Ухвала

від 24.02.2025 по справі 918/123/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" лютого 2025 р. Справа № 918/123/25

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"

про стягнення коштів

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" в якій просить стягнути з відповідача 18 014 138,50 грн з яких: 15 749 120,00 грн - основний борг, 245 203,80 грн - інфляційне збільшення, 601 506,74 грн - пеня, 65 175,95 грн - 3 % річних, 1 353 132,00 грн - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем (покупцем) було порушено зобов`язання з оплати товару згідно Договору поставки № 20220901 від 01.09.2022 року в частині дотримання строків оплати, а саме не були внесені оплати згідно рахунків виставлених позивачем (постачальником) в період з 24.10.2024 року по 23.12.2024 року включно. У зв`язку з невиконанням умов договору ТОВ "Терлич", ТОВ "ДиканькаМлин" нараховано відповідно до п. 5.3. Договору та ст. 625 ЦК України пеню, штраф, 3% річних та інфляційні. Як зазначає заявник, станом на 11.02.2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 18 014 138,50 грн, що включає: 15 749 120,00 грн - основний борг, 601 506,74 грн - пеня, 1 353 132,00 грн - штраф, 65 175,95 грн - 3 % річних, 245 203,80 грн - інфляційні.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "12" березня 2025 р.

21.02.2025 року до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд забезпечити позов у справі шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Терлич", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ТОВ "Терлич" в межах ціни позову 18 014 138,50 грн.

В обґрунтування заяви ТОВ "ДиканькаМлин" посилається на те, що станом на дату подання заяви відповідач ухиляється від виконання зобов`язань з оплати товару, незважаючи на визнання ним суми боргу, шляхом підписання акту звіряння взаєморозрахунків за період 01.10.2024 р. - 04.02.2025 р.

Заявник вказує, що сума невиконаних відповідачем зобов`язань становить 18014138,50 грн, що в рази перевищує розмір статутного капіталу відповідача, що за даними ЄДР ЮО, ФОП та ГО становить 8 271 000,00 грн., відтак існує реальна загроза відсутності ресурсу для погашення заборгованості можливого рішення суду про задоволення позову.

До вказаної заяви заявником подано суду інформаційну довідку № 409731136 від 27.01.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ТОВ "Терлич" (код ЄДРПОУ 36921849).

21.02.2025 року (зареєстровано судом 24.02.2025 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" через систему електронний суд подало заперечення на заяву про забезпечення позову в якій просить суд відмовити в її задоволенні.

За твердженням відповідача у справі, заявником на підтвердження викладених в заяві обставин не подано жодного доказу, який міг би свідчити, що ТОВ "Терлич" вчиняє будь-які дії, або має намір вчинити такі дії (відчудження майна, виведення грошових коштів, тощо), наслідком яких може бути неможливість виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду. Заява про забезпечення позову грунтується виключно на припущеннях.

Крім того, відповідач зазначає, що додані позивачем до заяви про забезпечення позову докази (довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомогор майна) свідчать про наявність у відповідача значної кількості нерухомого майна, що спростовує твердження заявника про наявні ризики вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в майбутньому у випадку задоволення позову.

Також відповідач звертає увагу суду, що ТОВ "Терлич" має статус підприємства, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Рівненської ОВА від 09.10.2024 року № 514), а необгрунтований арешт грошових коштів може призвести до порушення нормальної діяльності підприємства та може спричинити несвоєчасне виконання зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Питання забезпечення позову, підстав його застосування та заходів врегульовано ст. 136-146 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 р. у справі № 753/22860/17.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 р. у справі № 921/40/20.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову.

За змістом ст.ст. 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Предметом заявленого позову є вимоги позивача про стягнення коштів у зв`язку з невиконанням відповідачем Договору поставки № 20220901 від 01.09.2022 року та стягнення нарахувань за прострочення грошового зобов`язання (пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат).

Проте, заявником не обґрунтовано та не підтверджено жодними належними доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, а саме: вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію та відчуження належного відповідачу майна, безпідставного витрачання відповідачем коштів, приховування активів, тощо.

Покликання заявника на те, що сума невиконаних відповідачем зобов`язань в рази перевищує розмір статутного капіталу відповідача, що за даними ЄДР ЮО, ФОП та ГО становить 8 271 000,00 грн також не є самостійною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки подані до заяви докази (довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомогор майна) свідчать про наявність у відповідача значної кількості нерухомого майна, а отже статутний капітал підприємства є не єдиним активом за рахунок якого можливе задоволення майнових вимог позивача у випадку задоволення позову та, відповідно, спростовує твердження заявника про наявні ризики вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення в майбутньому у випадку задоволення позову.

Крім того, судом приймається до уваги що відповідач - ТОВ "Терлич" має статус підприємства, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (наказ Рівненської ОВА від 09.10.2024 року № 514), що свідчить про відсутність у підприємства заборгованості зі сплати податків та інших обов`язкових платежів, високий рівень середньої заробітної плати та важливе значення для галузі національної економіки чи потреб територіальної громади, а отже є доказом добропорядності останнього у господарських відносинах та підприємницькій діяльності.

Суд зазначає, що застосовуючи заходи забезпечення позову слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, та у випадку дійсного порушення права заявника, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що твердження заявника викладені в заяві про забезпечення позову є лише припущеннями, не підтвердженими жодними вірогідними засобами доказування.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Здійснивши оцінку доводів заявника та заперечень відповідача в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідність у застосуванні визначених заявником заходів не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

За змістом положень ч. 1 та ч. 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДиканькаМлин" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк