Ухвала від 07.04.2025 по справі 916/3296/23

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 916/3296/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТЄКС"</a>,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Одеської міської ради, 2) Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради,

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 (повний текст складено 24.02.2025) та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі № 916/3296/23. Вказана касаційна скарга була подана 19.12.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Звертаючись із касаційною скаргою, Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168" посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені, зокрема, пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" хоч і містить посилання на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, за змістом не є належним чином обґрунтованою з огляду на те, що скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду, чітко не зазначає норм права, щодо застосування яких не враховано ці висновки. Крім того, скаржник чітко не зазначає норми права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та не наводить обставин справи, до яких ця норма повинна застосовуватися. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

Однак скаржником не наведено належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не обґрунтував передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Верховний Суд установив, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025, повний текст якої складено 24.02.2025, з урахуванням вихідного дня було 17.03.2025.

Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168" подало касаційну скаргу 19.03.2025 через підсистему "Електронний суд", тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що касаційна скарга у цій справі подається в межах 20-денного строку на касаційне оскарження з дня вручення йому копії оскаржуваної постанови.

Розглянувши доводи, наведені скаржником, Верховний Суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене повністю узгоджується із правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Виходячи із наведених положень Господарського процесуального кодексу України саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку.

У заявленому клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168" зазначає, що подало касаційну скаргу 14.03.2025. Однак колегія суддів установила, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі № 916/3296/23 була подана 19.03.2025 через підсистему "Електронний суд", підтвердженням чого є дата, зазначена на самій скарзі, коли був сформований документ. При цьому скаржник у заявленому клопотанні зазначає, що отримав копію оскаржуваної постанови 24.02.2025, однак Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 15168" не наводить причин пропуску строку на касаційне оскарження після закінчення 20-денного строку, передбаченого частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави, наведені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Приватному акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство 15168" необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку.

З огляду на викладене касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі № 916/3296/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Приватному акціонерному товариству "Автотранспортне підприємство 15168" буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі № 916/3296/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 234, 235, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 15168" на постанову на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 у справі № 916/3296/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).