Постанова

від 17.02.2025 по справі 922/2431/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Харків Справа №922/2431/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача Пономарьової Н.В. (адвокат), свідоцтво ПТ №3301 від 28.01.2020 року, довіреність від 02.10.2024 року;

відповідача не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 (вх.№3111Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2431/24,

за позовом Комунального підприємства Харківські теплові мережі (вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037),

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 (61057, м. Харків, Харківська набережна, 6),

про стягнення 325865,74 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Комунальне підприємство Харківські теплові мережі звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 про стягнення 325865,74 грн, з яких:

- 9674,96 грн заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за листопад 2021 року;

- 312109,81 грн заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року;

- 365,62 грн абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії;

- 3715,35 грн технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2431/24 (повний текст складено 23.09.2024 року, суддя Трофімов І.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 на користь Комунального підприємства Харківські теплові мережі 9674,96 грн заборгованості за використану теплову енергію без укладання договору за листопад 2021 року; 312109,81 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року; 365,62 грн абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії; 3715,35 грн за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором та 3910,39 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано, тим що факт належного надання позивачем передбачених договорами послуг підтверджується матеріалами справи, а вказані обставини відповідачем не спростовані, докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що не був обізнаний про те, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2431/24 за позовом Комунального підприємства Харківські теплові мережі до відповідача про стягнення з останнього 325865,74 грн заборгованості, так як не отримував ані судові повістки про виклик до суду, ані копію ухвали про відкриття провадження у справі, ані копію рішення суду, в зв`язку з чим був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та направити повноважного представника для участі у судовому засіданні.

Окрім цього, відповідач не отримував від позивача жодних повідомлень або вимог про стягнення заборгованості до судового розгляду справи, тобто позивач звернувся одразу до суду без врегулювання даного питання у позасудовому порядку.

Відповідач не заперечує того факту, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2020 року є власником нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, Набережна Харківська, 6, першого та другого поверху загальною площею 302,8 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство Харківські теплові мережі. При цьому відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що договір з позивачем на постачання теплової енергії не укладав і це в свою чергу свідчить про відсутність у позивача права на звернення з вимогами щодо сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Крім того, протягом листопада 2021 року опалення в зазначених вище приміщеннях відповідача не здійснювалось, тому відсутні підстави для оплати заборгованості за цей період.

Скаржник вважає помилковими висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2431/24. Встановлено строк на протязі якого позивач має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2431/24.

Вказана ухвала була направлена позивачу та представнику відповідача засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача 09.01.2025 року.

16.01.2025 року матеріали справи №922/2431/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача 13.01.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№502), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідачем не надано до апеляційної скарги доказів неотримання послуги з постачання теплової енергії. Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в тепловому контурі житлового будинку та не мають окремого вводу, крім того відсутні докази дотримання процедури відключення, встановленого пунктом 1 розділу III Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України 26.07.2019 року №169, де власники кватир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до централізованого опалення та постачання гарячої води, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води, у разі, якщо на день набрання чинності Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від центалізованого опалення та постачання горячої води, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання.

Отже на думку позивача відповідачем не доведено та не надано до матеріалів справи будь-яких документів у підтвердження того, що ним не отримувались послуги з постачання теплової енергії.

У судовому засіданні 17.02.2025 року представник позивача підтримав доводи викладені у відзиві та просив залишити оскаржуване рішення без змін. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причин неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В ухвалі від 09.01.2025 року суд доводи до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи приписи ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що явка представника відповідача обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про розгляд скарги у даному судовому засіданні.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВЄО-79, відповідно до договору купівлі-продажу від 20.11.2020 року є власником нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, Набережна Харківська, 6, першого та другого поверху загальною площею 302,8 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство Харківські теплові мережі.

Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами №174/33695 від 29.10.2021 року, №174/36257 від 09.11.2022 року, №174/147 від 06.04.2023 року про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2023 років до будівель в цілому.

Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Будинок за вищезазначеною адресою обладнаний приладом обліку, тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення та гарячої води по об`єкту здійснювався згідно показань приладів обліку, встановленого у будинку.

Споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень за адресою: м.Харків, Харківська набережна, 6 здійснювалося для Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 без укладання договору протягом листопада 2021 року.

Факт споживання відповідачем теплової енергії протягом листопада 2021 року підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкту №174/8602 від 12.04.2021 року, а також актами готовності №174/11579 від 18.05.2022 року та актами про підключення та відключення опалення до будинку №174/33695 від 29.10.2021 року, №174/36257 від 09.11.2022 року, №174/147 від 06.04.2023 року, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку.

Згідно до рахунків, які містяться у матеріалах справи та направлялись відповідачу, вартість за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору складає 9674,96 грн, що утворилась протягом листопада 2021 року.

На підставі частини 5 статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09. 2021 року №1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року №1023), на офіційному сайті Комунального підприємства Харківські теплові мережі www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 року було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - індивідуальний договір).

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 року. Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, нежитлове приміщення за адресою: м.Харків, набережна Харківська, 6 знаходиться в контурі житлового будинку, враховуючи розміщення у публічного просторі індивідуального договору, починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснювалось на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 51 індивідуального договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Наразі факт отримання відповідачем послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період 2021-2022 роках, 2022-2023 роках - є фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору).

Обставина отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 років.

Відповідно до п. 5 індивідуального договору виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу (відповідачу) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 32 індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з п.33 індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до п.34 індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, докази направлення наявні в матеріалах справи.

Заборгованість відповідача за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 312109,81 грн та утворилась у період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік.

Відповідно п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування. Таким чином абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 365,62 грн.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури з оплати за індивідуальним договором, докази направлення наявні у матеріалах справи.

01.07.2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті Комунального підприємства Харківські теплові мережі в мережі інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022 року (далі - договір з технічного обслуговування).

Відповідно до положень пункту 30 договору з технічного обслуговування цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 договору з технічного обслуговування фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії. Вищезазначені акти підписані та скріплені печатками уповноважених представників Комунального підприємства Харківські теплові мережі та балансоутримувача будинку.

Відповідно п. 5 договору з технічного обслуговування виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.

Відповідно до п. 6 договору з технічного обслуговування технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150.

Відповідно до п. 13 договору з технічного обслуговування розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, які направлялись позивачем відповідачу.

Заборгованість відповідача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 3715,35 грн, утворилась за період з липня 2022 по вересень 2023 року.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу, а споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України Про теплопостачання, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт належного надання позивачем передбачених договорами послуг підтверджується матеріалами справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають не тільки на підставі договорів, а і на підставі закону, дій осіб, юридичних фактів.

Умовами статтей 1212, 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок особи, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, повернути безпідставно придбане майно цій особі, а у випадку неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі - відшкодувати його вартість, яка визначається на момент придбання.

У нежитлових приміщеннях, які належать відповідачу, факт споживання теплової енергії протягом листопада 2021 року підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкту №174/8602 від 12.04.2021 року, а також актами готовності №174/11579 від 18.05.2022 року та актами про підключення та відключення опалення до будинку №174/33695 від 29.10.2021 року, №174/36257 від 09.11.2022 року, №174/147 від 06.04.2023 року, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку, тобто з дати підписання актів підтверджується факт господарської операції, як і у позивача так і у відповідача.

Нежитлові приміщення відповідача знаходяться в тепловому контурі житлового будинку та не мають окремого вводу.

В матеріалах справи відсутні докази дотримання процедури відключення, встановленою пунктом 1 розділу III Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України 26.07.2019 року №169, де власники кватир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до централізованого опалення та постачання гарячої води, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води, у разі, якщо на день набрання чинності Закону України Про житлово-комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від центалізованого опалення та постачання гарячої води, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання.

Пунктом 8 розділу III Порядку відключення споживачів від системи централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства України 26.07.2019 року №169, визначено, що відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до централізованого опалення та постачання гарячої води. Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води, здійснюються за рахунок власника.

Згідно до пункту 13 вищезазначеного Порядку, після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а при відсутності зазначеного акту, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.

Наявними у справі доказами доведено той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВЄО-79, якому відповідно до договору купівлі-продажу від 20.11.2020 року належать нежитлові приміщення за адресою: м.Харків, Набережна Харківська, 6, першого та другого поверху загальною площею 302,8 кв.м в житловому будинку з централізованою системою опалення, отримувало теплопостачання від Комунального підприємства Харківські теплові мережі. При цьому матеріали справи не свідчать, а відповідачем не доведено, що він звільнений від обов`язку здійснювати оплату за надані послуги.

З огляду на фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, враховуючи розрахунки позивача, відсутність доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, а рішення господарського суду першої інстанції законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи.

Щодо тверджень скаржника про те, що він не отримував від позивача жодних повідомлень або вимог про стягнення заборгованості до судового розгляду справи, вони спростовуються наявними у справі доказами, а саме направленими позивачем відповідачу рахунків-фактури з оплати за Індивідуальним договором, рахунків-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду, вимог про сплату заборгованості за споживання теплової енергії.

Щодо тверджень скаржника про те, що він не був обізнаний, що у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/2431/24 за позовом Комунального підприємства Харківські теплові мережі до відповідача про стягнення з останнього 325865,74 грн заборгованості, так як не отримував ані судові повістки про виклик до суду, ані копію ухвали про відкриття провадження у справі, ані копію рішення суду, в зв`язку з чим був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву та направити повноважного представника для участі у судовому засіданні, судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що 18.10.2023 року введено в дію Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами №3200-IX від 29.06.2023 року.

Зокрема, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Тобто для належного отримання судових документів відповідачу слід було зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що в свою чергу ним не було зроблено а ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, а ні під час розгляду його апеляційної скарги.

Крім того, матеріали справи містять докази направлення кореспонденції суду на фактичну адресу відповідача у справі, саме ця адреса зазначена апелянтом при поданні скарги, однак всі ухвалені рішення суду першої інстанції які направлялись відповідачу, поверненні до суду з довідкою Укрпошти, в якій зазначено, за закінченням терміну зберігання. Також на зазначену адресу апеляційним судом була направлена ухвала про залишення апеляційної скарги без руху у цій справі, вимоги якої скаржником виконані.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає твердження скаржника про неналежне його повідомлення щодо розгляду справи у суді першої інстанції такими, які не відповідають дійсним обставинам справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своєї позиції у справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2431/24, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВЄО-79 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.09.2024 року у справі №922/2431/24 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.02.2025 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя П.В. Тихий