Постанова від 19.02.2025 по справі 910/12609/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2025 р. Справа№ 910/12609/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явились

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС Брокеридж"

на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024

у справі № 910/12609/24 (судя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж"

про стягнення 389 730,86 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж" про стягнення 389 730,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за разовим договором-заявкою від 08.11.2023 № СТ-СТ-19102023/4 на перевезення вантажу автомобільним транспортом в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/12609/24 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" заборгованість у розмірі 161808 грн 20 коп., 113 961 грн 33 коп. неустойки за понаднормативний простій, 3309 грн 23 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду, зокрема, мотивовано тим, що згідно з умовами договору завантаження мало відбутись 09.11.2023, розвантаження мало відбутися 25.11.2023, проте згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 773180 завантаження відбулось 13.11.2023, вантаж одержано 31.12.2023, а відтак, вимоги позивача щодо оплати простою його транспортного засобу на території місця розвантаження з 26.11.2023 по 31.12.2023 у місці розвантаження (тобто протягом 36 доби) є обґрунтованими на суму в розмірі 150 євро*36 = 5400 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на день відвантаження становить 227 922,66 грн. При цьому судом враховано інтереси обох сторін, причин та наслідків невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, наслідки порушення зобов`язання та вважав можливим зменшити розмір нарахованої позивачем неустойки на 50 %.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі № 910/12609/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення неустойки як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, зокрема, ст.ст. 53, 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 № 401, ст.ст. 526, 610, 611, 614, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 13, 74, 76-80 ГПК України, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

При цьому скаржник посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б беззаперечно підтверджували вину відповідача у тому, що у пункті розвантаження відбувся простій транспортного засобу позивача, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки за такий простій.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Владимиренко С. В., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС Брокеридж" на рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 по справі № 910/12609/24 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2025.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 19.02.2025 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До визначеної дати проведення судового засідання від вказаних учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 19.02.2025.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до разового договору-заявки від 08 листопада 2023 року №СТ-СТ-19102023/4, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж", останнє взяло на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу власним транспортним засобом (надалі за текстом - послуги), а відповідач як експедитор - своєчасно оплатити надані перевізником послуги з перевезення на умовах даного договору.

В п. 1.1 договору погоджено основні умови перевезення:

- маршрут перевезення - Україна, Черкаська область, Степанці - перехід УКР/ПЛ Краківець/Корчова - Явожно, Польща;

- найменування вантажу, вага/кількість вантажу, його пакування - жир тваринного походження, кормовий, наливом 23-26 тонни;

- адреса розвантаження - Jaworzono 43-600 ul Federika szopena 4;

- дата розвантаження - 25.11.2023;

- вартість перевезення та умови оплати - 160 Євро/т - у вартість включені витрати на кордоні, в тому числі на ветеринара; тонаж див. в цмр по відповідному рейсу, 100% вартості перевезення по курсу НБУ на день розвантаження ТЗ - після розвантаження, експедитор оплачує на поточний рахунок перевізника.

Згідно з п. 7 договору за понаднормативний простій транспортного засобу при здійсненні операцій з завантаження/розвантаження та виконанні митних процедур при міжнародних перевезеннях експедитор сплачує перевізнику неустойку в розмірі 150 EUR за кожну добу простою транспортного засобу типу тент, автоцистерна, або 150 EUR за кожну добу простою транспортного засобу типу рефрижератор. Підставою для нарахування штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу є завірені печаткою вантажовідправника, вантажоодержувача відмітки у товарно-транспортній накладній, міжнародній автомобільній накладній (CMR).

На виконання умов разового договору-заявки №СТ-СТ-19102023/4 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 08.11.2023 позивачем надано, а відповідачем - прийнято послуги з перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №773180.

Звертаючись з позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" послалось на те, що згідно з CMR за №773180 тоннаж становив 23 960 кг, розвантаження відбулось 31.12.2023, а відтак, вартість перевезення, погоджена в разовому договорі-заявці, становить (160/євро тонна*23 960 кг (23,96 т.) = 3 833,60 євро, що за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (42,2079) склало 161808,20 грн.

Проте, надані послуги відповідачем оплачено не було, у зв`язку з чим позивач 26 квітня 2024 року направив відповідачу повторно рахунки на оплату через засоби поштового зв`язку, які були отримані останнім 08 травня 2024 року, що підтверджується витягом з сайту Укрпошта за трек № 3960024258682.

Відповідач всупереч умовам договору, не здійснив оплату за надані послуги у повному обсязі.

Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язань у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 3 833,60 євро, що за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (42,2079) становила 161 808,20 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 5 400 євро, що згідно з офіційним курсом НБУ на день розвантаження (42,2079) складає 227 922,66 грн за понаднормативний простій.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що строк оплати не настав; від клієнта він не отримав грошові кошти за заявкою, для виконання якої й було залучено позивача. Також неможливо встановити період простою позивача, оскільки умовами договору не визначено строку на здійснення операцій з завантаження/розвантаження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За положеннями статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній водний транспорт, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов разового договору-заявки №СТ-СТ-19102023/4 на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 08.11.2023 позивачем надано, а відповідачем - прийнято послуги з перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №773180.

Відповідно до п. 7 договору за понаднормативний простій транспортного засобу при здійсненні операцій з завантаження/розвантаження та виконанні митних процедур при міжнародних перевезеннях експедитор сплачує перевізнику неустойку у розмірі 150 EUR за кожну добу простою транспортного засобу типу тент, автоцистерна, або 150 EUR за кожну добу простою транспортного засобу типу рефрижератор. Підставою для нарахування штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу є завірені печаткою вантажовідправника, вантажоодержувача відмітки у товарно-транспортній накладній, міжнародній автомобільній накладній (CMR).

В оскаржуваній частині рішення місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з умовами договору завантаження мало відбутись 09.11.2023, розвантаження мало відбутися 25.11.2023, проте згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 773180 завантаження відбулось 13.11.2023, вантаж одержано 31.12.2023.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки ч.1 ст.217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Частиною 4, 6 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 401 від 27.06.1969, простоєм автомобіля вважається затримання під навантаженням або вивантаженням товарів понад установлені строки. Згідно з пунктом 15.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, простій автомобіля розпочинається понад встановлені норми часу. Тобто простій - це затримка або невикористання транспортного засобу, що починається після закінчення (перевищення) строків, передбачених для вчинення якихось дій, як-то навантажувально-розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо, тобто є порушенням строків виконання зобов`язання з перевезення.

Згідно з ч. 10 пункту 142 Статуту автомобільного транспорту підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів є відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів.

При цьому судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження періоду простою, а саме завірені печаткою вантажовідправника, вантажоодержувача відмітки у товарно-транспортній накладній, міжнародній автомобільній накладній (CMR) (пункт 7 договору-заявки від 08.11.2023 № СТ-СТ-19102023/4).

Зокрема, в товарно-транспортній накладній (CMR) № 773180 відсутня відмітка про понаднормативний простій автотранспортного засобу, як того вимагають Статут автомобільного транспорту та п. 7 укладеного між сторонами правочину. В той же час, відсутній доказ, окрім зазначення в договорі, який би свідчив про дату фактичного прибуття автомобіля з вантажем у пункт розвантаження.

Відтак, сама подія порушення договірних зобов`язань у виді допущення понаднормативного простою автотранспортного засобу належними і допустимими доказами не підтверджена, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 925/503/17.

Отже, оскаржене рішення в частині задоволення позову про стягнення неустойки за понаднормативний простій транспортного засобу є помилковим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 в частині стягнення штрафу за понаднормативний простій транспортного засобу ухвалене з порушенням пункту 142 Статуту автомобільного транспорту, ст.ст. 74, 76-80, 236 ГПК України, а відтак, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС Брокеридж" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/12609/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" 113 961, 33 грн неустойки за понаднормативний простій, 1 367, 53 грн витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/12609/24 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Біт Групп" (код ЄДРПОУ 38484105, 27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Будівельників, буд. 16, кв. 55) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс Брокеридж" (код ЄДРПОУ 44340781, 02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9, корпус 21А) 2 051 (дві тисячі п`ятдесят одна) грн 30 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 24.02.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова