Постанова

від 18.02.2025 по справі 910/19247/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"18" лютого 2025 р. Справа№910/19247/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 18.02.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 (повний текст складено 03.06.2024)

у справі №910/19247/23 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд»

про стягнення 13 297 805,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець» / позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» (далі - ТОВ «Праймвуд» / відповідач) про стягнення боргу у розмірі 13 297 805,77 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №10562/04 від 18.06.2014 (далі - Договір), яке полягає у неповерненні надлишково сплачених коштів по переплаті за куплену позивачем у квітні, травні та І декаді червня 2023 року електричну енергію, що становить 13 297 805,77 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 позов задовольнив повністю. Присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» кошти у сумі 13 297 805,77 грн та витрати зі сплати судового збору 199 467,09 грн.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи попередньо сплачені позивачем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні-травні 2023 року та перші 10 днів червня 2023 року, у позивача виникла переплата за договором за куплену електричну енергію вироблену генеруючою одиницею W-код 62W862458298279Y у розмірі 13 297 805,77 грн, а саме: за квітень 2023 року - у сумі 4 390 360,07 грн; за травень 2023 року - у сумі 6 869 999,61 грн; за червень 2023 року у сумі 2 037 446,09 грн, що відповідно до п.3.4. договору, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України підлягає поверненню позивачу.

Не погодившись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним дотриманням норм матеріального права та процесуального права.

Відповідач звернув увагу апеляційного суду, що сума, з якої складається ціна позову у розмірі 13 297 805,77 грн, являє собою оплату за одну з трьох генеруючих одиниць, на яких товариство здійснює виробництво і продаж електроенергії Позивачу по Договору. Відповідно до підписаних та чинних актів купівлі-продажу електроенергії (акти додано Позивачем до позову ) зафіксовано вироблення електроенергії по трьох генеруючим одиницям у квітні 2023 року у розмірі 19 769 694,38 грн, у травні 2023 року у розмірі 38 187 738,39 грн, та по двох генеруючим одиницям у червні 2023 року у розмірі 21 522 190,22 грн.

Також відповідач вказує, що навіть коригування виробництва електроенергії за спірний період, шляхом «обнулення» показників по генеруючій одиниці W-код 62W862458298279Y (станція Костогризово), залишає позивача боржником перед відповідачем за спірний (розрахунковий) період по Договору, що підтверджується Актом звірки.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А., судді: Тарасенко К.В., Коробенко Г.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.06.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19247/23; відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23.

Матеріали справи №910/19247/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 04.07.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 09.07.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» про відстрочення сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 залишив без руху, надав скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Скаржник у встановлений строк усунув недоліки апеляційної скарги, шляхом подання відповідного клопотання.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 22.07.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23; розгляд апеляційної скарги призначив на 24.09.2025 о 15 год 40 хв.

09.08.2024 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» не підлягає задоволенню.

На думку позивача, місцевий господарський суд повно і всебічно дослідив усі фактичні обставини справи, з наданням оцінки всім аргументам на які посилались обидві сторони та ухвалив законне і обгрунтоване рішення про задоволення позовних вимог. Позивач зазначає, що НКРЕКП підтверджено, що первісні ДКО, на підставі яких позивач сплачував кошти відповідачем є помилковими.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці 24.09.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.09.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 призначив на 14.11.2024 о 09 год. 45 хв.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 04.11.2024, розгляд справи не відбувся.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу №910/19247/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.12.2024 прийняв до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Ходаківська І.П., Демидова А.М. Призначив розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 на 21.01.2025 о 13 год. 15 хв.

У судовому засіданні 21.01.2025 оголошено перерву у даній справі до 28.01.2025 об 11 год. 55 хв.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.01.2025 продовжив строк розгляду справи №910/19247/23. Оголосив перерву у справі №910/19247/23 до 18.02.2025 о 12 год. 40 хв.

18.02.2025 позивачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №910/19247/23 до закінчення в касаційному порядку об`єднаною Палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду / Великою Палатою Верховного суду справи №908/1162/23.

Клопотання обґрунтоване тим, що вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду/Великою Палатою Верховного Суду питання поширення (непоширення) норми статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду даної справи, адже нормами вказаного Закону відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача щодо стягнення вартості електричної енергії, згенерованої на тимчасово окупованих територіях України, у т.ч. після 24.02.2022

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2025 заперечив проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/19247/23.

Колегія суддів, порадившись на місці, відмовила у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/19247/23 з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №924/645/18 та від 20.12.2019 у справі №910/13234/18).

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи певної черговості розгляду вимог тощо (постанова Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №918/926/17).

При цьому зупинення провадження має бути доцільним і мотивованим та не повинно призводити до безпідставного затягування строків розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

На переконання суду апеляційної інстанції відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи №908/1162/23.

У судовому засіданні 18.02.2025 позивач просив оголосити перерву для надання представнику часу для ознайомлення з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №910/19641/23.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.02.2025 заперечив проти клопотання позивача про оголошення перерви, оскільки представник позивача особисто приймав участь у справі №910/19641/23 та був присутній у судовому засіданні під час проголошення постанови.

Колегія судді порадившись на місці відмовила представнику позивача у задоволенні клопотання про оголошення перерви.

18.02.2025 представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

18.06.2014 між Державним підприємством «Енергоринок» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» укладений договір №10562/04.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено ДП "Гарантований покупець" на базі філії "Гарантований покупець" державного підприємства "Енергоринок" шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №455 затверджено статут ДП "Гарантований покупець", відповідно до пункту 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

02.07.2019 між Державним підприємством «Енергоринок», Державним підприємством «Гарантований покупець» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» укладена додаткова угода №378/01 до договору №10562/04 про зміну сторони договору з Державного підприємства «Енергоринок» на Державне підприємство «Гарантований покупець» та замінено статті 1-10 Договору статтями 1-8 в новій редакції.

Між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди до договору від 11.12.2019 №1238/01, від 12.03.2020 №404/01/20, від 16.02.2021 №550/01/21, від 18.05.2023 №1141/07/23.

У додатковій угоді №404/01/20 від 12.03.2020 до Договору ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Праймвуд» (продавець за "зеленим" тарифом) дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник" за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом", а також статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

Згідно з п. 1.1 договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену Продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами) (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до п. 3.1 (в редакції додаткової угоди від 12.03.2020 №404/01/20) договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку (йдеться про Порядок №641) або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно із п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Додатковою угодою №550/01/21 від 16.02.2021 до Договору ДП "Гарантований покупець" та ТОВ «Праймвуд» виклали, зокрема, пункти 3.3, 3.4 Договору в новій редакції.

У п. 3.3 договору (в редакції додаткової угоди від 16.02.2021 №550/01/21) сторонами погоджено, що оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно із п. 3.4 договору (в редакції додаткової угоди від 16.02.2021 №550/01/21) у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

На виконання умов договору Гарантований покупець, з урахуванням наданих АКО даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску електричної енергії та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції здійснював перерахування коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» за електричну енергію у розрахункових періодах: квітень-травень 2023 року та 1 декаду (10 днів) червня 2023 року (станція "Костогризово", W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y), у загальному розмірі 32 726 704, 00 грн що підтверджується платіжними інструкціями від 14.04.2023 №287976, від 17.04.2023 №288844, від 25.04.2023 №289829, від 26.04.2023 №290679, від 28.04.2023 №291602, від 15.05.2023 №293004, від 18.05.2023 №293954, від 25.05.2023 №294881, від 31.05.2023 №296830, від 31.05.2023 №295952, від 15.06.2023 №299466, від 26.06.2023 №300516, від 30.06.2023 №301473.

Також, у матеріалах справи містяться підписані позивачем та відповідачем акти купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2023 на суму 19 769 694, 38 грн, від 31.05.2023 на суму 38 187 738, 39 грн та від 30.06.2023 на суму 21 522 190, 22 грн.

При складанні акта купівлі-продажу електроенергії за червень 2023 року об`єкт генерації "Костогризове" (W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y) не включений до цього акта.

01.06.2023 №01-001280 АТ "Херсонобленерго" зазначило, що всі об`єкти виробників, які розташовані на тимчасово окупованій частині Херсонської області, а також об`єкти електроенергетики, які розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України, починаючи з 00:00 12.11.2022. У переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, вказано електростанцію, що належить учаснику ринку ТОВ «Праймвуд», ЕІС код Х-типу 62Х896121212397Е, найменування СЕС ВЕС «Костогризово», ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94259G93529L (т. 1, а.с. 59-61).

У листі ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 №007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та працюють несинхронно з ОЕС України. Зокрема в цьому переліку вказано про несинхронну роботу з 12.11.2022 об`єкта генерації ТОВ «Праймвуд», ЕІС код Х-типу 62Х896121212397Е, найменування СЕС ВЕС «Костогризово», ЕІС код ТКО ZV-типу 62ZV94259G93529L (т. 1, а.с. 62-64).

У листі від 05.07.2023 вих. №01/32699, адресованому ДП "Гарантований покупець", НЕК "Укренерго" повідомило, що відповідно до рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України (пункт 1 протоколу від 03.07.2023 №48-п), АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. На виконання протоколу від 03.07.2023 №48-п, АКО 05.07.2023 на електронну адресу dzdre@gpee.com.ua надано сертифіковані дані комерційного обліку щодо відпуску/споживання генеруючих одиниць, що входять в балансуючу групу гарантованого покупця за квітень та червень 2023 року з КЕП уповноваженого представника (т. 1, а.с. 69).

Відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень і травень 2023 року (по версії ММS 2) та сертифікованих даних комерційного обліку за червень 2023 року (по версії ММS 1), у вищевказані розрахункові місяці об`єкт генерації відповідача - Костогризове (W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y) не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0").

Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за квітень, травень 2023 року, а також сертифіковані дані комерційного обліку АКО за червень 2023 року (по версії ММS 1) по ТОВ "ПРАЙМВУД" W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS).

Позивач надіслав на електронну пошту відповідача акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 року від 11.07.2023 та акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 року від 18.08.2023.

Акти коригування за квітень та травень 2023 року надіслані відповідачу на електронну пошту, визначену п. 16 додаткової угоди №550/01/21 від 16.02.2021 (sun.capital.ukraine@gmail.com, e.koshik@gmail.com).

Відповідач вказаних актів не підписав, оскільки не погодився з коригуванням АКО даних комерційного обліку за спірний період.

З актів коригування складених позивачем вбачається, що обсяг фактично відпущеної відповідачем електричної енергії (W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y) зменшився, розмір грошових зобов`язань позивача перед відповідачем змінився відповідно, а саме:

- квітень 2023 року - за даними ММS 1 - 1 611 788,000 кВт*год, за даними ММS 2 - 0;

- травень 2023 року - за даними ММS 1 - 2 641 668,000 кВт*год, за даними ММS 2 - 0;

- червень 2023 року - за даними ММS 1 - 0, за даними ММS 2 - 0.

Враховуючи попередньо сплачені позивачем платежі та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні, травні та червні 2023 року, позивач вважає, що у нього виникла переплата за договором за куплену електричну енергію вироблену генеруючою одиницею W-код 62W862458298279Y у розмірі в розмірі 13 297 805,77 грн, а саме: за квітень 2023 року - у сумі 4 390 360,07 грн; за травень 2023 року - у сумі 6 869 999,61 грн; за червень 2023 року у сумі 2 037 446,09 гри.

Листами від 13.07.2023 №41/2315, від 15.08.2023, №41/2989 від 20.07.2023 №41/2434 та від 01.09.2023 №41/3308 ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" зверталося до ТОВ "ПРАЙМВУД" з вимогою про повернення вищезазначених переплат.

Проте, відповідач не погодився з коригуванням показників виробітку електричної енергії, про що зазначив в листі від 06.07.2023 №06-07/23-1, а також просив відповідача надати інформацію якими рішеннями НКРЕКП або іншими нормативно-правовими актами керується НЕК «УКРЕНЕРГО» для визначення переліку територій, які працюють не синхронно з ОЕС України; надати інформацію щодо здійснення НЕК «Укренерго» перевірки відсутності/наявності електричного зв?язку з електричними мережами системи розподілу ОСР та системи передачі ОСП, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та межують з не окупованими територіями, та документи, що підтверджують такою перевіркою факт асинхронної роботи системи розподілу або системи передачі; надати документальне підтвердження виявлення фактів асинхронної роботи станції ТОВ «ПРАЙМВУД» (ЕІХ код 62Х896121212397E) та інформацію щодо заходів, що були зроблені оператором системи передачі за виявленими фактами.

Згідно із підписаним між сторонами під час розгляду справи акту звірки розрахунків станом на 31.03.2024 заборгованість ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" по договору за даними позивача становить 160 990 214,40 грн та за даними ТОВ "ПРАЙМВУД" - 187 717 570,80 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неповерненням відповідачем надлишково сплачених позивачем коштів за куплену позивачем у квітні-травні 2023 року та в І декаді червня 2023 року електричну енергію в загальному розмірі 13 297 805,77 грн.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Зазначені положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених / визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (частини шоста, сьома статті 276 ГК України).

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Закон України "Про ринок електричної енергії", наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону).

Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.2 Порядку №641, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку, гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Відповідно до пункту 10.3 Порядку №641 після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

При цьому пунктом 10.4 Порядку №641 встановлено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, Порядок № 641 передбачає певну етапність оплати електричної енергії за договором, що включає сплату 2 авансових та 1 остаточного (фактичного) платежів.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції, чинній до 27.07.2023, гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Порядок обліку електричної енергії, купленої-проданої у продавців, унормовано главою 7 Порядку №641, де зазначено, що адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію (пункт 7.1). Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку (пункт 7.2).

Згідно з пунктом 1.2.1 глави 1.2 розділу І ККО сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. Сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

За приписами пункту 9.14.1 глави 9.14 розділу IX ККО АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (пункту 9.14.3 глави 9.14 розділу IX ККО).

З урахуванням викладеного, оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО.

При цьому, використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини, не передбачено та з умов Договору не випливає.

Отже, гарантований покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки із суб`єктами ВДЕ (відновлювальні джерела енергії) лише на підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії по кожній генеруючій одиниці виробника за "зеленим" тарифом, що включені до балансуючої групи гарантованого покупця, наданих АКО.

ККО передбачено, зокрема, такі етапи перевірки даних комерційного обліку. Перевірка даних здійснюється відповідними ППКО (постачальник послуг комерційного обліку) на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку (пункт 9.6.1 ККО).

За результатами цих перевірок ППКО формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам (пункт 9.6.2 ККО).

Перевірка результатів вимірювання електричної енергії здійснюється відповідно до встановленого АКО порядку з метою узгодження та визначення достовірності кожного значення вимірювання або групи значень вимірювання. (пункт 9.6.3 ККО).

Перевірки мають виконуватися для всіх значень результатів вимірювання незалежно від того, яким чином вони були отримані (пункт 9.6.4 ККО)

У результаті процесу перевірки кожне значення результатів вимірювання повинно бути занесено до бази даних як: 1) "дійсне" значення - значення (або група значень), що пройшло всі перевірки. "Дійсне" значення може стати "недійсним" у результаті повторної перевірки, подальшого аналізу суперечок та оцінки обставин за рахунок додаткової інформації або внаслідок перевірок, виконаних на пізнішу дату; 2) "недійсне" значення - значення (або група значень), що не пройшло будь-який етап перевірки. Статус "недійсне" значення (або група значень) може бути зміненим у результаті подальшого аналізу даних (пункт 9.6.5 ККО).

Отже, дані комерційного обліку перевіряються ППКО. В результаті чого ППКО відправляє валідовані дані ПрАТ "НЕК "Укренерго" як АКО. АКО, в свою чергу, перевіряє дані та встановлює статус "дійсне" або "недійсне". Після проведення всіх перевірок і обчислень, зазначених у цьому Кодексі, АКО визначає значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної точки комерційного обліку (ТКО) (пункт 9.3.1 ККО).

Щодо підстав для проведення коригувань обсягів у зв`язку із роботою об`єкта відповідача в несинхронному режимі та на тимчасово окупованій території, то відповідні обставини обґрунтовуються листами НЕК "Укренерго" та АТ "Херсонобленерго".

Щодо посилань на лист АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 №01-001280 як на правову підставу визначення несинхронної роботи з ОЕС України, суд апеляційної інстанції виходить з того, що у змісті цього листа є лише інформація оператора системи розподілу про те, що об`єкти генерації ВДЕ (за наданим переліком) знаходяться на тимчасово окупованій території, та про втрату електричного зв`язку мереж, що перебувають в зоні відповідальності оператора системи розподілу, з неокупованою територією Херсонської області та суміжними областями на неокупованих територіях, які межують з тимчасово окупованими територіями. Разом із тим, в листі АТ "Херсонобленерго" мова не йде про стан електричних мереж оператора системи передачі, які знаходиться в зоні відповідальності ПрАТ "НЕК "Укренерго", та втрати нею електричного зв`язку з об`єднаною енергетичною системою України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 12.02.2025 у справі №910/19641/23 (за результатом розгляду подібних правовідносинах) дійшов висновку, що посилання у листі АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 №01-001280 на втрату такого зв`язку не є підтвердженням того, що підприємства (за переліком) не передають електроенергію в об`єднану систему України.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" об`єднана енергетична система - сукупність електростанцій, електричних мереж, інших об`єктів електроенергетики, що об`єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час існування спірних правовідносин були відсутні рішення Регулятора, інших уповноважених осіб у сфері енергетики, ПрАТ "НЕК "Укренерго", які б визначали перелік територій/зон/систем, які працюють несинхронно з об`єднаною енергетичною системою України.

Так, відповідно до підпункту 15 пункту 2.2.2. ККО (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) АКО (НЕК Укренерго) виконує функції зведення балансу електричної енергії в областях обліку та торгових зонах ринку електричної енергії України.

У відповідності до пункту 1.1.2. Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

Згідно із Постановою НКРЕКП «Про погодження визначених НЕК «Укренерго» торгових зон» №1307 від 27.06.2019 визначено дві відокремлені торгові зони на території України - торгову зону "Острів Бурштинської ТЕС" та торгову зону "ОЕС України" та одну торгову зону "ОЕС України" із включенням до її складу торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС" для ізольованого (острівного) режиму роботи.

З огляду на викладене, у спірний період у відповідності до актів НКРЕКП на території Херсонської області діяла виключно одна торгова зона, а саме "ОЕС України", а тому в розумінні законодавства як Лівобережна, так і Правобережна частина Херсонщини працювали синхронно в об`єднаній енергетичній системі України, а тому доводи позивача про не синхронність роботи та відсутності підстав для проведення розрахунків є такими, що суперечать вимогам вищезазначених нормативно-правових актів.

Відповідно, існування протоколу НКРЕКП від 03.07.2023 №48-П та листа АТ "Херсонобленерго" є недостатньою підставою у розумінні норм законодавства та положень договору для зміни обсягу фактично проданої електричної енергії та встановлення обсягів "0".

Крім того, ДП "Гарантований покупець" як на правову підставу для коригування даних комерційного обліку у відзиві на апеляційну скаргу, також посилається на постанову НКРЕКП від 19.04.2024 №759, яка встановлює, що у разі відсутності доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електроустановок, розташованих на тимчасово окупованих територіях та які працюють несинхронно з ОЕС України, дані комерційного обліку визначаються на рівні нуль.

Однак колегія суддів зазначає, що нормативно-правовий акт, на який посилається позивач, був фактично прийнятий майже через рік після того, як були здійснені коригування даних комерційного обліку та встановлені показники "0".

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У даному випадку не йдеться про пом`якшення або скасування відповідальності, тому постанова НКРЕКП від 19.04.2024 №759 не може застосовуватися до правовідносин, які мали місце до її прийняття.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обнулення АКО показників у спірний період (встановлення показників на рівні "0" МВт*год) не може свідчити про спростування факту відпуску відповідачем електричної енергії, оскільки на момент оплати (квітень-травень 2023 року) АКО було підтверджено факт відпуску відповідачем електричної енергії.

Стосовно спірного періоду - перша декада червня 2023 року, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи містять платіжні інструкції за червень 2023 року, які надані позивачем. При цьому з наданих платіжних інструкцій не вбачається, яка саме сума коштів була перерахована позивачем відповідачу за електричну енергію по спірному об`єкту генерації відповідача - "Костогризово", W-код генеруючої одиниці 62W862458298279Y), оскільки в призначенні платежу зазначено «за е/е, відпущену у 06.2023 зг. Договору 10562/04».

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що пунктом 3.4 Договору, на який послався позивач в обґрунтування позовних вимог, врегульоване питання щодо повернення вартості переплати за понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, в той же час, у спірному випадку позивач не переплатив, а оплатив фактичні обсяги проданої (виробленої) електричної енергії (за квітень 2023 року 43,35 % від загальної вартості, яку позивач мав сплати згідно підписаного між сторонами акту від 30.04.2023; за травень 2023 року 41,39 % від загальної вартості, яку позивач мав сплати згідно підписаного між сторонами акту від 31.05.2023; за червень 31, 06 % від загальної вартості, яку позивач мав сплати згідно підписаного між сторонами акту від 30.06.2023), що підтверджується матеріалами справи та розрахунком позивача, а тому посилання на відповідний пункт Договору є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Отже, відповідач правомірно не погодився щодо корегування показників з виробітку електричної енергії за оспорюваний період.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки умовами договору передбачено підтвердження обсягу поставки електроенергії саме актами купівлі-продажу, а тому акти від 30.04.2023, 31.05.2023 та 30.06.2023 є належними доказами на підтвердження доказів поставки електроенергії відповідачем; дані, на підставі яких сформовані відповідні акти та здійснена оплата, були сертифіковані адміністратором комерційного обліку (ПрАТ "НЕК "Укренерго"), а тому підтверджували фактичну вартість проданої електричної енергії; спростувати обставини дійсного надходження електроенергії в систему та/або некоректності даних обліку електричної енергії, на підставі яких були визначені обсяги відпущеної електроенергії у спірний період, з урахуванням положень статті 74 ГПК України, має саме позивач, втім відповідні докази не були надані суду; обставин того, що підписані сторонами акти купівлі-продажу електроенергії у спірний період були складені з порушенням приписів законодавства, тобто, що такі є недопустимими доказами, позивачем під час розгляду справи також не доведено.

Згідно із частинами 4, 5 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 30.06.2022 у справі №927/774/20, на які посилається скаржник).

За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт «вірогідності доказів» не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі "Салов проти України" від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі "Hirvisaari v. Finland"). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі "Ruiz Torija v. Spain").

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі "Дюлоранс проти Франції", від 07.03.2006 у справі "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", від 23.06.1993 у справі "Руїз-Матеос проти Іспанії").

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам апелянта з посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 13 297 805, 77 грн, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі №910/19247/23 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати (судовий збір) за подання позову та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 у справі № 910/19247/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймвуд» (03150, м. Київ, вул. Васильківська, 72, код ЄДРПОУ 37772754) 239 360,50 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч триста шістдесят гривень) 50 копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Судові витрати за подання позову покласти на Державне підприємство «Гарантований покупець».

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/19247/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана суддями 24.02.2025.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська