Постанова

від 12.02.2025 по справі 907/521/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2025 р. Справа №907/521/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

розглянув апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради б/н від 03.12.2024,

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.11.2024, суддя Лучко Р.М., м. Ужгород, повний текст рішення складено 21.11.2024

та додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2024

у справі №907/547/24

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Ріо-Сток, м. Ужгород

про стягнення 132 983,54 грн.

за участі сторін:

від позивача Жупан А. Ю.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю Багер Транс звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі Філії Хустське лісове дослідне господарство 563 177,65 грн. боргу, 18 741,81 грн. пені та 1938,81 грн. 3% річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором №243/1 від 22 вересня 2023 року.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з своєчасної оплати вартості виконаних відповідачем робіт за Договором про надання послуг №243/1 від 22.09.2023 року, у зв`язку з чим станом на 04.06.2024 (дата оформлення позовної заяви) в нього виникла заборгованість в розмірі 563 177,65 грн., за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 18 741,81 грн. пені та 1938,81 грн. 3% річних.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.07.2024 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Багер Транс 563 177,65 грн. заборгованості, 17 541,60 грн. пені, 1 938,81 грн. - 3% річних та 6 991,90 грн. в повернення сплаченого судового збору.

В решті позову відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 563 177,65 грн., яка відповідачем не спростована.

Додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2024 заяву товариства з обмеженою відповідальністю Багер Транс від 29.07.2024 про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково.

Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багер Транс 9979,34 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зазначив, що оскільки, за наслідками розгляду спору в цій справі прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн покладаються судом на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

15.08.2024 до Західного апеляційного господарського суду через систему електронний суд надійшла апеляційна скарга Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство б/н від 14.08.2024 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.07.2024 у справі №907/521/24.

Апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, при цьому зазначає наступне:

-у філії Хустське лісове дослідне господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України відсутні відомості про отримання рахунку за надані послуги, оплата не була здійснена, бо не було отримано рахунок.

На підставі наведеного, апелянт просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.07.2024 у справі №907/521/24 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Також просить скасувати додаткове рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2024 у справі №907/521/24, відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апелянта, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначив у відзиві, що погоджується з висновками суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення не заявив, хоча належним чином повідомлений про час та дату слухання справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції та довідками Західного апеляційного господарського суду про доставку ухвали суду до електронного кабінету.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги позицію представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, а також зважаючи на те, що явка його в судове засідання обов`язковою не визнавалась та з врахуванням положення п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

22 вересня 2023 року між Державним спеціалізованим господарським підприємством Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство, як Замовником та товариством з обмеженою відповідальністю Багер Транс, як Виконавцем укладено договір про надання послуг №243/1 (надалі Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язався за завданням Замовника надавати за плату послуги екскаватора гусеничного JCB JS200 (послуги), а Замовник, в свою чергу, зобов`язався приймати і своєчасно оплачувати надані Виконавцем послуги.

Крім того, пунктами 1.2.-1.3. Договору визначено зобов`язання Виконавця проводити відновлення трелювального волока у Монастирецькому лісництві в урочищі Прикирна, згідно об`ємів затвердженої кошторисної документації та власним транспортом доставити екскаватор до об`єкту та повернути його після закінчення робіт, а згідно з п.п. 1.4.-1.5. Договору Замовник зобов`язався здійснювати оплату за простій екскаватора в разі незабезпечення його роботою в робочий час; забезпечити екскаватор якісним паливом зобов`язується Виконавець.

Порядок передачі робіт, розмір і порядок оплати сторонами визначено в розділі 2 Договору, за змістом п. 2.1. якого вартість робіт визначається шляхом ціни однієї відпрацьованої мотогодини роботи екскаватора JCB JS200, яка становить 2300,00 грн (з ПДВ).

Облік роботи спецтехніки здійснюється за фактично відпрацьовані робочі години в змінних рапортах (журналах інших виконаних робіт), який є обґрунтуванням наданих послуг і мають таку ж юридичну силу, як і Акти виконаних робіт і повинні бути підтверджені підписом відповідальної за це особи зі сторони Замовника (п. 2.3. Договору).

За змістом п. 2.4. Договору здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше 3 робочих днів після фактичного надання послуг або в кінці кожного календарного місяця.

Відповідно до п. 2.5. Договору оплата послуг здійснюється Замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Загальна сума Договору становить 600 000,00 грн (п. 2.8. Договору).

За змістом п. 5.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, проте в будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Як встановлено судами, Товариством з обмеженою відповідальністю Багер Транс на виконання умов Договору виконано роботи з відновлення трелювальних волоків з залученням екскаватора гусеничного JCB JS200 на загальну суму 563 177,65 грн., що підтверджується долученими до позовної заяви Актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за 28.12.2023 (на суму 71 835,60 грн.), за 28.12.2023 (на суму 182 025,82 грн.), за 25.12.2023 (на суму 173 002,85 грн.), за 29.12.2023 (на суму 136 313,38 грн.), довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 за означені дати та на відповідні суми, підсумковими відомостями ресурсів, які підписані представниками позивача та відповідача (філії відповідача) з посиланням на умови Договору №243/1 від 22.09.2023 року.

Норми права та висновки, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Проаналізувавши укладений сторонами договір про надання послуг №243/1 від 22.09.2023, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини підпадають під регулювання Глави 33 Господарського кодексу України та норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Так, статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.5. Договору оплата послуг здійснюється Замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Аналізуючи наведені норми права та даючи оцінку у взаємозв`язку з ними умовам п. 2.5. Договору щодо встановлення строку сплати вартості виконаних позивачем робіт, суд враховує, що положеннями ст. 854 ЦК України імперативно встановлено обов`язок Замовника оплатити обумовлену ціну після остаточної здачі робіт, що в спірних правовідносинах пов`язується з датою підписання останнього за хронологією акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за 29.12.2023 та саме з цього часу у Замовника виник обов`язок з оплати вартості виконаних за Договором робіт.

При цьому, надаючи оцінку, встановленому в п. 2.5. Договору строку оплати Замовником (3 банківські дні з дати отримання рахунку) суд враховує положення ст. 627 ЦК України, за якими сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 учасники цивільних правовідносин мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Однак останні у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий у силу прямої вказівки акта законодавства, а також, якщо ці відносини врегульовані імперативними нормами.

Тому сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті).

Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 1 червня 2021 року у справі № 910/12876/19 (пункти 7.6-7.10)).

В даному аспекті та з урахуванням приписів ст. 854 ЦК України суд зважає, що підписані сторонами акти виконаних робіт є первинними документами, оскільки фіксують факт здійснення господарської операції, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги) після їх прийняття.

Наведена правова позиція за схожих обставин викладена в постанові Верховного суду від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

У зв`язку з викладеним, строк виконання зобов`язання Замовника за Договором здійснити оплату виконаних Виконавцем робіт (наданих послуг) в спірних правовідносинах пов`язується саме з підписанням актів виконаних робіт, а не з виставленням ТОВ Багер Транс рахунку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судами встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 563 177,65 грн., яка відповідачем по суті не спростована, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 563 177,65 грн. правомірно задоволені судом першої інстанції.

Перевіривши правильність нарахованих та стягнених судом першої інстанції сум пені та 3% річних, колегія суддів встановила, що такі правомірно стягненні з відповідача в розмірі 18 741,81 грн. пені та 1938,81 грн. 3% річних.

Щодо додаткового рішення.

29 липня 2024 року від позивача через систему Електронний суд надійшла заява від 29.07.2024 в якій заявник просить суд стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України особі Філії Хустське лісове дослідне господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 01.04.2024 за №01/04-2024 (надалі Договір), укладеного між ТОВ Багер Транс, як Клієнтом та Адвокатом Жупаном А.Ю., як Адвокатом, Клієнт доручає, а Адвокат відповідно до чинного законодавства України, в свою чергу, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленість сторін щодо правовідносин, пов`язаних з виконанням укладених Клієнтом договорів.

Згідно з п.4.1. Договору сторони домовили, що сума гонорару та перелік робіт зазначаються Адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності за виконану роботу та вручаються безпосередньо Клієнту (уповноваженій особі Клієнта) або направляються засобами поштового зв`язку за його місцезнаходженням чи засобами комунікаційного зв`язку (електронною поштою).

Наданим позивачем Актом №1 від 29.07.2024 про надання правової допомоги до Договору, визначено, що вартість послуг Адвоката які підлягають сплаті за надані юридичні послуги за результатами виконання пункту 1.1. Договору за: Складання та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги (виконані роботи) за Договором №243/І від 22.09.2023 про надання послуг становить 10 000,00 грн., виходячи зі ставки гонорару Адвоката 2000,00 грн. за годину роботи Адвоката та затрачених останнім п`яти годин на виконання відповідних робіт на користь Клієнта.

Відповідно до платіжної інструкції №749 від 29.07.2024 підтверджується оплата позивачем вартості наданих адвокатом послуг за Актом №1 від 29.07.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані вище докази у сукупності колегія суддів вважає достатніми для підтвердження факту надання позивачу професійної правничої допомоги у справі № 907/521/24 адвокатом Жупаном А.Ю. та її вартості для ТОВ Багер Транс. Судом першої інстанції правомірно задоволено заяву позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 9979,34 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Рішення та додаткове рішення господарського суду Закарпатської області прийняте з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення, оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили доводи, викладені в апеляційній скарзі, та спростували правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Судові витрати.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Хустське лісове дослідне господарство б/н від 14.08.2024 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.11.2024 та додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2024 у справі №921/253/24 залишити без змін

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до касаційної інстанції визначені ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.02.2025

Головуючий суддяБойко С. М.

СуддіБонк Т.Б.

Якімець Г.Г.