповідно до ч.1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, а також те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи необхідні спеціальні знання в галузі психології, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити у справі додаткову судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Суд вважає за необхідне звернути увагу осіб, які беруть участь у справі на те, що згідно із ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Так, як для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 247, 252, 259-261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_1 про призначення додаткової судово-психологічної експертизи - задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міністерства Внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції в м. Харкові, Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, додаткову судово-психологічну експертизу та поставити перед експертом такі питання:

-Який орієнований розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду), які були встановлені у висновку експерта № 26095, але з урахуванням всіх обставин в кримінальній справі відносно ОСОБА_1 ,незаконності процесуальнихта слідчихдій,які малимісце відносно ОСОБА_1 ,а саме: незаконне затримання, притягнення невинногодо кримінальноївідповідальності,поєднане зобвинуваченням уздійсненні ТЯЖКОГОзлочину,незаконне взяттяпід вартуз 02.12.2003до 29.07.2005р.(1рік 7місяців 27днів або19місяців 27днів),незаконне обмеженняволі увигляді «підпискипро невиїзд»з 19.05.2003рдо 02.12.2003р.(6місяців 13днів),з 04.07.2011р.до 24.07.2020р.(запобіжнийзахід «підпискапро невиїзд» 9років 20днів або 108місяців 20днів)та з29.07.2005р.до 02.08.2007р.фактичне відбуттяпокарання увигляді іспитовоготерміну (2роки 4дні або24місяці 20днів),що всеразом склало11років 7місяців та6днів або139місяців та6днів, засудження невинного, за умов спричинення тяжких наслідків, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Проорганізаційно-правовіоснови боротьбиз організованоюзлочинністю" таіншими актамизаконодавства,з урахуваннямвідповідних пунктів 51, 53, 54, 55, 56 та інших, таблиці А.1 «Методики психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди», внесеної до Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства Юстиції України 18.01.2019 року за реєстраційним кодом 14.1.75» та відповідно до ст. 1Закону України«Про порядоквідшкодування шкоди,завданої громадяниновінезаконними діямиорганів,що здійснюютьоперативно-розшуковудіяльність,органів досудовогорозслідування,прокуратури ісуду» №266/94 ВР від 01 грудня 1994р.

Проведення додаткової судової психологічної експертизи доручити іншому експерту Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Оплату за проведення додаткової судово-психологічної експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Копію ухвали направити до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (м. Харків, вул. Золочівська, 8А) для організації проведення експертизи.

Надати для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 643/6081/23 та матеріали кримінальної справи № 2027/4697/12.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної Казначейської служби України, Міністерства Внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції в м. Харкові, Ліквідаційної комісії УМВС України на Південній залізниці про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - зупинити на час проведення додаткової експертизи.

Ухвала суду в частині, що стосується зупинення провадження у цивільній справі, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Повний текст ухвали буде проголошений 24.02.2025 о 13-00 годині.

Суддя В.О. Афанасьєв