Рішення

від 26.02.2025 по справі 922/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/701/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Кісь В. В.

розглянувши заяву АЕ Svarog OU про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2972/25 від 03.02.2025) у справі

за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269)

до АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961)

про стягнення 533 176,80 Євро (що еквівалентно 21 968 750,00 грн.)

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.01.2025 закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача передплати в сумі 445 800,00 грн., в решті позову відмовлено, витрати зі сплати судового збору в частині вимог, в задоволенні яких в позові відмовлено, залишено за позивачем.

03.02.2025 (вх. № 2972/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява АЕ Svarog OU про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій відповідач просить суд Стягнути з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961) 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що 09.08.2024 між Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС АРТ» та АЕ Svarog OU (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 09/08-3-24, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту допомогу щодо представництва інтересів та захисту в судах в обсязі та на умовах, передбачених договором; 29 січня 2025 року АЕ Svarog OU та Адвокатським об`єднання «ЛЕКС АРТ» було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги по справі № 922/01/24 за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024, відповідно до якого клієнту Адвокатським об`єднання «ЛЕКС АРТ» було надано наступні послуги: 1) правовий аналіз наданих клієнтом документів, аналіз законодавства та відповідної судової практики у даних правовідносинах (10 годин) вартістю 20 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (мирова угода) (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (отримання доказів, підготовка відзиву з копіями документів до суду, для сторін по справі) та подача до суду (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; прибуття для участі в судове засідання (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; всього загальна вартість наданих виконавцем замовнику послуг становить 50 000,00 грн.; 25 грудня 2024 року Адвокатське об`єднання «ЛЕКС АРТ» прибутковим касовим ордером № 1 від 25.12.2024 отримало від Кулачко Я. М. (яка діяла на підставі доручення від АЕ Svarog OU) 50 000,00 грн. в рахунок оплати за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2025 прийнято до розгляду заяву АЕ Svarog OU про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2972/25 від 03.02.2025) у справі № 922/701/24, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 19.02.2025.

19.02.2025 (вх. № 4501/25) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, в якому позивач по справі просить суд в задоволені заяви представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн. відмовити, задовольнити клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу представника відповідача до обґрунтованих розмірів, які зазвичай застосовуються у подібних справах, але не більше 10 000, 00 грн. В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що: адвокатом відповідача по справі № 922/701/24 було підготовлено лише один процесуальний документ - відзив на позовну заяву; для підготовки та написання відзиву адвокатом відповідача не було витрачено багато часу; у судових засіданнях не був наданий великий обсяг юридичних послуг, кількість часу витрачена у суді адвокатом не є значною; витрати на правничі послуги з боку Адвокатського об`єднання «Лекс Арт», адвокат якого представляє інтереси відповідача, є явно завищеними, оскільки заявлені представником відповідача витрати на правничі послуги у сумі 50 000, 00 грн. фактично складають заробітну платню трьох штатних працівників позивача за роботу повний місяць з урахуванням 40-ка годинного робочого тижня. Крім того, мотивуючи заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається на критичний фінансово-економічний стан Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», а також на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача у розмірі 50 000, 00 грн. та подальше стягнення призведе до реальних та потенційних загроз та збитків національним інтересам України (її економічній безпеці), оскільки позивач є стратегічним підприємством для національної економіки.

В судовому засіданні 19.02.2025 представник відповідача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задовольнити з підстав, наведених у ній. Представник позивача заперечував проти задоволення заяви відповідача з мотивів, наведених у заяві про зменшення витрат на професійну правничу допомогу. Суд після судових дебатів перейшов до стадії ухвалення судового рішення та повідомив про час його проголошення - 26.02.2025. 26.02.2025 суд з огляду на приписи ч. 4 ст. 240 ГПК підписав скорочене рішення без його проголошення в зв`язку з неякою в судове засідання представників учасників справи.

Розглянувши заяву АЕ Svarog OU про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2972/25 від 03.02.2025) суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як зазначено у частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 2, 3 статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також, суд зазначає, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, суд приймає до уваги, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Аналогічна правова позиція також викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Суд також враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, де зазначено, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати: консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

За змістом пункту 4 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009 р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., "Меріт проти України" від 30.03.2004 p., "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Дослідивши матеріали справи суд констатує, що в даній справі інтереси відповідача АЕ Svarog OU в процесі розгляду справи господарським судом представляв адвокат Адвокатського об`єднання «ЛЕКС АРТ» Попов В. Ю. на підставі ордеру № 1241569 від 04.09.2024 та договору про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024.

Так, 09.08.2024 між Адвокатським об`єднанням «ЛЕКС АРТ» та АЕ Svarog OU (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 09/08-3-24, відповідно до пункту 1.1 якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів та захисту прав останнього в судах, правоохоронних та контролюючих органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності ті підпорядкування (ведення справи) в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Обов`язки та права адвокатського об`єднання обумовлені розділом 2 договору, зокрема, адвокатське об`єднання на підставі доручення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги, такої як: надання консультацій, висновків, довідок з правових питань, що виникають у клієнта в процесі здійснення своєї діяльності; надає правову допомогу у здійсненні досудового врегулювання спорів, які виникають у клієнта в процесі здійснення своєї діяльності; представляє у встановленому законом порядку інтереси клієнта в судах всіх інстанцій, а також в інших органах під час розгляду правових спорів, для чого йому надаються права пред`явлення позову, заяв, їх підписання, а також подання та підписання відзиву, заперечень на позов, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду, оскарження рішення, постанови державних органів та органів досудового слідства та прокуратури, рішення суду, ухвали, постанови місцевих і апеляційних господарських та адміністративних судів, оскаржувати у касаційному порядку ухвали та рішень судів, пред`являти від імені клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, пред`являти виконавчі документи до стягнення, а також користуватись іншими процесуальними правами, наданими законодавством України.

Обв`язки та права клієнта визначені розділом 3 укладеного сторонами договору, зокрема, клієнт приймає на себе зобов`язання: вчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання його доручень; надавати в повному обсязі достовірну інформацію про діяльність клієнта, необхідну для виконання адвокатським об`єднанням його обов`язків; оплачувати витрати адвокатського об`єднання та оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Порядок розрахунків визначений розділом 4, відповідно до якого правову допомогу клієнт незалежно від того, чи досягнуто мету представництва, оплачує в гривнях шляхом переказу на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання або готівкою, на підставі рахунку-фактури та акут виконаних робіт; оплата здійснюється не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку; при розрахунку вартості правової допомоги враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, її партнерами та співробітниками, категорія та складність справи за тарифами, вказаними в прайс-листі адвокатського об`єднання; за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін.

29 січня 2025 року сторонами було узгоджено детальний розрахунок правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024, відповідно до якого тарифи на надання правничої (правової) допомоги у період з 01.01.2024 по 21.11.2024 включно скадають: 2000 грн. за одну годину роботи адвоката (надання правової допомоги), що менше ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік»; справа (доручення) клієнта - справа за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» до АЕ Svarog OU про стягнення 533 176,80 Євро (що еквівалентно 21 968 750,00 грн.), представництво інтересів та захист прав клієнта у суді першої інстанції - Господарському суді Харківської області; деталізація фактично наданої правової допомоги за його завданням-дорученням; розмір наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024 становить 50 000,0 грн.; підписанням детального розрахунку сторони підтвердили об`єм наданої допомоги у відповідності до укладеного договору, завдання-доручення клієнта, а так само і відсутність претензій клієнта щодо об`єму, якості та вартості наданої правової допомоги.

29 січня 2025 року АЕ Svarog OU та Адвокатським об`єднання «ЛЕКС АРТ» було підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги по справі № 922/01/24 за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024, відповідно до якого клієнту Адвокатським об`єднання «ЛЕКС АРТ» було надано наступні послуги: 1) правовий аналіз наданих клієнтом документів, аналіз законодавства та відповідної судової практики у даних правовідносинах (10 годин) вартістю 20 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (мирова угода) (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (отримання доказів, підготовка відзиву з копіями документів до суду, для сторін по справі) та подача до суду (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; прибуття для участі в судове засідання (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; всього загальна вартість наданих виконавцем замовнику послуг становить 50 000,00 грн.

25 грудня 2024 року Адвокатське об`єднання «ЛЕКС АРТ» прибутковим касовим ордером № 1 від 25.12.2024 отримало від Кулачко Я. М. (яка діяла на підставі доручення від АЕ Svarog OU) 50 000,00 грн. в рахунок оплати за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024.

Досліджуючи надані відповідачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного висновку.

В силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено в пунктах 33- 34, 37 додаткової постанови від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, зокрема, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 15 та 2 ГПК України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У контексті наведеного вище, суд наголошує на тому, що подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 ГПК України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

Суд констатує, що відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги по справі № 922/01/24 за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024, відповідачу Адвокатським об`єднання «ЛЕКС АРТ» було надано наступні послуги: 1) правовий аналіз наданих клієнтом документів, аналіз законодавства та відповідної судової практики у даних правовідносинах (10 годин) вартістю 20 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (мирова угода) (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; підготовка проекту процесуальних документів для подачі до суду (отримання доказів, підготовка відзиву з копіями документів до суду, для сторін по справі) та подача до суду (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; прибуття для участі в судове засідання (5 годин) вартістю 10 000,00 грн.; всього загальна вартість наданих виконавцем замовнику послуг становить 50 000,00 грн.

При цьому прибутковим касовим ордером № 1 від 25.12.2024 Адвокатське об`єднання «ЛЕКС АРТ» отримало від Кулачко Я. М. (яка діяла на підставі доручення від АЕ Svarog OU) 50 000,00 грн. в рахунок оплати за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024.

Таким чином адвокатом було надано на підставі договору з відповідачем комплекс послуг, відповідачем ці послуги в свою чергу були прийняті та оплачені в повному обсязі, що підтверджується вищевказаними документальними доказами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо заперечень позивача про те, що витрати на правничі послуги з боку Адвокатського об`єднання «Лекс Арт», адвокат якого представляє інтереси відповідача, є явно завищеними, оскільки заявлені представником відповідача витрати на правничі послуги у сумі 50 000, 00 грн. фактично складають заробітну плату трьох штатних працівників позивача за роботу повний місяць з урахуванням 40-ка годинного робочого тижня суд зазначає про те, що: по-перше, загальне нічим необґрунтоване посилання позивача на не співмірність та нескладність справи не відповідає дійсності, оскілки конкретні обставини даної справи та судова практика вирішення спорів даної категорії є дійсно складною і неоднозначною; по-друге, посилання позивача на розмір заробітної плати штатних працівників позивача є некоректним, адже дана справа розглядалась судом на протязі тривалого часу та представник відповідача виконує зобов`язання перед ним за укладеним договором не тільки в межах участі в судових засіданнях та підготовки відзиву, а й на стадії консультування клієнта в зв`язку із виникненням даного судового спору, а також в ході укладення та узгодження мирової угоди сторін, яка була підготовлена, підписана відповідачем і узгоджена з позивачем, проте в подальшому останнім не була підписана, відтак послання на заробітну плату трьох штатних працівників позивача не може бути застосовано до даних правовідносин.

Відносно посилань позивача на те, що Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, підприємство є підрядником підприємств паливно-енергетичного комплексу України, є критично важливим підприємством для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та підприємство віднесено до категорії особливо важливих для економіки суб`єктів господарювання державного сектору економіки, в якості підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу суд зазначає, що вказані обставини можуть бути лише підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення на підставі приписів ст. 331 ГПК України і одночасно не можуть бути підставами для зменшення витрат на правничу допомогу в розумінні вимог ст. 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, стягнення повної вартості послуг, визначених в акті виконаних робіт (наданих послуг) з правової допомоги по справі № 922/01/24 за договором про надання правової допомоги № 09/08-3-24 від 09.08.2024 узгоджується з критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру і пропорційності, дійсно мають характеру необхідних та обґрунтовують обсяг фактичних дій представника у справі, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, тобто є розумно обґрунтованим і, відповідно, такі витрати повинні бути відшкодовані через те, що вони дійсно понесені відповідачем (справедлива сатисфакція).

У вирішенні спірного питання чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема, суб`єктний склад, характер спірних правовідносин, висновки Верховного Суду щодо застосування положень частин п`ятої - сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України та критерії Європейського суду з прав людини (відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).

На підставі наведеного вище суд дійшов до висновку про те, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції підлягають покладенню на позивача, зокрема, керуючись критеріями обґрунтованості, пропорційності та розумності, відтак, виходячи з критерію саме реальності адвокатських витрат, їх дійсності та необхідності в даному конкретному випадку та з врахуванням обставин даної справи, розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заява відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, в зв`язку з чим господарський суд стягує з позивача на користь відповідача 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 126, 129, 237, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву АЕ Svarog OU про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2972/25 від 03.02.2025) задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, Харківська область, місто Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) на користь АЕ Svarog OU (Tirdi tn 6-3, Nomme district, Tallin city, Harju country, 10916, реєстраційний код 14271961) 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.03.2025.

Суддя Н.А. Новікова