Постанова

від 03.02.2025 по справі 910/20064/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2025 р. Справа№ 910/20064/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Ходаківської І.П.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від ОСОБА_1 : ОСОБА_1. (в залі суду),

від ОСОБА_2 : ОСОБА_2. (в залі суду), Бурда Ю.М. (в залі суду),

від ГК «Вигурівщина»: Руденко О.О. (в залі суду),

від ОСОБА_3 : не з`явились,

від нотаріуса: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Гаражного кооперативу "Вигурівщина"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 (повний текст складено 01.08.2024)

у справі № 910/20064/23 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до 1) Гаражного кооперативу "Вигурівщина",

2) ОСОБА_3 ,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Леонтьєв Гліб Олегович,

про визнання недійсними, скасування рішень,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач 1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просили визнати недійсним, скасувати повністю рішення позачергових зборів уповноважених членів Гаражного кооперативу "Вигурівщина" (далі - ГК «Вигурівщина», Кооператив), оформлених протоколом від 09.12.2023, та зобов`язати приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Гліба Олеговича (далі - нотаріус Леонтьєв Г.О.) видалити із відомостей в ЄДР зроблений ним запис про зміну керівника ГК «Вигурівщина», за яким таким є ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), та відновити попередній запис, за яким керівник - ОСОБА_2 .

На обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають, що рішення позачергових загальних зборах учасників ГК «Вигурівщина», які відбулися 09.12.2023 та оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників №1, прийняті з порушенням ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та приписів статуту Кооперативу (п. 9.1-9.15) та без проведення самих загальних зборів членів кооперативу; ОСОБА_3 оформив сфальсифікований протокол. Оголошення про скликання загальних зборів із зазначенням в ньому порядку денного зборів та строку подання заяв та пропозицій на збори ніхто з організаторів зборів належним чином не оформляв та ніде не розміщував у визначені статутом строки, а тому позивачі не були присутні на цих загальних зборах та не мали можливості взяти у них участь.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними, скасовано рішення позачергових Зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина», оформлені протоколом від 09.12.2023 в повному обсязі. Стягнуто з ГК "Вигурівщина" на користь ОСОБА_1 1 342,00 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ГК "Вигурівщина" на користь ОСОБА_2 1 342,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог Закону України «Про кооперацію» щодо оголошення про скликання зборів та про обґрунтованість у зв`язку з цим заявлених позивачем вимог.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації змін, внесених до ЄДР, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, суд зазначив, що така вимога має похідний характер від корпоративного спору і залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту шляхом скасування запису в ЄДР за правилами господарського судочинства. Оскільки позивачі у цьому спорі заявили таку вимогу, але не визначили відповідачем у справі особу, яка здійснила відповідну реєстрацію змін, у суду відсутні процесуальні підстави для задоволення таких вимог.

Суд щодо вимог до ОСОБА_3 також зазначив, що відповідачем у справах про визнання недійсним (скасування) рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники (акціонери), оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства. Оскільки предметом позову у даній справі є скасування рішення позачергових зборів уповноважених представників членів ГК «Вигурівщина» від 09.12.2023, яке оформлене протоколом №1 від 09.12.2023, то відповідачем у даній справі повинен бути сам кооператив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2024, ГК «Вигурівщина» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові у повному обсязі, судові витрати покласти на позивачів.

На думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що кооператив порушив порядок підготовки та проведення загальних зборів кооперативу, які відбулись 09.12.2023.

Апелянт вважає, що Закон України «Про кооперацію» не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів. Крім того, за твердженням Кооперативу, рішення про проведення позачергових зборів уповноважених членів кооперативу 09.12.2023 було прийняте відповідно до п. 9.8, 9.9 Статуту ГК «Вигурівщина» правлінням Кооперативу, оформленим протоколом №8 від 14.11.2023. Оголошення про проведення 09.12.2023 позачергових зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина» було виготовлено та розміщено 28.11.2023 на дошках оголошень кооперативу. В силу положень Статуту Кооператив не мав обов`язку персонально сповіщати про заплановані на 09.12.2023 збори члена кооперативу шляхом направлення листа чи смс-повідомлення, телефоном чи в інший спосіб, окрім розміщення відповідного оголошення на дошці об`яв на території Кооперативу.

Також скаржник стверджує, що ОСОБА_2 не є членом Кооперативу, а тому його корпоративні права не можуть бути порушені.

Позиції учасників справи.

Позивачі надали відзив на апеляційну скаргу, у якому вважають скаргу безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. На думку позивачів, суд першої інстанції вірно встановив, що Кооператив не надав жодного належного, допустимого доказу на підтвердження повідомлення учасників Кооперативу про проведення 09.12.2023 позачергових загальних зборів та зробив вірний висновок про порушення Кооперативом порядку підготовки та проведення загальних зборів кооперативу.

Позивачі також зазначають, що 08.12.2023 вони були присутні в кооперативі і будь-які оголошення про проведення позачергових зборів були відсутні.

ГК «Вигурівщина» надало відповідь на відзив позивачів на апеляційну скаргу, у якій проти доводів відзиву на апеляційну скаргу заперечує та наводить власні доводи на їх спростування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20064/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 до надходження матеріалів справи №910/20064/23.

26.08.2024 матеріали справи №910/20064/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 апеляційну скаргу ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23. Розгляд справи призначено на 21.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 задоволено клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду апеляційної скарги ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23. Відкладено судове засідання до 20.11.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 заяву судді Корсака В.А. про самовідвід від розгляду справи №910/20064/23 за апеляційною скаргою ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23 задоволено. Відведено суддю Північного апеляційного господарського суду Корсака В.А. від розгляду справи №910/20064/23. Матеріали справи № 910/20064/23 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 справа №910/20064/23 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 прийнято апеляційну скаргу ГК "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23 до провадження у визначеному складі суду.

У судовому засіданні 20.11.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 16.12.2024, про що повідомив ОСОБА_3 та Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Г.О. відповідною ухвалою.

У судовому засіданні 16.12.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 03.02.2025, про що повідомив ОСОБА_3 та Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Леонтьєва Г.О. відповідною ухвалою.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

ГК «Вигурівщина» створений за рішенням загальних зборів 24.01.1988, зареєстрований рішенням Дніпровської районної ради народних депутатів №55 від 26.01.1988.

Рішенням зборів уповноважених членів ГК "Вигурівщина", оформленим протоколом №7 від 19.11.2016, затверджено Статут ГК "Вигурівщина".

Відповідно до п. 1.1 Статуту ГК "Вигурівщина" заснований відповідно до Конституції України, ЦК України, Закону України «Про кооперацію» та інших чинних законодавчих актів України.

Кооператив створено з метою надання послуг з організації та наступної експлуатації гаражів, зберігання та обслуговування транспортних засобів членів кооперативу за рахунок їх внесків, задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків (п. 3.1 Статуту).

Відповідно до п. 5.4 Статуту Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів у спеціальному журналі, який є складовою частиною номенклатури справ і журналів, затвердженої Загальними зборами (зборами Уповноважених) членів Кооперативу. Формат обліку членів Кооперативу у вище згаданому журналі визначається Правлінням Кооперативу та затверджується Загальними зборами (зборами Уповноважених) членів Кооперативу. Голова Кооперативу зобов`язаний видати кожному з членів Кооперативу посвідчення про членство та перепустку (в одному примірнику) на територію кооперативу.

Згідно з п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 6.8 Статуту член кооперативу має право: обирати і бути обраним до органів управління кооперативу (правління і ревізійної комісії); приймати участь особисто чи через уповноваженого (представника) у вирішенні статутних питань діяльності кооперативу, загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу, працювати в комісіях, виконувати окремі завдання кооперативу; вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі органів управління та посадових осіб; звертатись до правління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб. Порядок звернення та отримання відповідної інформації членами кооперативу регулюється чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.14.1, 6.14.4, 6.14.9 Статуту члени кооперативу зобов`язані дотримуватись вимог статуту та внутрішніх нормативних документів (положення, інструкції, правила внутрішнього розпорядку тощо) кооперативу та виконувати рішення органів управління кооперативу; брати участь у витратах на придбання, ремонт, експлуатацію майна кооперативу, що знаходиться в загальному користуванні його членів; самостійно ознайомлюватись з прийнятими в кооперативі поточними постановами, рішеннями, оголошеннями тощо, а також з особистою фінансовою заборгованістю перед кооперативом.

Розділом 8 Статуту визначено, що управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, відкритості, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління кооперативом є загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу.

Виконавчим органом управління кооперативу є правління кооперативу.

Для опрацювання окремих питань на загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу, а також в період між ними правління кооперативу може утворювати спеціальні комісії з членів кооперативу та із залученням фахівців як консультантів, які не є членами кооперативу.

Контролюючим органом кооперативу є ревізійна комісія.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (п. 9.1 Статуту).

Відповідно до п. 9.2 Статуту до виняткової компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження нової редакції статуту кооперативу та прийняття рішень про ліквідацію та реорганізацію кооперативу.

Згідно з п. 9.3 Статуту кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі. У виняткових випадках (хвороба, відрядження), якщо член кооперативу не може особисто прийняти участь у роботі загальних зборів кооперативу, своє рішення відносно питань, визначених в п. 9.2 цього Статуту, він викладає письмово, завіряє нотаріально або головою кооперативу і передає через голову кооперативу або уповноваженого кооперативу або довірену особу на загальні збори кооперативу.

Пунктом 9.4 Статуту визначено, що у разі коли з організаційних причин проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, скликаються збори уповноважених членів Кооперативу. Кількість делегованих уповноважених встановлюється - один уповноважений від 20 членів кооперативу. Уповноважені обираються або дообираються з числа членів кооперативу, які не порушують вимоги Статуту кооперативу. Делегування уповноваженого оформляється протоколом зборів кооперативу, що делегують свої повноваження конкретній особі - члену кооперативу, або цивільно-правовими документами (договором доручення, тощо) згідно з чинним законодавством України.

На зборах уповноважених можуть бути присутніми члени кооперативу, брати участь у обговоренні питань, а голосувати - тільки уповноважений член кооперативу особисто.

Відповідно до п. 9.5 Статуту додатково до компетенції загальних зборів, а також виключно до компетенції зборів уповноважених членів кооперативу належить: визначення організаційної та виконавчої структури кооперативу, затвердження внутрішніх положень, інструкцій та правил, внесення змін до них; обрання та відкликання членів виконавчих органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу, а також відповідно до вимог та порядку обрання чи звільнення голови кооперативу; заслуховування та затвердження звітів органів управління і контролю кооперативу; затвердження розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, за необхідності та за згодою більшості членів кооперативу залучення кредитів; затвердження річного фінансового звіту та балансу кооперативу, розподіл доходів та покриття збитків; затвердження рішень щодо володіння, користування, розпорядження майном кооперативу; утворення спеціальних комісій із використання сторонніх (найманих) фахівців як консультантів, залучення аудиту, тощо; затвердження змін до статуту.

Чергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням кооперативу або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше 1 разу на рік. З результатів діяльності кооперативу за календарний рік збори проводяться не пізніше 3 місяців після закінчення фінансового року (п. 9.7 Статуту).

Згідно з п. 9.8 Статуту позачергові загальні збори або збори уповноважених членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу за власною ініціативою, на вимогу ревізійної комісії за результатами перевірки і виявлених значних недоліків в діяльності кооперативу та його органів управління або на вимогу не менше 1/3 членів кооперативу, якщо цього вимагають інтереси кооперативу і вирішення їх в компетенції цих зборів.

Відповідно до п. 9.9 Статуту повідомлення про проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу має бути винесене на дошку оголошень кооперативу за місцем його знаходження та/або інтернет-сайті кооперативу не пізніше 20 діб до дати їх проведення, а для позачергових - не пізніше 10 діб до дати їх проведення. За рішенням правління та за наявності для цього коштів в кооперативі може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам (уповноваженим) кооперативу щодо запланованих загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу.

У повідомленні про проведення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу вказується: повне найменування та місце знаходження кооперативу; дата та час проведення зборів; перелік питань, включених до порядку денного; час початку та закінчення реєстрації членів кооперативу для участі у зборах; порядок ознайомлення членів кооперативу з документами та інформаційними матеріалами, пов`язаними із порядком денним; адреса, строк та умови внесення пропозицій, зауважень чи інформаційних матеріалів щодо порядку денного зборів.

Не пізніше як за 20 діб до дати проведення чергових загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і за 10 діб до дати проведення позачергових зборів кожен член кооперативу може запропонувати включення додаткових питань до порядку денного, а також висунути кандидатів до обрання складу органів управління кооперативу.

Пропозиції членів кооперативу, які на встановлену дату їх внесення володіють у сукупності понад 10 відсотками голосів від загальної кількості членів кооперативу, не можуть бути відхиленні правлінням кооперативу (п. 9.10 Статуту).

Згідно з п. 9.11 Статуту про зміни, що сталися у порядку денному загальних зборів, не пізніше ніж за 10 діб до проведення зборів правління кооперативу повідомляє членів кооперативу інформацією на дошці об`яв та шляхом надсилання їм цієї інформації листами за місцем їх проживання при наявності для цього коштів в кооперативі.

Пунктом 9.12 Статуту визначено, що загальні збори членів кооперативу правомочні (легітимні) вирішувати питання, якщо на них присутні більше (половини) його членів, а збори уповноважених за наявності не менше 2/3 (дві третини) уповноважених. Наявність кворуму визначається один раз на момент завершення реєстрації членів кооперативу, які прибули для участі у зборах.

Кожен член кооперативу чи уповноважений член кооперативу має один голос і це право не може бути передано іншій особі.

Представники членів кооперативу на загальних зборах діють на підставі доручень членів кооперативу, завірених нотаріально або головою кооперативу.

Відповідно до п. 9.13 Статуту рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу щодо прийняття або внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього, реорганізацію або ліквідацію кооперативу, в межах їх повноважень, вважається прийняти, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу приймається відкритим голосуванням шляхом підняття спеціальних карток або з використанням бюлетенів для голосування.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу є обов`язковим для всіх членів кооперативу.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу фіксується протоколами, що ведуться, реєструються та обліковуються відповідно до Правил внутрішньої господарської діяльності (п. 9.14 та п. 9.15 Статуту).

Згідно з п. 10.1 та п. 10.2 Статуту виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова кооперативу, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Правління підзвітне загальним зборам (зборам уповноважених) членів кооперативу і несе відповідальність за роботу кооперативу та її відповідність статутним вимогам кооперативу.

Члени правління у кількості не менше трьох обираються із членів кооперативу, які не порушують вимоги цього Статуту, загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на строк 5 років.

Загальна кількість членів правління кооперативу повинна бути не менше 3 осіб, в тому числі голова кооперативу.

Відповідно до п. 11.1 та п. 11.2 Статуту голова кооперативу обирається із членів кооперативу загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу на термін 5 років.

Голова кооперативу на загальних зборах членів кооперативу обирається чи звільняється від своїх обов`язків відкритим голосуванням у порядку, визначеному цим Статутом, якщо на них присутні більше половини його членів, простою більшістю голосів.

На зборах уповноважених голова кооперативу вважається обраним чи звільненим, якщо участь у голосуванні взяли не менше 75% від загальної кількості уповноважених членів кооперативу, простою більшістю голосів.

Відповідно до п. 12.1 та п. 12.2 Статуту ревізійна комісії кооперативу веде контроль за фінансово-господарською діяльністю кооперативу. Ревізійна комісія обирається загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.

Ревізійна комісія обирається з числа членів кооперативу терміном на 5 років в кількості 3 осіб. Члени правління не можуть бути членами ревізійної комісії.

09.04.2019 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу гаражного боксу придбав гаражний бокс під номером АДРЕСА_1 .

Відповідно до членської книжки члена ГК «Вигурівщина» (протокол про прийняття від 01.02.2020), облікової картки ОСОБА_2 є членом ГК «Вигурівщина» та займає капітальний гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Довідка вих. № 24/06 від 21.06.2017 свідчить, що ОСОБА_1 є членом ГК «Вигурівщина» та займає капітальний гаражний бокс № НОМЕР_2 .

У Протоколі №1 від 09.12.2023 позачергових зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина» зазначено, що відповідно до Статуту зареєстровано більше 2/3 уповноважених членів гаражного кооперативу, кворум для проведення зборів уповноважених членів кооперативу наявний.

Позачергові збори уповноважених членів кооперативу правомочні вирішувати всі питання порядку денного.

Порядок денний:

1. Про звільнення із займаної виробничої посади нинішнього голови ГК «Вигурівщина» ОСОБА_2 .

2. Про обрання та призначення (поновлення) на посаду голови ГК «Вигурівщина» ОСОБА_3 .

3. Про обрання нового складу правління ГК «Вигурівщина».

4. Про обрання нового голови спостережної ради ГК «Вигурівщина».

5. Про ліквідацію лічильної комісії, відкликання голови і членів лічильної комісії.

6. Про обрання нового складу ревізійної комісії ГК «Вигурівщина».

7. Про доручення здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про ГК «Вигурівщина», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

8. Різне.

Позивачі вважають, що рішення, які були прийняті на позачергових загальних зборах учасників ГК «Вигурівщина», які відбулися 09.12.2023 та оформлені протоколом позачергових загальних зборів учасників №1, мають бути визнані недійсними, оскільки прийняті з порушенням ст. 15 Закону України «Про кооперацію» та п. 9.1-9.15 Статуту Кооперативу та без проведення самих загальних зборів членів кооперативу, з оформленням сфальсифікованого протоколу. Оголошення про скликання загальних зборів із зазначенням в ньому порядку денного зборів та строку подання заяв та пропозицій на збори ніхто з організаторів зборів належним чином не оформляв та ніде не розміщував у строки, визначені статутом. Позивачі стверджують, що за таких обставин не були присутні на вказаних загальних зборах та не мали можливості взяти в них участь. Неповідомлення учасників про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку позивачі вважають грубим порушенням їх прав на управління, що є підставою для визнання рішень загальних зборів Кооперативу недійсними.

ГК «Вигурівщина» проти заявлених вимог заперечує та зазначає, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2019 набув право власності на гараж № НОМЕР_1 , однак в порушення вимог Статуту не надав необхідні документи та не сплатив вступний внесок, у зв`язку з чим правління Кооперативу не приймало рішення про прийняття його у члени кооперативу. Кооператив вважає, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі оскільки скликання позачергових загальних зборів здійснювалось Кооперативом, а не ОСОБА_3 . Оголошення про проведення 09.12.2023 позачергових зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина» було підготовлено та розміщено 28.11.2023 на дошках оголошень кооперативу, розташованих при в`їзді в кооператив біля охорони та куті 9 ряду за місцем його знаходження.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції у прийнятті постанови.

За змістом положень ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво), і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3 ГК України).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 ГК України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами ст. 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За визначенням ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

А отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (ст. 3 Закону України «Про кооперацію»).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Стаття 10 Закону України «Про кооперацію» визначає, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/7554/18.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Згідно з ч. 5-7 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

За змістом ч. 8-11 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу.

Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу.

З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням (ч. 12 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 05.07.2022 у справі №911/2269/20.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №916/211/22 зазначив, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів членів кооперативу можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення члена кооперативу можливості взяти участь у загальних зборах; порушення рішенням загальних зборів прав чи законних інтересів члена.

Однак не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Для визнання недійсними рішень загальних зборів кооперативу повинен бути доведеним факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів члена кооперативу (позивача).

Вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого кооперативу і його інших членів, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів членів кооперативу і самого кооперативу. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес члена кооперативу для його співставлення з інтересами інших членів та кооперативу, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення.

Корпоративна палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що такий підхід до вирішення подібних корпоративних спорів є усталеним і його послідовно дотримуються господарські суди під час вирішення спорів щодо оскарження рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб. Визначальним для задоволення такого позову є наявність ознак порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів позивача.

Наведені вище норми права свідчать, що закон України «Про кооперацію» передбачає можливість передбачити у статуті скликання зборів уповноважених кооперативу.

Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 у справі №910/4201/20 сформував правовий висновок, що положення про загальні збори членів кооперативу і збори уповноважених містяться в ст. 15 Закону України «Про кооперацію», яка має назву "Вищий орган управління кооперативу". Таким чином, збори уповноважених не є окремим органом управління, ці збори проводяться замість загальних зборів, коли через велику кількість членів чи інші обставини провести загальні збори неможливо, мають таку саму компетенцію як і загальні збори. Порядок обрання уповноважених має бути визначений статутом кооперативу.

Відмінність між цими двома органами полягає у тому, що:

1) у загальних зборах з правом голосу мають право брати участь лише члени кооперативу, а у зборах уповноважених - лише уповноважені;

2) різними є правила визначення кворуму: кворум загальних зборів становить половина від загальної кількості членів кооперативу, а зборів уповноважених - 2/3 від загальної кількості уповноважених.

Закон України «Про кооперацію» не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів.

Разом з тим, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 05.11.2019 у справі №922/80/18).

Участь у загальних зборах члена кооперативу фактично є корпоративним правом такої особи на управління таким кооперативом в розумінні ст. 12 Закону України «Про кооперацію».

Належне повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації таких прав.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі №910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

Обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.04.2024 у справі №916/3902/21 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Разом з тим Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 зазначив, що корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що у свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів.

Суд встановив, що Кооператив не надав жодного належного, допустимого доказу, який підтверджував би обставини щодо вчиненням ним усіх необхідних дій для належного повідомлення учасників кооперативу про проведення 09.12.2023 позачергових зборів уповноважених членів кооперативу.

Колегія суддів відзначає, що згідно зі Статутом на зборах уповноважених можуть бути присутніми члени Кооперативу, брати участь у обговоренні питань, а голосувати - тільки уповноважений член Кооперативу особисто.

Суд також зауважує на наявності рішення позачергових загальних зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина», оформлених протоколом №1 від 11.11.2023, яке не визнано недійсним та не скасовано, що містить відомості щодо членства ОСОБА_2 та обрання його головою Кооперативу.

Ураховуючи, що на порядку денному зборів уповноважених стояло питання «Про звільнення із займаної виробничої посади нинішнього голови ГК «Вигурівщина» ОСОБА_2 », колегія суддів вважає, що неналежне повідомлення цього члена Кооперативу впливає на його права та обов`язки.

У протоколі №1 від 09.12.2023 зазначено, що оголошення про проведення позачергових зборів уповноважених членів Кооперативу було підготовлено правлінням кооперативу та розміщено 28.11.2023 на дошках оголошень кооперативу, розташованих при в`їзді в кооператив, біля охорони та на розі дев`ятого ряду за місцем його знаходження.

У додаткових поясненнях Кооператив (сформовані в «Електронному суді» 18.06.2024) зазначив, що позивачі в період з 28.11.2023 по 08.12.2023 не були на території гаражного кооперативу.

Отже, оскільки Кооператив не здійснював інших, крім повідомлення на дошках оголошень Кооперативу, способів повідомлення учасників Кооперативу про збори уповноважених, суд вважає, що позивачі не були повідомлені про спірні збори.

Доказів протилежного Кооператив не надав.

Окремо колегія суддів вважає за доцільне навести такі міркування.

Обраний Кооперативом спосіб повідомлення аж ніяк не гарантує дійсно повного і належного інформування членів Кооперативу з урахуванням їх кількості - 890. Адже розміщення паперового оголошення у двох/трьох місцях на території, навіть на відповідній дошці на в`їзді / виїзді, не може з достатньою вірогідністю забезпечити те, що всі члени, які проходять (а тим більше проїжджають) повз, звернуть на нього увагу. Крім того, такий спосіб повідомлення передбачає, що кожний (принаймні, переважна більшість) член Кооперативу протягом строку з моменту появи оголошення до моменту проведення зборів хоча б один раз з`явиться на території Кооперативу. Але це виглядає доволі примарно, зважаючи на реальні потреби людей, в т. ч. щодо постійного використання належних їм гаражів, та можливі особисті життєві ситуації.

Крім того сам Кооператив (і його правління насамперед) мають бути зацікавлені у наявності якомога надійнішого способу повідомлення членів про заплановані заходи для уникнення в подальшому будь-яких суперечливих ситуацій. Тим більше, що на час виникнення спору крім засобів поштового зв`язку існує декілька додаткових можливостей такого повідомлення - електронною поштою, розсилкою через спеціальні групи чи канали у кількох месенджерах в автоматичному режимі тощо.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не є членом кооперативу, а тому його корпоративні права не можуть бути порушені, колегія суддів зазначає, що надані ОСОБА_2 докази на підтвердження його членства у ГК «Вигурівщина» не спростовані відповідачами. Таким доводам суд першої інстанції надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.

Доводи Кооперативу про те, що членська книжка ОСОБА_2 є підробленою, а тому такою, що не є належним доказом у справі, суд оцінює критично та зазначає, що відповідач не надав своїх доказів на підтвердження таких доводів.

Крім того, обрання цієї особи головою правління істотно протирічило б положенням розділу 6 Статуту.

Також критично суд оцінює пояснення скаржника у апеляційній скарзі щодо різних статусів членів кооперативу, оскільки такі пояснення не підтверджені належними доказами.

З цього приводу суд відзначає, що згідно з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд також зазначає, що у п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Оскільки Кооператив не надав доказів на підтвердження покладених ним у обґрунтування заперечення заявлених до нього позовних вимог, суд вважає, що Кооператив не довів належним чином обставини, про які він стверджує.

Водночас позивачі надали докази на підтвердження членства у Кооперативі та неналежного повідомлення про проведення спірних зборів.

Наведене у сукупності свідчить, що Кооператив порушив порядок підготовки та проведення загальних зборів уповноважених кооперативу, які відбулись 09.12.2023.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Таким чином, право окремих членів кооперативу на участь у позачергових зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту про порядок скликання і проведення зборів.

Допущені при проведенні зборів уповноважених членів ГК «Вигурівщина» від 09.12.2023 порушення істотно обмежили права позивачів як членів кооперативу, оскільки позбавили їх права голосування при прийнятті рішень на таких зборах, права на участь в управлінні кооперативом, права обирати і бути обраним в органи управління.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що оскаржуваним рішенням було порушено корпоративні права позивачів, в т. ч. на участь у зборах та управління кооперативом.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог Закону України «Про кооперацію» щодо повідомлення про скликання зборів та обґрунтованість заявленої позивачами вимоги про визнання недійсними у повному обсязі рішень позачергових зборів уповноважених ГК «Вигурівщина» від 09.12.2023, оформлених протоколом загальних зборів уповноважених Кооперативу №1 від 09.12.2023, та задоволення вимог позову в цій частині.

Інші висновки суду першої інстанції щодо позовних вимог (зокрема, відмову у їх задоволенні) Кооператив не оскаржує, а тому апеляційний суд здійснює перегляд справи у встановлених ст. 269 ГПК України межах.

Щодо наведених у апеляційній скарзі заперечень на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 колегія суддів зазначає таке.

Скаржник вважає, що суд залишив без розгляду подане його представником клопотання про відкладення призначеного на 17.04.2024 судового засідання.

Суд першої інстанції в ухвалі від 17.04.2024 зазначив, що 17.04.2024 в системі «Електронний суд» відповідач 2 сформував клопотання про відкладення розгляду справи .

Місцевий суд зазначеною ухвалою відклав розгляд справи до 08.05.2024, явку представників учасників справи у підготовче засідання визнав обов`язковою, задовольнив клопотання позивачів про витребування доказів.

Апелянт вважає, що суд задовольнив клопотання позивачів, не з`ясувавши його (кооперативу) доводи та міркування щодо цього клопотання.

Задовольняючи клопотання позивачів, суд дійшов висновку, що з огляду на предмет та підстави позову у даній справі, необхідність з`ясування всіх обставин справи, всебічного та об`єктивного дослідження правомірності позовних вимог по справі, клопотання про витребування доказів є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 80 ГПК України).

Зазначені вимоги дотримані позивачами у поданому ними 17.04.2024 клопотанні, що досліджено судом у судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає порушення, про яке стверджує Кооператив, оскільки витребувані судом докази (оригінали та засвідчені копії Протоколу зборів Уповноважених членів, яким затверджено рішення Правління Кооперативу про прийняття в члени Кооперативу ОСОБА_3., Протоколу зборів Уповноважених членів, яким затверджено рішення Правління Кооперативу про прийняття в члени Кооперативу ОСОБА_4 , Протоколу зборів Уповноважених членів, яким затверджено рішення Правління Кооперативу про прийняття в члени Кооперативу ОСОБА_5 ).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Гаражного кооперативу "Вигурівщина" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 у справі №910/20064/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/20064/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 24.02.2025 після виходу судді Алданової С.О. з відпустки.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді І.П. Ходаківська

С.О. Алданова