Постанова від 17.02.2025 по справі 916/3296/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3296/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Соловйова Д.В.;

Від Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 Ляшенко О.В.;

Від Товариства з обмеженою відповідальністю ОТЄКС Каплун О.Б.;

Від Одеської міської ради не з`явився;

Від Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 (повний текст складено та підписано 23.09.2024)

по справі №916/3296/23

за позовом Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТЄКС

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

- Одеської міської ради;

- Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради;

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

(суддя першої інстанції: Смелянець Г.Є., дата та місце ухвалення рішення: 11.09.2024, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, пр-т Шевченка, 29)

У липні 2023 року Приватне акціонерне товариство АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 звернулось до Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ОТЄКС у якій просило:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ОТЄКС усунути перешкоди в користуванні Приватним акціонерним товариством Автотранспортне підприємство 15168 земельною ділянкою, площею 4,5613 га, розташованою за адресою: м. Одеса вул. Стовпова, 15/Г, яка належить Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168, на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ОД № 003355, виданого 13.03.2001 Одеською міською радою народних депутатів, про що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 133, шляхом звільнення земельної ділянки площею 4,5613 га, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Стовпова, 15/Г, яка належить Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168;

- стягнути на користь Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 судові витрати: по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн та витрати зі сплати правової допомоги адвоката у сумі 25 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на те, що позивач є землекористувачем земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовбова (Стовпова), 15Г у м. Одесі та власником розташованих на ній різних за призначенням нерухомих об`єктів. В свою чергу відповідач самовільно захопив земельну ділянку, площею 4,5613 га та нею безпідставно користується, здійснюється рух великогабаритних транспортних засобів, влаштована стоянка вантажних транспортних засобів, встановлені штучні бар`єри у вигляді бетонних конструкцій, якими заблокований додатковий виїзд з території ПРАТ АТП-15168 та який є пожежним виїздом на вул. О. Вишні (другий заїзд-виїзд на/з території ПРАТ АТП-15168), що загалом призвело до неможливості належного користування позивачем земельною ділянкою площею 4,5613 га та до порушень вимог пожежної безпеки.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 відмовлено Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 у задоволенні позову; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн покладено на Приватне акціонерне товариство АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168.

У своєму рішенні суд зазначив, що відповідач "мирно володів" нерухомим майном, яке знаходиться на спірній земельній ділянці з 12.04.2001 (дати укладання договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка) та дійшов висновку про те, що відповідач мав "правомірні очікування" щодо користування земельною ділянкою під нерухомим майном, яке придбане на підставі договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладеного між сторонами у справі, а отже позивачем не доведено неправомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою та відповідно вчиненням відповідачем перешкод в користуванні позивачем вказаною земельною ділянкою.

Господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, а отже і про відмову у їх задоволенні.

Не погоджуючись з таким рішенням, Приватне акціонерне товариство АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні Приватним акціонерним товариством АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 земельною ділянкою, площею 4,5613 га, розташованою за адресою: м. Одеса вул. Стовпова, 15/Г, яка належить Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168, на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ОД № 003355, виданим 13.03.2001 Одеською міською радою народних депутатів, про що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного 12 користування землею за № 133, шляхом звільнення земельної ділянки площею 4,5613 га, розташованою за адресою: м. Одеса вул. Стовпова, 15/Г, яка належить Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у суді першої інстанції: по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн та витрати зі сплати правової допомоги адвоката у сумі 25 000 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені у суді апеляційної інстанції.

Апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд робить посилання на неіснуючий акт приймання-передачі нерухомого майна. Проте саме акт приймання-передачі нерухомих об`єктів мав би стати підставою для виникнення права власності (це умова договору), але його немає (не існує, сторони його не укладали).

Так, акт, на який робить посилання відповідач не є актом приймання-передачі за договором купівлі-продажу, бо цей акт укладений до дати укладення договору купівлі-продажу, він є лише документом, який попередньо встановлював стан приміщень, але за ним ні право власності, ні нерухомі об`єкти від апелянта відповідачу не передавались. Більше того, цей акт узятий відповідачем з договору оренди, бо саме аналіз змісту акту вказує на можливість передачі у користування.

Апелянт наголошує, що з відповідачем існували орендні відносини нерухомих об`єктів. Відповідачем залучений додаток № 1 до відзиву на позовну заяву від 13.09.2023 року договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруду головного механіка від 12.04.2001. За вказаним договором позивач виступає продавцем, а відповідач покупцем. Відповідно до умов п. 3 зазначеного договору право власності на предмет купівлі-продажу виникає з моменту передачі корпусу ремонтних майстерень та споруду головного 3 механіка згідно акта приймання-передачі. Такий документ відповідачем не залучений до відзиву, що в свою чергу виключає існування у відповідача права власності на вказане майно.

Крім того, апелянт висловлює сумніви щодо дійсності укладеного договору купівлі-продажу бо в «заключения о возможности предоставления в пользование земельного участка» від 30.10.2001 року управління архітектури та містобудування по тексту висновку вказані інші договори за № 177 від 12.04.2001 року та за № 202 від 20.09.2001. Згідно з листом Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради за вих. № 25270/04-04 від 17.05.2023 реєстрація відбулась 20.04.2001 про що був зроблений відповідний запис за реєстровим № 986 (р.книга 11неж стор. 197).

Позивач у своїй скарзі зазначає, що 31.05.2023 він звернувся до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради з проханням надати засвідчену належним чином копію рішення Одеської міської ради № 2016-ХХІІІ від 26.01.2001 та будь-які інші рішення (у тому числі, але не виключно й щодо відведення, передачі, тощо), якщо такі мали місце, відносно земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовбова (Стовпова), 15Г у м. Одесі (ділянка знаходиться між вулицями Остапа Вишні, Стовбова (Стовпова), Йоганна (Іоганна) Гена (колишня Боженка) чи будь-якої її частини.

З отриманої відповіді від Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 14.06.2023 року за вих. № 917-11.1-32 слідує, що позивач є одноосібним землекористувачем, зокрема, земельної ділянки площею 4,5613 га. Такого землекористувача чи співкористувача земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовпова, 15/Г у м. Одесі, як ТОВ «ОТЄКС» не має. Таким чином, користування земельною ділянкою відповідачем здійснюється без правових підстав та у порушення прав позивача.

Таким чином, апелянт вважає, що відмовляючи у задоволенні позовної заяви, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а отже рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 підлягає скасуванню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено Приватному акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

24.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява від Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 про усунення недоліків, допущених в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23, в якій апелянт надав докази доплати судового збору в сумі 4026 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3296/23.

29.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3296/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 призначено на 23.01.2025 року о 14-00 год.

08.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ОТЄКС надійшов відзив на апеляційну скаргу разом з клопотання про поновлення строку на його подання.

Відповідач стверджує у своєму клопотанні, що про дану справу йому стало відомо тільки 06.01.2025 з Єдиного державного реєстру судових рішень, матеріали позовної заяви отримано тільки 06.01.2024, що унеможливило своєчасне подання відзиву.

23.01.2025 в судове засідання з`явились представники позивача та відповідача. В судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, строк на подання відзиву, є таким, що встановлюється судом.

Частинами 1 та 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За приписами частин 1, 2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи наявність у відповідача електронного кабінету в системі «Електронний суд» та отримання відповідачем ухвали 29.10.2024, судова колегія зазначає, що останнім пропущено строк на подання відзиву до суду апеляційної інстанції, а підстави, які вказує відповідач в якості необхідності поновлення строку на подання відзиву суд визнає необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія відмовила в долученні відзиву до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.01.2025 оголошено перерву до 17.02.2025 року о 14-00 год

27.01.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОТЄКС надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи № 916/3296/23 копій платіжних інструкції щодо сплати земельного податку юридичних осіб Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТЄКС» за земельну ділянку по вул. Стовбова (Стовпова), 15/г, у м. Одесі, які з огляду на приписи частини третьої статті 269 ГПК України, не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки позивачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, про що зазначено колегією суддів в судовому засіданні 17.02.2025.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача заперечував проти доводів скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого судовою колегією відмовлено.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 05.02.1987 №76 Про дозвіл АТП-15068 Одеського обласного управління вантажного автотранспорту проектування розширення та реконструкції підприємства по вул. Стовбова,15г, в м. Одеса, зокрема, зобов`язано АТП-15068 Одеського обласного управління вантажного автотранспорту розробити проект розширення та реконструкції АТП-15068 з виділенням в якості будівництва першої черги (1988-1990) профілакторія на 300 автомобілів та КТП на земельній ділянці загальною площею 5,38 га по вул. Стовбовій 15г.

Згідно з Висновком Управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 28.11.2000 №791 по проекту відведення про надання земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства ВАТ АТП 15168, розглянувши проект відведення земельної ділянки погоджено його та визнано за можливе надання ВАТ АТП 15168 земельної ділянки, площею 4,5613 га, за адресою: вул. Стовбова, 15/Г, у промзоні Іллічівського району, у постійне користування, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства.

Рішенням Одеської міської ради від 26.01.2001 №2016-ХХІІІ Про затвердження проектів відведення та надання фактично займаних земельних ділянок відкритому акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168, за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15/Г, загальною площею 4,7804 га, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства і АЗС на 250 заправок на добу:

- затвердити проекти відведення земельних ділянок (додатки 1,2);

- надати ВАТ АТП 15168 земельні ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15/Г, загальною площею 4,7804 га, у тому числі:

- земельну ділянку, площею 4,5613 га, (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель - 1.14.2. - землі автомобільного транспорту) у постійне користування, для експлуатації та обслуговування ВАТ АТП 15168;

- земельну ділянку, площею 0,2191 га, (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель - 1.11.1. - землі автотехобслуговування) у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, строком на 10 років, для експлуатації обслуговування автозаправної станції на 250 заправок на добу.

Згідно з наявним в матеріалах справи Державним актом на право постійного користування землею серія І-ОД №003355 від 13.03.2001 Відкритому акціонерному товариству АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 (нині - Приватне акціонерне товариство АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168, позивач) надано в постійне користування для експлуатації автотранспортного підприємства 4,5613 га землі в межах згідно з планом користування відповідно до рішення Одеської міської ради народних депутатів від 26.01.2001 №2016-ХХІІІ. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №133.

Також позивачем надано до суду Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.05.2023 №333788838 щодо особи відповідача, згідно з якою за параметрами: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження інформація відсутня.

Позивач посилається на самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 4,5613га, на здійснення останнім безпідставного користування спірною земельною ділянкою, здійснення ним руху великогабаритних транспортних засобів, влаштування стоянки вантажних транспортних засобів, встановлення штучних бар`єрів у вигляді бетонних конструкцій, якими заблокований додатковий виїзд з території ПрАТ АТП-15168 та який є пожежним виїздом на вул. О. Вишні (другий заїзд-виїзд на/з території ПрАТ АТП-15168), що, на думку позивача, призвело до неможливості належного користування ним спірною земельною ділянкою.

Відповідач заперечував проти зазначених вимог та надав до суду першої інстанції:

- договір №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладений між ВАТ АТП-15168 та ТОВ ОТЄКС, згідно з яким ВАТ АТП-15168 продав, а ТОВ ОТЄКС купив корпус ремонтних майстерень та будівлю відділу головного механіка, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15 Г. Відповідно до Довідки Характеристики МБТІ №16162 від 12.04.2001 та технічного паспорту, виданих Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 12.10.2000, відчужені об`єкти складаються з двох будівель зазначених на схематичному плані ремонтні майстерні літерою С, відділ головного механіка літерою Р , в цілому загальною площею 2389,9 кв.м. загальною вартістю 174061 грн., які складають 99/1000 ідеальну частку. Відчужені корпус ремонтних майстерень та будівля ВГМ належать Продавцю на підставі Реєстраційного Посвідчення від 19.10.2000, виданого МБТІ під №16. Відповідно до п.3 вказаного договору право власності на відчужені корпус та будівлю виникає у Покупця з моменту передачі корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка, згідно акту приймання передачі, але не пізніше 14 днів після оплати;

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, який підписаний ВАТ АТП-15168 та ТОВ ОТЄКС, згідно з яким на підставі договору №177 (купівлі-продажу) від 12.04.2001 проведений огляд корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка площею 2389,9 кв.м., які передаються у постійне користування для експлуатації на підприємстві ТОВ ОТЄКС відповідно до договору №177. Об`єкт знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15Г;

- реєстраційне посвідчення від 20.4.2001;

- лист КП Бюро технічної інвентаризації ОМР від 17.05.2023 №25270/04-04, в якому на заяву відповідача повідомлено, що станом на 31.12.2012, згідно із записом у реєстровій книзі, право власності на 99/1000 ідеальної частини корпусу ремонтних майстерень і будівлі відділу головного механіка за адресою: місто Одеса, вулиця Стовпова, 15 Г, зареєстровано за юридичною особою: Общество с Ограниченной Ответственностью ОТЭКС (вказане російською мовою, згідно із записом у реєстровій книзі), на підставі договору купівлі- продажу корпусу ремонтних майстерень і будівлі відділу головного механіка, укладений між ОАО АТП - 15168 та ООО ОТЭКС (вказане російською мовою, згідно із записом у реєстровій книзі) від 12.04.2001 за № 177. Реєстраційний запис зроблено 20.04.2001 за реєстровим номером 986 у реєстровій книзі 11неж на сторінці 197;

- лист позивача №375 від 12.02.2002 на адресу Одеського міського голови, в якому позивачем зазначено, що у зв`язку з продажем ТОВ ОТЄКС будівель та споруд, ВАТ АТП-15168 добровільно призупиняє право постійного користування земельною ділянкою площею 0,9063 га в бік ТОВ ОТЄКС, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15 Г.

- висновок Управління архітектури та містобудування про можливість надання в користування земельної ділянки від 30.10.2001 №382/4547. Об`єкт комплекс спору станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Стовбовій, 15-г. замовник ТОВ ОТЄЕКС;

- акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 12.02.2001;

- акт від 15.01.2002 обстеження та погодження в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ТОВ ОТЄКС, для експлуатації будівель по обслуговуванню автомобільного транспорту, за адресою: м. Одеса, Іллічівський р-н, вул. Стовбова, 15/г, який підписаний ВАТИ АТП-15168, ТОВ ОТЄКС, управлінням земельних ресурсів та Земельним кадастровим бюро;

- висновок Управління земельних ресурсів від 29.01.2002 №11, згідно з яким розглянувши технічну документацію з інвентаризації земельної ділянки ТОВ ОТЄКС відзначено, що згідно з реєстраційним посвідченням ОМБТІ та РОН від 04.2001, договором купівлі-продажу від 12.04.2001 177, договором купівлі-продажу від 20.09.2001 №202 ТОВ ОТЄКС належать на праві власності придбані у ВАТ АТП-15168 будівлі та споруди і приміщення, які розташовані за адресою: вул. Стовбова, 15/г. Раніше за рішенням ОМР №2016-ХХІІІ від 26.01.2001 земельна ділянка площею 4,5613 га, за вказаною адресою, була надана у постійне користування ВАТ АТП-15168 для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства. ВАТ АТП-15168 підтверджує переоформлення документів, які посвідчують право ТОВ ОТЄКС на користування земельною ділянкою 0,9063 га, для експлуатації придбаних будівель по обслуговуванню автомобільного транспорту;

- лист КП Бюро технічної інвентаризації ОМР від 10.11.2023 №4168/03.01-12, згідно з яким у КП БТІ ОМР наявна архівна справа на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: місто Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, однак, у вищезазначеній справі відсутні підтверджуючі документи реєстрації права власності на 99/1000 частин за ТОВ ОТЄКС (ООО ОТЄКС), а саме, договір купівлі-продажу від 12.04.2001 №177, про що складений Акт про не виявлення документів, шляхи розшуку яких вичерпано від 09.11.2023 № 51. Додатково повідомлено, що в матеріалах архівної справи на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: місто Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, відсутній технічний паспорт на вищезазначений об`єкт нерухомості замовником якого було ТОВ ОТЄКС.

Так, предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем спірною земельною ділянкою, площею 4,5613 га, яка належить позивачу на праві постійного користування землею, шляхом звільнення вказаної земельної ділянки.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За положеннями статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За положеннями статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як зазначалося раніше, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки площею 4,5613га, а саме: на здійснення відповідачем безпідставного користування спірною земельною ділянкою, здійснення ним руху великогабаритних транспортних засобів, влаштування стоянки вантажних транспортних засобів, встановлення штучних бар`єрів у вигляді бетонних конструкцій, якими заблокований додатковий виїзд з території ПрАТ «АТП-15168» та який є пожежним виїздом на вул. О. Вишні (другий заїзд-виїзд на/з території ПрАТ «АТП-15168»).

При цьому, відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про наявність у нього права власності на нерухоме майно на спірній земельній ділянці, яке набуте відповідачем на підставі відповідного договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладеного між сторонами у справі.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, а також враховуючи обставини справи, судова колегія зазначає, що позивачем не спростовано правомірне володіння відповідачем нерухомим майном на спірній земельній ділянці, що за даних обставин, не може бути підставою для задоволення заявленого позову.

При цьому суд першої інстанції правомірно не досліджував обставин щодо правомірності/неправомірності набуття відповідачем прав на нерухоме майно на підставі договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладеного між сторонами у справі, оскільки такі обставини не входять до предмету спору у даній справі, а навпаки є предметом окремого спору у справі №916/3403/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 15168» до ТОВ «ОТЄКС» про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном.

У зв`язку з вищевикладеним та наявністю окремого спору у справі №916/3403/24, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції цілком обґрунтовано вказано про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168.

Враховуючи, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці з 12.04.2001 (дати укладання договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка), господарський суд Одеської області дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач мав "правомірні очікування" щодо користування земельною ділянкою під нерухомим майном, яке придбане на підставі договору №177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладеного між сторонами у справі, а отже позивачем не доведено неправомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою та відповідно вчиненням відповідачем перешкод в користуванні позивачем вказаною земельною ділянкою.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 15168 на рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 по справі №916/3296/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2025 року.

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош