Рішення

від 29.01.2025 по справі 922/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025м. ХарківСправа № 922/701/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Желтухіна А. М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Українські енергетичні машини (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269)

до АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961)

про стягнення 533 176,80 євро (що еквівалентно 21 968 750,00 грн)

за участі представників учасників справи:

позивача - Гарагулі В. А.,

відповідача - Попова В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українські енергетичні машини, позивач по справі, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до АЕ Svarog OU, відповідача по справі, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 533 176,80 євро (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову становить 21 968 750,00 грн), а саме просить стягнути: попередньо сплачені грошові кошти - передплату в сумі 445 800,00 євро; штраф в сумі 44 580,00 євро; пеню в сумі 42 796, 80 євро, а також позивач просить стягнути судовий збір в сумі 7997,65 євро, що еквівалентно 329 531,25 грн, який було сплачено 01.03.2024 відповідно до ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позову з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним Банком України на день сплати.

Позовні вимоги обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем - Компанією AE Svarog OU, який є нерезидентом України, своїх зобов`язань за укладеним з позивачем - АТ Українські енергетичні машини Контрактом № 238-03/1208 від 25.08.2022 на поставку металопродукції - сегментів підшипника та підп`ятника загальною вартістю 445 800,00 євро. Згідно з п. 4.1 вказаного Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2 від 11.10.2023), поставка продукції здійснюється протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50% від суми Контракту. Позивач (Покупець) по платіжній інструкції від 02.02.2023 здійснив авансовий платіж на користь відповідача (Продавця) у розмірі 50% від ціни Контракту на суму 222 900,00 євро, та по платіжній інструкції від 18.01.2024 перерахував інші 50% від ціни Контракту на суму 222 900,00 євро, всього: 445 800,00 євро. Отже, на думку позивача, відповідач мав поставити продукцію до 28.01.2024 включно, проте, в порушення умов Контракту, станом на 01.03.2024 взяті на себе зобов`язання не виконав, продукцію позивачу не поставив, чим порушив права останнього. Позивач вважає, що не виконавши свої зобов`язання з поставки продукції в строк, передбачений Контрактом, відповідач без належних правових підстав користується грошовими коштами, що були сплачені позивачем в якості попередньої оплати, тому, відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, позивач має право вимагати повернення відповідачем суми отриманої попередньої оплати. Як зазначає позивач, АТ Українські енергетичні машини є підприємством, що віднесене до підприємств державного (стратегічного) сектору економіки України, оскільки державна частка у статутному капіталі Товариства становить понад 98,1536% акцій, управління корпоративними правами Товариства здійснює Кабінет Міністрів України, тобто відповідач своїми діями щодо непоставки продукції в передбачений Контрактом термін, наносить шкоди не лише позивачу, а й Державі в цілому. Крім того, ч. 5 ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Враховуючи, що відповідач є нерезидентом України, до позивача (резидента) з боку Держави в особі податкових органів може бути застосовано пеню в розмірі 0,3% за кожен день прострочення від суми вартості непоставленого товару. Пунктом 8.1 Контракту передбачено обов`язок Продавця в разі невиконання зобов`язань, вказаних у розділах 4 (строки поставки), 6, 7 даного Контракту, сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, та пунктом 8.2 Контракту передбачено, що в разі пропущення строків поставки понад 10 календарних днів з Продавця додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості продукції. На підставі зазначеного позивач нарахував відповідачу за несвоєчасне виконання (невиконання) зобов`язань з поставки продукції пеню в сумі 42 796,80 євро та штраф в сумі 44 580,00 євро.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2024 у справі № 922/701/24 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду засвідчених відповідно до вимог чинного законодавства копій або оригіналів доданих до позовної заяви документів.

Ухвалою суду від 18.03.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/701/24; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.06.2024. Зобов`язано позивача у строк до 29.03.2024 подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади естонською або російською мовою: ухвали Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 про відкриття провадження у справі № 922/701/24; судового доручення про вручення документів; підтвердження про вручення; позовної заяви та всіх доданих до неї документів згідно з переліком. Після надходження від позивача зазначених документів суду вирішити питання про звернення до компетентного органу Республіки Естонія із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів відповідачу - АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961) в порядку, передбаченому Договором між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах - через Міністерство юстиції України. Запропоновано відповідачу - АЕ Svarog OU протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду надати відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 19.06.2024 поновлено провадження у справі № 922/701/24.

Іншою ухвалою суду від 19.06.2024 розгляд справи № 922/701/24 відкладено на 04.09.2024. Зобов`язано позивача в строк до 01.07.2024 подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчені переклади естонською або російською мовою: ухвали Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 про поновлення провадження у справі № 922/701/24; ухвали Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 про зупинення провадження у справі № 922/701/24; судового доручення про вручення документів; підтвердження про вручення. Після надходження від АТ Українські енергетичні машини зазначених в ухвалі документів суду вирішити питання про звернення до компетентного органу Республіки Естонія із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення документів відповідачу - АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961) в порядку, передбаченому Договором між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах - через Міністерство юстиції України. Зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 04.09.2024 поновлено провадження у справі № 922/701/24.

В судовому засіданні 04.09.2024 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче судове засідання у справі на 25.09.2024.

До початку судового засідання 25.09.2024 за вх. № 24108/24 та за вх. № 24118/24 до суду надійшло клопотання відповідача - АЕ Svarog OU про відкладення розгляду справи за позовом Акціонерного товариства Українські енергетичні машини до АЕ Svarog OU на іншу дату для реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, щодо врегулювання спору сторонами шляхом укладення мирової угоди.

Ухвалою суду від 25.09.2024 розгляд справи № 922/701/24 відкладено на 23.10.2024, втім 23.10.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з відпусткою судді. Ухвалою суду від 04.11.2024 призначено розгляд справи на 20.11.2024.

Протокольною ухвалою суду від 20.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 922/701/24 та призначено розгляд справи по суті на 23.12.2024.

В судовому засіданні 23.12.2024 протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 15.01.2025.

До початку судового засідання 15.01.2025 за вх. № 1067/25 до суду надійшло клопотання відповідача - АЕ Svarog OU про поновлення строку на подання відзиву на позов та прийняття до розгляду поданого разом з цим клопотанням відзиву.

У відзиві на позов відповідач - АЕ Svarog OU не погоджується з доводами позивача, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що п. 4.1 укладеного між сторонами Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2 від 11.10.2023) сторони визначили, що поставка продукції здійснюється протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50% від суми Контракту. Згідно з п. 13.1 вказаного Контракту (в редакції Додаткової угоди № 3 від 29.12.2023), встановлено строк дії Контракту до 29.03.2024, в частині гарантійних зобов`язань до закінчення терміну гарантії, а в частині фінансових зобов`язань до їх повного виконання. Відповідно до платіжної інструкції від 02.02.2023 позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж в сумі 222900,00 Євро 50% відсотків від ціни Контракту. Зазначені грошові кошти зараховані на рахунок відповідача лише 06.03.2023. Інші 50% від ціни Контракту у розмірі - 222 900,00 Євро позивачем були сплачені по платіжній інструкції від 18.01.2024, однак, станом на 26.01.2024 зазначені грошові кошти відповідачеві не надійшли. Відповідно до наданої до цього відзиву копії Коносаменту, продукція була навантажена на борт судна 17.10.2023 та прямувала до порту Гданськ, Польща. Згідно з повідомленням про прибуття, до порту Гданськ, Польща, продукцію доставлено 04.12.2023, тобто в межах встановлених Контрактом строків поставки. Однак, з листопада 2023 року на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону почалися страйки польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту, що унеможливило своєчасне здійснення поставки продукції. Вказані обставини визнані форс-мажорними, що підтверджується наданою до відзиву копією Сертифікату Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0998 від 16.05.2024, та про їх виникнення відповідачем було повідомлено позивачу. Але в подальшому відповідач виконав своє зобов`язання з поставки продукції в повному обсязі, 31.05.2024 продукція була отримана позивачем. Відповідно до умов п. 10.1,10.3 Контракту, Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по Контракту, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійні лиха, військові дії, ембарго, втручання з боку влади та інше), що виникла після укладення Контракту в результаті обставин надзвичайного характеру, які Сторони не могли передбачати або запобігти; при наявності таких обставин, термін виконання Стороною зобов`язань по цьому Контракту відкладається пропорційно часу, протягом якого діють ці обставини. Отже, враховуючи наявність у період з 06.11.2023 по 22.04.2024 форс-мажорних обставин, а саме: страйків польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону; - згідно з умовами п. 10.1, 10.3 Контракту, термін виконання зобов`язання по Контракту відповідачем не порушено, тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки зобов`язання з поставки продукції виконані відповідачем у повному обсязі, а збільшення строків поставки було викликане недотриманням позивачем передбаченого Контрактом терміну оплати продукції та обставинами, що визнані форс-мажорними.

У судове засідання 15.01.2025 представники учасників справи не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належно повідомлені.

Ухвалою суду від 15.01.2025, враховуючи відсутність учасників справи в судовому засіданні, оскілки розгляд справи по суті ще було розпочато судом, клопотання АЕ Svarog OU про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено, прийнято до розгляду наданий відповідачем відзив на позов, розгляд справи № 922/701/24 призначено на 22.01.2025.

До початку судового засідання 22.01.2025 за вх. № 1730/25 від позивача - АТ Українські енергетичні машини до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтверджує, що 31.05.2024 продукція за Контрактом сегменти підшипника та підп`ятника була поставлена відповідачем на користь позивача, проте з доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву не погоджується, з посиланням, зокрема на те, що платіжною інструкцією від 02.02.2023 позивач здійснив на користь відповідача авансовий платіж в сумі 222 900, 00 Євро 50% відсотків від ціни Контракту, та 18.01.2024 перерахував відповідачу інші 50% від ціни Контракту - 222 900, 00 Євро, тобто всього 445 800, 00 Євро. Згідно з п. 4.1 Контракту в редакції Додаткової угоди № 2 від 11.10.2023, поставка продукції здійснюється протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50% від суми Контракту, відповідно, відповідач повинен був поставити продукцію до 28.01.2024 включно. Проте, станом на 01.03.2024 відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, продукція станом на 01.03.2024 (станом на момент подання позовної заяви) поставлена не була. Натомість, продукцію поставлено відповідачем лише 31.05.2024. Таким чином, відповідач, не виконавши своє зобов`язання з поставки продукції, без належних правових підстав користувався грошовими коштами, належними позивачу. Стосовно доводів відповідача про наявність у нього форс-мажорних обставин, які підтверджені Сертифікатом Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0998 від 16.05.2024, позивач зазначає, що такі доводи є неспроможними такими, що не відповідають дійсності, що підтверджується Актом перевірки № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024, складеним Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків м. Харків на наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки АТ «Українські енергетичні машини» з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, в тому числі за Контрактом від 25.08. 2022 № 238-03/1208 на поставку металопродукції сегментів підшипника та підп`ятника, укладеного з відповідачем - Компанією AE Svarog OU, та надає до відповіді на відзив копію вказаного Акту.

22.01.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою на території м. Харкова та Харківської області. Ухвалою суду від 22.01.2025 розгляд справи призначено на 29.01.2025.

В судовому засіданні 29.01.2025 за участі представників позивача та відповідача розпочато розгляд справи по суті. Під час судового засідання представник позивача заявив усне клопотання, яким відмовився від позову в частині стягнення з відповідача передплати в сумі 445 800,00 євро, просив закрити провадження у справі в цій частині, в іншій частині позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у позові відмовити повністю з мотивів, наведених у відзиві на позов. Судом завершено розгляд справи по суті, та після судових дебатів в нарадчій кімнаті ухвалено рішення по справі за результатом розгляду спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вислухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 25 серпня 2022 року між позивачем -Акціонерним товариством Українські енергетичні машини (Покупцем) та відповідачем - Компанією AE Svarog OU, яка є нерезидентом України (Продавцем) укладено Контракт № 238-03/1208 на поставку продукції, згідно номенклатури, кількості та цін, що вказані в Специфікації № 1 (Додаток № 1) до цього Контракту, а саме: сегментів підшипника та підп`ятника загальною вартістю 445 800,00 євро (далі по тексту - Контракт).

Порядок оплати продукції, що поставляється, визначений розділом 3 Контракту, зокрема, пунктом 3.1 Контракту визначено, що Покупець здійснює оплату згідно Специфікації № 1 наступним чином: попередня оплати у розмірі 50% здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на партію продукції згідно із замовленням Покупця; решта 50% вартості продукції - протягом 5 календарних днів з моменту одержання повідомлення про готовність партії продукції до відвантаження від Постачальника.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що поставка продукції по контракту здійснюється на умовах DAP, Харків, згідно Правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Поставка продукції згідно Специфікації № 1 здійснюється протягом 150 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50%.

У подальшому сторонами були змінені строки поставки, визначені пунктом 4.1 Контракту, зокрема Додатковою угодою № 2 від 11.10.2023 викладено пункт 4.1 Контракту в новій редакції, за якою поставка продукції по Контракту згідно Специфікації № 1 здійснюється протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50%.

За умовами пункту 8.1 Контракту, в разі невиконання своїх зобов`язань, які вказані в розділах 4, 6, 7 даного Контракту, Продавець сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2 Контракту сторони передбачили, що в разі порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів з Продавця додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості продукції.

Згідно з пунктом 13.1 Контракту, цей Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2023, в частині гарантійних зобов`язань - до закінчення терміну гарантії, а у фінансових зобов`язаннях - до повного виконання зобов`язань.

У подальшому Додатковою угодою № 3 від 29.12.2023 сторони змінили строк дії Контракту, виклавши в новій редакції пункт 13.1 Контракту, відповідно до якої: Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 29.03.2024, в частині гарантійних зобов`язань до закінчення терміну гарантії, а у фінансових зобов`язаннях до повного виконання зобов`язань.

На виконання умов Контракту позивач відповідно до платіжної інструкції банку від 02.02.2023 здійснив на користь відповідача авансовий платіж на суму 222 900,00 Євро, що становить 50% від ціни Контракту. Зазначені грошові кошти надійшли на рахунок Відповідача 06.03.2023, що підтверджується наданою відповідачем випискою по його банківському рахунку.

Як вбачається з наданої відповідачем до відзиву на позов копії Коносаменту, продукція з метою виконання умов Контракту відповідачем була навантажена на борт судна 17 жовтня 2023 року, порт призначення - Гданськ, Польща, та прибула до порту призначення 04 грудня 2023 року, що підтверджується наданою відповідачем до відзиву на позов копією Повідомленням про прибуття, а також листуванням між сторонами з питань виконання Контракту, що міститься у матеріалах справи, з якого вбачається, що сторони повідомляли один одного про всі обставини щодо виконання Контракту.

Так, листом від 03.08.2023 за вих. № 111/0823 відповідач повідомив позивачу про виготовлення продукції згідно узгоджених креслень із замовником і наявність складних тривалих технологічних і виробничих процесів, та у зв`язку з порушенням виробничих процесів та погіршенням логістичних ланцюгів просив продовжити термін поставки продукції за Контрактом.

Листом від 11.10.2023 за вих. № 112/1023 відповідач повідомив позивачу, що продукція за Контрактом виготовлена та завантажена на корабель 06.10.2023, але виникли складнощі з оформленням та завантаженням продукції, тому в зв`язку з погіршенням логістичних ланцюгів, просив продовжити терміни поставки продукції за Контрактом до 360 днів.

Зазначені обставини стали підставою для укладення між сторонами Додаткової угоди № 2 від 11.10.2023, якою внесено зміни до пункту 4.1 Контракту щодо продовження терміну поставки продукції, а саме: протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50%.

Листом від 26.10.2023 за вих. № 26/1023 відповідач повідомив позивача про те, що продукція за Контрактом була виготовлена та завантажена на корабель, який відплив 17.10.2023, орієнтовна дата прибуття у порт призначення (Гданськ, Польща) - 01.12.2023, просив здійснити решту оплати.

Листом від 05.12.2023 за вих. № 05/123 відповідач повідомив позивача про те, що товар знаходиться у порті призначення - м. Гданськ (Польща) та буде розміщений на митному складі до здійснення позивачем повної оплати.

Листом від 07.01.2024 за вих. № 07/0124 відповідач повідомив позивача, що товар перебуває на митному складі, та просив якомога швидше здійснити оплату за Контрактом, оскільки товар не може довго знаходитись на митному складі.

Позивач відповідно до платіжної інструкції банку від 18.01.2024 перерахував відповідачу 50% від ціни Контракту в розмірі 222 900,00 євро. Проте, станом на 26.01.2024 грошові кошти відповідачеві не надійшли.

Листом від 26.01.2024 за вих. № 26/0124 відповідач, у зв`язку з неотриманням станом на 26.01.2024 повної оплати за продукцію, на підтвердження чого відповідач додав до зазначеного листа відповідну виписку зі свого банківського рахунку, відповідач просив виконати умови Контракту та здійснити повну оплату за продукцію.

31.05.2024 позивачем було отримано продукцію за Контрактом, що підтвердив позивач у відповіді на відзив та не заперечував представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи господарським судом.

Позивач, вважає, що відповідно до умов п. 4.1 Контракту (в редакції Додаткової угоди № 2 від 11.10.2023), відповідач мав здійснити поставку не пізніше 28.01.2024 (протягом 360 календарних днів з моменту проведення попередньої оплати у розмірі 50%), тому, враховуючи порушення строків поставки продукції, відповідач повинен повернути отриману попередню оплату в сумі 445 800,00 євро на підставі ч. 3 ст. 693 ЦК України, а також сплатити штраф у сумі 44 580,00 євро та пеню в сумі 42 796,80 євро на підставі п.п. 8.1, 8.2 Контракту. Зазначає, що Актом перевірки № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024, складеним Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків м. Харків за наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки АТ Українські енергетичні машини, було встановлено порушення позивачем строків розрахунків за імпортним контрактом, зокрема з посиланням на відсутність Сертифікату на підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданого країною, в якій фактично відбулися такі форс-мажорні обставини (Польщі). Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, пояснюючи причини затримки виконання поставки по Контракту зазначає, що затримка була обумовлена форс-мажорними обставинами, які виникли у відповідача та діяли в період з 06 листопада 2023 року по 22 квітня 2024 року, а саме: страйками польських перевізників та блокуванням руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону, що підтверджується Сертифікатом Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0998 від 16.05.2024. Тому, на думку відповідача, відповідно до умов розділу 10 Контракту, терміни виконання зобов`язань по Контракту не було порушено.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ч. 3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати: передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між АТ Українські енергетичні машини (Покупцем) та нерезидентом України - Компанією AE Svarog OU (Продавцем) на підставі укладеного між ними Контракту № 238-03/1208 від 25 серпня 2022 року, суд дійшов висновку, що вказаний Контракт за своєю правовою природою є договором поставки, сторони у договорі погодили всі суттєві умови, передбачені чинним законодавством України відносно вказаного виду договору, взявши на себе зобов`язання належним чином виконувати всі його умови, тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений Контракт є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - АТ Українські енергетичні машини (Покупець) виконав свої зобов`язання, передбачені п. 3.1 Контракту в частині здійснення попередньої оплати у розмірі 50% від ціни Контракту, відповідно до платіжної інструкції банку від 02.02.2023 здійснив на користь відповідача - Компанії AE Svarog OU (Продавця) авансовий платіж в сумі 222 900,00 Євро, що становить 50% від ціни Контракту, які надійшли на рахунок відповідача 06.03.2023, що підтверджується випискою по рахунку відповідача (аркуш справи 71, том 2 справи).

Відповідачем - Компанії AE Svarog OU свої зобов`язання за Контрактом щодо поставки продукції позивачу виконано у повному обсязі. Продукція була отримана позивачем 31.05.2024 у повному обсязі, що визнав позивач у відповіді на відзив та підтвердив представник позивача в судовому засіданні під час розгляду справи Господарським судом Харківської області.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачене право покупця вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.

Статтею 538 ЦК України встановлено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Суд зауважує, що позивач - АТ Українські енергетичні машини (Покупець), отримавши в ході листування між сторонами неодноразові повідомлення відповідача - Компанії AE Svarog OU (Продавця) про наявність ускладнень у виконанні ним умов Контракту та проханнями збільшити термін поставки, що, в свою чергу, давало підстави вважати, що відповідач може не виконати свого обов`язку у встановлений Контрактом термін, не скористався наданим ст.ст. 538, 693 ЦК України правом зупинити виконання свого обов`язку щодо здійснення остаточної оплати за поставку продукції по Контакту та вимагати повернення суми попередньої оплати, перерахованої ним 02.02.2023.

Навпаки, зазначені обставини стали підставою для укладення між сторонами низки Додаткових угод щодо продовження строків поставки та строку дії Контракту.

Більш того, 18.01.2024 позивач перерахував відповідачу решту попередньої оплати у розмірі 50% від ціни Контракту, що становить 222 900,00 євро, та у подальшому не відмовився від отримання продукції від відповідача. Як вже було зазначено вище, продукція була отримана позивачем 31.05.2024 у повному обсязі.

За таких обставин, підстави для повернення відповідачем попередньої оплати за поставлену позивачу продукцію у загальній сумі 445 800,00 євро відсутні.

Разом з тим, у судовому засіданні 29.01.2025 представник позивача - АТ Українські енергетичні машини заявив усне клопотання, яким відмовився від позову в частині стягнення з відповідача - Компанії AE Svarog OU передплати в сумі 445 800,00 євро та просив закрити провадження у справі в цій частині.

В силу приписів ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач відмовився від позову в частині позовних вимог про стягнення з відповідача передплати в сумі 445 800,00 євро, судом не встановлено обставин, які б не допускали прийняття такої відмови, суд приймає відмову від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України закриває провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог у зв`язку з відмовою позивача від позову.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 42 796,80 євро та штрафу в сумі 44 580,00 євро за несвоєчасне виконання зобов`язань з поставки продукції за Контрактом суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України)

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Сторони передбачили в п. 8.1 та п. 8.2 Контракту відповідальність Продавця за порушення строків поставки у вигляді сплати Покупцеві пені в розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення та, в разі порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів, - Продавець додатково сплачує штраф у розмірі 10% вартості продукції.

За змістом ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Суд зауважує, що подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до чч. 1 та 5 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Аналіз положень ч. 1 ст. 212 ЦК України свідчить, що укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2021 у справі № 906/1205/20.

Сторони, укладаючи Контракт, у розділі 10 «Форс-мажор» домовились про відкладальну обставину щодо терміну виконання сторонами зобов`язань за цим Контрактом.

Так, відповідно до п. 10.1 Контракту, сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по Контракту, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили (стихійні лиха, військові дії, ембарго, втручання з боку влади та інше), що виникли після укладення контракту в результаті обставин надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити або запобігти.

За наявності таких обставин кожна сторона зобов`язана не пізніше за десять робочих днів повідомити про них у письмовій формі іншу сторону. Повідомлення повинно містити в собі дані про характер обставин, а також офіційні документи, що засвідчують наявність цих обставин. Вказані вище обставини та їх тривалість підтверджується висновком, виданим Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим органом за місцем їх виникнення. Якщо сторона не направить або несвоєчасно направить повідомлення відповідно до цього пункту, вона зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки, якщо не доведе, що повідомлення не було відправлене в строк через поважні причини (пункт 10.2 Контракту).

При наявності таких обставин, термін виконання стороною зобов`язань по Контракту відкладається пропорційно часу, протягом якого діють ці обставини (п. 10.3 Контракту).

Якщо такі обставини, що настали, продовжують діяти більше 2 місяців, сторони проводять додаткові переговори для виявлення альтернативних способів виконання контракту (пункт 10.4 Контракту).

Як відомо із публічних джерел та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, з листопада 2023 року на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону почалися страйки польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту, що унеможливило своєчасну поставку продукції, які тривали досить значний час.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус тощо.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом, згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору, за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, але не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Верховний Суд у постановах від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 та від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 зауважує, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

В силу приписів ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Отже, з огляду на умови п. 10.2 Контракту, згідно з якими наявність обставини непереборної сили та їх тривалість підтверджується, зокрема висновком, виданим Торгово-промисловою палатою України, та враховуючи приписи ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин, тобто доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторони від відповідальності за неналежне виконання (невиконання) умов Контракту, є відповідний Сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними ТПП (такої правової позиції дотримується Верховного Суду у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2024 відповідачем по справі - АЕ Svarog OU отримано Сертифікат Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0998, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - страйки польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону - для АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961) за контрактом між АТ Українські енергетичні машини та AE Svarog OU від 25 серпня 2022 року № 238-03/1208 на поставку продукції згідно Специфікації №1 (додаток №1) до контракту - сегментів підшипника та підп`ятника.

Позивач по справі - АТ Українські енергетичні машини також у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин (страйків польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону) отримав Сертифікат Харківської торгово-промислової палати від 18.10.2024 № 6300-24-1931, яким засвідчено зазначені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: страйк польських перевізників, блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону, що виникли у АЕ Svarog OU під час виконання контракту № 238-03/1208 від 25.08.2022.

Зважаючи на викладене, враховуючи умови розділу 10 Контракту, укладеного між позивачем та відповідачем, та обставини виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Контрактом, суд дійшов переконливого висновку про те, що сторони, укладаючи Контракт, домовились про відкладальну обставину, яка обумовлює відкладення терміну виконання сторонами зобов`язань по Контракту пропорційно часу, протягом якого діяла ця обставина.

При цьому, з настанням такої відкладальної обставини (страйки польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону), обидві сторони належно та в повному обсязі дотримались порядку її засвідчення, визначеного в п. 10.2 Контракту, звернувшись саме до Харківської торгово-промислової палати (як це прямо передбачено умовами п. 10.2 Контракту) та отримавши відповідні Сертифікати, тим самим і позивач, і відповідач визнали настання цієї обставини та підтвердили період її дії в часі відповідними Сертифікатами.

А відтак, отримання позивачем від відповідача продукції за Контрактом було обумовлене дією обставин форс-мажору (непереборної сили) у період з 06 листопада 2023 року по 22 квітня 2024 року період тривання страйків польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону (які підтверджено Сертифікатом Харківської торгово-промислової палати № 6300-24-0998 від 16.05.2024), що є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, внаслідок якої в силу пункту 10.3 Контракту термін виконання відповідачем (Продавцем) зобов`язань по Контракту було відкладено пропорційно часу, протягом якого діяла ця обставина.

Крім того, сторонами декілька разів змінювались умови Контракту в частині строків поставки продукції, а саме: протягом 150, 270 та 360 календарних днів, відповідно (з моменту проведення попередньої оплати), що також свідчить про визнання сторонами відкладальної обставини, наявністю якої було зумовлене збільшення терміну виконання сторонами зобов`язань по Контракту.

До того ж, як свідчать матеріали справи, сам позивач суттєво порушив строки здійснення оплати за виготовлену відповідачем продукцію, що також стало причиною відтермінування строків отримання ним продукції, яка вже була виготовлена відповідачем та тривалий час перебувала на зберіганні на митному складі.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що внаслідок настання відкладальної обставини термін виконання відповідачем - АЕ Svarog OU своїх зобов`язань по Контракту було відкладено пропорційно часу страйку польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту з 06 листопада 2023 року по 22 квітня 2024 року, тобто на 5 місяців та 15 днів, у зв`язку з чим передбачений пунктом 4.1 Контракту кінцевий строк поставки продукції також був відкладений на 5 місяців та 15 днів, а саме: до 15 серпня 2024 року включно, а не до 28.01.2024, як стверджує позивач. Тому, зважаючи, що фактично продукція була отримана позивачем 31.05.2024, відповідачем не порушено строки поставки продукції по Контракту, оскільки продукція позивачу була поставлена вчасно.

Щодо посилання позивача на Акт перевірки № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024, складеного Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків м. Харків на наслідками проведення позапланової невиїзної перевірки АТ Українські енергетичні машини, суд зазначає таке.

Як вбачається із зазначеного Акту, Північним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків м. Харків (далі по тексту Контролюючий орган) було проведено перевірку дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по контракту № 238-03/1208 від 25.08.2022.

Вказаним Актом встановлено, що АТ Українські енергетичні машини зверталось до Міністерства економіки України з заявами від 17.07.2023, 03.08.2023, 13.10.2023 про одержання висновків на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків, посилаючись на лист АЕ Svarog OU щодо продовження терміну постачання продукції через складності у виробництві та логістичних ланцюгів, за результатами розгляду якого Міністерством було продовжено граничні терміни розрахунків.

Також, АТ Українські енергетичні машини зверталось до Міністерства економіки України з заявою від 01.12.2023 про одержання висновку на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків, посилаючись на лист АЕ Svarog OU щодо продовження термінів постачання через те, що продукція виготовляється та має складні тривалі технологічні і виробничі процеси.

Суд зауважує, що беззаперечне прийняття Акту перевірки Контролюючого органу, як доказу наявності обставин, які в ньому встановлені, суперечить приписам чинного процесуального законодавства, оскільки жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Акт перевірки ревізії підлягає оцінці нарівні разом з іншими доказами наявними в матеріалах справи.

Суд наголошує, що ст. 75 ГПК України наявність Акту перевірки не визнається тією підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які сторона посилається. А тому, з метою доведення викладених у зазначеному Акті обставин сторона повинна надати відповідні докази на їх підтвердження.

Крім того, Акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, є носієм доказової інформації про виявлені Контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення Контролюючого органу.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16.

При цьому, обставини, вказані в такому Акті перевірки, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 73, 74, 76-79 ГПК України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені Контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13).

До того ж, Акт перевірки не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, Акт перевірки не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача сплатити штрафні санкції за невиконання умов господарського договору (у даному випадку Контракту).

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін у справі мають врегульовуватися положеннями чинного законодавства, які стосуються певного виду договорів та самим договором, який укладено між сторонами у справі.

Виявлені Контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками Акт перевірки у даному випадку фіксує порушення валютного законодавства учасника правовідносин, діяльність якого перевірялась.

Зазначений Акт перевірки не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені Контрактом та підтверджені відповідними доказами, наявними у матеріалах справи. Відтак, цей Акт сам по собі не є достатнім доказом порушення сторонами зобов`язань за Контрактом, а лише може бути підставою для вжиття Контролюючим органом у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Суд зазначає про те, що Акт перевірки № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024 складений на підставі Закону України Про валюту і валютні операції з питання дотримання валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, в тому числі за Контрактом від 25 серпня 2022 року № 238-03/1208 на поставку металопродукції - сегментів підшипника та підп`ятника, укладеного між позивачем та відповідачем - Компанією AE Svarog OU.

Вказаний Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Таким чином, Контролюючим органом під час складання Акту перевірки вивчалось питання дотримання валютного законодавства при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і цей Акт сам по собі не може спростувати чи підтвердити факт наявності чи відсутності форс-мажорних обставин при виконанні сторонами Контракту від 25 серпня 2022 року № 238-03/1208.

Стосовно посилання в Акті перевірки на ст. 13 Закону України Про валюту і валютні операції суд зазначає, що вказаною статтею визначено обов`язковість для підтвердження виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин виключно з метою встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, - отримання відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Крім того, складаючи Акт № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024 податковою службою взагалі не було надано оцінку Контракту в частині розділу 10 цього Контракту, в якому сторони домовились про відкладальну обставину, і тому, що ця відкладальна обставина настала, в зв`язку із чим, як встановлено судом під час розгляду справи, термін виконання стороною зобов`язань по Контракту було відкладено пропорційно часу страйку польських перевізників та блокування руху вантажного транспорту - на 5 місяців та 15 днів, тобто передбачений пунктом 4.1 Контракту строк поставки продукції є 15 серпня 2024 року. Також слід мати на увазі, що наявність такої обставини в силу прямої домовленості сторін у п. 10.2 Контракту підтверджується саме висновком, виданим Торгово-промисловою палатою України, а не висновком Польської торгово-промислової палати та/ або Польсько-української господарчої палати.

Зміст Акту перевірки та послідовність дій позивача і відповідача свідчить про те, що сам позивач, виконуючи умови Контракту, вважав обставини щодо страйку польських перевізників, блокування руху вантажного транспорту на під`їзних шляхах до польсько-українського кордону, що виникли у АЕ Svarog OU під час виконання Контракту форс-мажорними, оскільки сам звертався до Торгово-промислової палати України для отримання відповідного Сертифікату та отримав його.

Проте, отримавши Акт перевірки позивач - АТ Українські енергетичні машини зайняв позицію щодо форс-мажорних обставин, викладену в зазначеному Акті, хоча до цього, як повідомив представник позивача в судовому засіданні, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, яким оскаржив висновки, викладені в Акті № 545/35-00-07-05-05/05762269 від 29.10.2024.

Таким чином, фактично дії позивача та зміна його правової позиції під час розгляду справи, яка обумовлена висновком Контролюючого органу за результатами проведеної перевірки АТ Українські енергетичні машини щодо дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по Контракту, свідчать про намагання позивача перекласти матеріальну відповідальність за порушення строків розрахунків за контрактом з АТ Українські енергетичні машини на AE Svarog OU шляхом стягнення з нього штрафу та пені за відсутності відповідних правових підстав, лише з посиланням на висновки Акту перевірки.

Також, суд враховує, що під час розгляду справи господарським судом, сторонами були здійснені заходи щодо мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди. Разом із клопотанням про відкладення розгляду справи від 25.09.2024 за вх. № 24108/24 позивачем було надано суду копію підписаної зі сторони позивача мирової угоди по даній справі, яка сторонами укладена так і не була. Проте із її змісту вбачається, що відповідач повністю поставив на адресу позивача продукцію, що є предметом спору по даній справі, в зв`язку із чим позивач планував відмовитись від стягнення пені та штрафу, чим фактично визнав відсутність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу.

З огляду на наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу є необґрунтованими та спростовані відповідачем у встановленому законом порядку в повному обсязі, в зв`язку із чим суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначеного, суд у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору в частині вимог, в задоволенні яких відмовлено судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129 Конституції України, 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача передплати в сумі 445 800,00 євро.

2. В решті позову відмовити.

3. Витрати зі сплати судового збору в частині вимог, в задоволенні яких в позові відмовлено, залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В зв`язку з відрядженням та відпусткою судді Новікової Н. А., а також внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України і пов`язаними із цим систематично триваючими сигналами повітряної тривоги, повний текст судового рішення складено та підписано 24.02.2025.

СуддяН.А. Новікова