Постанова

від 19.02.2025 по справі 918/423/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 лютого 2025 року Справа № 918/423/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

арбітражний керуючий Белінська Н.О.;

кредитор ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.12.2024, повний текст якої складено 23.12.2024 у справі №918/423/24 (суддя Войтюк В.Р.)

за заявою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2024 року фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження про його неплатоспроможність.(т.1, арк. справи 1-6).

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 20.05.2024 відкрив провадження у справі №918/423/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднив на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; призначив керуючим реструктури-зацією боржника арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну; заборонив фізичній особі ОСОБА_2 відчужувати майно.(т.1, арк.справи 241-246).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2024 у справі №918/423/24 задоволено клопотання кредитора Акціонерного товариства «Ощадбанк» (надалі в тексті АТ «Ощадбанк») про закриття проваження у справі. Закрито провадження у справі №918/423/24 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність. Припинено повноваження керуючого реструктури-зацією боргів боржника арбітражної керуючої Белінської Н.О. Залишено без розгляду клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражної керуючої Белінської Н.О. про затвердження плану реструктуризації.(т.4, арк.справи 5-21).

Підставою для зазначеного стали висновки суду про невідповідність процесуальної поведін-ки боржника критерію «добросовісності», який є визначальним при вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Суд першої інстанції встановив ненадання боржником повних та достовірних відомостей щодо своїх доходів, доходів членів сім`ї та витрат ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_2 подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить звільнити його від сплати судового збору, поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу суду першої інстанції у даній справі скасувати, а справу №918/423/24 передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.(т.4, арк. справи 33-39).

В обґрунтування поданої скарги, Апелянт зазначає наступне:

- оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить висновків суду щодо підстав закриття провадження у справі та доказів, на підставі яких суд дійшов таких висновків;

- Скаржник жодних звітів про результати перевірки декларацій боржника не отримував;

- мотоцикл Мінськ-31135, 2005 р.в. входить до ліквідаційної маси, а відповідно до ст.131 КУзПБ може бути реалізований саме в процедурі погашення боргів задля погашення вимог кредиторів;

- поданий боржником на розгляд кредиторів план реструктуризації не був погоджений. Разом з тим, боржник не може бути примушений до погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій кредиторами редакції, оскільки майнових активів та доходів для повного погашення кредиторських вимог ОСОБА_2 не має, відновлення його платоспроможності шляхом реалізації реструктуризації боргів боржника є неможливим, а відтак і є неможливим розроблення такого плану реструктуризації боргів боржника, який би відповідач сподіванням кредиторів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 поновлено строк на оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 18.12.2024, відкрито провадження у справі №918/423/24 та призначено справу до розгляду на 19.02.2025.(т.4, арк. справи 62).

05.02.2025 на адресу суду надійшов відзив, в якому АТ «Ощадбанк» просить залишити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.12.2024 у справі №918/423/24 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.(т.4, арк.справи 65-69).

06.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.12.2024 у даній справі задоволити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.(т.4, арк.справи 76-78).

Ухвалою суду від 10.02.2025 задоволено клопотання арбітражної керуючої Белінської Н.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.4, арк.справи 84, 86).

13.02.2025 на електронну адресу суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення щодо поданого відзиву АТ «Ощадбанк».(т.4, арк.справи 88-91).

17.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_2 адвоката Кузь Ю.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату і зв`язку з перебуван-ням на тимчасовій ізоляції через стан здоров`я.

Колегія суддів порадившись на місці вважає за необхідне зазначити, що представник Ткача С.І. обґрунтував подане клопотання про відкладення перебуванням на тимчасовій ізоляції через Covid-19. Водночас, представником не надано листка непрацездатності чи будь якого іншого доказу на підтвердження захворювання на Covid-19. Крім того, ізоляція представника не поз-бавляє його можливості скористатися своїм правом, наданим ст.196 ГПК України, приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу в судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для відкладення. Норми чинного законодавства не обмежують представництво сторін конкретними особами, відтак, у ОСОБА_2 була можливість самостійно взяти участь в судовому засіданні при розгляді його апеляційної скарги або забезпечити участь будь-якого іншого уповноваженого представника, для захисту своїх прав, при розгляді даної справи.

Порадившись на місці, враховуючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вирішила розпочати розгляд апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.02.2025 арбітражний керуючий Белінська Н.О. та представник АТ «Ощадбанку» надали пояснення в обґрунтування своїх правових позицій.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосу-вання місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч.1 ст.3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (наразі КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст.12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність. Таким чином КУзПБ запроваджено «добровільне банкрутство» боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компро-місу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна (відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.(ст.113 КУзПБ).

Згідно зі статтями 1, 6 КУзПБ до боржника фізичної особи застосовуються такі судові про-цедури, як реструктуризація боргів боржника (застосовується з метою відновлення плато-спроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника) та погашення боргів боржника (застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом). Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Згідно з ч.5 ст.119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплато-спроможність боржника господарський суд, серед іншого, зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб при-значений для зняття з боржника фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплато-спроможність, має на меті поетапно створити для боржника фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту пове-дінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З огляду на зазначене, до боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБпокладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4 -11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуриза-цією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст.126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктури-зації боргів боржника (ст.125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).

Також КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовіс-ного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспро-можністю.(п.1-3 ч.7 ст.123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплато-спроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправо-мірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплато-спроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його плато-спроможності.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2024 року фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження про його неплатоспроможність. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 зазначив про наявність через складну життєву ситуацію приблизно 458 602,66 грн заборгованості по кредитах перед 8 банками і 6 мікрофінансовими організаціями.(т.1, арк. справи 1-6).

Господарський суд Рівненської області ухвалою від 20.05.2024 відкрив провадження у справі №918/423/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднив на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; призначив керуючим реструктури-зацією боржника арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну; заборонив фізичній особі ОСОБА_2 відчужувати майно.(т.1, арк.справи 241-246).

Матеріалами справи стверджено, що ухвалою суду від 02.09.2024 включено до реєстру вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 визнані судом вимоги:

- Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (надалі в тексті АТ «ПУМБ») на суму 76 347,24 грн заборгованості та 6 056,00 грн судового збору;

- Акціонерного товариства «Сенс Банк» (надалі в тексті АТ «Сенс Банк») на суму 66 966,70 грн заборгованості та 6 056,00 грн судового збору;

- АТ «Ощадбанк» на суму 58 086,58 грн заборгованості та 6 056,00 грн судового збору.(т.3. арк.справи 36-46).

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2024 до суду першої інстанції арбітражною керую-чою Белінською Н.О. було подано заяву про долучення до матеріалів справи протоколу зборів кредиторів №1, позиції кредиторів, план реструктуризації боржника.(т.3, арк.справи 75-97).

06.11.2024 на адресу суду від арбітражної керуючої Белінської Н.О. надійшла заява про затвердження погодженого плану реструктуризації боргів боржника, клопотання про оплату грошової винагороди, звіт про виконану роботу.(т.3, арк.справи 100-124, 126-127).

Матеріалами справи стверджено, що 04.11.2024 проведено збори кредиторів ОСОБА_2 шляхом опитування, за наслідками проведення яких складено протокол №2 від 04.11.2024 по наступних питаннях порядку денного: 1. Розгляд плану реструктуризації боргів боржника. 2. Розгляд питання, щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність у справі №918/423/24. 3. Місце та порядок подальшого проведення зборів кредиторів.

У зборах кредиторів по справі № 918/423/24 взяли участь наступні кредитори:

1. АТ «ПУМБ» в особі представника Панченко Ольги Олексівни, яка діє на підставі довіреності №3428 від 25 липня 2022 року 76,347 голосів.

2. АТ «Сенс Банк» в особі представника Олейнік Наталії Олександрівни, яка діє на підставі довіреності №022752/24 від 19 серпня 2024 року 66, 966 голосів.

3. АТ «Ощадбанк» в особі представника Хоптар Жанни Олександрівни, яка діє на підставі довіреності №19/4-02/23 від 17 січня 2024 року 55,305 голосів.

Таким чином до участі у вказаних зборах кредиторів по справі №918/423/24 долучилися кредитори, які сукупно володіють 198,618 голосами, що становить 100,00% від загальної кількості голосів кредиторів, що мають право вирішального голосу.

З питання « 1» голосували за пропозицію:

Позиція АТ «ПУМБ»: за схвалення плану (реквізити для оплати за планом реструктуризації боргів вказано в бюлетні).

Позиція АТ «Сенс Банк»: план реструктуризації розглянули. Голосували: «За». З метою забезпечення своєчасного перерахування коштів на погашення вимог АТ «Сенс Банк» як креди-тора у поточній справі повідомляємо наступні реквізити (реквізити вказано в бюлетні).

Позиція АТ «Ощадбанк»: звіт розглянули та голосували «Проти» схвалення плану реструктуризації боргів у справі №918/423/24».

Вирішили: схвалити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_2 станом на 20.10.2024.

По питанню « 2» голосували за пропозицію: Розгляд питання, щодо подальшої процедури у справі про неплатоспроможність у справі №918/423/24.

Позиція АТ «ПУМБ»: Звернення керуючого реструктуризацією до суду із заявою про зат-вердження плану реструктуризації боргів боржника

Позиція АТ «Сенс Банк»: уповноважити арбітражного керуючого на звернення до суду із відповідним клопотанням про затвердження плану реструктуризації боргів боржника

Позиція АТ «Ощадбанк»: звернення до господарського суду Рівненської області з клопо-танням про закриття провадження у справі у справі №918/423/24 про неплатоспроможність ОСОБА_2 . На думку АТ «Ощадбанк» існують підстави для закриття провадження у справі №918/423/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , тому голосує за звернення до господарського суду Рівненської області з клопотанням про закриття провадження у справі у справі №918/423/24 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .

Вирішили: звернення керуючого реструктуризацією до суду із заявою про затвердження плану реструктуризації боргів боржника.

По питанню « 3» голосували за пропозицію:

Вирішили: наступні збори кредиторів провести відповідно до пункту 1-6 розділу «Прикін-цеві та перехідні положення «КУзПБ, шляхом опитування».(т.3, арк.справи 120-124).

Відповідно до поданого арбітражним керуючою Белінською Н.О. плану реструктуризації боргів, погодженого зборами кредиторів, відповідно до протоколу №2 від 04.11.2024, середньо-місячний дохід боржника становить 42 131,22 грн згідно Декларацій про майновий стан боржника за 2021-2023рр:

- 2021 рік 373 413, 69 грн заробітна плата, 1 743,85 грн майно надане роботодавцем, 525 грн дарунки;

- 2022 рік 377 247,23 грн заробітна плата, 3 688,78 грн майно надане роботодавцем, 198 грн дарунки, 656.3 грн страхова виплата;

- 2023 рік 443 089,51 грн заробітна плата, 5 310.15 грн майно надане роботодавцем, 862,4 грн дарунки, 621,12 грн додаткове благо;

Водночас, планом реструктуризації передбачено витрати боржника в місяць 32 131,00 грн, а саме:

Необхідний прожитковий мінімум в місяць для боржника 3 028 грн.

Необхідний прожитковий мінімум в місяць на дітей від 6 до 18 років 3 196 грн.

Щомісячні витрати на дітей (школа, садок, репетиторство, інше), згідно розписки 8 300 грн.

Необхідні витрати в місяць на медичне лікування, згідно розписки 6 607 грн.

Плата за комунальні послуги житла боржника 3 750 грн в середньому на місяць. Плата за місяць на проїзд 800 грн.

Сума щомісячної допомоги на існування (базові потреби) близьким 5000 грн. Витрати на зв`язок та інтернет 550 грн.

Витрати на домашню тварину 900 грн.

Тобто, різниця між доходами та витратами становить 10 000,22 грн.

Згідно заявлених грошових вимог кредиторів, боржник має заборгованість перед кредито-рами: АТ «ПУМБ», АТ «Ощадбанк» та АТ «Сенс Банк» на загальну суму 216 787,66 грн, врахову-ючи витрати зі сплати кредиторами судового збору за подання заяви про кредиторські вимоги. Дані вимоги Боржник зобов`язується погасити (сплатити) у повному обсязі протягом 22 місяців шляхом безпосереднього внесення коштів на рахунки кредиторів, зокрема, план передбачає, що на користь АТ «Ощадбанк» боржник, починаючи з 1-го місяця після затвердження судом плану реструктуризації (до 30 числа) буде вносити по 3 333,33 грн в рахунок погашення судового збору та надалі по 2 784,50 грн в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Крім того, матеріалами справи стверджено, що відповідно до довідки про склад сім`ї боржника №663 від 06.02.2024 з боржником зареєстровані та проживають:

дружина - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

син - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 );

донька - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );

донька - ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 );

брат - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Боржникові на праві власності належить квартира, загальною площею 49,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та мотоцикл Мінськ-31135, 2005 р.в., державний номерний знак НОМЕР_7 .

Разом з тим, матеріалами справи стверджено, що 18.11.2024 на електронну адресу суду від АТ «Ощадбанк» надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке, за наслідками розгляду, було задоволено судом першої інстанції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення клопотання АТ «Ощад-банк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Під викладом обставин, розуміється настання подій та обставин, що стали причиною для погіршення фінансового становища, зменшення прибутку, або відсутністю його взагалі, тощо.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 15.02.2024 у справі №904/7413/21 звертає увагу, що до боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні про-цесуальних обов`язків. Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспро-можності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витра-чання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо».

Таким чином, у відповідності до положень законодавства боржник повинен був надати докази, які підтверджують витрачання зазначених коштів отриманих від кредитора, а також про їх рух з часу виникнення зобов`язання.

Зазначені дії є виконанням п.3, ч.2 ст.116 КУзПБ щодо викладу обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ встановлено, що рішення про закриття провадження у справі суд приймає за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 по справі №904/3867/23 виснував, що конструкція ч.7 ст.123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.(п.56).

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування ч.7 ст.123 КУзПБ та відсутність проце-суальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника (висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною 7 статті 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Наведені висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верхов-ного Суду від 23.05.2024 у справі №909/450/22, від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 та є усталеною практикою при розгляді справ про неплатоспро-можність фізичних осіб.

Як зазначалося вище, ОСОБА_2 при поданні заяви про відкриття провадження про свою неплатоспроможність зазначив підставою взяття кредитів складне матеріальне становище через взяття першого кредиту для погашення боргів дружини, а всіх послідуючих для погашення попередніх.

Водночас, як вірно зазначив суд першої інстанції, боржник всупереч п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ не надав жодного обґрунтованого доводу щодо підстав, причин, факторів, що призвели до його неплатоспроможності.

Також, надаючи оцінку наданому арбітражним керуючим Белінською Н.О. плану реструкту-ризації боргів, колегія суддів бере до уваги, що середньомісячний дохід боржника вказано 42131,22 грн, тоді як витрати складають 32 131,00 грн.

Однак, на переконання апеляційного суду, не є підтвердженими документально щомісячні витрати на дітей (школа, садок, репетиторство, інше) в сумі 8 300,00 грн, враховуючи, що на утриманні боржника перебуває лише одна неповнолітня дитина 2014 р.н (10 років), яка за віком не може відвідувати дитячий садок. Крім того, ОСОБА_2 не надано належних доказів, які б під-тверджували витрати на репетиторство дитини 10 років, таких наприклад як, договори чи квитанції про відвідування дитиною різного роду занять чи гуртків.

Окрім витрат на неповнолітню дитину план реструктуризації також передбачає (необхідний прожитковий мінімум 3 196,00 грн та додаткові витрати на навчання 8 300,00 грн) витрати на виплату допомоги своїм «близьким» у сумі 5 000,00 грн на місяць.

Колегія суддів вважає, що оскільки в боржника, крім задоволення власних потреб, є додаткові кошти для надання матеріальної допомоги своїм «близьким», то подання такою особою заяви про неплатоспроможність свідчить про недобросовісність по відношенню до кредиторів та суперечить принципу неплатоспроможності.

При цьому, нормами КУзПБ також встановлено перелік документів та відомостей, необхід-них для подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про від-криття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

(Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №904/3867/23, від 23.05.2024 у справі №909/450/22).

Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9-11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспро-можності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до виснов-ків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструкту-ризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свід-чити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Апеляційний суд також керується позицією, висловленою Верховним Судом в постанові у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 по справі №910/6639/20 щодо того, що нормами КУзПБ не передбачено перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Белінська Н.О. 25.07.2024 подала суду звіт про результати перевірки декларацій ОСОБА_2 за 2021-2023 роки, в якому зазначила виявлені порушення у поданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником деклараціях, про які зазначається у звіті керуючої реструктуризацією, а саме:

1.Відсутня інформація щодо вкладів у банках, готівкових коштів, електронних грошей та інших активів, що перебувають/перебували у власності боржника в період з 2021 по 2024 рр.;

2. Відсутня інформація щодо фінансових зобов`язань за 2021, 2022 та 2023рр.;

3. Відсутня інформація щодо доходів членів сім`ї боржника;

4. Невірно зазначено право власності боржника на майно та на майно дружини;

5. Відсутня інформація щодо доходів боржника за 2024 рік.(т.2, арк.справи 228-230).

З матеріалів справи вбачається, що арбітражним керуючим було направлено звіт про перевірку декларацій боржника на його електронну адресу (т.2, арк.справи 231), що спростовує твердження ОСОБА_2 про ненадіслання йому результатів перевірки декларацій.

Водночас, до самого звіту про результати перевірки декларацій боржника арбітражним керу-ючим не надано жодного документу (копій документів), на підставі яких здійснювалася перевірка майнового та фінансового стану боржника.

Матеріалами справи стверджено, що після вказаної перевірки декларацій арбітражним керуючим, боржник надав суду виправлені декларації за 2021-2024рр. Разом з тим, фактично виправленою є лише декларація за 2024р., до якої ОСОБА_2 вніс відомості про розмір доходів за січень-лютий 2024 року в розмірі 119 246,90 грн.(т.2, арк.справи 238-271).

Апеляційний суд також зауважує, що зазначаючи склад своєї сім`ї, в усіх розділах декларацій, де міститься інформація про майно, доходи та зобов`язання членів родини боржник зазначив: «члени сім`ї інформацію не надали».

Відповідно до ст.116 КУзПБ, до членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, зі змісту ст.116 КУзПБ вбачається, що повнолітні діти ОСОБА_2 , його дружина та брат, які проживають разом і ведуть спільний побут є членами сім`ї боржника, відтак боржник зобов`язаний подавати декларацію про майновий стан з урахуванням доходів та майна членів його сім`ї.

Суд касаційної інстанції у Постанові КГС у складі Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21 також сформулював позицію щодо того, що «подання боржником уточнених декла-рацій з поміткою: «член сім`ї не надав інформації» не звільняє боржника від встановленого законом обов`язку надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ). Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що член сім`ї не надав інформації про доходи, витрати, майно чи зобов-язання згідно з пунктом 9 Приміток до форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 КУзПБ імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати». Такі ж висновки викладені у Постанові КГС у складі ВС від 08.12.2022 у справі №916/1482/21.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що і у первинних, так і у виправлених деклараціях також відсутня будь-яка інформація про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї за 2021-2023 рр., в тому числі перед кредиторами. При цьому, апеляційний суд зазначає, що подання до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в якості додатку конкре-тизованого списку кредиторів, відповідно до п.3 ч.3 ст.116 КУзПБ не спростовує обов`язок боржника відобразити відомості про фінансові зобов`язання у відповідному розділі декларації Розділ XIV. «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України», форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність».

Враховуючи, що кредитні зобов`язання Боржника виникли ще з 2020 року, невідображення інформації у розділі «фінансові зобов`язання» декларацій за 2021-2023 рр. не дозволяє встановити динаміки зростання заборгованості та підстав їх виникнення. Таким чином, невідображення своїх фінансових зобов`язань не є неточностями декларації, а є невідображенням повної та достовірної інформації про все наявне майно боржника та членів його сім`ї, що є порушенням процесуального обов`язку боржником у провадженні про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов`язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.

Зі змісту п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ вбачається: якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, то настають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі (Постанова КГС у складі ВС від 01.09.2021 у справі №917/2088/19).

Отже, враховуючи сукупність встановлених судом апеляційної інстанції обставин цієї справи, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність підстав для застосування у цій справі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, що передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у разі зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї.

Інші доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 18.12.2024.

Враховуючи зазначене ухвала господарського суду у даній справі постановлена при повному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та спростовуються викладеними вище висновками суду, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див., наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.34,86,129,232,233,240,275,276,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18.12.2024 у справі №918/423/24 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №918/423/24 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.