Ухвала

від 24.02.2025 по справі 133/3072/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 133/3072/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Рослинна Нива"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 у справі

за позовом керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Самгородоцької сільської ради

до 1. Фермерського господарства "Рослинна Нива", 2. ОСОБА_1

про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації прав оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фермерського господарства "Рослинна Нива" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 у справі № 133/3072/21, подана 04.02.2025 засобами поштового зв`язку.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", з урахуванням змін, зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІКС).

Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX, далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з приписами частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України:

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІКС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІКС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;

- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тож скаржник як юридична особа, згідно з наведеними приписами ГПК України, зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Проте Фермерське господарство "Рослинна Нива" (код ЄДРПОУ 44577930) не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, про що свідчить відповідь № 6836041 від 06.02.2025 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету в цієї юридичної особи в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС, яка сформована засобами підсистеми "Електронний суд".

Касаційну скаргу підписав та подав засобами поштового зв`язку адвокат цього Господарства, який має зареєстрований електронний кабінет, однак як зазначалося вище процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, згідно з якою касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права, а також зазначити постанову (постанови) Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 18.08.2023 у справі №133/3072/21, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2025, позов задоволено частково; розірвано договір оренди землі від 16.11.2018 №745, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 ; Фермерському господарству "Рослинна Нива" повернуто земельні ділянки з кадастровими номерами: 0521486800:06:004:0114, 0521486800:06:004:0118, 0521486800:06:004:0119, 0521486800:06:004:0120 Самгородоцькій територіальній громаді Хмільницького району Вінницької області в особі Самгородоцької сільської ради. Стягнуто з Фермерського господарства "Рослинна Нива" на користь Вінницької обласної прокуратури 4540,00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень витрат на сплату судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 становив 2 270, 00 грн.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 22 700, 00 грн (2 270,00 х 5 х 200%).

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 22 700,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Рослинна Нива" залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак